У номері українського тижневика «Наше Слово» за 15 жовтня 2023 р. (№ 33/2023) з’явилася стаття Людмили Лабович про Підляський літературний конкурс «Пішемо по-свойому». У статті п/н «„Пішемо по-свойому” Конкурс творів, написаних українськими говірками Підляшшя» авторка ділиться своїми рефлексіями про конкурс як особа заангажована в його організацію і проведення конкурсу та членкині журі.
Л. Лабович представляє у своєму тексті процес підготовки та проведення конкурсу. Представляє і характеризує окермих лавреатів конкурсу в різних категоріях, проводячи короткий аналіз їхніх нагороджених творів. Конклюдує: «наша ініціатива доказала, що міняється ставлення до говірки. Виявилося, що вже не стидно не лише розмовляти, але й писати тою «простою» сільською мовою».
12 жовтня 2023 року в програмі „Українське слово’’вийшов репортаж з yрочистoгo вручення Підляської науково-літературної нагороди, яке відбулося y неділю 8 жовтня 2023 р. в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші.
Метою нагороди є популяризація української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя.
Вже доступна детальна програма VІI Підляської української наукової конференції «Роль міст в минулому Підляшшя» (до 500-річчя надання міських прав Кліщелям). Можна з нею ознайомитися на Інтернет-сайті Підляського наукового інституту:
Центральною темою VІІ Підляської української наукової конференції буде роль міст в минулому Підляшшя. Приводом для цього є 500-річчя надання міських прав Кліщелям. Підляські міста відіграють особливу роль в історії, стаючи не лише регіональними адміністративними, політичними чи релігійними центрами, важелями економічного розвитку і обміну товарами, але також місцями, які виконували та виконують важливу роль в розвитку та збереженні культури і освіти, саме там формуються інтелектуальні осередки та зароджуються нові ідеї. Міста були і є місцями зустрічі різних етносів, релігій, культур, мов та традицій, природнім шляхом набуваючи багатокультурного характеру. Проте – в умовах культурної домінації однієї з культур – саме в містах відбуваються прискорені асиміляційні процеси та, нерідко, маргіналізація культури та мови корінного населення.
Під час конференції особлива увага буде присвячена минулому і сучасності Кліщель, які цього року відзначають ювілей 500-річчя надання міських прав. Пів тисячолітня історія цього підляського міста є прикладом функціонування багатоетнічної і багаторелігійної міської спільноти в різні історичні епохи і у складі різних політичних організмів. Характерним для історії Кліщель є те, що український етнос зберіг тут протягом століть свою мову і традицію, а місто відіграло важливу роль в історії українського культурного життя та формуванню модерної української ідентичності на Підляшші. Організатори прагнуть, щоб на конференції були представлені різні виміри історії та сучасності Кліщель і навколишніх місцевостей з соціологічної, культурологічної, етнографічної, мовознавчої, економічної, демографічної перспектив.
Організатори конференції: Підляський науковий інститут, Міське управління в Кліщелях.
Cпіворганізатори: Комісія польсько-українських культурних зв’язків Польської академії наук Відділення у Люблині, Союз українців Підляшшя, Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші, Міський центр культури, спорту та відпочинку в Кліщелях, Товариство любителів Кліщелівської землі, Православна парафія Успіння Пресвятої Богородиці в Кліщелях, Початкова школа в Кліщелях, Міська публічна бібліотека в Кліщелях, Гурток господинь «Мальва» в Кліщелях, Гурток сільських господинь у Добриводі, Гурток сільських господинь у Дашах.
Почесний патронат: Бургомістр Кліщель, Бургомістр Міста Більськ на Підляшші, Бургомістр Міста Гайнівка, Бургомістр Міста Cім’ятичі, Війт ґміни Більськ на Підляшші.
Медіа-патронат: Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», Польське радіо Білосток, Польське телебачення Білосток, інтернет-портал bielsk.eu, „Kurier Podlaski – Głos Siemiatycz”.
