На порталі Інтернет-газети Bielsk.eu проводиться промоція Підляської науково-літературної нагороди та популяризація її лавреатів за 2023 рік.

Лавреатами Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік стали:

Категорія «Літературна творчість» – Євгенія Жабінська,

Категорія «Наукова діяльність» – проф. Василь Назарук,

Категорія «Популярно-наукова» – д-р Мирослав Степанюк,

Категорія «Публіцистична творчість» – Юрій Місіюк.

На головній сторінці порталу розміщено банер про Нагороду та її лауреатів за 2023 рік:

https://bielsk.eu/

На порталі опубліковано також спонсорську статтю про Премію з інформацією про лауреатів за 2022 рік та їх фотографіями:

https://bielsk.eu/bielsk-podlaski/45277-laureaci-podlaskiej-nagrody-naukowo-literackiej-za-rok-2023

Заохочуємо ознайомитися з промоційними матеріалами.

Профінансовано з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

12 листопада 2023 року в програмі “Український перегляд” на TVP Białystok вийшов репортаж про літературну зустріч з переможцями Підляського літературного конкурсу “Пішемо по-свойому”, організованого Підляським науковим інститутом у співпраці з Союзом українців Підляшшя. Зустріч відбулася 24 жовтня 2023 року в Міській публічній бібліотеці ім. д-ра Тадеуша Раковецького в Гайнівці.

Посилання: https://bialystok.tvp.pl/74054191/12112023

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

У неділю 12 листопада 2023 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович виступив з лекцією «20-річчя прославлення свв. Мучеників Холмських і Підляських (2003–2023)». Лекція відбулася в рамках циклу «Люблинські читання» під час традиційної зустрічі при чаю після Літургії у парафіяльній церкві Православної Парафії свт. Петра (Могили) в Люблині.

Цього року минуло саме 20 років від важливої події в історії Православної Церкви в Польщі та українців Холмщини і Підляшшя, коли в 2003 р. Автокефальна Православна Церква в Польщі причислила до лику святих людей, які віддали своє життя за Православну віру та рідну українську традицію на Холмщині та Підляшші в сорокові роки ХХ ст. Під час лекції директор ПНІ та тодішній член канонізаційної комісії, історик д-р Г. Купріянович представив історичний контекст життя новопрославлених мучеників та процес їх канонізації. Лекцію супроводжувала мультимедійна презентація.

Організаторами заходу були: Українське Товариство, Православна Парафія свт. Петра (Могили) в Люблині, Люблинський інститут православної культури. Була це вже дванадцята лекція з циклу українознавчих лекцій «Люблинські читання», які відбуваються з 2018 р.

Інформація у Фейсбуці на профілі Православної Парафії свт. Петра (Могили) в Люблині:

https://www.facebook.com/cerkiew.lublin/posts/pfbid0382caCWD227RJEXaj7XnzG2m1aJfoCoQLUbWMeDEQbs2w9na1Rvjpo8yaGXTRsTK1l

Продовжуємо публікацію творів переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це промоція літературних творів, створених українськими говірками Підляшшя, популяризація конкурсу та вихід до широкої аудиторії з літературою, написаною «по-свойому».

На нашому сайті можна зараз читати драму Миколи Рощенка під назвою «Бувало і нині». Твір отримав одне з двох перших місць у категорії «драма».

Текст цілого твору знайдете за посиланням:

***

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

У днях 17-18 листопада 2023 р. відбулася VII Підляська українська наукова конференція «Роль міст в минулому Підляшшя» (до 500-річчя надання міських прав Кліщелям). Щорічний науковий захід проходив у двох підляських містах: в Більську та Кліщелях.

