Категорія: Новини

23 серпня 2026 р. (неділя) о 17 год. відбудеться в Кліщелях лекція підляського українсьокго історика і філолога д-ра Миколи Рощенка з Підляського наукового інституту п/н «Російсько-українська війна 2014–2022–2026: причини, цілі та наслідки».

Місце: Міський центр культури, спорту та відпочинку в Кліщелях («Гладишка»), вул. 1 травня 19

Подія на ФБ:

https://www.facebook.com/events/1057560823488502

Модератор – д-р Андрій Артем’юк

Запрошуємо.

Організатор: Підляський науковий інститу
Cфінансовано завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща

Микола Рощенко – історик та філолог, доктор гуманітарних наук, автор численних наукових та популярно-наукових публікацій про історію Підляшшя, про українські говірки, фольклор та етнографію регіону. Автор першої фундаментальної монографії підляського міста Кліщелі. У колі наукових зацікавлень дослідника є також історія Холмщини в ХІХ та ХХ ст. ст., минуле Православної Церкви, історія України та українців у Польщі. Ініціатор та організатор численних наукових заходів. Був одним із редакторів та видавців спадщини підляського поета та перекладача Петра Куприся. Останніми роками дослідник багато уваги присвячує питанням демографії, підготував монографію присвячену статистиці українського населення Холмщини і Підляшшя в ХІХ-ХХ ст. ст.

Родом із підляського міста Кліщелі. Випускник і довголітній працівник Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині, був також викладачем у Вищій православній духовній семінарії в Яблочині. Зараз пенсіонер. Продовжує наукову діяльність, зв’язаний з Підляським науковим інститутом, член Наукової ради ПНІ. Гобі: шахи. Протягом десятиліть один із лідерів української громадськості Підляшшя та Люблина, організатор численних заходів. Очолював різні українські організаційні структури в Люблині: Люблинський гурток Українського Суспільно-Культурного Товариства, Люблинський відділ Українського Товариства. Співзасновник і перший головний редактор Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Кандидат українського середовища Північного Підляшшя у виборах до Сойму зі списку Виборчого комітету православних (1991). Відзначений багатьма державними, університетськими та громадськими нагородами і званнями. Почесний член Товариства любителів Кліщелівської землі та інших організацій. Є лавреатом Підляської науково-літературної нагороди за 2022 рік у категорії «Наукова діяльність».

Д-р Микола Рощенко від понад пів століття відіграє важливу роль у вивченні та популяризації української культурної спадщини та історії Підляшшя. Має значимий вплив на формування українського наукового середовища регіону, виконуючи роль корифея і ментора для молодшого покоління українських дослідників родом з Підляшшя.

9 серпня 2026 р. відбулися в Дуб’яжині відзначення 35-ліття фольклорного ансамблю «Родина». Підляський науковий інститут на урочистостях представляли директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович та голова Ревізійної комісії  ПНІ д-р Андрій Артем’юк.

З прекрасним концертои виступив ювіляр – ансамбль «Родина». Під час ювілейного концерту заступник Підляського воєводи Павел Крутуль та війт ґміни Більськ Катажина Корицька вручили ансамблеві Почесний знак «Заслужений для польської культури», яким нагородила дуб’яжинський ансамбль міністр культури та національної спадщини Республіки Польща Марта Ценковська.

У концерті взяли також численні підляські колективи: «Ранок» з Більська, «Гілочка» з Черемхи, «Луна» з Парцьова, «Вереси» з Вілянова, «Вервочки» з Вуорлі, «Добрина» з Білостока, «Квартет» з Сім’ятич, «Думка» з Більська. Зі словами привітання до ансамблю звернувся також як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та директор Підляського наукового інституту д-р Г. Купріянович. Привітала ансамбль також делегація Союзу українців Підляшшя.

