Курашево це село в ґміні Чижі в Гайнівському повіті. Це зараз осідок православної парафії св. Антонія Печерського, яка охоплює лише два села – Курашево та Вілька. Належать їй два храми: парафіяльна церква св. Антонія Печерського у Курашеві та філіальна каплиця братів Маковеїв між Курашевом та Лядами.
Окрема парафія в Курашеві була заснована у 1897 році. Раніше село належало парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах, тому й відомості про іменну традицію цього села можна почерпнути з дуже добре збережених метрик народження, шлюбу і похоронів чижівської парафії з 18-го і 19-го століть.
Предметом аналізу будуть прізвища / родові форми, які фігурують у метриках народжень. Був обраний період десяти років – з 1728 до кінця 1739 року.
Записи з 1728-1729 років збереглися частково. Записи, починаючи з 1730 р., знаходяться в дуже хорошому стані і збереглися практично повністю, що дозволяє більш точно і достовірно проаналізувати матеріал, пов’язаний з іменами та прізвищами.
Записи у метриках хрещення зроблено польською мовою згідно з правилами тогочасної орфографії, найчастіше за таким зразком:
z Kuraszewa wsi: Illuſtrowane S: Krzstem dziecie na imie Melanya z Utsciwych Oyca Moyseia Samociuka, z Matki Marianny, utsciwy kum Jeremiaſz Kondrociuk, kuma Marciza Matfieycza
Інший приклад:
z Kuraszewa: Ochrzciłem Syna imieniem Axętyiego z V.V. Rodzicow Korniła y Tatianny Rusakow Kum V. Stefan Naumjuk Kuma V. Katharzyna Hryhorczaia
Предметом аналізу в статті будуть лише імена батьків хрещеної дитини з села Курашева у 1728-1737 роках.
Нині в Курашеві популярні переважно прізвища патронімічні (по батькові), такі як Artemiuk, Dmitruk, Gierasimiuk, Grygoruk, Jańczuk, Kiryluk, Oniszczuk, Wasiluk та інші. На початку XVIII століття також домінували форми прізвищ, що походять від місцевої діалектної форми імені батька (іноді також від зменшувальних форм та форм із закінченням -ко, напр., Юрко – Jurczuk), але процес стабілізації прізвищ ще не завершився, тому часто існували різні форми прізвища однієї особи, наприклад Timoszuk / Tymoszuk.
Які прізвища були поширені в селі Курашево в першій половині XVIII століття?
Збережені записи свідчать, що найпоширенішими прізвищами мешканців Курашева між 1728 і 1737 роками були такі форми: Timoszuk (раз у варіанті Tymoszuk), Naumczuk, Jurczuk, Czornak i Rusak.
Подаємо прізвища батьків хрещених дітей із села Курашева, які фігурують у записах про хрещення парафії в Чижі за 1728-1737 роки. Що стосується етимології, то найпростіше визначити походження патронімічного прізвища. Гірша ситуація з апелятивними прізвищами, які могли походити від різноманітних прізвиськ жителів села (напр., чи прізвище Czornak носила особа з темним волоссям, а Rusak – хтось русявий?).
Спочатку подано форму прізвища із метрики, потім форму, від якої могло походити прізвище, далі – український літературний варіант і переклад на польську мову.
Andryjuk – діал. Андрий – укр. Андрій – пол. Andrzej
Artyszewski – діал. Артиш – укр. Артем, Артемон – пол. Artemiusz, Artemon
Beneszuk – діал. Бенеш – укр. Бенедикт – пол. Benedykt
Błazczuk – діал. Блажко – укр. Власій, Улас – пол. Błażej
Czornak – діал. чорни? – укр. чорний – пол. czarny
Heluk / Hiluk – діал. Хіль? – укр. Филимон, Філон, Панфіл – пол. Filemon, Filon, Pamfil
Hładczuk, Hładko – діал. гладкі? – укр. гладкий – пол. gładki, zdrowy
Jorczuk, Jurczuk – діал. Юрко – укр. Юрій / Юрко – пол. Jerzy
Juszko – діал. Юшко – укр. Євтим, Юхим – пол. Eutymiusz, Just
Продовження – через три тижні.
************************************************
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
Продовжуємо презентацію на Інтернет-сторінці Підялського наукового інституту постатей лавреатів Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік. Сьогодні представляємо постать д-ра Мирослава Степанюка – лавреата Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік у категорії «Популярно-наукова діяльність».
