Шлюбні метрики з парафії в Чижі з 1730 р., ч. ІI

У православній парафії в Чижах донині зберігаються унікальні метрики народження, шлюбів та померлих з XVIII століття, які є винятково цінним джерелом знань про колишні імена підляського населення.

У попередній статті ми зробили загальний опис шлюбних метрик з 1730 р. Тепер детальніше розглянемо записи з-перед майже 300 років під оглядом іменних традицій того періоду.

Роблячи запис, місцевий парох завжди вказував ім’я та прізвище або родове прізвисько чоловіка та жінки, а також двох свідків-чоловіків. Найчастіше він намагався записати польські варіанти імен, тому ми маємо в метриках такі форми: Jan Piotrowski, Michał Lipski, Stefanowi Antoniukowi, Mikołay Kądraciuk, Anną Teleszewską. Проте значно більше іменних форм подано в говірковому варіанті. Отже, у шлюбній метриці з 1730 року маємо іменні форми, записані українською говіркою: Owerko, Wasil, Samus, Siliwon, Jakim, Denis, Dawyd, Omelan. Цих форм жителі сіл у ґміні Чижі вживають по сьогодні.

Під час спроби допасувати церковні імена або прізвища (прізвиська) місцевою українською говіркою до стандартів тодішньої польської мови, часом виникали своєрідні мовні гібриди: напр. Eustafiy, Hryhory Rzymarz, Pelagią Gmitranką.

Іноді форми прізвищ або прізвиськ творено від польської іменної форми (напр. Stefaniukowi, Bazylownie), однак найчастіше такою основою було ім’я або антропонім у говірковій формі (напр. говіркове Якун – польською Hiacynt – Janunianką, говіркове Семен – польською Symeon – Semeniuk, говіркове Сілівон – польською Sylwan – Siliwoniuk, говіркове кушніер – польською kuśnierz – Kusznierz).

У записах видно українські фонетичні риси, напр. Semenczuk,  Maliszowskij, Serhijukowi, Kindiuk, Soroczynskiemu.

У весільних записах, безсумнівно, цікавий спосіб запису жіночих прізвиськ. До імені незаміжніх дівок найчастіше додавали батьківську форму (від імені батька або його прізвища/прізвища) із суфіксом –анка (–anka) – у графічній формі часом –ака (–aka): z Eudoxyą Ondryiaką (Ondryi – Andrzej – Андрій), Natałce Samusiance (Samuś – Samuel – Самуїл), Hafią Hawrylanką (Hawryła – Gabriel – Гаврило), Maryanną Lewonianką (Lewoń – Leon), lub –ówna – у графічній формі –овна (–owna): Rainą Stefanowną, Maryanną Czykierowną.

Часом з’являється родове прізвисько: Maryanną Kubczewską, Anną Teleszewską, Maryanną Noskowską.

Прізвиська вдовиць творено найчастіше від форм імені або прізвиська померлого чоловіка за допомогою суфіксів – ча (–cza): Paraskiewią Demjanczą або –іха/-иха –icha/-ycha: Maryannie Łapczysie (від: Łapczycha).

Форми жіночих прізвиськ, похідних від імен чи прізвиськ їхніх чоловіків із застосуванням суфіксів -ча та -іха, є цікавою і ще не до кінця дослідженою темою для дослідників антропонімії Підляшшя.

******************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть

Шлюбні метрики з парафії в Чижі з 1730 р., ч. ІI

Шлюбні метрики з парафії в Чижі з 1730 р., ч. ІI

У православній парафії в Чижах донині зберігаються унікальні метрики народження, шлюбів та померлих з XVIII століття, які є винятково цінним джерелом знань про колишні імена підляського населення.

У попередній статті ми зробили загальний опис шлюбних метрик з 1730 р. Тепер детальніше розглянемо записи з-перед майже 300 років під оглядом іменних традицій того періоду.

Роблячи запис, місцевий парох завжди вказував ім’я та прізвище або родове прізвисько чоловіка та жінки, а також двох свідків-чоловіків. Найчастіше він намагався записати польські варіанти імен, тому ми маємо в метриках такі форми: Jan Piotrowski, Michał Lipski, Stefanowi Antoniukowi, Mikołay Kądraciuk, Anną Teleszewską. Проте значно більше іменних форм подано в говірковому варіанті. Отже, у шлюбній метриці з 1730 року маємо іменні форми, записані українською говіркою: Owerko, Wasil, Samus, Siliwon, Jakim, Denis, Dawyd, Omelan. Цих форм жителі сіл у ґміні Чижі вживають по сьогодні.

Під час спроби допасувати церковні імена або прізвища (прізвиська) місцевою українською говіркою до стандартів тодішньої польської мови, часом виникали своєрідні мовні гібриди: напр. Eustafiy, Hryhory Rzymarz, Pelagią Gmitranką.

Іноді форми прізвищ або прізвиськ творено від польської іменної форми (напр. Stefaniukowi, Bazylownie), однак найчастіше такою основою було ім’я або антропонім у говірковій формі (напр. говіркове Якун – польською Hiacynt – Janunianką, говіркове Семен – польською Symeon – Semeniuk, говіркове Сілівон – польською Sylwan – Siliwoniuk, говіркове кушніер – польською kuśnierz – Kusznierz).

У записах видно українські фонетичні риси, напр. Semenczuk,  Maliszowskij, Serhijukowi, Kindiuk, Soroczynskiemu.

У весільних записах, безсумнівно, цікавий спосіб запису жіночих прізвиськ. До імені незаміжніх дівок найчастіше додавали батьківську форму (від імені батька або його прізвища/прізвища) із суфіксом –анка (–anka) – у графічній формі часом –ака (–aka): z Eudoxyą Ondryiaką (Ondryi – Andrzej – Андрій), Natałce Samusiance (Samuś – Samuel – Самуїл), Hafią Hawrylanką (Hawryła – Gabriel – Гаврило), Maryanną Lewonianką (Lewoń – Leon), lub –ówna – у графічній формі –овна (–owna): Rainą Stefanowną, Maryanną Czykierowną.

Часом з’являється родове прізвисько: Maryanną Kubczewską, Anną Teleszewską, Maryanną Noskowską.

Прізвиська вдовиць творено найчастіше від форм імені або прізвиська померлого чоловіка за допомогою суфіксів – ча (–cza): Paraskiewią Demjanczą або –іха/-иха –icha/-ycha: Maryannie Łapczysie (від: Łapczycha).

Форми жіночих прізвиськ, похідних від імен чи прізвиськ їхніх чоловіків із застосуванням суфіксів -ча та -іха, є цікавою і ще не до кінця дослідженою темою для дослідників антропонімії Підляшшя.

******************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*