Podlaski Instytut Naukowy
У мережі Фейсбук створено подію «V Підляської української наукової конференції «Українська мова в культурному просторі Підляшшя»». Можна там прочитати основну інформацію про конференцію та відмітити свою участь.
21 жовтня 2021 р. в Більську в центрі міста при вул. Міцкевича неподалік ратуші під час земельних робіт у зв’язку зі встановлюванням газової мережі було знайдено і виведено на поверхню велике каміння. На думку археолога може це засвідчувати про те, що у цьому місці під землею можуть зберігатися археологічні пам’ятки, які говорять про історію Більська.
У рамках фольклорного проєкту Інституту писалося вже про ліричні пісні про кохання та про жіночу долю. Іншою групою родинно-побутових пісень в українському фольклорі є твори про трагічні сімейні обставини, пов’язані з втратою членів сім’ї. До них зараховують цикл сирітських пісень, у яких оплакується нелегка доля сироти. Такі твори вдалося також записати в селах ґміни Чижі від місцевих народних співачок.
Дуже цікавою ліричною піснею з цієї групи є «Прилітає чорни ворон», що починається словами:
Прилітає чорни ворон
Чисту воду піті
Ой як тяжко сіротіні
Без батенькув житі.
Змальовується в ній долю сироти, яка з дитинства поневіряється поміж чужих людей.
Ось фрагмент цієї пісні, в якій показане нелегке життя в чужій сім’ї. Запрошуємо послухати:
Дівчина-сирота нерідко не могла вийти заміж за коханого хлопця, бо в неї не було посагу. Тому й сирітські мотиви дуже часто з’являються у весільних піснях. Ось приклад тексту такої весільної пісні із сіл у ґміни Чижі:
На подвуорку нови колодець і відро,
Ой чом же твого, Маню, батенька не відно?
Ой перейді сіені, комору перейді,
В новуй комори свого батенька ти найді.
Не раз, не два сіені, комору перейшла,
В новуй комори свого батенька не нашла.
Спустілася на широкую доліну
І натрапіла на батенькову могілку:
– Ой встань, устань, муой ти батеньку, до мене.
У піснях цих часто з’являються пестливі слова «батенько», «матюнка», щоб викликати у слухачів співчуття до сироти, підкреслити трагічність сирітського життя.
Частий мотив сирітських пісень – це розмова сироти з померлими батьками:
– Ой, встань, ой встань, о муой батенько руоднюткі
Бо коло мене сідіт батенько чужуткі.
– Ой, не встану, моє дітятко, не встану,
Бо збудовалі светліченьку тесову.
– Бо збудовалі без окон, без двери, без сонця,
Ой, не промовлю, моє діетятко, не словця.
Сирітські мотиви з’являються також у весняних піснях. Найпопулярніша з них – «Кує зазуля», співана в різних варіантах. Ось приклад із сіл у ґміні Чижі:
Бодай зазуля, бодай сєрая
На ліето не ковала,
Як виковала мою матулю
Я й сіротой зостала.
Як я ковала, коваті буду,
По саду літаючи.
Як ти плакала, плакаті будеш
По людях горуючи.
Запрошуємо також послухати цієї цікавої весняної пісні з сирітським мотивом:
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
Вже за три тижні, 19-20 листопада 2021 р., відбудеться в Більську на Підляшші V Підляська українська наукова конференція «Українська мова в культурному просторі Підляшшя». Саме оприлюднено загальну програму конфернеції.
Можна з нею ознайомитися в закладці присвяченій конференції на сайті Підялського наукового інституту: ЗАГАЛЬНА ПРОГРАМА V ПУНК
Під час конференції відбудеться п’ять сесій:
Сесія І «Українські говірки Підляшшя»
Сесія ІI «Топонімія та антропонімія Підляшшя»
Сесія ІII «Українська мова в публічному просторі Підляшшя»
Сесія IV «Міждіалектні і міжмовні контакти та літературна творчість»
Сесія V «Історія та культура Підляшшя»
Традиційно під час конференції відбудуться супровідні заходи, цього року чотири:
– Презентація концепції Пудляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому»,
– Презентація оповідань українською підляською говіркою Васі Плятонішиного (Василя Поскробка) «Так розказувалі» (Білосток 2021),
– Презентація монографії «Сураж – середньовічний город на мазовецько-русько-литовському пограниччі», за ред. Даріуша Краснодембського та Ганни Ольчак (Варшава 2020).
