Категорія: Новини

Всім, хто зараз святкує Великдень – Воскресіння Господнє – бажаємо радісних, мирних та здорових свята.

17 березня 2026 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович зустрівся з Генеральним консулум України в Люблині Олегом Куцем та консул Людмилою Смей. Підляшшя – як Північне, що належить до Підляського воєводства, так і Південне, що належить до Люблинського воєводства – входить до консульського округу Генерального консульства України в Люблині.

Під час продуктивної зустрічі обговорили спільні плани та майбутні культурні проєкти, спрямовані на підтримку української громади на Підляшші та в Люблині та розвиток українсько-польського культурного діалогу. Під час зустрічі директор ПНІ передав публікації української громадськості Підляшшя.

Як зазначено в інформації на сторінці Генерального консульства України в Люблині у Фейсбуці: «Разом працюємо заради головної мети — Перемоги України».

Інформація на сторінці Генерального консульства України в Люблині у Фейсбуці:

https://www.facebook.com/gkulublin/posts/pfbid02mAikFNjeRA9GpEk7KttcjoXNHpJAWRHtkC6cwZWFC1uZ7MfHCWtNwFa89zc6UsVMl

Фото: Генеральне консульство України в Люблині

16 березня 2026 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, зустрівся з уповноваженим Підляського воєводи у справах національних та етнічних меншин д-ром Артуром Конопацьким. Зустріч відбулася в Підляському воєводському управлінні в Білостоці.

Як зазначено на профілі у Facebook уповноваженого Підляського воєводи у справах національних та етнічних меншин:

«Під час обговорень заторкнули актуальні проблеми національних та етнічних меншини та питання, пов’язані з їхнім функціонуванням у Підляському воєводстві. Особливу увагу також було приділено ініціативам, що зміцнюють діалог та співпрацю між середовищами меншин.

Важливим елементом зустрічі також було обговорення діяльності новоствореного Центру досліджень національних та етнічних меншин в Університеті в Білостоці, який має потенціал стати важливим дослідницьким та експертним центром, що підтримує розвиток досліджень та діяльності на користь меншин.

Зустріч стала важливим кроком до подальшого зміцнення співпраці та створення простору для діалогу на Підляшші».

Інформація на профілі Уповноваженого Підляського воєводи у справах національних та етнічних меншин у Фейсбуці:

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid025h8UsySPUCJSHMhVETSmT168r2ijGke35Db3JM9XfwdeJJ1gP4fCsv3TNfqhX53Ll&id=61561299789249

Фото: Підляське воєводске управління

17 березня 2026 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович – як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та представник українеської меншини – взяв участь у першій зустрічі Маршалка Сойму Влодзімежа Чажастого з представниками меншин, які входять до складу Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин.

Зустріч розпочалася з виступів Маршалка СоймуВлодзімежа Чажастого, державного секретаря Міністерства внутрішніх справ і адміністрації та Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин Томаша Шиманського, а також співголови Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, який представляє меншини, д-ра Г. Купріяновича.

Д-р Григорій Купріянович у своєму виступі висловив вдячність, що традицією стають започатковані Маршалком Шимоном Головнею систематичні зустрічі другої особи у державі з представниками меншин. Подякувавши маршалу В. Чаростому за його присутність у Залішанах у 80-ту річницю злочину, він наголосив, що для меншин історична пам’ять є конститутивним елементом ідентичності та має велике значення. Він згадав про інші травматичні історичні досвіди окремих меншин. Зазначив, що зараз перебуваємо на півдорозі повноважень нинішнього парламенту та уряду, заявивши, що меншини цінують усі позитивні зрушення останніх двох років, проте водночас наголосив, що в багатьох сферах, що мають фундаментальне значення для меншин, необхідна серйозна дискусія щодо системних змін, які є необхідними для створення належних умов для громадян Республіки Польща, які відрізняються від більшості мовою, культурою та традиціями, щоб зберегти власну ідентичність. Він також передав маршалу Маршалкові В. Чажастому документ, підготовлений меншинною стороною Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин під назвою «Початковий баланс 2023. Національні та етнічні меншини в Польщі – найважливіші питання, що турбують національні та етнічні меншини».

У другій частині зустрічі, у розмові зі спікером Сойму, представники меншин висвітлили питання особливого значення для меншин, які потребують негайних системних змін, зокрема у питаннях освіти, культурного життя (включаючи культурні установи меншин, системи фінансування, обсягу фінансування), присутності в ЗМІ, парламентського представництва меншин та атмосфери щодо меншин. Також обговорювалася тема майбутньої зміни Закону про національні та етнічні меншини.

У зустрічі взяли участь представники наступних меншин: білоруської Ігор Лукашук, литовської Альдона Юркунайте, німецької Рафал Бартек і Бернард Ґайда, словацької Людомір Моліторіс, української Петро Федусьо і Григорій Купріянович, єврейської Артур Гофман, караїмської Маріола Абкович, лемківської Мирослава Копистянська-Ґрабовська, ромської Богдан Троянек, кашубської громадськості Лукаш Ґжендзіцький. На зустрічі також був присутній проф. Ґжегож Януш, видатний експерт з питань національних меншин та експерт Меншинної сторони Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин.