Центральною темою VІІ Підляської української наукової конференції була роль міст в минулому Підляшшя. Приводом для цього став ювілей 500-річчя надання міських прав Кліщелям. Питання ролі підляських міст було представлено на конференції в широкій перспективі, починаючи від археології та історії через демографічні, економічні, культурні і соціальні процеси, по сьогодення. Помітне місце на конференції мало питання функціонування в містах Підляшшя українського етносу у взаєминах з іншими етносами регіону. Під час конференції особлива увага буде присвячена минулому і сучасності Кліщель, які цього року відзначають ювілей 500-річчя надання міських прав. Пів тисячолітня історія цього підляського міста є прикладом функціонування багатоетнічної і багаторелігійної міської спільноти в різні історичні епохи і у складі різних політичних організмів. Звичайно, тематичний обсяг Підляської української наукової конференції залишався різноманітним та охоплював також інші питання.

Головними організаторами конференції були цього року Підляський науковий інститут та Міське управління в Кліщелях. Були також численні співорганізатори: Комісія польсько-українських культурних зв’язків Польської академії наук Відділення у Люблині, Союз українців Підляшшя, Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші, Міський центр культури, спорту та відпочинку в Кліщелях, Товариство любителів Кліщелівської землі, Православна парафія Успіння Пресвятої Богородиці в Кліщелях, Початкова школа в Кліщелях, Міська публічна бібліотека в Кліщелях, Гурток господинь «Мальва» в Кліщелях, Гурток сільських господинь у Добриводі, Гурток сільських господинь у Дашах.

Перший день головного наукового заходу українського середовища Підляшшя відбувся в Міській публічній бібліотеці в Більську. Спочатку учасників конференції привітала як господар – директорка бібліотеки Івона Бєлєцька-Влодзіміров. Згодом відкрив конференцію, накреслив її концепцію та привітав гостей директор Підляського наукового інституту і, водночас, голова Організаційного комітету д-р Григорій Купріянович.

Під час урочистого відкриття зі словом до присутніх звернулися: представник Надзвичайного і Повноважного Послав України в Республіці Польща Василя Зварича третій секретар Посольства України в РП Василь Мельничук (онлайн); уповноважений Підляського воєводи у справах національних і етнічних меншин Войцех Пшиґонський; бургомістр Більська Ярослав Боровський; бургомістр Кліщель Александр Сєліцький, депутат Підляського воєвідського соймику та голова Церковного Братства Трьох Святителів Славомир Назарук, заступник голови Комісії польсько-українських культурних зв’язків Польської академії наук Відділення у Люблині проф. Фелікс Чижевський, генеральний секретар Варшавського наукового товариства проф. Дорота Кристина Рембішевська з Інституту славістики Польської академії наук; заступник голови Союзу українців Підляшшя д-р Андрій Артем’юк. Потім зачитано також вітання учасникам конференції від маршалка Підляського воєвідства д-ра Артура Косіцького, віцемаршалка Вармінсько-Мазурського воєвідства Мирона Сича, а також слова благословення православного єпископа Лодзінського і Познанського Афанасія. Серед офіційних гостей присутні були також: депутат Підляського воєвідського соймику Миколай Яновський, настоятель Православної Парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Кліщелях і кліщелівський благочинний о. прот. Славомир Яроцевич, колишня директор Міської публічної бібліотеки в Гайнівці Алла Гриц, члени керівних органів Союзу українців Підляшшя, власник фірми «Аргелян» Мирослав Бужинський, голова Товариства Спадщина Підляшшя д-р Мирослав Степанюк, колишній голова Братства Православної Молоді в Польщі Александр Василюк, лавреати Підляської науково-літературної нагороди.

Тоді відбулася несподівана подія: довголітній член Союзу українців Підляшшя Володимир Якимчук, який родом з Кривої, передав Підляському науковому інститутові подарунок як подяку за діяльність Інституту. Цим подарунком була копія картини польського живописця Юзефа Бранта.

На завершення урочистості відкриття директор ПНІ д-р Г. Купріянович підкреслив, що конференція відбувається в тіні російської агресії проти України. Учасники конференції хвилиною мовчання вшанували пам’ять захисників України та невинних жертв агресії Росії.

