Категорія: Новини

15 травня 2022 року в програмі «Український перегляд» виступив директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович, який розповів про заснування «Підляської науково-літературної нагороди» та ініціативи Інституту.

Метою нагороди є популяризація української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя.

Посилання на програму: https://bialystok.tvp.pl/60164916/15052022

Інформація про Нагороду та процес її присудження буде розміщена на веб-сайті Підляського наукового інституту: www.pninstytut.org

Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

18 травня відбулася зустріч онлайн Організаційного комітету VІ Підляської української наукової конференції. Її метою було обговорити головні питання, пов’язані з цьогорічним науковим заходом Підляського наукового інституту.

Відомо, що шоста конференція відбудеться 18-19 листопада 2022 р., та її головною темою будуть депортації, переселення і міграції в історії Підляшшя – до 75-х роковин акції «Вісла». Цьогорічну наукову зустріч планується провести як на Північному, так і на Південному Підляшші – у Більську та в Білій.

Хоча головна тема конференції пов’язана з темою переселень, то все таки тематичний обсяг наукового заходу Інституту залишиться різноманітним та охопить проблематику Підляшшя у широкому значенні. Тому й до участі запрошуються як науковці, так і дослідники-аматори різних наукових дисциплін.

Підляська українська наукова конференція це найбільший захід Підляського наукового інституту та центральна наукова подія в житті української громади Підляшшя.

Інформацію на тему минулорічних наукових зустрічей можна знайти на сайті Інституту:

Концепція

Можна там також подивитися відео-записи попередніх конференцій.

20 років тому, 21 травня 2002 року, почався Національний перепис населення, в якому, крім традиційних статистичних тем, вперше за післявоєнний час запитували про національність і рідну мову. У Підляському воєводстві українці виявилися третьою (після поляків та білорусів) національною групою. Загалом українську національну ідентичність заявив 1 441 житель Підляського воєводства.

Перепис показав, що найбільшим скупченням українців на Підляшші є Білосток, в якому українську національну ідентичність декларувало 417 осіб. Виявилося так само, що це один з найбільших міських осередків українців у Польщі – більш українців за даними перепису проживало лише в таких містах, як Перемишль (872 особи), Ольштин (588), Гурово Ілавецьке (505), Бартошиці (503) та Гіжицько (469).

Другим під оглядом численності скупченням українців на Підляшші виявився Більськ, в якому українцями назвало себе 308 осіб. На третьому місці знайшлася Черемха з числом 120 осіб, далі – Гайнівка (103) та сільська ґміна Більськ (94).

Найбільший відсоток українців (3,14% загалу населення) за даними перепису проживало в ґміні Черемха.

Національний перепис населення з 2002 року вперше на офіційному рівні показав, що у Підляському воєводстві проживають люди, які відверто кажуть про себе, що вони українці. Наступний перепис – з 2011 року – виявив уже 2 686 статистичних українців, тобто на понад 86 відсотків більше ніж у 2002 р. Уперше в тому переписі знайшлося запитання про віросповідання.

Скільки зараз людей заявляє про себе, що вони українці – покаже перепис, який відбувся в 2021 році. Дані про національно-етнічну приналежність та рідну мову будуть оприлюднені у вересні-листопаді цього року.

Людмила Лабович

Сьогодні, 19 травня, Всесвітній день вишиванки. Це міжнародне свято, яке покликане в Україні в 2007 році з метою зберегти споконвічні народні традиції етнічного вишитого українського одягу. Відзначають його щороку в третій четвер травня.

До свята може долучитися кожен охочий, одягнувши вишиванку.

Це також нагода пошукати у своїх домах, зокрема в старих сільських підляських хатах – колишніх традиційних вишиванок.

На фото – традиційна підляська вишиванка з села Пасічники Великі в ґміні Гайнівка.

Вийшов друком другий у цьому році номер українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Як завжди у двомісячнику знайшлися статті осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом та тексти про заходи Інституту.

У № 2/2022 Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує читачам статтю «Україна – бій за свободу. Росія – боротьба проти неминучого майбутнього (З редакторських нотаток 2014 року)». У номері знайшовся також його текст про сім’ю Харламповичів та стаття про село Міський Ліс (зараз Пасічники Великі), під заголовком «Zagadka Mieśkoho Liesa, czyli skąd się wzięła wieś Pasieczniki Duże i przysiółek Siemiwołoki».

Людмила Лабович, секретар Підляського наукового інституту, пише про російську агресію на Україну з точки зору Підляшшя. Окрім того в циклу «Про нашу мову просту – непросту» авторка описує лексику, яка пов’язана з війною і нещастям.

У другому номері «Над Бугом і Нарвою» за 2022 рік про останню активність Інституту можна прочитати у хроніці подій «З організованого життя над Бугом і Нарвою». Є  заохочення до участі в Підляському літературному конкурсі «Пішемо по-свойому», що його організує Підляський науковий інститут у партнерстві з Союзом українців Підляшшя.

