На початку липня 2025 р. на Інтернет-порталі muzykatradycyjna.pl було опубліковано важливу статтю секретаря Підляського наукового інституту Людмили Лабович «Підляська, білоруська, змішана, руська чи, можливо, українська? Про говірки на Підляшш». Українська мовознавчині та експертка з підляського фольклору аналізує там говірки південно-східної частини сучасного Підляського воєводства, наголошуючи, що «Донині на території між Бугом та Нарвою збереглися говірки, класифіковані лінгвістами як приналежні до групи північноукраїнських говірок». Стаття є презентацією у популярній та доступній формі базових наукових знань про українські говірки Підляшшя, що особливо важливо в контексті нещодавньої гарячої дискусії щодо статусу цього етнолекту та спроб створити нову сутність, яку називають «підляською мовою».

Посилання на статтю:
https://muzykatradycyjna.pl/do-czytania/gwara-podlaska-bialoruska-mieszna-ruska-a-moze-ukrainska-o-gwarach-na-podlasiu

На початку статті авторка зазначає: «Роками нас призвичаєно дивитися на говірки, якими досі розмовляють, особливо в селах, мешканці східної частини Підляського воєводства, як проблемну, зазвичай соромязливу спадщину від їхніх сільських предків. Йдеться тут про східнослов’янські говірки – білоруські та українські. З цим пов’язане глибоко вкорінене переконання, що говірки окремих сіл, які відмінні між собою, це дивна змішана мова, нечітко визначена «підляська мова», а не місцевий різновид української мови на півдні воєводства чи білоруської на півночі. Сьогодні різноманітність говірок Підляшшя, які зберігають багато рис, які архаїчні та яких немає в інших регіонах, можна розглядати як елемент культурного багатства – свідчення довгої історії та багатовікового закорінення мешканців цієї землі».

Л. Лабович звертає увагу на специфіку підляських українських говірок, наголошуючи:

«Вони досить різноманітні, тому мовлення окремих частин регіону, а навіть сусідніх сіл, відрізняються одне від одного, іноді досить суттєво. Це розмаїття означає, що людина, знайома з підляськими говірками, навіть після кількох речень може легко визначить частину регіону, з якої родом співрозмовник, а іноді навіть конкретне село. Однак ті, хто розмовляє «по-свойому», кого не тільки не навчали про говірки, але й старалися переконувати, що руська мова села є гіршою по відношенні до літературної польської мови, схильні бачити в цьому розмаїтті не багатство, а проблемну, зазвичай соромязливу спадщину від їхніх сільських предків. З цим пов’язане глибоко вкорінене переконання, що говірки окремих сіл, які відмінні між собою, це дивна змішана мова, а не місцевий різновид української мови. „Бо як я можу назвати свою мову українською, — іноді можна почути, — якщо тут нею розмовляють так, у сусідньому селі трохи інакше, а в літературній українській ще інакше?” Це часто виникає через нерозуміння… саме поняття „говірки”».

У статті авторка вказує на політичний контекст класифікації підляських говірок:

«На жаль, у повоєнний період, через включення всіх православних жителів Білостоцького воєводства до білоруської національної меншини, багато вчених почали відносити підляські говірки до групи білоруських говірок або так званих перехідних говірок. Публікації, в яких мова мешканців околиць Нарви, Гайнівки, Вуорлі і навіть Кліщель називають «перехідними білорусько-українськими говірками», «білоруськими говірками, перехідними до української» тощо, на жаль, з’являються й до сьогодні, також у численних наукових дослідженнях.»

Портал muzykatradycyjna.pl реалізовано в рамках програми, що проводиться Форумом традиційної музики та Майстернею традиційної музики і танцю у співпраці з Національним інститутом музики та танцю. Проект фінансується Міністерством культури та національної спадщини.

Вже за кілька днів, у суботу 19 липня 2025 року при водосховищі Бахмати біля Дубич Церковних відбудеться найбільший культурний захід просто неба Союзу українців Підляшшя – Український фестиваль «На Івана, на Купала». Головним організатором заходу є традиційно Союз українців Підляшшя у співпраці з Ґмінним центром культури, спорту і відпочинку в Дубичах Церковних.

Подія у Facebook:

https://www.facebook.com/events/1613634663359165

Програма заходу включає:
1) ярмарок народних ремесел, зокрема вишивки, кераміки, показ художнього ковальства та гончарства,
2) концертну частину:
– хід гуртів-учасників фестивалю,
– купальський ритуал з пусканням вінків (якому передуватимуть майстер-класи з українських традицій – плетіння вінків),
– концерт фольклорних, фолькових та сценічних гуртів.

Проект реалізується завдяки дотації з державного бюджету.
Завдання співфінансується Підляським воєводством та за фінансової підтримки:
Гміни Дубичі Церковні
Гміни Більськ Підляський

З 2025/2026 навчального року на Факультеті історичних наук Університету Миколая Коперника в Торуні буде відкрита нова спеціалізація: Історія і культура України. Нова спеціалізація розширює спектр дослідницьких і навчальних можливостей. Вона дозволяє краще зрозуміти історію та культуру України. Ідеальний вибір для студентів і студенток, які цікавляться Східною Європою, міжнародними відносинами, а також для осіб з українським корінням чи тих, хто планує кар’єру в інституціях, що співпрацюють з Україною.

