Підляський архів розпочав свою діяльність із січня 2020 р. У фондах Підляського архіву знаходиться вже більше тисячі архівних одиниць – справ. Матеріали зібрані в Підляському архіві поділені на кільканадцять фондів. Це особові фонди кількох осіб, зокрема постатей важливих в історії українського культурного та громадського життя на Підляшші. Є також фонди окремих організаційних структур або присвячені окремих сферах історії або сьогодення Підляшшя.

В рамках своєї діяльності Архів старається збирати матеріали, що документують активність української громадськості Підляшшя та членів української громади, які родом з Підляшшя, діяльність українських організацій регіону, а також інших суб’єктів, діяльність яких є важливою для української громадськості Підляшшя. Це насамперед документи громадського життя (плакати, запрошення, листівки, брошури, самвидав).

Заохочуємо передавати до Підляського архіву матеріали, що стосуються сьогодення та минулого Підляшшя. Всіх, хто хотів би передати матеріали просимо писати за адресою: pninstytut@gmail.com або телефонувати: тел. 501 635 467

Підляський архів відкритий для користувачів та осіб, які передають матеріали, у п’ятниці (за винятком державних і церковних свят) з 10 по 12 год.

Матеріали можна також пересилати поштою на адресу:

Archiwum Podlaskie

Podlaski Instytut Naukowy

ul. Kryniczna 14

skr. poczt. 26

17-100 Bielsk Podlaski

На порталі Lubelskiego Samorządowego Centrum Doskonalenia Nauczycieli  опубліковано спонсорську статтю про конкурс «Пішемо по-свойому» з інформацією про мету та умови його проведення:

https://www.lscdn.pl/pl/konkursy/konkursy-pozostale/13943,Podlaski-Konkurs-Literacki-Piszemo-po-swojomu.html?fbclid=IwAR3J4YPcaA4thhNmrY4x6fvEHcix0S5IKjbvLnI_1M_WZIpxh1kb-qYIvXE

Заохочуємо ознайомитися з промоційними матеріалами та запрошуємо до участі в конкурсі.

Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» є заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості своєю мовою. Умовою участі в конкурсі є передання як праці на конкурс щонайменше одного оригінального літературного твору, написаного українською говіркою Підляшшя. Це можуть бути роботи записані як кирилицею, так і латинкою. Роботи на конкурс потрібно подати або надіслати до 31 березня 2023 року.

Профінансовано з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Науково-дослідний працівник Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович виступив у телепередачі «Петро Могила та його історія». Передачу підготувала Екуменічна редакція Польського телебачення. Трансляція відбулася 13 березня 2023 року на TVP Polonia. На даний момент програма доступна на сайті Польського телебачення:

https://vod.tvp.pl/programy,88/programy-redakcji-ecumeniczna-odcinki,274871/odcinek-325,S03E325,394849

Петро Могила народився 21 грудня 1596 року. Походить зі давнього молдавського роду Могилів, який наприкінці XVI століття почав відігравати значну роль в історії Молдавії та Волощини. У 1632-1647 роках був митрополитом Київським і Галицьким. Він був одним із найвидатніших ієрархів Православної Церкви на українських землях.

Д-р Григорій Купріянович підкреслив, що Петро Могила був не лише однією з найвидатніших постатей в історії Православної Церкви Київської Митрополії, але й однією з найважливіших постатей релігійного життя Європи у XVII ст. Він зазначив, що його діяльність була дуже різноманітною. Він упорядкував внутрішнє життя Православної Церкви у Речпосполитій після кількох десятиліть хаосу, викликаного відсутністю правового статусу внаслідок переслідувань після Брестської унії. Багато уваги приділяв освіті духовенства та вірних, підготовці та виданню богослужбових книг.

Продовжуємо представляти цікаві імена, які були надані в селах православної парафії Вознесіння Господнього в Клениках Нарвянського деканату Варшавсько-Більської єпархії. Тим разом будуть представлені цікавіші чоловічі імена, записані під час польових досліджень на кладовищі в Клениках. Як уже зазначалося, надгробні написи найчастіше виконувалися російською мовою (нерідко з помилками), рідше польською. Нерідко імена та прізвища передавалися в говірковому варіанті.