Під час першої сесії «Формування і розвиток міст на Підляшші від середньовіччя по ХХІ століття», яку вів проф. Ф. Чижевський, виступили з доповідями: проф. Роман Висоцький (Люблин), Мілейчиці в міжвоєнний період (онлайн); Даріуш Краснодембський (Варшава), Формування мережі городів міжріччя Бугу та верхньої Нарви у період з XI по XIV століття;Ярослав Боровський (Більськ), Більськ на Підляшші – місто, яке єднає культури та мови; Мірослав Речко (Більськ), Заселення підляських міст євреями в XVI-XIX століттях; Роман Міколаєвич (Мілейчиці), Кальвінізм у Мілейчицькій землі; д-р Григорій Купріянович (Люблин – Більськ), Більський міщанський рід Токаревичів у родинній традиції; Алла Гриц (Гайнівка), Історія Гайнівки від лісового урочища до міських прав; д-р Іван Данелюк (Білосток), «Заштатні» міста Більського повіту Гродненської губернії в світлі перепису 1897 року. Під час сесії Роман Миколаєвич передав цінні архівні матеріали для Підляського архіву.

Після закінчення першої сесії відбулася презентація лавреатів Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік. Члени Капітули д-р Григорій Купріянович та Лука Бадовець представили постаті лавреатів Нагороди в окремих категоріях: «Літературна творчість» – Євгенія Жабінська, «Наукова діяльність» – проф. Василь Назарук, «Популярно-наукова діяльність» – д-р Мирослав Степанюк, «Публіцистична творчість» – Юрій Місіюк.

Після перерви почалася друга сесія конференції «Підляські міста та сучасні виклики багатокультурності», яку вів д-р Іван Данилюк. Серед новоприбулих гостей були, зокрема, бургомістр міста Сім’ятичі Пйотр Сінякович, голова Союзу українців Підляшшя Марія Рижик та настоятель Православної Парафії свв. Петра і Павла в Райську о. прот. Ярослав Годун. Під час другої сесії були представлені доповіді: Пйотр Сінякович (Сім’ятичі), Сім’ятичі – сучасність, багатокультурність та перспективи розвитку міста; від імені бургомістра Гайнівки Юрія Сірака з доповіддюГайнівка: багатокультурне місто на краю Біловезької пущі – історія та сучасність виступила Алла Гриц; проф. Фелікс Чижевський (Люблин), Специфіка надгробних написів на міських кладовищах Південного Підляшшя (на прикладі православного цвинтаря в Білій на Підляшші); проф. Дорота Кристина Рембішевська (Варшава), Повторюваність і оригінальність у найменуванні вулиць малих міст Підляського воєводства; д-р Мирослав Степанюк (Пухли), Пам’ятки архітектури міст і містечок Північного Підляшшя в контексті ландшафтного аудиту; проф. Дорота Місіюк (Білосток), Колективна ідентичність та спільнотність в соціальних умовах міста і села; проф. Міхал Саєвич (Люблин), Про етимологію кількох прізвищ, записаних сьогодні в Гайнівському повіті (представила Л. Лабович); Неля Щука (Гайнівка) представила постать довголітнього голови Громадської комісії опіки над пам’ятками церковного мистецтва Богдана Мартинюка (1939-2018), якого п’яті роковини смерті минули цього року.

Традиційно вже конференція стала місцем представлення нових видань. Цього разу перед кавовою перерволю відбулася презентація книжок Юрія Плеви «Чижі, Лущі – королівські села» та збірки оповідань українською підляською говрікою «Наше село, правда і видумане». Розмову з автором про нові публікації повела Людмила Лабович.