Чого ти навчишся?

– історії України — від давнини до сьогодення

– історії української культури

– роботи з історичними джерелами з українських теренів

– перекладу й розуміння українських текстів з галузей історії та культури

– аналізу явищ у сферах економіки, політики та воєнної справи

– інтерпретації ролі України в міжнародних відносинах ХХ і ХХІ століть

Для кого?

– кандидатів на навчання першого ступеня, які хочуть пізнати історію та культуру України

– студентів і студенток УМК, які прагнуть поглибити свої знання, зрозуміти історичні процеси, а також розширити перспективи східноєвропейських досліджень

– осіб українського походження або тих, хто володіє українською мовою, для яких нова спеціальність — це можливість для цікавої освіти та поглиблення власної культурної ідентичності

Дізнайся більше:

Факультет історичних наук Університету Миколая Коперника в Торуні

Toruń, ul. W. Bojarskiego 1

historia@umk.pl

www.wnh.umk.pl

25 червня 2025 р. на руки директора Підляського наукового інституту д-р Григорія Купріяновича були передані для бібліотеки Інституту видання київського видавництва «Памʼятки України». Книжки передала делегація видавництва у склад, якої входили: директор видавництва «Памʼятки України» Валентин Кондратюк та Анатолій Сєриков,  головний редактор журналу «Памʼятки України», головний редактор Українсько-Польського Консорціуму “Landmarks & Concordia”, Президент правління Польсько-українського фонду миру «Конкордія 818».

Серед переданих публікацій видавництва «Памʼятки України» цінні видання про історію та культуру України та публіцистичні і літературні твори. Передані видання українською, польською та англійською мовами.

Підляський науковий інститут висловлює вдячність за подаровані публікації видавництву «Памʼятки України».

Бібліотека Підляського наукового інституту нараховує вже понад тисячу видань. Її існування фінансується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

25 червня 2025 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у засіданні Комісії національних та етнічних меншин Сойму РП. Під час засідання відбулося перше читання депутатського проекту закону про внесення змін до Закону про національні та етнічні меншини та про регіональну мову, який передбачає надання Канцелярією Сойму мериторичної та організаційної підтримки представникам національних та етнічних меншин та громадськості, що використовує регіональну мову, які є членами Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин. Представницею депутатів, які подали проект закону, була депутатка Барбара Окула з родом з Сім’ятич.

Д-р Г. Купріянович, як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, виступила під час засідання, обґрунтувавши необхідність прийняття поправки до Закону про меншини. ісії національних та етнічних меншин Сойму РП ухвалив проект змін до закону у першому читанні.

Посилання на трансляцію засідання:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm10.nsf/transmisja.xsp?documentId=CA48CD7BB722857EC1258CAB004356EB&symbol=TRANSMISJA_ARCH&info=T

На початку червня 2025 р. бібліотека Підляського наукового інституту поповнилася кількома десятками публікацій, виданих Колегіум Східної Європи ім. Яна Новака-Єзьоранського у Вроцлаві. Подаровані публікації стосуються української, білоруської та литовської тематики, а також містять твори художньої літератури.

Підляський науковий інститут висловлює вдячність за подаровані публікації Колегіуму Східної Європи ім. Яна Новака-Єзьоранського у Вроцлаві.

Бібліотека Підляського наукового інституту нараховує вже понад тисячу видань. Її існування фінансується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

3 червня 2025 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович дистанційно взяв участь у засіданні Комісії національних та етнічних меншин Сойму РП. Засідання було присвячене розгляду інформації Крайової ради радіомовлення та телебачення щодо програм для національних і етнічних меншин та громадськості, що використовує регіональну мову, у публічних медіа – підсумок періоду 2020-2024 років та плани на майбутнє.

Д-р Г. Купріянович, як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин і представник української меншини в цій комісії, окрім зауважень щодо самої інформації, звернув увагу на те, що система передач для меншин у Польщі, яка була сформована в 1990-х роках, є стабільною і не зазнала значних змін за останні 25 років, водночас ринок медіа та технічні можливості суттєво змінилися. Як приклад він навів Польське телебачення, де в 1990-х роках було три канали, а зараз їх біля десяти. Він запропонував створити канал Польського телебачення, адресований меншинам. Він також звернув увагу на необхідність мовлення для меншин на загальнопольсьских каналах, що особливо важливо для розсіяних меншин, тим більше, що є меншини, які не мають жодних передач у публічних медіа. Він зазначив, що проблемою є питання, хто взагалі вирішує, що передача для меншин має транслюватися, як довго, коли та на яких умовах. Він зазначив, що помітною є відсутність нестача матеріалів про життя меншин (окрім релігійного життя) в загальних новинних програмах, що призводить до ґеттоізації меншин та їхньої маргіналізації в громадському житті. Він наголосив, що також надзвичайно важливо створювати передачі про меншини, звернені до більшості, але зазначив, що це не може відбуватися за рахунок передач, звернених до меншин та мовами меншин. Він також порушив питання звернених до меншин релігійних передач у публічних медіа, звернувши увагу на необхідність використання мов меншин у цих передачах.
Посилання на трансляцію засідання:
https://www.sejm.gov.pl/Sejm10.nsf/transmisja.xsp?documentId=40F1A39679048DEDC1258C98003D24B1&symbol=TRANSMISJA_ARCH&info=T