Ось цікавіші чоловічі імена – разом із фотоматеріалом. На початку подається форма з надгробного напису, потім діалектна форма з виділеним наголосом (якщо вдалося її записати від інформатора), та потім варіант у літературній мові – українській та польській.

Ананий – діал. Ананій – укр. Ананія – пол. Ananiasz

Диментій – діал. Дементій – укр. Дометій – пол. Domicjusz

Діомід – діал. Демід – укр. Демид – пол. Diomedes

Евмении – укр. Євменій – пол. Eumeniusz

Евфимій – діал. Єфімій, Фім – укр. Євфімій, Єфимій – пол. Eufemiusz

Gerwazy – укр. Гевразій, Геврасій – пол. Gerwazy

Klemens, Klement – діал. Клємент, Клім – укр. Климент – пол. Klemens

Клеопа – діал. Кльопко – укр. Kleofas – пол. Kleopa

Митрофан – діал. Мітрофан – укр. Митрофан – пол. Mitrofan

Пантилей – діал. Пантелімон, Пантелімун, Пантолім – укр. Пантелеймон – пол. Pantaleon

Полевкий – діал. Полєвко – укр. Полієвкт – пол. Polieukt

Сенофонт – діал. Фонт – укр. Ксенофонт – пол. Ksenofont

Филарет – діал. Філарет, Фірко – укр. Філарет – пол. Filaret

Филимон – діал. Філімон – укр. Филимон – пол. Filemon

Як видно на прикладі вибраних імен, іменна традиція парафії Кленики є ​​надзвичайно цікавою, прикладом чого є такі оригінальні імена, як Фім, Кльопко, Пантолім, Полєвко, Фонт або Фірко. Ці імена поволі йдуть у забуття – разом із останніми їх носіями, народженими ще до Другої світової війни.

*********************************************************************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

21 березня о 10:00 в конференц-залі Інституту досліджень ссавців Польської академії наук в Біловежі відбудеться презентація книги «Archeologia Puszczy Białowieskiej. Dzieje osadnictwa na terenie polskiej części Puszczy Białowieskiej od epoki kamienia do końca XVIII stulecia» авторства Даріуша Краснодембського та Ганни Ольчак.  

Це видання є підсумком 100-річних досліджень, проведених у цій галузі багатьма колективами науковців, у т.ч. з Інституту археології та етнології Польської академії наук, Університету кардинала Стефана Вишинського у Варшаві та Державних лісів.

https://ibs.bialowieza.pl/prezentacja-ksiazki-archeologia-puszczy-bialowieskiej/

Запрошуємо на презентацію від імені авторів.

Запрошуємо читати № 1/2023 українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». У двомісячнику поміщено статті осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом та тексти про заходи Інституту.

У часописі знайшлася стаття про традиційну Новорічну зустріч Президентського подружжя, яка відбулася  25 січня 2023 року. Українську громаду в Польщі на Новорічній зустрічі представляв директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович, який є також співголовою Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин.

Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує читачам тексти: «Kniaź Jarosław i czerneć Antonij – bohaterzy naszych ruskich dziejów», «Obraz prawosławnej sieci parafialnej nad Bugiem i Narwią u schyłku XIX w. Parafia Boćki», «Hore nasze hore, jak na swity żyty?!».

Людмила Лабович, секретар Підляського наукового інституту, пропонує статтю про події, які відбувалися на Підляшші в зимовому періоді 2022-2023 «Wieści nie tylko z podlaskich miast i wsi», а в циклу «Про нашу мову просту – непросту» пише про популярні на Підляшші гри в карти («Што так шуміт? Дурень карти мішає… »). Авторка описує також підляську пісню про важку долю сироти «Прилітає чорни ворон чисту воду піті».

У номері 1/2023 «Над Бугом і Нарвою» про останню активність Інституту можна прочитати у хроніці подій «З організованого життя над Бугом і Нарвою»

У часописі поміщено також заохочення до участі в Підляському літературному конкурсі «Пішемо по-свойому», праці на який можна подавати до 31 березня 2023 р.

«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у цілій Польщі.