Фольклорний ансамбль «Родина» був створений у 1991 році за ініціативою мешканців Дуб’яжина і навколишніх сіл, Підляського відділу Об’єднання українців у Польщі та ґміни Більськ. Першим керівником ансамлю був Василь Павлюк з Рівного, з 1995 року керівником ансамблю є Єлизавета Томчук. Ансамбль «Родина» став одним із найбільш визнаних носіїв і продовжувачів традиційного, автентичного українського фольклору Підляшшя. Його репертуар – це повний діапазон музичної традиції регіону. Винятковим є автентизм збереження як музичної складової фольклорної спадщини, так і особливостей мови – архаїчної української підляської говірки Дуб’яжина, Пудбіеля, Кнорид чи Мокрого. Творчий доробок ансамблю викликає визнання не лише на Підляшші, але також поза межами регіону, як у Польщі, так і за кордонами польської держави. Свідченням цього є численні запрошення на різні фестивалі, а передусім нагороди, які привозить ансамбль «Родина». Знаковим і символічним визнанням ансамблю стали нагороди на Загальнопольському фестивалі народних гуртів і співаків у Казімєжу Дольному. Саме «Родина», як перший в історії багатоособовий ансамбль, що передставляє фольклор національної меншини, дістала у 2010 р. першу нагороду на цьому престижному фестивалі і відкрила шлях для нагороджування там інших ансамблів національних меншин. Звершенням цього визнання в Казімєжу стала найвища нагорода цього фестивалю – «Башта», якої «Родина» удостоїлася в 2022 р. Велику роль у розвитку і діяльності ансамблю «Родина» відіграв протягом цих 35 років Союз українців Підляшшя. Дуже важливою є підтримка для функціонування і розвитку ансамблю з боку ґміни Більськ, для якої «Родина» є візиткою і перлиною.  

Концерт організували ансамбль «Родина», Війт ґміни Більськ та Союз українців Підляшшя. Концерт реалізовано завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, Стратегічний Партнер: Підляське Воєводство. Фото: Олександр Василюк

1 серпня 2026 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин взяв участь в урочистостях з нагоди 80-ї річниці злочинів в Завадці Морохівській. Урочистості відбулися на цвинтарі в Завадці Мороховській та в світлиці в сусідньому селі Мокре.

У 1946 році це українське село у східній Лемківщині тричі було пацифікованим частинами Польського Війська, що призвело до загибелі понад 70 селян, розграбування їхнього майна та спалення шаласів, у яких вони жили після того, як село було спалене німцями у 1944 р. Фінальним актом історії Завадки стало 30 квітня 1946 р., коли військо оточила село та депортувала до СРСР мешканців, що залишилися в живих: чотирьох чоловіків та 69 жінок та дітей, а село перестало існувати.

Урочистості з нагоди 80-ї річниці злочинів розпочалося пополудні на цвинтарі в Завадці Морохівській, де відбулися дві богослужіння: молебень, який відслужило православне духовенство, та панахида, яку відслужило греко-католицьке духовенство. Після завершення богослужінь було покладено вінки, вінок в пам’ять жертв Завадки Морохівської поклав також Д-р Г. Купріянович.

Друга частина урочистостей відбулася в світлиці в Мокрому. Вона розпочалася з виступу голови Сяніцького відділу Об’єднання українців у Польщі Мирослава Фаля. Відбувся концерт українського ансамблю «Ославяни» з Мокрого, який виконав українські пісні. Д-р Г. Купріянович з Підляського наукового інституту виступив з лекцією на тему «Трагедія Завадки Морохівської 1946», в якій представив драматичну долю села та його мешканців у 1946 р. на ширшому історичному тлі. Згодом були виступи запрошених гостей, серед них бургомістра міста та ґміни Загір’я Ернеста Новака, голови Об’єднання українців у Польщі Мирослава Скірки, а також священиків: греко-католицького та православного.

Організаторами заходу були: Об’єднанням українців у Польщі (гурток у Мокрому та відділ у Сяноці) у співпраці з православною парафією в Морохові, греко-католицькою парафією в Мокрему та Гуртком сільських господинь у Мокрому.

Інформація на профілі у Фейсбуці Православної Парафії Стрітення Господнього в Морохові:

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid03WQgaVmnUSdB6qbytRgSDWDe3mtHQ586QSni9BTMR5HvCMQj8Tpwu9yCi7smxqDAl&id=100075654832958

Фото: Павло Лоза.

2 серпня 2026 р. в рамках Днів Кліщель в Міському центрі культури, спорту та відпочинку «Гладишка» в Кліщелях відбулася лекція д-ра Миколи Рощенка з Підляського наукового інституту п/н «Кліщелівська говірка».

У своєму виступі підляський український історик і філолог наблизив особливості української говірки Кліщель та околиць, яка протягом поколінь була важливим чинником самоідентифікації мешканців регіону. Дослідник представив також ширший контекст дискусій про мовну приналежність підляських говірок.