oplus_34

12-13 червня 2025 р. науковий співробітник Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у Міжнародній конференції «Сільська місцевість у Польщі та сусідніх країнах 1944-1989 – суспільство та економіка», яка відбулася в Музеї рільництва ім. о. Кшиштофа Клюка в Цєхановці. У конференції взяли участь дослідники з різних дослідницьких центрів з Польщі, а також з Литви, України, Угорщини, Латвії та Білорусі.

Д-р Григорій Купріянович виступив на конференції з доповіддю на тему «Вплив повоєнних переселень  та депортацій українського населення Холмщини та Південного Підляшшя на функціонування Православної Церкви». Він також головував на одній із панелей конференції та брав участь у дискусіях.

Історії Підляшшя стосувалися також дві інші доповіді під час конференції: проф. д-р габ. Яугєн Міранович (Університет у Білостоці) представив доповідь «Соціальні та культурні наслідки змін в економічному житті сільського населення східної Білосточчини в 1945-1980 роках», а Славамір Іванюк (Державний архів у Білостоці) доповідь «Сільський характер шкільництва з білоруською мовою на Білосточчині в 1944-1989 роках».

Організаторами конференції були: Музей рільництва ім. о. Кшиштофа Клюка в Цєхановці, Департамент культури та спадщини Маршальського управління Підляського воєводства в Білостоці, Кафедра військової історії Інституту історії та архівної справи Університету Миколая Коперника в Торуні та Головна управа Польського історичного товариства. Науковим керівником конференції та автором концепції була проф..д-р габ. Дорота Міхалюк з Університету Миколая Коперника в Торуні.

У половині квітня 2025 р. до бібліотеки Підляського наукового інституту надійшло кількадесять різноманітніх видань – книжок та часописів – переданих українським дослідником і діячем з Торонто в Канаді Мирославом Іваником, який кількадесять років тому емігрував із Польщі.

Дякуємо п. Мирославу Іванику за дари для нашої бібліотеки.

Бібліотека Підляського наукового інституту нараховує вже понад тисячу видань. Її існування фінансується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

11 червня 2025 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович – як співголова СКУіНіЕМ та представник української меншини в цій комісії – взяв участь у LXXXVIII засіданні Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та головував на ньому.

Під час засідання було порушено низку питань надзвичайної важливості для меншин. Було призначено склад робочої групи Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин для підготовки проекту змін до Закону про національні і етнічні меншини та регіональну мову, 20-річчя прийняття якої відзначаємо цього року. Було представлено інформацію про роботу над проєктом державного бюджету на 2026 рік та про обсяг коштів, запланованих Міністерством внутрішніх справ та адміністрації на виконання завдань, спрямованих на захист, збереження та розвиток культурної ідентичності національних і етнічних меншин та збереження та розвиток регіональної мови, а також напрямки роботи над положенням про набір оферт для виконання у 2026 році завдань, спрямованих на захист, збереження та розвиток культурної ідентичності національних та етнічних меншин або збереження та розвиток регіональної мови. Було представлено інформацію від Міністерства культури та національної спадщини щодо передумов реформи суспільних медіа. Надано інформацію про роботу над відповіддю уряду на підготовлений наприкінці 2023 р. меншинною частиною СКУіНіЕМ «Початковий баланс», в якому зазначено найважливіші проблеми, з якими стикаються меншини в різних сферах. Було також представлено пропозиції щодо змін до Регламенту Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин. Важливою темою була інформація про діяльність постійної групи СКУіНіЕМ з питань освіти, яка розпочала роботу у 2024 р. Також було прийнято чотири опінії СКУіНіЕМ щодо розпоряджень Міністерства національної освіти.

У пункті порядку денного «Різні питання» було порушено низку важливих питань. Серед них були проблеми, що мають велике значення для української меншини: питання участі представників держави у відзначенні історичних подій, важливих для української меншини (зокрема в Сагрині), питання ексгумації українських жертв польсько-українського конфлікту на території Республіки Польща, проєкт встановлення оглядової вежі на вершині св. Гори Явір та створення освітньої стежки, присвяченої барським конфедератам, а також нове питання операції, спрямованої проти української меншини в Польщі, що полягає у фальсифікації документів, веб-сайтів та профілів у Фейсбук українських організацій у Польщі та їхніх членів. Насамкінець було обговорено питання святкування ювілеїв: 20-ї річниці прийняття Закону від 6 січня 2005 року про національні і етнічні меншини та про регіональні мови та 20-ї річниці СКУіНіЕМ.