Конференція відбувається завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, за підтримки Бургомістра Кліщель, завдяки підтримці приватних осіб та за підтримки Посольства України в Республіці Польща, Бургомістра міста Більськ на Підляшші, Бургомістра Міста Гайнівка, Війта ґміни Більськ на Підляшші.
Спонсори: Polska Sieć Sklepów „Arhelan”, Agencja Wydawnicza „Ekopress”, J.W. Zakład Transportowy.
15 жовтня 2023 року в програмі “Український перегляд” на TVP 3 в Білостоці вийшов репортаж з yрочистoгo вручення Підляської науково-літературної нагороди, яке відбулося y неділю 8 жовтня 2023 р. в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші.
Про нагородy та її лауреатів розповів директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович.
Метою нагороди є популяризація української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя.
У вівторок 24 жовтня 2023 р. в Міській публічній бібліотеці ім. д-ра Тадеуша Раковецького в Гайнівці відбулася третя літературна зустріч переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», проводженого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це була чергова нагода представити постаті та творчість нагороджених на конкурсі, а також поговорити на тему творення літератури різноманітними українськими говірками Підляшшя.
На зустрічі були присутні троє переможців конкурсу «Пішемо по-свойому», які пов’язані з Гайнівським повітом. Це були: Славомир Кулик – лавреат ІІІ місця в категорії «Поезія», Миколай Панфілюк – лавреат ІІІ місця в категорії «За етнографічними мотивами» та Христина Костевич – лавреатка ІІ місця в категорії «Публіцистика». На жаль, не були присутніми Ніна Григорук – лавреатка ІІ місця в категорії «Спогади» та Леокадія Саєвич – лавреатка І місця в категорії «Проза».
Зустріч вів Юрій Плева, лавреат І місця в категорії «Проза» Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», який представляв постаті окремих авторів та вів розмову, пов’язану з літературною творчістю учасників зустрічі, а також ділився своїм досвідом у писанні «по-свойому». Отже, це був чудовий форум для обміну творчим досвідом між людьми, які пишуть українськими говірками.
Переможці розповіли про свою творчість. Особистою лірикою ділився Славомир Кулик, який не приховував емоцій, пов’язаних з тематикою своїх віршів. Велике враження справив вірш, написаний спеціально на зустріч у Гайнівці у виконанні одного з найстаріших учасників конкурсу – Миколая Панфілюка. З черги Христина Костевич прочитала свої спогади та рефлексії, пов’язані з говорінням «по-свойому», передані у публіцистичній формі. На зустрічі можна було також почути одне з оповідань Леокадії Саєвич «Пудляська зіма» та фрагмент спогадів Ніни Григорук «Усе повно люді в хаті».
Літературна зустріч пройшла у приємній атмосфері у формі обміну думками між запрошеними авторами та присутніми на зустрічі людьми. Велися розмови про мову, про необхідність її збереження та писання нею літературних творів. У дискусії голос взяли представники різних поколінь, які ще користуються українськими говірками Підляшшя.
Літературна зустріч стала можливою завдяки зичливості та допомозі директор Агнешки Казберук та працівників Міської публічної бібліотеки ім. д-ра Тадеуша Раковецького в Гайнівці. Це була перша, але надіймося, що не остання така ініціатива, організована українським середовищем Підляшшя у співпраці з гайнівською бібліотекою.
Раніше літературні зустрічі з переможцями Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» відбулися у Більську та в Люблині.
Організатором зустрічі в Гайнівці був Підляський науковий інститут, партнером – Союз українців Підляшшя, а співорганізатором – Міська публічна бібліотека ім. д-ра Тадеуша Раковецького в Гайнівці.
Продовжуємо публікацію творів переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це промоція літературних творів, створених українськими говірками Підляшшя, популяризація конкурсу та вихід до широкої аудиторії з літературою, написаною «по-свойому».
На нашому сайті можна зараз читати оповідання Леокадії Саєвич з циклу «Билі будні, билі свята, било…». Цикл був нагороджений одним із двох перших місць у категорії «проза».
