Минув вже більше ніж місяць від нашої VII Підляської української наукової конференції «Роль міст в минулому Підляшшя» (до 500-річчя надання міських прав Кліщелям), яка відбулася 17-18 листопада 2023 р. в Більську та Кліщелях.
Це добрий момент, щоб зробити підсумок статистик, які торкаються її версії онлайн. Завдяки трансляції конференції у платформі Facebook, в рамках якої розміщено 5 фільмів, закінчення конференції не означало, що вона перестала охоплювати дедалі більше людей.
Охоплення дописів з записом конфернеції винесло разом більше 2,5 тис. осіб. Фільми були висвітлені 2900 разів.
Інтеракцій з дописами з конференції (тобто вподобань, поширень та коментарів) було до сих пір разом більше 150.
Цього року вперше відбувалася трансляція конференції на каналі Ютуб Підляського наукового інституту. Висвітлено її понад 100 разів.
Тішимося, що наша конфернеція окрім присутності її учасників стаціонарно викликала також зацікавлення у формі трансляції онлайн.
Організатори конференції: Підляський науковий інститут, Міське управління в Кліщелях.
Cпіворганізатори: Комісія польсько-українських культурних зв’язків Польської академії наук Відділення у Люблині, Союз українців Підляшшя, Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші, Міський центр культури, спорту та відпочинку в Кліщелях, Товариство любителів Кліщелівської землі, Православна парафія Успіння Пресвятої Богородиці в Кліщелях, Початкова школа в Кліщелях, Міська публічна бібліотека в Кліщелях, Гурток господинь «Мальва» в Кліщелях, Гурток сільських господинь у Добриводі, Гурток сільських господинь у Дашах.
Почесний патронат: Бургомістр Кліщель, Бургомістр Міста Більськ на Підляшші, Бургомістр Міста Гайнівка, Бургомістр Міста Cім’ятичі, Війт ґміни Більськ на Підляшші.
Медіа-патронат: Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», Польське радіо Білосток, Польське телебачення Білосток, інтернет-портал bielsk.eu, „Kurier Podlaski – Głos Siemiatycz”.
Конференція відбувається завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, за підтримки Бургомістра Кліщель, завдяки підтримці приватних осіб та за підтримки Посольства України в Республіці Польща, Бургомістра міста Більськ на Підляшші, Бургомістра Міста Гайнівка, Війта ґміни Більськ на Підляшші.
Спонсори: Polska Sieć Sklepów „Arhelan”, Agencja Wydawnicza „Ekopress”, J.W. Zakład Transportowy.
На порталі українського тижневика «Наше Слово» проводиться промоція Підляської науково-літературної нагороди та популяризація її лавреатів за 2023 рік.
Лавреатами Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік стали:
У 2023 році Підляський науковий інститут продовжував реалізацію дослідницького проєкту «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть». Його метою було показати багату антропонімну спадщину Підляшшя на прикладі сіл з чотирьох парафій: Кленики, Чижі, Курашево та Нове Березово.
У рамках проєкту реалізувалися такі дії:
– аналіз іменних форм із найдавніших парафіяльних метричних книг з XVIII століття, що зберігаються у парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах у Гайнівському повіті Підляського воєводства,
– фотографування та аналіз імен на надгробках на кладовищах у Клениках, Чижах, Курашеві і Новому Березовi,
– збирання та опрацьовування іменного матеріалу, що функціонує в усній традиції найстаріших жителів сіл чотирьох парафій.
Збирання антропонімного матеріалу відбувалося під час теренових експедицій, у ході яких фіксувалися місцеві назви, а також фотографувалися форми, що з’являються на цвинтарних надгробках.
Зустрічі, спрямовані на запис різних говіркових назв, проводилися з людьми, народженими переважно в 1930-х, 1940-х і 1950-х роках. Розмови велися українською говіркою, якою користуються жителі досліджуваних сіл.
Як і в минулому році результати досліджень були публіковані у формі статей на сайті Підляського наукового інституту в закладці «З досліджень Інституту». Запрошуємо читати!
Завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть» реалізує Підляський науковий інститут завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
Є доступний у продажу 6-ий номер Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Як завжди у двомісячнику знайшлися статті осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом та тексти про заходи Інституту.
У двомісячнику можна читати статтю директора ПНІ Григорія Купріяновича «Підляська українська наукова конференція “Роль міст у минулому Підляшшя”».