Після перерви почалася третя сесія «Історія та культура Підляшшя», яку очолила проф. Дорота Місіюк з Університету в Білостоці. Прибули нові гості, зокрема секретар Кліщель Валентина Сидорук, підляська поетеса Зоя Сачко. Під час сесії виголошено п’ять доповідей: д-р Рафал Дидич (Сарнаки), Біла на Підляшші як центр українського руху в 1917-1918 роках, д-р Вітольд Бобрик (Сідльці), Віросповідна структура міст Більського повіту в світлі перепису 1921 року, о. протодиякон д-р Лука Леонкевич (Варшава) про богослужбову практику Православної Церкви на Підляшші середини ХІХ століття, Віктор Місіюк (Бересть), Територіальний аспект розвитку національного руху в Поліському воєводстві (онлайн), Юрій Плева (Курашево), Створення та занепад Витвурчого кооперативу ім. маршала Костянтина Рокосовського в Чижах. На завершення сесії відбулася дискусія, в якій взяли участь: д-р В. Бобрик, проф. Ф. Чижевський, д-р Г. Купріянович, проф. Д. К. Рембішевська.

Під час урочистого закінчення першого дня конференції голова Оргкомітету нагадав організаторів, патронів і спонсорів конференції та висловив подяку всім заангажованим в її організацію. Зі словом до присутніх звернулася голова Союзу українців Підляшшя Марія Рижик. Після закінчення засідань учасники конференції могли поспілкуватися під час спільної вечері.

Другий день VIІ Підляської української наукової конференції «Роль міст в минулому Підляшшя» відбувся у місті ювілей якого став приводом обрання проблематики цьогорічної конференції. Засідання проходили в «Гладишці», тобто Міському центрі культури, спорту та відпочинку в Кліщелях.

Засідання конференції в місті, яке цього року святкує свій ювілей 500-річчя, відкрив бургомістр Кліщель Александр Сєліцький. Зі словом до присутніх звернувся також голова Оргкомітету і директор ПНІ д-р Г. Купріянович. Під час урочистого відкриття другого дня конференції слово взяли також: заступник голови Комісії польсько-українських культурних зв’язків Відділення ПАН у Люблині проф. Ф. Чижевський, генеральний секретар Варшавського наукового товариства проф. Д. К. Рембішевська з Інституту славістики Польської академії наук; заступник голови Союзу українців Підляшшя Лука Бадовець.

Серед гостей присутніх на конфренеції були також, зокрема, настоятель Православної Парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Кліщелях і кліщелівський благочинний о. прот. С. Яроцевич, о. митр. прот. Іван Плева, о. прот. Павло Никитюк, о. протодиякон д-р Л. Леонкевич, голова Міської ради Кліщель Олексій Рощенко, голова Міської ради Більська на Підялшші Андрій Рощенко секретар Кліщель Валентина Сидорук, депутати Міської ради, керівники міських установ Кліщель, солтиси, д-р Микола Рощенко, члени керівних органів Союзу українців Підляшшя, голова Товариства Спадщина Підляшшя д-р Мирослав Степанюк, головний редактор Українського часопису Підляшшя Юрій Гаврилюк, лавреати Підляської науково-літературної нагороди.

Художнім акцентом відкриття конфренеції в Кліщелях став прекрасний концерт двох відомих народних співачок із сусіднього села Добривода Ніни Явдосюк та Валентини Климович. Протягом багатьох років вни співали у фолклорному ансамблі, який був створений у 1968 р. Так склалося, що саме в день конференції В. Климович відзначала своє 80-річчя, з цієї нагоди присутні проспівали її Многоліття. На завершення урочистості відкриття учасники конференції хвилиною мовчання вшанували пам’ять захисників України та невинних жертв російської агресії проти України.

Першим мериторичним пунтком програми другого дня конференції стала презентація монографії Даріуша Краснодембського та Ганни Ольчак «Археологія Біловезької пущі. Історія заселення польської частини Біловезької пущі від кам’яного віку до кінця XVIII ст.». Презентацію повів підляський історик Юрій Гаврилюк, книжку представив один із авторів Д. Краснодембський з  Інституту археології і етнології Польської академії наук.

