Місяць: Січень 2022

Цікавою пам’яткою минулого Підляшшя є пам’ятковий цвинтар у лісі між Новим Березовом та Вигодою. Він привертає увагу пам’ятниками з другої половини ХІХ і початку ХХ століття. Побачимо там монументальні дерев’яні хрести, кам’яні пам’ятники та ковані хрести, які є оригінальним витвором підляського ковальства. Збереглися також інскрипції, які можуть привернути увагу дослідників підляської антропоніміки.

Сам цвинтар – зачинений ще до Другої світової війни. Він багато років марнів, та й певно зустріла б його доля інших призабутих підляських кладовищ, якби на початку 1990-х не зацікавилася ним Громадська комісія догляду за пам’ятками церковного мистецтва при Товаристві догляду за пам’ятками старовини. Цю комісію очолював д-р Богдан Мартинюк (1939-2018), лікар та суспільний український діяч, опікун традиційного церковного мистецтва, а також ініціатор відновлення багатьох знищених українських пам’яток у Польщі. У 1992 році за справою комісії почалися старання відновити цвинтар у Новому Березові. Умовою отримання на це державних коштів було внесення його в реєстр пам’яток старовини.

Роботи на старовинному кладовищі почалися у 1993 році та продовжувалися до осені 1994 року. Цвинтар очищено від кущів. Близько 60 дерев’яних хрестів та понад 100 залізних, гранітних та бетонних пам’ятників піддано консервації.

Дякуючи працям комісії вціліло багато колишніх пам’яток. Зараз на цвинтарі в Новому Березові побачимо монументальні дерев’яні хрести, найстарший із яких походить з 1860 року, кам’яні пам’ятники з кованими хрестиками, а також бетонні пам’ятники.

Увагу привертають також надгробні написи та цікаві зображення, які поєднують символіку християнських та дохристиянських часів (напр. давня солярна символіка). Дуже часто на кам’яних пам’ятниках з’являється зображення черепа і двох кісток Адама.

Надгробні надписи найчастіше зроблені російською мовою. Також переважають російські варіанти імен (Стефан; Михаил; Екатерина; Марфа; Павел; З. У. Севастьяна Феклы Григория Анастасіи; Память от доч. Наталией; Упокои Р. Б. Симеона Антония Елены Феодори Евдокіи Ольги; Сёи крест сооруж сн Никитои; Елисавета Тимофеевна Харитонюк; Николаем Федоруком; Николаи Мороз; Евдокия младенец Андрей Фома Феодора; З. П. Владимира Алексея).

Часто в інскрипціях трапляються мовні помилки або мішаються мови – наприклад у записах російським алфавітом з’являються польські або й українські форми. Польські форми помітні, між іншими, в назвах місцевостей чи формах прізвищ (напр. Мокрэцки Прокоп родился 1847 г. помёр 1903 г. память ад дочки Параскевы Старэ Бэрэзово; Виктор Дзиковски; др Дубиче).

Бувають поодинокі пам’ятники, на яких надгробні написи зроблені польською мовою та форми імен подані у польському варіанті: Nazaruk Sergiusz; Aleksandra Nazaruk z domu Moroz c. Klemensa i Marianny Tarasiewicz.

Часом у польськомовних інскрипціях з’являються непольські форми, зокрема коли їх автори точно не знали, як звучить польський варіант східнослов’янського імені, напр. Jan Nazaruk syn Awiertia i Anny (ймовірно, йдеться про ім’я Оверко – рос. Аверкий – поль. Abercjusz).

У деяких інскрипціях помітна українська фонетика та форми характерні для місцевих говірок, напр. Плис Кузьма, жил 42 года ум. 1992 г. Марта жила 85 лет ум. 1969.

Як видно, у записі маємо місцеві форми імен – Кузьма і Марта.

Дослідників колишніх імен без сумніву зацікавлять також такі форми, записані на старому кладовищі в Новому Березові, як: Палашка; Прузыния Франкович; Иван Жур; Р. Б. Устина; Якима та інші. Однак форм, записаних згідно з місцевою вимовою, характерним для української говірки, небагато, без сумніву значно менше ніж на новіших підляських цвинтарях.