– Презентація концепції, діяльності та засобів Підляського архіву.
Конференція відбувається завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, завдяки підтримці приватних осіб та за підтримки Посольства України в Республіці Польща, Бургомістра міста Більськ на Підляшші, Бургомістра Кліщель, Війта ґміни Більськ на Підляшші.
21-24 жовтня 2021 р. проходив ювілейний ХХХ Фестиваль української культури «Підляська осінь», організований Союзом українців Підляшшя. Одним із його співорганізаторів був Підляський науковий інститут.
У рамках фестивалю відбулося багато різноманітних подій: презентації театральної вистави для дітей «Золотоволоска» у виконанні Волинського академічного обласного театру ляльок з Луцька, численні концерти у виконанні ансамблів з Польщі та України, Концерт з нагоди 25-річчя Українського ансамблю пісні і танцю «Ранок», 25-річчя Українського ансамблю пісні «Гілочка», 30-річчя Фольклорного ансамблю «Родина» та 40-річчя співочого колективу з Черемхи-Села, а також гала-концерт XVII Конкурсу української пісні «З Підляської криниці».
Цьогорічні заходи фестивалю відбувалися у Черемсі, Білостоці, Нарві, Більську, Сім’ятичах, Вуорлі і Гайнівці.
Фестиваль «Підляська осінь» відбувся завдяки: дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП, підтримці Міністерства закордонних справ України, а також за кошти бюджету міста Білостока, бургомістра міста Більськ Підляський, Ґміни Більськ Підляський, бургомістра міста Сім’ятичі, бургомістра міста Гайнівка, війта ґміни Нарва та війта ґміни Черемxa.
Козак – як Дунай чи Україна – це ключове слово українських традиційних народних пісень. Подібно є і на Підляшші, де залишаються популярними пісні із зображенням козака, що є прямим відкликанням до героїчного минулого України. Козак в українському фольклорі, а також у піснях, що співаються у селах ґміни Чижі, представлений найчастіше у більш загальному розумінні – це ідеал молодого чоловіка з усіма внутрішніми та зовнішніми якостями.
Не важко знайти приклади ліричних пісень, у яких козак це просто укоханий дівчини. Дуже часто у піснях про кохання використовується пестлива форма «козаченько». Ось приклад однієї з таких пісень – «Там у міесті на риночку». Запрошуємо послухати уривок:
Козак також з’являється в обрядових піснях, наприклад, у весільних. Як приклад можна навести весільні приспівки, які колись співали на другий день весілля – у понеділок, після першої ночі молодої пари в хаті молодого. Вони були співані у формі діалогу між весільними гостями та молодою:
Ой вишла, вишла з-за ліеса хмара,
З кім млода Манєчка сюю нуоч спала?
Чи з козакамі пуд каліною,
Чи з млодим Ванєю пуд периною?
Не з козакамі пуд каліною,
Но з млодим Ванєчком пуд периною.
На жаль, старовинний місцевий репертуар призабутий, та співаки, народжені після Другої світової війни, все частіше співають популярні українські пісні, звісно пристосовуючи слова до місцевої говіркової вимови. Прикладом може служити пісня «Міесець на небі, зоронькі свіетят», у якій також з’являється образ козака:
Міесець на небі, зоронькі свіетят,
Тіхо по мори човен пливе.
Чия то дівчина піесню співає?
А козак чує, серденько мре.
Ось фрагмент у виконанні жінок з ґміни Чижі:
Фотографія з колекції, наданої Підляському науковому інститутові Миколою Ягодницьким.
****
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
Д-р Григорій Купріянович з Підляського наукового інституту взяв участь у конференції «Великі повернення. Про твори мистецтва, бібліотечні колекції, архіви та святині польського православ’я, втрачені та вивезені під час Першої та Другої світових воєн», яка відбулася 15-17 жовтня 2021 р. ставропігійноиу православному монастирі преп. Онуфрія Великого в Яблочині. Конференція була присвячена долі матеріальної спадщини Православної Церкви в Польщі. Вона була організована завдяки фінансовій підтримці Міністерства закордонних справ у рамках конкурсу «Громадська дипломатія 2021» у співпраці з Повітовим староством у Білій на Підляшші.