Під час четвертої сесії VII ПУНК «Історія Кліщель та Кліщелівської землі», яку очолював д-р М. Степанюк, представлено 11 доповідей: Юрій Гаврилюк (Більськ), Політично-державна приналежність та етно-конфесійний склад Кліщель протягом історії, д-р Микола Рощенко (Люблин – Кліщелі), Джерела до історії Кліщель, Марко Мартинович (Даші),  Православна парафія в Косьнуй, Іван Мацкевич (Варшава – Піескі), Що знаємо про кліщелівських євреїв, а що хотіли б ми знати?, Неля Щука (Гайнівка), «Реєстр видатків», який вела особа, що опікувалася спадщиною малолітніх дітей у Кліщелях в 1891-1897 роках, Людмила Кендзєрська (Люблин), Історія Василевських з Кліщель, Збіґнєв Романюк (Бранськ), Голландці у Кліщелях в 1943-1944 роках, Олексій Рощенко (Кліщелі), Українське громадсько-культурне життя в Кліщелях у ХХ столітті в моїй пам’яті, Людмила Лабович (Білосток), Навчання української мови в Кліщелях в 60-ті роки ХХ століття, Славомир Савчук (Білосток), Як у Кузаві двічі нелегально будували церкву, проф. Василь Крупич (Білосток), Добривода та її жителі на межі ХІХ-ХХ століть.

На завершення першої частини кліщелівського дня конференції відбулася презентація результатів Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому». Про конкурс, його ідею та лавреатів розповіда секретар ПНІ і члени журі конкурсу Л. Лабович.

Після обідньої перерви засідання конференції почалися урочистістю вручення пам’ятних медалей з нагоди 500-річчя надання міських прав Кліщелям. Акт вручення медалей здійснив бургомістр Кліщель А. Сєліцький. Медалями нагороджено особи з українського середовища Підляшшя, заангажовані в співпрацю з Кліщелями: директора ПНІ д-ра Г. Купріяновича, голову СУП М. Рижик, заступника голови СУП А. Артем’юка, журналіста Радіо Білосток С. Савчука. Меладі вручено також тоді д-ру М. Рощенку та Миколая Подлащика.

Після цього відбулася презентація книжки «Люди та події. Кліщелі 1991-2021», яка з’явилася в 2022 р. за редакцією Марії Климович. Книжку запрезентувала заступниця голови Міської ради Кліщель Дарія Марія Сенкевич.

Остання, п’ята, сесія конференції «Культура, мова, традиції та сучасність Кліщель і Кліщелівської землі» складалася з двох частин – у першій були доповіді присвячені культурі та традиції Кліщель, у другій – про сучасність цього підляського міста. Сесію вів член Наукової ради Підляського наукового інституту проф. Василь Крупич. У першій частині сесії були виголошені доповіді: о. д-р Андрій Конахович (Люблин), Міські центри на шляху душпастирського служіння православного духовенства родом із Кліщель, Віталій Михальчук (Варшава – Бересть), Ікони св. Миколая XVI століття з колишньої Володимирсько-Берестейської єпархії: Кліщелі та Бересть, Славомир Смик (Кліщелі), Діалоги з натурою. Другу частину сесії відкрила провідна доповідь бургомістра Кліщель Александра Сєліцького Сучасні Кліщелі – суспільство, економіка, міська структура, багатокультурність. Згодом у кількох комюніке представлено діяльність окремих установ та структур Кліщель та околиць: о. Славомир Яроцевич, Православна парафія Успіння Пресвятої Богородиці в Кліщелях – сьогодні, Анна Котович-Пушкаревич, Діяльність і роль Міського центру культури, спорту і відпочинку в Кліщелях на тлі культурної спадщини міста, Анна Щиґол, Міська публічна бібліотека в Кліщелях – діяльність та досягнення, Славомир Трещотко, Функціонування Початкової школи в Кліщелях, Александра Дзем’янчик, Дитячий садок у Кліщелях, Дарія Марія Сенкевич, Соціальний капітал і культурна спадщина. Кілька слів про гуртки господинь, які діють у ґміні Кліщелі, Андрій Рощенко, Товариство любителів Кліщелівської землі та його діяльність для збереження місцевої традиції.

