28 квітня 2023 року відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «Сакральне і туризм», співорганізатором якої є Підляський науковий інститут. Конференцію можна буде подивитися на плаформі ZOOM:

https://us02web.zoom.us/j/89654779300?pwd=d2ZkMkxmYm5WdWIzcEMrVExxcU51QT09

 Ідентифікатор конференції: 896 5477 9300

 Код доступу: zBmV5t

Якщо це посилання не працюватиме (з технічних причин), приєднуйтесь за таким:

https://us04web.zoom.us/j/4187419516?pwd=ZGNma2J3Y3VJaCtqaVE3M0thQjl0Zz09

Ідентифікатор конференції: 418 741 9516

Код доступу: 0hc1wi

Під час конференції ви зможете почути викладачiв з України та Польщі. Bиступить також Юрій Гаврилюк – заступник директора Підляського наукового інституту, який розповість про найцінніші українські сакральні пам’ятки на туристичному шляху Польщі.

Організаторами цієї конференції є Київський національний університет імені Тараса Шевченка (катедра країнознавства та туризму), Варшавський університет (катедра українознавства), Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (катедра географії та менеджменту туризму), Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна           (катедра туристичного бізнесу та країнознавства), Волинський національний університет імені Лесі Українки (катедра туризму та готельного господарства), Луцький національний технічний університет (катедра туризму та готельно-ресторанної справи), Ужгородський національний університет (катедра туризму), Київський національний лінгвістичний університет (катедра психології і туризму), Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського (катедра географії) та Інститут досліджень діаспори.

Членом Ради конференції став директор Підляського наукового інституту – д-р Григорій Купріянович, а членом Оргкомітету конференції став заступник директора Підляського наукового інституту – Гаврилюк Юрій.

У суботу 6 травня 2023 р. на Юрія в сільській світлиці в Чижах відбудеться промоція двох книжок  Юрія Плеви: „Czyże, Łuszcze – wsie królewskie” та “Nasze seło, prawda i wydumane ”. Початок презентацій о 15.30.

Книжка „Czyże, Łuszcze – wsie królewskie” це четверта монографія автора присвячена черговим двом селам у ґміні Чижі.

З черги “Nasze seło, prawda i wydumane” це збірка оповідань писаних рідною мовою автора – українською говіркою села Курашева в ґміні Чижі. Книжка з’явилася за підтримки Союзу українців Підляшшя.

Юрій Плева – любитель, дослідник і популяризатор підляської історії та культури. Автор чотирьох популярно-наукових, багатоілюстрованих книжок про села в ґміні Чижі: „Kuraszewo lata minione”, „Lady, Leniewo, Podrzeczany – na bielskim hostinciu”, „Kojły, Osówka, Szostakowo: tam, gdzie carowie bywali…” та „Czyże, Łuszcze – wsie królewskie”, які у цікавій і доступній формі наближують локальну історію місцевим мешканцям, зацікавлюють минулим і спадщиною Малої Батьківщини та предків.

Юрій Плева це лауреат Підляської науково-літературної нагороди за 2022 рік у категорії «Популярно-наукова діяльність», яку присуджує Підляський науковий інститут у партнерстві з Союзом українців Підляшшя.

Більше про автора ми писали на нашому сайті:https://www.pninstytut.org/yurij-pleva-lavreat-pidlyaskoyi-naukovo-literaturnoyi-nagorody-za-2022-rik-u-kategoriyi-populyarno-naukova-diyalnist/

У №14 «Нашого Слова» за 2023 р. з’явилася стаття Людмили Лабович, науково-дослідного працівника Підляського наукового інституту про великопісний період на Підляшші.

Aвторка пише про Великий піст у народній традиції Підляшшя, описує звичаї та заборони пов’язані з Великим постом. 

У статті знайдете інформацію про те, які страви готували підляшуки, які виконували пісні та чим займалися під час Великого посту.

Посилання на Інтернет-сторінку «Нашого Слова»:

https://nasze-slowo.pl/

Постійно на сайті Підляського наукового інституту з’являються різноманітні статті, які стосуються теми Підляшшя у широкому значенні. Посилання на тексти знайдемо в закладці «Дослідження»: «Про Підляшшя: історія, культура, мова – посилання»:

На статті можна зайти також з головної сторінки Підляського наукового інституту – посилання знайдемо згори по правому боці.