Вже за 2 дні, у вівторок 24 жовтня 2023 р., о 17.00 год. в Міській публічній бібліотеці ім. д-ра Тадеуша Раковецького в Гайнівці (вул. 3 Травня 45) відбудеться чергова літературна зустріч з лавреатами Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому»
Візьмуть участь: • Ніна Григорук – лавреатка ІІ місця в категорії «Спогади» • Христина Костевич – лавреатка ІІ місця в категорії «Публіцистика» • Славомир Кулик – лавреат ІІІ місця в категорії «Поезія» • Миколай Панфілюк – лавреат ІІІ місця в категорії «За етнографічними мотивами» • Леокадія Саєвич – лавреатка І місця в категорії «Проза» Ведення: Юрій Плева.
Подія на ФБ:
https://www.facebook.com/events/862028102042522/
Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» було заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості рідною мовою. У конкурсі взяло участь 15 учасників, які зголосили на конкурс кількадесят творів.
ВСТУП ВІЛЬНИЙ! Запрошуємо
Організатор: Підляський науковий інститут, партнер: Союз українців Підляшшя, співорганізатор: Міська публічна бібліотека ім. д-ра Тадеуша Раковецького в Гайнівці.
Продовжуємо список прізвищ / родових форм з Курашева (сьогодні в ґміні Чижі в Гайнівському повіті), які фігурують у метриках народжень парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах з 1728 до кінця 1739 року.
Нагадаймо, що записи в аналізованих метриках зроблено польською мовою згідно з правилами тогочасної орфографії.
У статтях подано лише прізвища батьків з Курашева, яким у згаданому 20-літті народилися діти, та які їх охрестили в уніатській парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах.
Спочатку подано форму прізвища із метрики, потім форму, від якої могло походити прізвище (найчастіше це була говіркова форма імені), далі – український літературний варіант і переклад на польську мову.
Ось продовження переліку прізвищ, які були поширені в селі Курашево в першій половині XVIII століття:
Kaliszuk – від діал. Каліш – укр. Калістрат – пол. Kalistrates
Kąstantiuk – ймовірно від пол. Konstanty – укр. Костянтин – пол. Konstanty
Kiryluk – від діал. Кірило – укр. Кирило – пол. Cyryl
Kliszcz – ймовірно від діал. кліещ – укр. кліщ – пол. kleszcz
Kosko – від діал. Коско – укр. Кузьма – пол. Kosma
Koszczuk / Kuszczuk / Kuzczuk – від діал. Кошко / Кушко – укр. Кузьма – пол. Kosma
Łatko – ймовірно від латка – укр. латка – пол. łatka
Łukianiuk – від діал. Лук’ян – укр. Лук’ян – пол. Lucjan
Maciuk/ Maciuka – від діал. Маць / Мацюк – укр. Матвій – пол. Maciej, Mateusz
Naumczuk – від діал. Наум / Наумко – укр. Наум – пол. Nahum
Ontropiuk – від діал. Онтроп – укр. Євтропій – пол. Eutropiusz
Pawluczko / Pawluczyk – від діал. Павлюк – укр. Павло – пол. Paweł
Rusaczyk / Rusak / Rusaczuk – ймовірно від діал. руси – укр. русий – пол. blondyn, jasnowłosy
Samociuk – від діал. Самоць – укр. Самуїл – пол. Samuel
Samoyluk – від діал. Самойло – укр. Самуїл – пол. Samuel
Timoszuk / Tymoszuk – від діал. Тімош – укр. Тимофій – пол. Tymoteusz
Werszko / Werzszko – від діал. Вершко – укр. Єремія або Варахісій – пол. Jeremiasz або Barachizjusz
Zminka / Zminko – ймовірно від діал. жміенька – укр. жменька – пол. mała garść
Збережені записи свідчать, що найпоширенішими прізвищами мешканців Курашева між 1728 і 1737 роками були: Timoszuk (раз у варіанті Tymoszuk), Naumczuk, Jurczuk, Czornak i Rusak.
Загалом у 1728-1737 роках у Курашеві зафіксовано 27 різних прізвищ (разом з їхніми формами), у переважній більшості – патронімічних. Це прізвища лише батьків дітей із села Курашева охрещених у парафії Чижі.