Останнім акордом конференції стала театральна сцена на мотивах п’єси Миколи Рощенка «Бувало і нині» у виконанні акторів з Добриводи, підготовлена Гуртком сільських господинь у Добриводі. Театральна сцена була виконана місцевою українською говіркою, не бракувало також музичних акцентів.

Під час урочистого завершення конференції бургомістр Кліщель А. Сєліцький та голова Оргкомітету і директор ПНІ д-р Г. Купріянович висловили слова подяки всім причетним до організації та проведення VII Підляської української наукової конференції «Роль міст в минулому Підляшшя» (до 500-річчя надання міських прав Кліщелям).

У суботній вечір закінчилися два інтенсивні дні наукової конференції. Згодом учасники та гості конференції могли ще неформально поспілкуватися під час урочистої вечері, яка на запрошення бургомістра Кліщель проходила в кліщелівській корчмі «У Валентого».

Під час конференції в Кліщелях учасники могли подивитися виставку «Записані в історії Кліщель» (змістове та графічне оформлення МЦКСіВ в Кліщелях), гончарську майстерню, що діє при МЦКСіВ в Кліщелях («Гладишка») та виставку книжок про Кліщелі та Кліщелівську землю (підготовлена Товариством любителів Кліщелівської землі).

Почесний патронат над VII Підляською українською науковою конференцією «Роль міст в минулому Підляшшя» взяли Бургомістр Кліщель, Бургомістр Міста Більськ на Підляшші, Бургомістр Міста Гайнівка, Бургомістр Міста Cім’ятичі, Війт ґміни Більськ на Підляшші. Медіа-патронат прийняли: Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», Польське радіо Білосток, Польське телебачення Білосток, інтернет-портал bielsk.eu, „Kurier Podlaski – Głos Siemiatycz”. Конференція відбулася завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, за підтримки Бургомістра Кліщель, завдяки підтримці приватних осіб та за підтримки Посольства України в Республіці Польща, Бургомістра міста Більськ на Підляшші, Бургомістра Міста Гайнівка, Війта ґміни Більськ на Підляшші. Спонсорами конференції були: Fundacja Arhelan – Społecznie Odpowiedzialni, Polska Sieć Sklepów „Arhelan”, Agencja Wydawnicza „Ekopress”, J.W. Zakład Transportowy.

Під час конференції представлено 43 доповідей та комюніке, які були виголошені польською або українською мовою (як літературною, так і місцевими підляськими українськими говірками). Виступали дослідники не лише з Підляшшя, але і з різних наукових осередків Польщі та Білорусі. Проведено п’ять сесій, три презентації книжок, дві інші презентації, відбулася також урочистість вручення медалей з нагоди 500-річчя Кліщель. У конференції взяли участь численні учасники, які заповнювали зали в Більську та Кліщелях. Конференції можна було також дивитися онлайн на профілях Підляського наукового інституту у Фейсбуці та Ютюб.

23 листопада 2023 року в програмі “Українське слово” вийшов репортаж про VII Підляську українську наукову конференцію, яка відбулася 17-18 листопада 2023 року в Міській публічній бібліотеці в Більську Підляському та Міському центрі культури, спорту і відпочинку в Кліщелях.

Реляція: https://zup.org.pl/aktualnosci/ukrainskie-slowo-23-11-2023/

Почесний патронат: Бургомістр Кліщель, Бургомістр Міста Більськ на Підляшші, Бургомістр Міста Гайнівка, Бургомістр Міста Cім’ятичі, Війт ґміни Більськ на Підляшші.