Багато місця присвячено й заходам у рамках проєкту «Промоція української мови та культури Підляшшя». У НБіН поміщено статтю про урочисте вручення Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік. Про дві літературні зустрічі лауреатів конкурсу «Пішемо по-свойому» у Гайнівці і Дубичах Церковних пише Людмила Лабович, секретар ПНІ. У номері можна прочитати твори переможців конкурсу «Пішемо по свойому». Це такі нагороджені праці:
– oповідання Юрія Плеви «Жаворонок в Америку поїехав» (І місце в категорії «проза»),
– цикл oповідань Леокадії Саєвич «Билі будні, билі свята, било…» (І місце в категорії «проза»).
Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує читачам м.ін. статті «Етос у петлі історії», «Michał Bobrowski – odkrywca Kodeksu Supraskiego» та «Супрасльський збірник ХІ ст. – з-під болгарського чи руського пера».
У 6-му номері «Над Бугом і Нарвою» за 2023 рік про останню активність Інституту можна прочитати у хроніці подій «З організованого життя над Бугом і Нарвою».
«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у цілій Польщі.
Інформацію, де продається часопис, можна знайти за посиланням:
Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці, а також у формі е-видання. Електронний варіант часопису можна купити за посиланням:
14 листопада 2023 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у Міжнародній науковій конференції «Єжи Клінґер. Геній Ортодоксії». Була вона присвячена постаті одного з найвидатніших польських православних богословів ХХ ст., який народився в Києві в 1918 році.
Ця важлива наукова подія відбулася з нагоди завершення видання зібрання творів о. Г. Клінґера (1918-1976) Тинецьким абатством за редакцією о. Генрика Папроцького. Організатором конференції була Працiвня «Speculum Byzantinum» Факультету «Artes Liberales» Варшавського Університету.
Запис конференції на профілі факультету «Artes Liberales» Варшавського університету у Фейсбуці:
У православній парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах збереглися метрики народження, шлюбів і смерті, датовані першими десятиліттями 18 століття з тодішньої чижівської уніатської парафії. На жаль, метрики за перші роки століття не збереглися. Поодинокі записи про народження та шлюби походять з 1717, 1719, 1722, 1723, 1725, 1726 та 1727 років, а дещо детальніші – з 1728 та 1729 років, проте вони також неповні, та багато записів залишаються нерозбірливими.
Метрики пізніших років, починаючи з 1730 р., збереглися в дуже доброму стані, здебільшого вони детальні і цілісні. Тому ці книги містять цікавий і багатий матеріал, коли йдеться про іменну традицію місцевого населення, яке користується архаїчною українською говіркою.
Записи в метриках зроблені польською мовою, згідно з правилами тогочасного польського правопису, але багато імен духовенство писало відповідно до місцевої діалектної вимови, наприклад, Lewko, Simon, Panas, Raina, Jaroma, Ławrenti.
На основі метрик можна скласти список родинних прізвиськ / прізвищ, які були характерні для окремих сіл, що входили в той час до парафії.
У цій статті будуть представлені прізвища з одного села – Збуч. Серед них є найрізноманітніші форми: патронімічні (від імені батька), одапелятивні, тобто утворені від загальних назв, форми від місця походження та інші. Цікаво, що багато з цих прізвищ популярні серед мешканців Збуча й донині (наприклад, Magruk або Zabrodzki).
Прізвища були вибрані з найстаріших метрик, тобто неповних за 1717-1729 рр. та повніших а 1730-1733 рр., щоб можна було побачити, які родові форми/прізвища були популярними понад 300 років тому.
Саме село Збуч як у 18 столітті, так і сьогодні належить до парафії Чижі. У метриках назва села записана двома способами – Zbucz, але часто в цих старих книгах зустрічається форма Bucz (Z Bucza).
Тут подаємо прізвища з метрик про народження та шлюбу за 1717-1733 рр. у селі Збуч. Відібрано родові форми /прізвища батьків охрещених дітей, інколи – кумів, під прізвищем яких священик записав назву села, з якого вони походили. На початку подано форму(и), яка(і) зустрічається(ються) в метриках, іноді ймовірну етимологію, далі в дужках – приклади з метрик.
