„Гориелка гуорка, алє п’ют, замуж кєпськє, алє йдут”. Приказкі з Чижуовської ґміни, ч. ІІІ

Приказкі про вінчанє і сім’ю

Гориелка гуорка, алє п’ют, замуж кєпськє, алє йдут.

Хоч би й за вола, аби діевкою не била.

До Дмітра діевка хітра, а по Дмітри хоч ти помуост єю витри (по святі Дмітра кунчається час весілюов).

На чужуой сторонці то й старушка божи дар.

Його могіла оженіт (про старого каваліера).

Не женіться, оно ходіт як той бугай.

Чоловіек і жуонка – одна кішуонка (бо мают спуольни гроши).

Де своїе собакі кусаються, чужиї не мішаються.

Сміех дурньові, што син батька б’є.

Шкодуй як душу, а тресі як грушу (про діті).

Чий бичок не скакав, а телятко наше.

Нехай Буог годує і долю готує.

Де дочок сіем – там доля всіем, а де дочка одна – то туой долі нема.

Хотіев матери на злуосць зробіті – уха одморозів.

Чужиї діеті хутко ростут.

Невіестці то гумно на триесці, а дочціе сто рублюов у кулаціе.

Сіротіе допечеться в животіе.

Стукнулісь лобамі – будем своякамі.

Сорок ліет бабін віек.