Конференція започаткувала циклу міжнародних наукових заходів, організованих Ялочинським монастирем під загальною назвою «Православна літургія та мистецтво давньої Речі Посполитої». Засідання конференції очолив намісник ставропігійного чоловічого православного монастиря преп. Онуфрія Великого у Яблочині о. архимандрит Петро (Давидюк). Координатором конференції був Віталій Михальчук з Музею ікон у Варшаві. У конференції взяли участь дослідники з Польщі, Білорусі, Литви, Росії та України. Через надзвичайний стан у прикордонній зоні конференція пройшла у закритому форматі.
Д-р Григорій Купріянович, який представляв Підляський науковий інститут, представив під час конференції доповідь «Православна Церква в Холмсько-Підляській єпархії наприкінці Другої світової війни та в перші повоєнні роки». Дослідник представив у ній історичний контекст матеріальної спадщини Православної Церкви у сорокові роки ХХ ст.
Фото: Лука Гайдученя, архів
21-24 жовтня 2021 р. пройде ювілейний 30-ий Фестиваль української культури «Підляська осінь», організований Союзом українців Підляшшя. Одним із його співорганізаторів є Підляський науковий інститут.
Фестиваль «Підляська осінь» це найважливіша культурна подія українського підляського середовища. Відбувається він у багатьох місцевостях регіону та обіймає різноманітну презентацію української культури.
Цього року в рамках заходу, окрім музичних концертів, передбачено такі події, як: презентацію театральної вистави для дітей «Золотоволоска» у виконанні Волинського академічного обласного театру ляльок з Луцька, Концерт з нагоди 25-річчя Українського ансамблю пісні і танцю «Ранок», 25-річчя Українського ансамблю пісні «Гілочка», 30-річчя Фольклорного ансамблю «Родина», ва також гала-концерт XVII Конкурсу української пісні «З Підляської криниці».
Цьогорічні заходи фестивалю будуть відбуватися у Черемсі, Білостоці, Нарві, Більську, Сім’ятичах, Вуорлі і Гайнівці.
Детальна програма – на сайті Союзу українців Підляшшя:
http://zup.org.pl/uk/новини/xxx-фестиваль-української-культури-на-пі/
12 жовтня 2021 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, взяв участь у засіданні Комісії національних і етнічних меншин Сейму РП. Під час засідання, спільно з представником німецької меншини у СКУНіЕМ Бернардом Ґаідою, представив Становище меншинної частини Спільної комісії щодо включення дій, які стосуватимуться національних і етнічних меншин та громадськості, що користується регіональної мовою, до Краєвого плану відбудови.
Представники меншин вказували, чому так важливим є створення спеціальних механізмів для користування меншинами з Краєвого плану відбудови, якого метою відбудова економіки та суспільного життя після пандемії. Програма, фінансуватиметься Європейським Союзом, охоплює різні сфери, у яких дуже потрібна підтримка також і для національних і етнічних меншин, які знаходяться в особливій ситуації через свою малочисельність і розпорошення. Підкреслено, що без створення спеціальних механізмів включення меншин у Краєвий план відбудови можуть вони скористуватися ним в обмеженому масштабі.
Посилання до запису засідання:
https://www.sejm.gov.pl/Sejm9.nsf/transmisje_arch.xsp?unid=F62DDA6B60660DA8C125876400460516
У неділю 7 листопада 2021 р. відбудеться співорганізована Підляським науковим інститутом і Українським Товариством лекція д-ра Андрія Єкатеринчука «Трансформації української ідентичності: українська національна меншина в Польщі та мігранти з України – спільне та відмінне». Д-р Андрій Єкатеринчук є науковим працівником Інституту соціології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині, є також зв’язаний з Підляським науковим інститутом. Лекція відбудеться в Люблині в рамках циклу «Люблинські читання». Під час зустрічі відбудеться також презентація нової книжки д-ра Андрія Єкатеринчука «Tożsamości zbiorowe Ukraińców w okresie niepodległości» («Колективні ідентичності українців у період незалежності»), Lublin 2020.
Лекція відбудеться завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.
Детальна інформація:
https://www.facebook.com/events/4804151066275338/?ref=newsfeed