Artemijuk – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Артемій (пол. Artemiusz, укр. Артемій) (Romana y Doroty Artemijukow)
Baranczuk – від апелятиву «баран» (Prokopa y Praxedy Baranczukow)
Bruciuk – від апелятиву «брук» (Hryhora Theodory Bruciukow)
Harasimiuk, Harasimjuk – прізвище від говіркової форми імені Гарасім (пол. Gerazym, укр. Гарасим) (Dawida y Anny Harasimiukow, Iwana y Maryi Harasimjukow
Hryć – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Гриць (пол. Grzegorz, укр. Григорій, Гриць) (Leontia Maryanny Hryciukow)
Kaliszyk – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Каліш (пол. Kalistrates, укр. Калістрат) (Wasilija Paraskiewy Kaliszykow)
Kallenik – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Калєнік (пол. Kalinik, укр. Каленик)(Maxima y Warwary Kallenikow)
Kazimirczuk – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Казімірко (пол. Kazimierz, укр. Казимир) (Chomy Eudokij Kazimirczukow)
Kozak, Kozaczuk, Kozaczko, Kozaczczuk – від етноніму «козак» (Iwana i Eudokimy Kozakow, Iwana Ewdokimy Kozaczukow, Semiona Theodory Kozaczkow, Stefana y Maryanny Kozaczkow, Filipa Tatianny Kozaczczukow)
Kudluk (Nauma Zinowij Kudlukow)
Lewczuk – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Лєвко (пол. Leon, укр. Лев, Левко) (Lewka y Katharzyny Lewczukow)
Magruk – патронімічне прізвище, правдоподібно від імені неясного походження Магрин (Jakuna Rainy Magrukow)
Makać, Makaciuk – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Макаць (пол. Mokiusz, укр. Мокій) (Alexia y Pelagij Makaciow, Alexija y Pelagij Makaciukow)
Markowski – патронімічне прізвище від імені Марко (пол. Marek, укр. Марко) (Hryhoryia y Zofij Markowskich)
Michalczuk – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Міхаль, Міхалько (пол. Michał, укр. Михайло) (Iwana y Ahafij Michalczukow)
Moroz – від апелятиву «мороз» (Jakuna y Ahafij Morozow)
Ostaszewski – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Осташ (пол. Eustachy, укр. Остап) (Korniła y Barbаry Ostaszewskich)
Owerczuk – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Оверко (пол. Abercjusz, укр. Оверко) (Mirona y Katharzyny Owerczukow)
Petruk – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Петро (пол. Piotr, укр. Петро) (Nauma y Zinowij Petrukow, Fedora y Ahafij Petrukow)
Prystupa – від апелятиву «приступа» (чоловік, прийнятий у дім дружини) (Leontija y MaryiPrystupow)
Rajewski (Jakuna y Ahafiy rajewskich)
Samoyluk – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Самойло (пол. Samuel, укр. Самуїл) (Lewka y Katharzyny Samoylukow)
Stasewicz / Stasiewicz – патронімічне прізвище від імені Стась (po. укр. Станіслав) (Korniła Warwary Stasiewiczow / Stasewiczow?)
Wawryniuk – патронімічне прізвище від говіркової форми імені Ваврин (пол. Laurencjusz, Wawrzyniec, укр. Лаврентій) (Timofeia y Eudokiy Wawryniukow)
Zabrodzki, Zabrodski, Zabrozki – прізвище від місця походження, ймовірно від форми «за бродом» (Marianna Zabrodzka, Stefana Alexandry Zabrodzkich, Archima Eudokimy Zabrodzkich, Harasima Zabrodskiego, Stefana y Alexandry Zabrodskich, Stefana Alexandry Zabrozkich)
Żdanowicz – патронімічне прізвище від слов’янського імені Ждан (Wasilija matki Stefanidy (?) Żdanowiczow)
Żukowski (Jana Maryanny Żukowskich)
************************************
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.
Cьогодні вже другі роковини смерті українського поета та громадсько-культурного діяча з Підляшшя Івана Киризюка (1949-2021). Він упокоївся 21 грудня 2021 р. в Більську на Підляшші у віці 72 років. Похоронений на новому православному кладовищі при вул. Міцкевича в Більську. Представники Союзу українців Підляшшя та Підляського наукового інституту сьогодні увечері вознесли заупокійну молитву за приснопоминаємого Івана біля могили Покійного.
Іван Киризюк родом з підляського села Крив’ятичі у ґміні Вурля. За професією був будівельником. У 1972-1973 керував будівельними роботами в Балигороді та Затварниці над Сяном на Бойківщині. Протягом багатьох років був працівником Міської управи в Більську. У 1998-2002 рр. був заступником бургомістра міста Більськ.
Іван Киризюк був одним із починателів і лідерів українського відродження на Північному Підляшші. Брав активну участь в організації в Більську українського культурного середовища. Писав статті до української преси у Польщі. Протягом десятиліть заангажований в українське громадське життя на Північному Підляшші, брав участь у творенні українських організаційних структур в регіоні. Був співзасновником гуртка Українського суспільно-культурного товариства в Більську, головою Підляського відділу Об’єднання українців у Польщі, заступником голови Союзу українців Підляшшя. Був одним із ініціаторів та організаторів навчання української мови на Північному Підляшші.