Рішення про присудження Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік Капітула Підляської науково-літературної нагороди прийняла на своєму засіданні 12 вересня 2023 р.
Метою Підляської науково-літературної нагороди є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя. Нагорода була встановлена минулого року Підляським науковим інститутом та Союзом українців Підляшшя. У 2023 р. Підляська науково-літературну нагорода була присуджена вдруге.
Урочисте вручення Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік відбудеться в неділю 8 жовтня 2023 р. о 15 год. в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші (вул. Казімежовська 14).
У програмі урочистості:
● Урочисте проголошення рішення Капітули про присудження Нагороди за 2023 р.
● Виголошення лавдацій на честь Лавреатів Нагороди
● Вручення Нагород Лавреатам
● Виступи Лавреатів
● Привітання та виступи офіційних гостей
● Концерт Українського ансамблю пісні і танцю «Ранок» (керівник: Єлизавета Томчук)
Метою Підляської науково-літературної нагороди є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя. Нагорода була встановлена минулого року Підляським науковим інститутом та Союзом українців Підляшшя. У 2023 р. Підляська науково-літературну нагорода була присуджена вдруге.
Організатор: Підляський науковий інститут, партнер: Союз українців Підляшшя
У неділю, 24 вересня 2023 р., у Міській публічній бібліотеці у Більську на Підляшші відбулася перша літературна зустріч переможців Підляського Літературного Конкурсу «Пішемо по-свойому», проводженого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це була нагода представити постаті та творчість нагороджених на конкурсі, а також поговорити на тему творення літератури українськими говірками Підляшшя.
На зустрічі були присутні четверо переможців конкурсу «Пішемо по-свойому». Це були: Олена Алексіюк – лауреатка І місця в категорії «Драма»; Агнешка Данилюк – лауреатка ІІІ місця в категорії «Поезія»; Юрій Плева – лауреат І місця в категорії «Проза» та Валентина Ващук – лауреатка І місця в категорії «Спогади». Це були представники різних поколінь, а також автори різних літературних жанрів.
Зустріч вів Юрій Гаврилюк, який представляв постаті окремих авторів та їхній письменницький досвід, цікаво посилаючись як на доробок інших підляшан, що писали і пишуть українськими говірками, так і на власну літературну творчість.
Переможці розповіли про свій досвід писання українською мовою, про твори, які брали участь у конкурсі, та про обставини їх створення. Окрім того кожен з них представив обраний твір або його фрагменти. Тому зустріч стала чудовою нагодою почути твори в інтерпретації самих авторів, при чому можна було послухати не лише фрагменти нагороджених робіт, але й інші твори з доробку учасників конкурсу.
Олена Алексіюк подала на конкурс театральну виставу «Тімошка». Це був її літературний дебют, але настільки вдалий, що твір посів перше місце. Драма присвячена постаті Тимофія Муська, художника-примітивіста з села Дубно, досі маловідомого на Підляшші. Цей художник-каліка, якого називають «Никифором із Півночі», розвинув свій талант щойно в Сувальському будинку соціальної опіки «Калина». Мистецтво є не лише даниною пам’яті талановитому художнику з підляського села, який, незважаючи на труднощі, робив те, що найбільше любив у житті, тобто малював, а й форма представлення цієї унікальної постаті на його батьківщині.
У конкурсі «Пішемо по-свойому» Валентина Ващук отримала перше місце в номінації «Спогади» за твір «Говору по-свойому», в якому вона описала, як святкували Різдво Христове та Новий рік у її дитинстві, проведеному в селі Дидулі. Також вона представила присутнім свої літературні твори та цікаві прислів’я і приказки зі своєї юності.
Агнешка Данилюк, молода вчителька з Більська, належить до покоління, яке найчастіше вже не володіє рідною говіркою. Вона й досі розмовляє «по-свойому», але, як наголосила на зустрічі – переважно, коли їде на село, у Кожино. У своєму вірші «Не говору по-свойому» вона в лаконічній формі представила досвід свого покоління, в якому питання мови також поєднується з питанням ідентичності.