«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у цілій Польщі.

Інформацію, де продається часопис, можна знайти за посиланням:

ДЕ КУПИТИ

Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці, а від № 1/2022 – також у формі е-видання. Електронний варіант часопису можна купити за посиланням:

https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju

Існує можливість передплати. 

Від № 1/2022 «Над Бугом і Нарвою» доступне читачам повністю у кольорі.

На сторінках українського тижневика «Наше Слово» опубліковано статтю про заснування Підляшської науково-літературної нагороди. Метою її створення є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя.

Посилання на статтю:

Підляська науково-літературна нагорода

Інформація про Нагороду та процес її присудження буде розміщена на веб-сайті Підляського наукового інституту: www.pninstytut.org

Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

15 травня 2022 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович виголосив лекцію «Син Лемковини, православний ієрарх, український патріот: життєвий шлях архиєпископа Перемиського і Новосанчівського Адама (1926–2016)». Лекція відбулася в рамках циклу «Люблинські читання» під час традиційної зустрічі при чаю після Літургії в Православній Парафії свт. Петра (Могили) в Люблині. Організаторами заходу були Українське Товариство та Православна Парафія свт. Петра (Могили) в Люблині, а відбувся він завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Дослідник з ПНІ підкреслив, що архиєпископ Адам це одна із ключових постатей в історії Православної Церкви та української громади в Польщі на зламі ХХ та ХХІ ст. ст. Його біографія та діяльність були представлені на фоні історії Лемківщини та минулого Православної Церкви в Польщі ХХ-ХХІ століть. Доповідач наголошував, що для архиєпископа Адама очевидним було те, що «стояння у Православній Вірі та передання її наступним поколінням пов’язане зі збереженням усієї спадщини предків: прадідівської віри, культурної традиції та рідної мови». Звернув увагу, що в його служінні особливо помітним було послідовне збереження місцевих українських церковних традицій у літургійному житті та душпастирській практиці.

Під час зустрічі відбулася також презентація книжки «Нехай буде воля Твоя, Господи. Духовний заповіт Архиєпископа Перемиського і Новосанчівського Адама» (Люблин-Сянік 2021), яка була видана наприкінці минулого року з нагоди 5-х роковин смерті владики Адама. Кожен із учасників зустрічі дістав примірник книжки.

На сайті газети «Kurier Podlaski» опубліковано статтю про заснування Підляшської науково-літературної нагороди. Метою її створення є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя.

Посилання на статтю:

https://kurierpodlaski.pl/artykul/podlaska-nagroda-naukowo-literacka/1304742

Підляську науково-літературну нагороду вперше присудять у 2022 році. Капітула Нагороди працюватиме з липня 2022 року. Оголошення лавреатів та церемонія вручення Нагород на 2022 рік відбудеться восени цього року.

Інформація про Нагороду та процес її присудження буде розміщена на веб-сайті Підляського наукового інституту: www.pninstytut.org

Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

10 травня 2022 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у презентації проектів багатокультурного ретенційного парку Більська, що відбулася у Більському будинку культурі. Під час презентації проф. Юрій Усцінович з Білостоцької політехніки представив шість проектів, підготовлених студентами політехніки. Парк і водосховище можуть бути побудовані на річках Біла та Любка між вулицями Трауґутта, Замковою, Баторогоо та Біловеською.

Голос у дискусії взяв також і директора Підля Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович. Він звернув увагу на велике значення потреби вкорінення та врахування місцевої традиції при проектуванні нової архітектури, на чому наголошував проф. Юрій Усцінович. Зауважив, що поєднання рекреаційних та культурних функцій у парку може сприяти створенню нового простору для культурних заходів у Більську. Це також може створити умови для відродження старих більських традицій, як-от освячення води у річці на свято Йордану.

10 травня 2022 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у засіданні Комісії національних та етнічних меншин Сейму РП. Засідання було присвячене зокрема розгляду інформації Уповноваженої уряду з питань рівного трактування щодо функціонування антидискримінаційного законодавства в Європейському Союзі, з особливим акцентом на протидії дискримінації національних та етнічних меншин.

Д-р Григорій Купріанович, як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, взяв слово, звертаючи увагу на значення європейської громадянської ініціативи Minority SafePack та на вагомість комюніке Європейської комісії у справі цієї ініціативи для інтерпретації законодавства Європейського Союзу щодо прав національних меншин. Звернув також увагу на необхідність більш активних дій Уповноваженої уряду з питань рівного трактування у питаннях національних та етнічних меншин.

Посилання до запису засідання:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm9.nsf/transmisje_arch.xsp?unid=C4DD4C148DDC1945C12588380030DD4C