Медіа-патронат: Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», Польське радіо Білосток, Польське телебачення Білосток, інтернет-портал bielsk.eu, „Kurier Podlaski – Głos Siemiatycz”.

Конференція відбувається завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, за підтримки Бургомістра Кліщель, завдяки підтримці приватних осіб та за підтримки Посольства України в Республіці Польща, Бургомістра міста Більськ на Підляшші, Бургомістра Міста Гайнівка, Війта ґміни Більськ на Підляшші.

Спонсори: Fundacja Arhelan – Społecznie Odpowiedzialni, Polska Sieć Sklepów „Arhelan”, Agencja Wydawnicza „Ekopress”, J.W. Zakład Transportowy.

У середу 22 листопада 2023 р. в Ґмінному центрі культури у Вуорлі відбулася літературна зустріч з лавреатами Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому». У зустрічі взяли участь Ніна Григорук з Курашева – лавреатка ІІ місця в категорії «Спогади», Славомир Кулик з Дубич Церковних – лавреат ІІІ місця в категорії «Поезія» та Юрій Плева з Курашева – лавреат І місця в категорії «Проза», який вів зустріч.
Зустріч відкрили директор Ґмінного центру культури у Вуорлі та Ґмінної публічної бібліотеки у Вуорлі Уршуля Янєль та директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович. У зустрічі взяв участь війт ґміни Вуорля Лев Павлючук.

Під час зустрічі лавреати конкурсу розповіли про себе та свою літературну творчість. Учасники зустрічі мали також нагоду почути літературні твори лавреатів.

Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» було заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості рідною мовою.

Організатором зустрічі був Підляський науковий інститут, партнером Союз українців Підляшшя, співорганізаторами Ґмінний центр культури у Вуорлі та Ґмінна публічна бібліотека у Вуорлі.

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

На Інтернет-порталі bielsk.eu з’явилася реляція з першого дня VІI Підлясько української наукової конференції «Роль міст в минулому Підляшшя» (до 500-річчя надання міських прав Кліщелям), що проходив 17 листопада 2023 р. в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші. Інтернет-порталі bielsk.eu був одним із медіа-патронів конференції.

Реляція на bielsk.eu

https://bielsk.eu/bielsk-podlaski/45121-rola-miast-w-dziejach-podlasia-konferencja-w-mbp-wideo-foto

Почесний патронат: Бургомістр Кліщель, Бургомістр Міста Більськ на Підляшші, Бургомістр Міста Гайнівка, Бургомістр Міста Cім’ятичі, Війт ґміни Більськ на Підляшші.

Медіа-патронат: Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», Польське радіо Білосток, Польське телебачення Білосток, інтернет-портал bielsk.eu, „Kurier Podlaski – Głos Siemiatycz”.

Конференція відбувається завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, за підтримки Бургомістра Кліщель, завдяки підтримці приватних осіб та за підтримки Посольства України в Республіці Польща, Бургомістра міста Більськ на Підляшші, Бургомістра Міста Гайнівка, Війта ґміни Більськ на Підляшші.

Спонсори: Fundacja Arhelan – Społecznie Odpowiedzialni, Polska Sieć Sklepów „Arhelan”, Agencja Wydawnicza „Ekopress”, J.W. Zakład Transportowy.

У неділю 19 листопада 2023 р. в Ґмінному центрі культури, спорту і відпочинку в Дубичах Церковних відбулася чергова літературна зустріч переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», проводженого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це була чергова нагода представити постаті та творчість нагороджених на конкурсі, а також поговорити на тему творення літератури різноманітними українськими говірками Підляшшя.