Участь у заході взяв державний секретар Міністерства внутрішніх справ та адміністрації та співголова Спільної комісії уряду та національних та етнічних меншин Томаш Шиманський. Були також присутні заступниця голови Комісії національних та етнічних меншин Сейму Моніка Роса, керівник Канцелярії Сойму Марек Сівець та радник Маршалка Сойму з питань національних та етнічних меншин Ришард Ґалла,. У зустрічі також взяли участь заступники міністрів – члени СКУтНіЕМ: державний секретар Міністерства національної освіти Катажина Любнауер, державний секретар Міністерства культури та національної спадщини Божена Желязовська та державний секретар Міністерства науки та вищої освіти проф. Андрій Шептицький. Була також присутня Урядова уповноважена з питань рівності державний секретар Канцелярії Голови Ради Міністрів Катажина Котуля.

Фото: Пьотр Трач / Канцелярія Сойму

У понеділок 9 березня 2026 р. заступник директора Підляського наукового інституту, український історик та письменник Юрій Гаврилюк взяв участь у II Місько-ґмінній галі неурядових організацій в Більську. Подія, організована владами Міста Більськ та Ґміни Більськ-, відбулася у видовищній залі Більського будинку культури.

Захід був присвячений неурядовим організаціям та людям, які працюють в них та присвячують свій час, сили, а іноді й кошти, щоб зробити щось для своєї Малої Батьківщини. Під час гали було відзначено 10 жінок з різних організацій (у неділю був День жінок), які, на думку журі, особливо відзначилися своєю громадською діяльністю в минулому році. П’ятьох номінувало місто, п’ять – ґміна. Нагороди переможцям вручали бургоміст Більська Петро Вавульський та війт ґміни Більськ Катажина Корицька спільно з заступницею бургомістра Івоною Колос та заступником війт Анатолієм Филип’юком.

Під час Ґалі відбулися художні виступи. Виступили Петро Осташевський із гурту Hoyraky (а також міський радний), джазові танцівниці та оперний співак Іво Орловський.

Фото: Ю. Гаврилюк

14 березня 2026 р. в Більську відбулися Загальні збори членів Підляського наукового інституту. На зборах обговорено стан справ Інституту та проведено дискусію і прийнято рішення щодо напрямків діяльності в 2026 р. Узгоджено терміни і формат багатьох заходів ПНІ протягом року.

Запропоновано також введення змін у Статуті ПНІ. Загальні збори членів ПНІ одноголосно прийняли рішення про зміни у Статуті.

Останніми роками склалася традиція, що весною відбуваються Загальні збори членів Підляського наукового інституту. Це дає нагоду українському науковому середовищу Підляшшя можливість зустрічі, розмови і обміну думками.

Фото: Славомир Савчук.

Минають вже чотири роки з того часу, коли на світанку 24 лютого 2022 р. по всьому світі поширилася звістка про те, що Російська Федерація розпочала повномасштабну агресію проти України, і конфлікт, який триває з 2014 р., вступив у нову, відкриту фазу. Всупереч очікуванням агресора, але також всупереч тому, що передбачали численні політики, експерти та західні суспільства, Київ не впав «за три дні», і Україна послідовно, хоч і дорогою ціною, продовжує чинити опір агресії й донині.

Чотири роки – це 1461 день героїчної боротьби українського народу за право на існування, на збереження та розвиток власної культури, традицій та державності. Це також війна за цінності – за людську гідність та право на життя, за міжнародний порядок, заснований на праві, а не на насильстві.

Все частіше в Польщі та в усьому світі можна почути: «це не наша війна!» Досвід польської історії показує, що ті, хто у 1939 р. «не хотів помирати за Гданськ», через рік гинули за Осло, Париж чи Лондон. Коли зло не буде зупиненим на самому початку, воно поширюється та знищує все і всіх навколо. Війна в Україні – це війна злочинного, диктаторського режиму проти сусідньої, вільної нації та демократичної держави. Ця війна – «наша війна» для кожного, хто поважає права людини, демократичні принципи та міжнародне право. Це «наша війна» для всіх, хто визнає цінності християнського світу і європейської цивілізації та вірить, що можна будувати відносини між народами та державами на основі миру, взаємної поваги та співпраці. Це «наша війна» для громадян Європейського Союзу, бо перемога Росії в цій війні означає, що російські танки будуть розміщені вздовж понад тисячі кілометрів кордону Європейського Союзу. Це, врешті, «наша війна» для нас, українців Підляшшя, бо це боротьба за свободу та право на існування народу, з яким ми маємо спільну мову, культуру, релігію, історичну спадщину, пам’ять та ідентичність.

Всі прагнемо кінця цієї війни, але було б аморальним завершувати її ціною жертви та виконанням вимог агресора. Ми віримо, що переможуть міжнародне право, право нації на самовизначення та моральні цінності, а не жорстока агресія та військова сила.