Був автором численних поетичних творів, які писав українською говіркою рідного села Крив’ятичі та українською літературною мовою. Дебютував поезіями українською говіркою в 1971 році у білоруськомовному тижневику «Ніва» (Білосток). Від 80-х рр. ХХ ст. поміщував свої поезії на сторінках українського тижневика «Наше слово» та додатку до нього «Наша культура», щорічника «Український календар» (пізніше «Український альманах»), згодом в Українському часописі Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» та в щорічнику «Український літературний провулок». Його твори друкувалися також у періодичних виданнях в Україні та в українській діаспорі. Автор поетичних збірок «Моя батьківщина — Підляшшя» (Люблін, 1982), «Пісні моєї сторони» (Більськ-Підляський, 1985), «Моїй батьківщині» (Варшава,1986), «Весна з русалками» (Більськ-Підляський, 1995), «На дорозі із кирилиці» (Париж-Львів-Цвікау, 1995), «Смак ягоди ожини» (Більськ-Підляський, 1999), «Кольори життя» (Більськ 2008), «Кондак жайворонка» (Більськ 2021). З 2004 року був членом Національної спілки письменників України.
Іван Киризюк протягом десятиліть був однією з ключових постатей українського громадського і культурного життя на Північному Підляшші. Відіграв важливу роль в українському літературному процесі у регіоні. Був одним із перших, які почали писати літературні твори українськими говірками Підляшшя. У 2022 р. став посмертно першим лавреатом Підляської науково-літературної нагороди у категорії «Літературна творчість».
Є доступний у продажу 5-ий номер Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Як завжди у двомісячнику знайшлися статті осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом та тексти про заходи Інституту.
Багато місця в часописі присвячено Підляській науково-літературній нагороді. У двомісячнику можна читати статтю директора ПНІ Григорія Купріяновича «Підляська науково-літературна нагорода присуджена вдруге». Моміщено також інформацію про постаті лауреатів нагороди.
Багато місця в НБіН присвячено також Підляському літературному конкурсові «Пішемо по-свойому». У номері можна прочитати твори переможців конкурсу «Пішемо по свойому». Це такі нагороджені праці:
– Спогад Валентини Ващук «Говору по-свойому»,
– Легенда Миколая Панфілюка «Солдат і нечиста сила»,
– Спогади Ніни Григорук «Усе повно люді в хаті»,
– вірш Агнешки Данилюк «Не говору по-свойому»,
– вірші Славомира Куліка,
– драма Миколи Рощенка «Бувало і нині»,
– стаття Христини Костевич «По-мойому».
У № 5/2023 можна також читати статтю Людмили Лабович, секретаря ПНІ, про першу літературну зустріч лауреатів конкурсу «Пішемо по-свойому» у Більську.
Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує читачам статтю «Uwolnienie języka», «Данилова спадщина історичної пам’яті» та «Полтава 1903: Збірний портрет українського відродження».
У 5-му номері «Над Бугом і Нарвою» за 2023 рік про останню активність Інституту можна прочитати у хроніці подій «З організованого життя над Бугом і Нарвою».
«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у цілій Польщі. Разом із № 5/2023 доступний календар на 2024 рік.
Інформацію, де продається часопис, можна знайти за посиланням:
Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці, а також у формі е-видання. Електронний варіант часопису можна купити за посиланням:
1-2 грудня 2023 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у VII Форумі європейських меншинних регіонів «Мови меншин і ринок праці – можливості та виклики», який цього разу відбувся в Польщі – в Ополі і Катовіцах. Це одна з найважливіших подій для меншин у Європі, організована Федералістичним союзом європейських національностей (FUEN), а цього року також Асоціацією німецьких громадсько-культурних товариств у Польщі (VGD).
Провідною темою цьогорічного форуму стала важливість мов меншин для ринку праці. Вказували на переваги двомовного ринку праці, на позитивні наслідки володіння мовою меншини, на те, наскільки місцева мова та культура є додатковою цінністю, котра може зробити регіон більш привабливим для інвестицій. У Форумі взяли участь експерти та представники різних меншин з багатьох європейських країн.
Національні та етнічні меншини з Польщі на Форумі представляли представники німецької, української, караїмської та лемківської меншин. Директор ПНІ д-р Г. Купріянович брав слово у дискусіях після кількох панелей під час Форуму: «Переваги використання мови меншин у приватному секторі», «Виклики для організацій меншин», а також після однієї з експертних лекції.