Лекція д-ра М. Рощенки стала завершуючою подією цьогорічних Днів Кліщель. Організаторами лекції були: Підляський науковий інститут та Міський центр культури, спорту та відпочинку в Кліщелях

Микола Рощенко – історик та філолог, доктор гуманітарних наук, автор численних наукових та популярно-наукових публікацій про історію Підляшшя, про українські говірки, фольклор та етнографію регіону. Автор першої фундаментальної монографії підляського міста Кліщелі. У колі наукових зацікавлень дослідника є також історія Холмщини в ХІХ та ХХ ст. ст., минуле Православної Церкви, історія України та українців у Польщі. Ініціатор та організатор численних наукових заходів. Був одним із редакторів та видавців спадщини підляського поета та перекладача Петра Куприся. Останніми роками дослідник багато уваги присвячує питанням демографії, підготував монографію присвячену статистиці українського населення Холмщини і Підляшшя в ХІХ-ХХ ст. ст.

Родом із підляського міста Кліщелі. Випускник і довголітній працівник Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині, був також викладачем у Вищій православній духовній семінарії в Яблочині. Зараз пенсіонер. Продовжує наукову діяльність, зв’язаний з Підляським науковим інститутом, член Наукової ради ПНІ. Гобі: шахи. Протягом десятиліть один із лідерів української громадськості Підляшшя та Люблина, організатор численних заходів. Очолював різні українські організаційні структури в Люблині: Люблинський гурток Українського Суспільно-Культурного Товариства, Люблинський відділ Українського Товариства. Співзасновник і перший головний редактор Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Кандидат українського середовища Північного Підляшшя у виборах до Сойму зі списку Виборчого комітету православних (1991). Відзначений багатьма державними, університетськими та громадськими нагородами і званнями. Почесний член Товариства любителів Кліщелівської землі та інших організацій. Є лавреатом Підляської науково-літературної нагороди за 2022 рік у категорії «Наукова діяльність».

Д-р Микола Рощенко від понад пів століття відіграє важливу роль у вивченні та популяризації української культурної спадщини та історії Підляшшя. Має значимий вплив на формування українського наукового середовища регіону, виконуючи роль корифея і ментора для молодшого покоління українських дослідників родом з Підляшшя.

25-26 липня 2026 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у Святі лемківської культури «Од Русаль до Яна» в Зиндрановій. Свято відбувається від понад 30 років і є одним із найважливіших лемківських культурних заходів. Організацію свята започаткував визначний лемківський діяч Федір Ґоч, який створив у Зиндрановій Музей лемківської культури. Керування музеєм та організацію свята продовжує син Богдан Ґоч.

Свято відбуваєтсья на території Музею лемківської культури у Зиндрановій. У програмі свята концерти ансамблів з Лемківщини та Пряшівщини, ознайомлення з експозицією музею, доповіді, ярмарка рукоділля. Організатором свята є Товариство розвитку Музею лемківської культури у Зиндрановій.

Директор ПНІ д-р Г. Купріянович – як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин – 26 липня 2026 р. перед концертною частиною виступив зі словом зі сцени до учасників свята. Висловив він привітання від Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, спільно з представницею лемків у Спільній комісії д-р Мирославою Копистянською-Ґрабовською. Підкреслив також, що потрібні законодавчі зміни, щоб створити умови для цього, щоб такі місця як Музей Лемківської Культури в Зиндрановій стали повноцінними культурними установами і мали забезпечене стабільне функціонування. Передав також вітання від українців Підляшшя та передав підляські видання на руки голови Товариство розвитку Музею лемківської культури у Зиндрановій Богдана Ґоча.

Запис виступу д-ра Г. Купріяновича:

https://www.facebook.com/groups/815980244773331/posts/1001644209540266

Д-р Г. Купріянович взяв також участь у святочній Божественній Літургії в зиндранівській церкві св. Миколая, яку побудували лемки після повернення з вигнання. Була це перша церква на Лемківщині побудована після акції «Вісла». Святкову службу правили о. митрат Юліан Феленчак з Морохова та о. прот. Михаїл Коник з Команчі. Літургією почався другий день свята лемківської культури «Од Русаль до Яна».

Перед недільною Літургією д-р Г. Купріянович відвідав могилу бл. пам. Федора Ґоча на цвитарі в Зиндрановій та вшанував пам’ять людини, завдяки якій не лише створено Музей лемківської культури в Зиндрановій, але яка відіграла фундаментальну роль у збереженні традиції лемків у найскладніші часи другої половини ХХ століття.