Від імені українського середовища Підляшшя:

Марія Рижик, голова Союзу українців Підляшшя

Андрій Артем’юк, заступник голови Союзу українців Підляшшя

Лука Бадовець, заступник голови Союзу українців Підляшшя

Людмила Лабович, секретар Союзу українців Підляшшя

Юрій Гаврилюк, головний редактор Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою»       

Мирослав Степанюк, голова Товариства спадщина Підляшшя

Юрій Місіюк, голова Товариства друзів скансену в Козликах

Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту

Роман Висоцький, голова Наукової ради Підляського наукового інституту

Більськ на Підляшші, 24 лютого 2026 року

Представники української громадськості Підляшшя взяли участь у заходах у Залішанах з нагоди 80-х роковин злочину, скоєного там 29 січня 1946 р., в результаті якого православних мешканців села вбив підрозділ Спеціальної служби надзвичайних ситуацій Національного військового союзу під командуванням Ромуальда Райса («Бури»). Українську громадськість регіону на урочистості представляли д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту та співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, та Марія Рижик, голова Союзу українців Підляшшя та заступник голови Ради Більського повіту.

Перша частина урочистостей відбулася в православному монастирі св. великомучениці Катерини в Залішанах, де відбулася урочиста Літургія очолювана архиєпископом Більським Григорієм. Потім, після хресного ходу до хреста, що вшановує місце злочину, там відбулася коротка служба. Спочатку виступив бургомістр Кліщель Мирослав Маркевич. Далі було виголошено кілька промов. Слово взяв також, як директор ПНІ та співголова СКУіНіЕМ д-р Г. Купріянович. Він наголосив, що пам’ять про жертв зберігається православними мешканцями Підляшшя незалежно від їхньої національної ідентичності та заявив, що національні меншини мають право на власну історичну пам’ять, яка може відрізнятися від пам’яті більшості суспільства. Представники української громадськості регіону поставили лампадку біля символічного хреста.

Друга частина урочистсотей мала державним характер і відбулася за участі Маршалка Сойму Республіки Польща Володзімежа Чажастого. Коротку службу у присутності архиєпископа Григорія провів Кліщельський благочинний о. митр. прот. Павло Кучинський. Маршалок Сойму Республіки Польща В. Чажастий вшанував пам’ять жертв Залішан поклавши вінок до символічного хреста. Вінки поклали також численні делегації, у цьому числі від імені меншинної сторони Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин – співголова д-р Г. Купріянович, та від Союзу українців Підляшшя – голова М. Рижик. В урочистостях взяли участь родичі жертв, члени парламенту, представники державної та місцевої влади, духовенство та представники меншин Підляшшя.

Згодом відбулася прес-конференція Маршалка Сойму В. Чажастого. Він заявив: «Сьогодні ми прибули на місце злочину. 80 років тому тут було скоєно злочин. Від імені польської держави, як Маршалок Сойму, я хочу голосно заявити: немає іншого тлумачення того, що сталося тут 80 років тому». Він також наголосив: «Я хочу з повною повагою згадати імена Нічипоруків, Білевських, Бондаруків, Голонко, Яким’юків, Савчуків, Петручуків та багатьох інших родин. Я хочу вклонитися від імені польської держави перед мешканцями Залішан, Зань, Коньцьовизни, Шпаків, Пухалів Старі та Вільки Вигановської. Це був злочин. Були вбиті люди, які не воювали проти Польщі, котрі були православними. Просто, на думку тих, хто їх убив, вони були іншими. Їх вбили за те, що вони були собою. Немає жодного пояснення, немає жодного виправдання. Цей злочин має ознаки геноциду». Маршалок Сойму також заявив: «Кожен злочин має бути названий, і жодна правда не буде стерта».

Фото: Інформаційна система Сойму, Григорій Купріянович

14 січня 2026 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович – як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та представник українеської меншини – взяв участь у новорічній зустрічі Президента Республіки Польща Кароля Навроцького з Дружиною з представниками Церков і релігійних організацій та національних і етнічних меншин у Польщі.

Православну Церкву в Польщі на зустрічі представляли: православний митрополит Варшавський і всієї Польщі Сава, архиєпископ Вроцлавський і Щецинський Юрій, православний військовий ординарій та архиєпископ Більський Григорій та духовенство.

Д-р Г. Купріянович під час зустрічі традиційно виступив від імені національних і етнічних меншин та громадськості, що користується регіональною мовою.

Текст виступу співголови Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин Григорія Купріяновича нa Новорічній зустрічі Президента РП:
https://www.facebook.com/StronaMniejszosciowaKWRiMNE/posts/pfbid0iKzFmHL6iM6Dp3U3WkAwDizwGVPmSXaNfTxtYyhpUsJteb1nPWhvd3cNkUVcr6qyl

Посилання на інформацію про зустріч на Інтернет-сайті Президента РП:https://www.prezydent.pl/aktualnosci/wydarzenia/prezydent-czuje-sie-odpowedzialny-za-wszystkich-obywateli-rzeczypospolitej-polskiej,113238

Фотографії: Маріоля Абкович, Офіс Президента РП.