«Заменулось змерзлого в Петруовку»

Народна приказка, записана в Чижах, говорить, що коли комусь хочеться чогось незвичного, то заменулось йому змерзлого в Петруовку. Петрів піст, тобто в селах ґміни Чижі – Петруовка, якраз і випадає на найбільший розпал літа, коли предки сьогоднішніх підляшан могли забути про все змерзле.

Петрівка – піст не такий строгий, як наприклад Великий. Він розпочинається в понеділок через тиждень після Дня Святої Трійці (у селах ґміни Чижі – Труойця, Клєчанє). Закінчується 12 липня – на свято Апостолів Петра і Павла. Це означає, що може тривати лише вісім днів або й продовжуватися навіть 42 дні. Усе залежить від дати початку. Для прикладу, у поточному 2021 р. Петрівка починається 28 червня та буде тривати всього 14 днів.

Під час Петрового посту забороняли організувати гучні забави. Старіші, бувало, постили, що й пов’язане було з тим, що саме в тому часі випадав найтяжчий період у сільському господарстві – помаленьку закінчувався запас їжі, та люди з нетерпінням чекали жнив. У давнину в Петрівку люди дуже часто голодували.

Петруовка на хліеб катуовка – говорили в Курашеві.

Під час Петрового посту припадає Зелєнець, Зельонець – залишок католицького Свята Тіла і Крові Христових, що його відзначають у четвер півтора тижня після Дня Святої Трійці. У селі Куойли говорили, що Зеленець – то святого ліногуза. Колись того дня освячували в церквах букети квіток. Зараз щораз рідше святкується цей празник, лише в поодиноких парафіях. У селах ґміни Чижі відзначається його у Шостакові. Це єдине село в ґміні, яке належить до парафії у Новому Березові. Досі того дня на березівському цвинтарі освячується квітки і трави.

Проте пам’ять про Зеленця забувається. Свято згадується, зокрема, у народних приказках, напр. Зелєнець – всіем торгам кунець.

Під час Петрівки люди святкують також Різдво Івана Хрестителя. У селах ґміни Чижі це Яна. Сьогодні це саме під час цього празника освячується квіти і трави.

Петрівка закінчується на свято Апостолів Петра і Павла, яке в народній свідомості жителів сіл у ґміні Чижі вважається кінцем літньої жари – По Петрие і по тепліе.

Фото: хата в Шостакові, каплиця в Раковичах

***

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.