Юрій Плева з усіх учасників зустрічі може похвалитися найбільшими творчими здобутками – він видав уже п’ять книжок, серед яких збірка оповідань, написаних українською говіркою села Курашева «Наше село, правда і видумане». Також тривалий час він публікує свої оповідання в Українському часописі Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Як наголошує, в основу його творів лягли розповіді чоловіків, які на різних зустрічах – на вечурках чи на сільській лавці – розказували правдиві, але часто дещо вигадані історії. Хоча вони найчастіше сумні, їхній трагізм часто поєднаний із гумором та іронією. Автор представив присутнім уривок оповідання «Піліп, Ксеня і газети»зі своєї книжки «Наше село, правда і видумане».
Літературна зустріч викликала велике зацікавлення, тому в Міській публічній бібліотеці в Більську зібралося чимало аудиторії. Учасники взяли участь у жвавій дискусії про говориенє по-свойому, про те, як писати говіркою, а також на теми, пов’язані з ідентичністю. Це було не лише місце контакту з живим словом, написаним українськими говірками різних сіл Підляшшя (Дубно, Дидулі, Кожино, Курашево), а й чудовий форум для обміну думками про говірку, літературні твори та зв’язок між рідною мовою та власною ідентичністю.
Далі плануються літературні зустрічі з переможцями Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» в Люблині та Гайнівці.
Організатором зустрічі в Більську був Підляський науковий інститут, партнером – Союз українців Підляшшя, а співорганізатором – Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші.
22 вересня 2023 р. в варшавському митрополитальному соборі св. Марії Магдалини була відслужна урочиста панихида за бл. пам. Богдана Мартинюка у зв’язку з 5-тою річницею Його смерті. Богдан Мартинюк був видатним лікарем і відомим українським діячем, який проводив широку діяльність передусім щодо догляду за пам’ятками церковного мистецтва, а також його популяризації серед дітей та молоді. Протягом багатьох років він співпрацював з багатьма людьми з Підляшшя. Помер у 2018 році.
Панахиду за бл. пам. Богдана та його батьків совершив настоятель православної кафедральної парафії св. Марії Магдалини у Варшаві протопресвітер Анатолій Шидловський, який багато років був знайомий з Б. Мартинюком і співпрацював з ним. У своєму слові священик згадав покійного як видатного лікаря, відданого своїм пацієнтам, та особу заслужену для порятунку пам’яток церковного мистецтва. На панахиді зібралися у варшавському соборі друзі, знайомі та співпрацівники Покійного, які прибули з Варшави, Білостоку, Гайнівки та Люблина. На богослужінні був присутній м. ін. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович.
Після смерті Богдана Мартинюка значна частина його спадщини була передана до Підляського архіву, який діє у структурі Підляського наукового інституту. Створений у Підляському архіві особовий фонд Богдана Мартинюка надзвичайно різноманітний і включає листи, листівки, фотопластинки, слайди, фотографії, особисті документи, документацію пам’яток церковного мистецтва, записки, статті, нагороди і відзнаки. Як частину спадщини Б. Мартинюка до архіву також передано стенди виставок, організованих очолюваною ним Громадською комісією охорони пам’яток церковного мистецтва при Товаристві охорони пам’яток.
17 вересня 2023 року в програмі “Український перегляд” на TVP в Білостоці вийшов репортаж про засідання Капітули Підляської науково-літературної нагороди, на якому прийняла рішення про присудження Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік.
Лавреатами Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік стали:
Вже за 3 дні 24 вересня 2023 р. (неділя) о 15 год. відбудеться Літературна зустріч з лавреатами Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому». Пройде вона в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші (вул. Казімежовська 14)
Візьмуть участь:
Олена Алексіюк – лавреатка І місця в категорії «Драма»
Агнешка Данилюк – лавреатка ІІІ місця в категорії «Поезія»
Юрій Плева – лавреат І місця в категорії «Проза»
Валентина Ващук – лавреатка ІІІ місця в категорії «Спогади»
Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» було заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості рідною мовою. У конкурсі взяло участь 15 учасників, які зголосили на конкурс кількадесят творів.
Продовжуємо презентацію на Інтернет-сторінці Підялського наукового інституту постатей лавреатів Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік. Сьогодні представляємо постать проф. Василя Назарука – лавреата Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік у категорії «Наукова діяльність».
Рішення про присудження Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік Капітула Підляської науково-літературної нагороди прийняла на своєму засіданні 12 вересня 2023 р.
Метою Підляської науково-літературної нагороди є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя. Нагорода була встановлена минулого року Підляським науковим інститутом та Союзом українців Підляшшя. У 2023 р. Підляська науково-літературну нагорода була присуджена вдруге.