На жаль, записи з 1728-1729 років збереглися частково, однак починаючи з 1730 р., вони збереглися практично повністю, що дає більш достовірну картину іменної традиції. Тому й аналіз матеріалу з тих років показує, які прізвища / родові прізвиська носили найчастіше жителі проаналізованого села Курашева.
************************************************
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
Вже за місяць відбудеться VIІ Підляська українська наукова конференція «Роль міст в минулому Підляшшя» (до 500-річчя надання міських прав Кліщелям). Конференція проходитиме 17-18 листопада 2023 р. у Більську на Підляшші тa Кліщелях.
Центральною темою VІІ Підляської української наукової конференції буде роль міст в минулому Підляшшя. Приводом для цього є 500-річчя надання міських прав Кліщелям. Підляські міста відіграють особливу роль в історії, стаючи не лише регіональними адміністративними, політичними чи релігійними центрами, важелями економічного розвитку і обміну товарами, але також місцями, які виконували та виконують важливу роль в розвитку та збереженні культури і освіти, саме там формуються інтелектуальні осередки та зароджуються нові ідеї. Міста були і є місцями зустрічі різних етносів, релігій, культур, мов та традицій, природнім шляхом набуваючи багатокультурного характеру. Проте – в умовах культурної домінації однієї з культур – саме в містах відбуваються прискорені асиміляційні процеси та, нерідко, маргіналізація культури та мови корінного населення.
Під час конференції особлива увага буде присвячена минулому і сучасності Кліщель, які цього року відзначають ювілей 500-річчя надання міських прав. Пів тисячолітня історія цього підляського міста є прикладом функціонування багатоетнічної і багаторелігійної міської спільноти в різні історичні епохи і у складі різних політичних організмів. Характерним для історії Кліщель є те, що український етнос зберіг тут протягом століть свою мову і традицію, а місто відіграло важливу роль в історії українського культурного життя та формуванню модерної української ідентичності на Підляшші. Організатори прагнуть, щоб на конференції були представлені різні виміри історії та сучасності Кліщель і навколишніх місцевостей з соціологічної, культурологічної, етнографічної, мовознавчої, економічної, демографічної перспектив.
Засідання конференції проходитимуть під час п’яти сесій:
Сесія I «Формування і розвиток міст на Підляшші від середньовіччя по ХХІ століття»
Сесія ІІ «Підляські міста та сучасні виклики багатокультурності»
Сесія ІII «Історія та культура Підляшшя»
Сесія ІV «Історія Кліщель та Кліщелівської землі»
Сесія V «Культура, мова, традиції та сучасність Кліщель і Кліщелівської землі»
Детальна інформація про конференцію оновлюється на Інтернет-сайті Підляського наукового інституту: www.pninstytut.org/punk/vii-punk
Організатори конференції: Підляський науковий інститут, Міське управління в Кліщелях.
Cпіворганізатори: Комісія польсько-українських культурних зв’язків Польської академії наук Відділення у Люблині, Союз українців Підляшшя, Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші, Міський центр культури, спорту та відпочинку в Кліщелях, Товариство любителів Кліщелівської землі, Православна парафія Успіння Пресвятої Богородиці в Кліщелях, Початкова школа в Кліщелях, Міська публічна бібліотека в Кліщелях, Гурток господинь «Мальва» в Кліщелях, Гурток сільських господинь у Добриводі, Гурток сільських господинь у Дашах.
Почесний патронат: Бургомістр Кліщель, Бургомістр Міста Більськ на Підляшші, Бургомістр Міста Гайнівка, Бургомістр Міста Cім’ятичі, Війт ґміни Більськ на Підляшші.
Медіа-патронат: Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», Польське радіо Білосток, Польське телебачення Білосток, інтернет-портал bielsk.eu, „Kurier Podlaski – Głos Siemiatycz”.
Конференція відбувається завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, за підтримки Бургомістра Кліщель, завдяки підтримці приватних осіб та за підтримки Посольства України в Республіці Польща, Бургомістра міста Більськ на Підляшші, Бургомістра Міста Гайнівка, Війта ґміни Більськ на Підляшші.