*********************************************************************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Однією з небагатьох парафій, де збереглися старі церковні метрики, є колишня парафія Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах. Це безцінне джерело знань про давні традиційні імена.

У Чижівській парафії з початку XVIII ст. збереглися залишкові записи з 1717-1729 років. До книги, що містить метрики тих років, увійшли записи про хрещення та шлюби у парафії Чижі.

Записи в метриках про хрещення зазвичай робилися за такою схемою:

z Kuraszewa wsi: Illuſtrowane S: Krzstem dziecie na imie Melanya z Utsciwych Oyca Moyseia Samociuka, z Matki Marianny, utsciwy kum Jeremiaſz Kondrociuk, kuma Marciza Matfieycza.

Інший приклад:

ze wsi Ladki: Illuſtrowane dziecie S: Krzstem na imie Iryna z U: O: Jana Wysockiego, z M Owdokij, kum utsciwy Heliaſz Seliwonik, kuma Owdokima Mikolaycza.

Як бачимо, метрики написані польською мовою, але багато форм імен, прізвищ і прізвиськ подано в говірковій формі або є вони специфічними мовними гібридами – форми, що поєднують варіант польською мовою з церковним варіантом або формa польською мовою та українськa говірковa. Можна помітити фонетичну неоднорідність, яка може бути викликана недосконалістю правопису тих часів, а також труднощами місцевого пароха, який намагався віддати церковні чи діалектні форми польським алфавітом.

У записі про хрещення вказується ім’я хрещеної дитини, яке найчастіше збігається з ім’ям святого, якого вшановується у день хрещення дитини (тому, наприклад, багатьох дітей, охрещених у грудні, називають Варварою чи Миколаєм), потім ім’я та прізвище (родове прізвисько) батька, далі дається ім’я матері, потім ім’я та прізвище (родове прізвисько) хрещеного батька та ім’я та прізвисько (зазвичай у формі від імені чоловіка) хрещеної матері. Іноді зустрічається згадка про «nieutsciwych» батьків, що означає, що дитина позашлюбна, або слово «sławetny», наприклад, Kum sławetny Gabriel Moroz.

Які імена були популярні в тодішній уніатській парафії? Оскільки не всі сторінки записів збереглися, важко навести статистику про популярність імен, даних дітям, але, наприклад, зі збережених сторінок метрик з 1728 року можна побачити, що популярними були такі жіночі імена, як Тетяна, Маріанна і Варвара, а також Агрипина, Парасковія і Анастасія, а серед чоловічих – Євдоким і Миколай, а також Феодосій.

У метриках шлюбів запис часто виглядає так:

Roku 1723 Miesiąca februara [po] wyjściu Trzech Zapowiedzi da[łe]m slub fedorowi Teleszewskie[m]u s panno Hanno Sobesiuwno [m]arszałok Jan Szermaniuk Zew[si] Kuyłuw

Видно, що незважаючи на офіційну польську мову, у записах з’являються українські форми, наприклад, marszałok.

Записи початку XVIII століття показують справжню різноманітність форм, деякі з яких відображають місцеву говіркову вимову. Ось приклади місцевих форм українською говіркою, які й сьогодні можна почути в селах парафії Чижі (подається форма з метрик):

– Wasil, Sawka, Jaroma, Raina, Ławrenti, Lewko, Olesia, Maxim, Dawyd, Mikita, Łukian, Semen, Kiryło, Paraska, Olexiy, Denis, Ulana, Chwedora, Korniło.

Приклади імен, написаних у польському варіанті:

– Tatiana, Jan, Piotr, Antoni, Andrzey, Maryanna, Paweł, Grzegorz, Michał, Stefan, Stefanida, Klemens.

Цікавим матеріалом для дослідження є форми жіночих прізвиськ утворених від імені чоловіка: Tatianna Michalicha, Emfimija Sołowiancza, Eudokima Sawiniuczka, Anna Onopryowa Jelenniczka, Raina Hryhorczaja. У формах жіночих прізвиськ збереглося багато говіркових форм чоловічих імен (напр. Martynczaja, хоча чоловіче ім’я найчастіше пишеться як Marcin, напр. Kum Marcin Małachowicz, Kuma Zofija Pilipczaia, але чоловіче ім’я – Filip).

************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.