Фотозвіт зі свята на профлі Dukla – Polska – świat:

https://www.facebook.com/groups/815980244773331

24 липня 2026 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у богослужіннях з нагоди 10-і роковин смерті бл. пам. православного архиєпископа Перемиського і Новосанчівського Адама. Поминальні богослужіння були відслужені у православній церкві св. Володимира Великого в Криниці, у крипті якої знаходиться могила архиєрея. Кільканадцять кілометрів від Криниці знаходиться село Флоринка, де народився архиєпископ Адам.

Заупокійну Божественну Літургії у день св. рівноапостольної княгині Київської Ольги очолив православний архиєпископ Перемиський і Горлицький Паїсій у співслужінні духовенства Перемисько-Горлицької єпархії. Проповідь про архиєпископа Адама виголосив о. митр. прот. Юліан Феленчак з Морохова. Після Літургії було відслужено заупокійну литію біля гробниці архиєпископа Адама в крипті криницької церкви.

Православний архиєпископ Перемиський і Новосанчівський Адам (1926-2016) був визначним православним архиєреєм та великим українським патріотом. Був першим від майже 300 років православним єпископом на древній Перемиській кафедрі. Поклав велики заслуги для збереження православного церковного життя на Підкарпатті та відродженні православної єпархіяльної структури. Завжди підкреслював необхідність збреження вірними прадідівської православної віри та рідної української традиції.

Упокой, Господи, душу усопшого раба Твоєго, приснопоминаємого Архиєпископа Адама! Вічная пам’ять!

2 серпня 2026 р. (неділя) о 14 год. в рамках Дні Кліщель відбудеться в Кліщелях в Міському центрі культури, спорту та відпочинку «Гладишка» лекція підляського українсьокго історика і філолога д-ра Миколи Рощенка з Підляського наукового інституту п/н «Кліщелівська говірка».

Місце: Міський центр культури, спорту та відпочинку в Кліщелях («Гладишка»), вул. 1 травня 19

Подія на ФБ:

https://www.facebook.com/events/1934154450630727

Запрошуємо на унікальну зустріч, присвячену мовній та культурній спадщині Кліщель.

Під час зустрічі учасники матимуть можливість дізнатися про історію та специфіку місцевої української говірки Кліщель – мови, яка протягом поколінь була важливою частиною ідентичності мешканців нашого регіону.

Лекція д-ра М. Рощенки стане подією завершуючою цьогорічні Дні Кліщель.

Організатори: Підляський науковий інститут, Міський центр культури, спорту та відпочинку в Кліщелях.

Вся програма Днів Кліщель:

https://www.facebook.com/events/3190334651355498

Микола Рощенко – історик та філолог, доктор гуманітарних наук, автор численних наукових та популярно-наукових публікацій про історію Підляшшя, про українські говірки, фольклор та етнографію регіону. Автор першої фундаментальної монографії підляського міста Кліщелі. У колі наукових зацікавлень дослідника є також історія Холмщини в ХІХ та ХХ ст. ст., минуле Православної Церкви, історія України та українців у Польщі. Ініціатор та організатор численних наукових заходів. Був одним із редакторів та видавців спадщини підляського поета та перекладача Петра Куприся. Останніми роками дослідник багато уваги присвячує питанням демографії, підготував монографію присвячену статистиці українського населення Холмщини і Підляшшя в ХІХ-ХХ ст. ст.

Родом із підляського міста Кліщелі. Випускник і довголітній працівник Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині, був також викладачем у Вищій православній духовній семінарії в Яблочині. Зараз пенсіонер. Продовжує наукову діяльність, зв’язаний з Підляським науковим інститутом, член Наукової ради ПНІ. Гобі: шахи. Протягом десятиліть один із лідерів української громадськості Підляшшя та Люблина, організатор численних заходів. Очолював різні українські організаційні структури в Люблині: Люблинський гурток Українського Суспільно-Культурного Товариства, Люблинський відділ Українського Товариства. Співзасновник і перший головний редактор Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Кандидат українського середовища Північного Підляшшя у виборах до Сойму зі списку Виборчого комітету православних (1991). Відзначений багатьма державними, університетськими та громадськими нагородами і званнями. Почесний член Товариства любителів Кліщелівської землі та інших організацій. Є лавреатом Підляської науково-літературної нагороди за 2022 рік у категорії «Наукова діяльність».