На зустрічі були присутні аж п’ятеро переможців конкурсу «Пішемо по-свойому». Були це творці, які пов’язані з Гайнівським повітом, а передусім з ґміною Дубичі Церковні. Це були: Христина Костевич – лавреатка ІІ місця в категорії «Публіцистика», Славомир Кулик – лавреат ІІІ місця в категорії «Поезія», Миколай Панфілюк – лавреат ІІІ місця в категорії «За етнографічними мотивами», Ніна Григорук – лавреатка ІІ місця в категорії «Спогади» та Леокадія Саєвич – лавреатка І місця в категорії «Проза».

Зустріч вів Юрій Плева, лавреат І місця в категорії «Проза» Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому»ю Після зустрічі в Гайнівці це була друга ведена ним презентація переможців конкурсу.  

Літературна зустріч пройшла у приємній атмосфері. Переможці розповіли про свою творчість. Окрім того кожен представив свій один твір або кілька із них.

Христина Костевич ділилася спогадами, пов’язаними з Дубичами Церковними, де вчила у місцевій школі. Вона прочитала присутнім свої рефлексії на тему говоріння «по-свойому», передані у публіцистичній формі. Це був твір «По-мойому», з яким вона зайняла друге місце. Славомир Кулик представив у своєму рідному селі вірші, писані як говіркою, так і польською мовою. З черги Ніна Григорук поділилася анегдотами, бо як говорила – любить писати тільки про веселі справи. Микола Панфілюк говорив про значення збереження рідної мови. Присутні в осередку культури могли також послухати одного з ліричних оповідань  Леокадії Саєвич, а також жартівливе оповідання ведучого Юрія Плеви з його книжки «Nasze seło, prawda i wydumane».

Зустріч була чудовим форумом обміну думками між запрошеними авторами та присутніми на зустрічі людьми. Велися розмови про мову, про необхідність її збереження та писання нею літературних творів. Одна з учасниць зустрічі похвалилася своїми віршами, писаними рідною мовою. Як говорила – це був її дебют, оскільки свої вірші читала вперше.

Літературна зустріч стала можливою завдяки зичливості та допомозі працівників Ґмінного центру культури, спорту і відпочинку в Дубичах Церковних. Це була важлива ініціатива, організована українським середовищем Підляшшя у співпраці з осередком культури в Дубичах Церковних, де до речі відбувається найбільша культурна подія українського середовища Підляшшя – літній фестиваль «На Івана, на Купала».

Раніше літературні зустрічі з переможцями Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» відбулися у Більську, Люблині і Гайнівці. Чергова запланована 22 листопада 2023 р. у Вуорлі.

Організатором зустрічі в Дубичах Церковних був Підляський науковий інститут, партнером – Союз українців Підляшшя, а співорганізатором – Ґмінний центр культури, спорту і відпочинку в Дубичах Церковних.

********

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Вже через два дні, у середу 22 листопада 2023 р. о 17.00 год., в Ґмінному центрі культури у Вуорлі (вул. Міцкевича 4)  відбудеться чергова літературна зустріч з лавреатами Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому».

Візьмуть участь:
• Ніна Григорук – лавреатка ІІ місця в категорії «Спогади»
• Христина Костевич – лавреатка ІІ місця в категорії «Публіцистика»
• Славомир Кулик – лавреат ІІІ місця в категорії «Поезія»
• Миколай Панфілюк – лавреат ІІІ місця в категорії «За етнографічними мотивами»
• Леокадія Саєвич – лавреатка І місця в категорії «Проза»
Ведення: Юрій Плева.

Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» було заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості рідною мовою.

ВСТУП ВІЛЬНИЙ!
Запрошуємо

Подія на ФБ:

https://www.facebook.com/events/1138744773768220/?ref=newsfeed

Організатор: Підляський науковий інститут, партнер: Союз українців Підляшшя, співорганізатори: Ґмінний центр культури у Вуорлі, Ґмінна публічна бібліотека у Вуорлі.

Інформація про конкурс: www.pninstytut.org
Літературні твори лавреатів:
https://www.pninstytut.org/…/literaturni-tvory-lavreativ/

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.