Інформацію, де продається часопис, можна знайти за посиланням:

Окрім того часопис є доступний у формі е-видання. Електронний варіант можна купити за посиланням:

https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju

Існує можливість передплати. 

Від № 1/2022 «Над Бугом і Нарвою» доступне читачам повністю у кольорі.

На прохання потенційних учасників продовжуємо термін подачі праць на конкурс “Пішемо по свойому”. Праці можна передавати ще два тижні – до 31 березня 2023 року.

***********

Конкурсні роботи з допіскою ЛІТЕРАТУРНИ КОНКУРС треба:

– передаті організаторові конкурсу (Пудляські наукови інститут, Біельськ, гул. Кринічна 14)

– або вислаті пуочтою на адрес:

Podlaski Instytut Naukowy

skr. poczt. 26

17-100 Bielsk Podlaski

– або вислаті на елєктронни адрес Конкурсу: poswojomu@gmail.com

Пудляські літературни конкурс «Пішемо по-свойому» має заохвотіті люді, котори знают і використовуют українські пудляські говуоркі, до того, коб почалі пісаті літературни твори руодною мовою. Коб узяті в юом участь, треба прислаті власни твуор, напісани українською пудляською говуркою.

Докладну інформацію знайдете тут:

Організатором Пудляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» є Пудляські наукови інститут, а його партнером – Союз українцюв Пудляша.

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Осталось оно два дніе, коб взяті участь у І Пудляськум літературнум конкурсові Пішемо по-свойому». Час переказуваня праць кунчається в сіету середу, 15 марця 2023 року.

Чом варто взяті участь у конкурсові?

1. То перша ініціатива такого типу на Пудляши, котора має заховаті українську говуорку.

2. Нема ліміту звезаноно з віеком участникув, обсягом твору, літературного ґатунку чи способу напісаня – твори могут биті написани латінкою або кіриліцьою згуодно з тим, як піше автор.

3. На лауреатув чекают хороши нагороди.

Не чекайте. Се Ви писалі колі-небудь своєю мовою, то не тримайте свої праць у шухляді, а надсилайте на конкурс.

Конкурсні роботи з допіскою ЛІТЕРАТУРНИ КОНКУРС треба:

– передаті організаторові конкурсу (Пудляські наукови інститут, Біельськ, гул. Кринічна 14)

– або вислаті пуочтою на адрес:

Podlaski Instytut Naukowy

skr. poczt. 26

17-100 Bielsk Podlaski

– або вислаті на елєктронни адрес Конкурсу: poswojomu@gmail.com

Пудляські літературни конкурс «Пішемо по-свойому» має заохвотіті люді, котори знают і використовуют українські пудляські говуоркі, до того, коб почалі пісаті літературни твори руодною мовою. Коб узяті в юом участь, треба прислаті власни твуор, напісани українською пудляською говуркою.

Докладну інформацію знайдете тут:

Організатором Пудляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» є Пудляські наукови інститут, а його партнером – Союз українцюв Пудляша.

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

26 років тому, 9 березня 1997 року, в новому осередку телебачення Білосток розпочала трансляцію програма «Самі про себе», присвячена суспільно-культурному життю національних меншин, які проживали в тодішньому Білостоцькому воєводстві. 30-хвилинна програма складалася з частин білоруською, литовською, українською та російською мовами, а також телевізійних матеріалів польською мовою про ромську, татарську і німецьку меншини та польську громаду, що проживає на Сході. Українська частина виходила під назвою «Самі про себе».

Раніше телетрансляції українською мовою для жителів Північного Підляшшя велися з 1995 року з Варшави в рамках «Телевізійного кресового кур’єра». У 1997 році програму почали транслювати у новому телевізійному осередку у Білостоці в рамках циклу для національних меншин «Самі про себе».

До вересня 2002 року окремі частини транслювалися одним блоком у неділю з 8:00 до 8:40, але в результаті змін, що відбувалися в TVP3, змінився час трансляції окремих частин.

Зараз українська частина виходить окремою програмою як «Український перегляд» — з березня 2023 року можна її дивитися в неділю о 17.30, а повторення — у середу о 8.40 та 19.40.