Д-р Микола Рощенко від понад пів століття відіграє важливу роль у вивченні та популяризації української культурної спадщини та історії Підляшшя. Має значимий вплив на формування українського наукового середовища регіону, виконуючи роль корифея і ментора для молодшого покоління українських дослідників родом з Підляшшя.

29 липня 2026 р. в Більську відбулося друге засідання Капітули Підляської науково-літературної нагороди. Взяли в ньому участь усі члени Капітули: д-р Андрій Артемюк, д-р Григорій Купріянович, Юрій Плева та Агнешка Тишкевич.

Метою Підляської науково-літературної премії є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, збереженні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя. Нагороду була заснувана у 2022 р. Підляським науковим інститутом та Союзом українців Підляшшя. Була вже присуджена чотири рази – у 2022-2025 рр., загалом нею нагороджено 12 осіб. У 2026 р. Нагорода буде присуджена у двох категоріях.

На другому засіданні Капітула вступно проголосувала кандидатури лавреатів Підляської науково-літературної нагороди за 2026 р. та вказала категорії, у яких буде присуджена Нагорода.

Оголошення лавреатів Нагороди заплановано на початок вересня, а церемонія вручення Нагород за 2026 рік відбудеться у жовтні ц. р.

Інформація про Нагороду та процес її присудження розміщена на веб-сайті Підляського наукового інституту, в Новинах та у розділі:

Підляська науково-літературна нагорода

Публічне завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя» співфінансується із фондів Підляського воєвідства.

Фото: Юрій Гаврилюк.

16-19 липня 2026 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович брав участь у 44-ій Лемківській Ватрі в селі Ждиня на Лемківщині. Фестиваль Лемківська Ватра – це найбільший культурний захід, на якому презентується культура лемків. Був започаткований у 1983 р., а від кількох десятиліть відбувається в селі Ждиня в серці Лемківщини. Організатором заходу є Об’єднання лемків. У 80-х роках ХХ ст. Лемківська Ватра відіграла важливу роль також у процесі формування української ідентичності серед молоді родом з Північного Підляшшя.

У суботу 18 липня 2026 р. під час урочистого відкриття 44-ї Лемківської Ватри директор ПНІ д-р Г. Купріянович – як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин – взяв участь у вшануванні жертв акції «Вісла» та жертв російської агресії проти України і подзвонив у Дзвін Миру спільно з представницею лемківської меншини у СКУіНіЕМ д-р Мирославою Копистанською-Ґрабовською.

Звернувся також зі словом з ватряної сцени до учасників Ватри, зокрема передаючи відтання від українцв Підляшшя і згадуючи, що цього є самого дня в підляських Дубичах Церквоних відбувається найбільший український культурний захід на Підляшші – Український фестиваль «На Івана, на Купала».

У неділю 19 липня 2026 р. д-р Г. Купріянович взяв також участь в урочистій Божественній Літургії у ждинській православній церкві Покрова Пресвятої Богородиці. Традиційно у недільній службі беруть участь організатори та учасники Лемківської Ватри. Богослужіння очолював Криницький декан о. митрат Володимир Канюк з Ганчової.

13 липня 2026 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович – як співголова СКУіНіЕМ та представник української меншини в цій комісії –  взяв участь у зустрічі делегації Меншиної сторони Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та інших представників меншин з уповноваженою уряду з питань рівного ставлення міністеркою Катажиною Котулою. Зустріч відбулася в Канцелярії Прем’єр-міністра.

Від імені меншин у зустрічі взяли участь членкині СКУтНіЕМ представниця караїмської меншини Маріоля Абкович та представниця литовської меншини Альдона Юркун, а також голова Об’єднання українців у Польщі Мирослав Скірка та радник Маршалка Сойму з питань національних та етнічних меншин Ришард Ґалля. На зустрічі була також присутні керівник Секретаріату МС СКУтНіЕМ Дорота Зелінська-Козарув.

Серед обговорюваних тем було широке питання рівності в контексті національних та етнічних меншин. Конструктивна та добра розмова торкнулася глобальних та стратегічних питань, але також поточних викликів, що виникають через зростання хвилі ксенофобії та заперечкування прав меншин, а також ворожість до мігрантів.