В україномовному варіанті закладки поміщено статті українською та білоруською мовами. Вони знаходяться в розділах: «В пошуках тотожності», «українці – білоруси – дискусія», «Мова», «Історія», «Традиційна культура», «Полісся».

З черги в польськомовній версії сайту ПНІ «O Podlasiu: historia, kultura, język – linki» можна читати тексти польською мовою в таких розділах: «Historia», «Język», «Ukraińcy – Białorusini – dyskusja», «W poszukiwaniu tożsamości». Можна там також ознайомитися з цікавими картами з різних періодів.

Як українські і білоруські, так і польські тексти дають уявлення про питання українців на Підляшші та Поліссі в різних контекстах. Можна там читати цікаві статті різних авторів, у тому числі визначних професорів, як Григорій Аркушин, Володимир Павлючук, Марек Барвінський та ін. Це своєрідний збірник знань про історію, мову, культуру та сьогодення українців на Підляшші.

Запрошуємо заходити та ознайомлюватися з поміщеними статтями.

Нехай благословенні дні Пасхи Христової стануть для всіх часом духовного відродження, повним надії та радості Воскресіння Христового.

Директор та співпрацівники

Підляського наукового інституту

У минулому році в рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізувався Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП, писали ми про жіночі назви, утворені від імені чоловіка в парафіях Чижі та Курашево. В статті зверталося увагу на те, що ще кілька десятків років тому популярним способом ідентифікації жінок у досліджуваних селах були форми, утворені від імені чоловіка. Тому, якщо чоловіка звали Степан, то дружину в сільській громаді звали Степанча/Степаньча, якщо чоловіка звали Карп, то дружину звали Карпіха.

Вся стаття доступна за посиланням:

Цього року Підляський науковий інститут продовжує дослідження традиційних імен у чотирьох парафіях: Чижі, Курашево, Нове Березово і Кленики. Це можливість доповнити та поглибити знання про іменну традицію досліджуваної території, у тому числі щодо способу ідентифікації жінок та їхніх нащадків. Як виявилося, родові прізвиська були творені від жіночих форм, які, в свою чергу, виникли від чоловічих імен. Тому, якщо жінку представники сільської громади називали від імені чоловіка Кузьміха, то її нащадків у селі називали Кузьмішини. В основному це стосується ситуації, коли жінка стала главою сім’ї, наприклад, вона була вдовою. Від жіночої назви, утвореної від імені чоловіка, утворилося тоді родове прізвисько. Однак походження цього типу прізвиськ від андронімів стерлося в суспільній свідомості. Майже всі інформанти вказували як джерело чоловічі імена – тому на запитання, від чого походить прізвисько Кузьмішини, вони найчастіше вказували чоловіче ім’я Кузьма, хоча основою для створення цього типу форми насправді була жіноча форма Кузьміха.

Такі сімейні прізвиська часто передавалися з покоління в покоління. Вони функціонували в традиційній сільській громаді по відношенню до всіх членів родини чи, ширше, сім’ї, наприклад, Сергіей Кузьмішин (Сергіей, пол. Sergiusz, укр. Сергій;  КузьмішинКузьміхаКузьма, пол. Kosma, укр. Кузьма), Уляна Кузьмішина (пол. Julianna, укр. Уляна), Сергіей і Уляна Кузьмішини тощо.

Ось кілька родових прізвиськ, утворених від жіночих форм, які, з черги виникли від імені чоловіка. На початку подається чоловіче ім’я в говірковому варіанті (в дужках у польській та в українській літературній мові), потім йде жіноча форма, а нарешті – родинна (чоловіча, жіноча і загальна, яка стосується всієї родини).

Іван (пол. Jan, укр. Іван) – Іваніха – Іванішин / Іванішина / Іванішини

Ясь (пол. Jan, Jaś, укр. Іван) – Ясіха – Ясішин / Ясішина / Ясішини

Карп (пол. Karp, укр. Карп) – Карпіха – Карпішин / Карпішина / Карпішини

Кузьма (пол. Kosma, укр. Кузьма) – Кузьміха – Кузьмішин / Кузьмішина / Кузьмішини

Лукаш (пол. Łukasz, укр. Лука, Лукаш) – Лукашиха – Лукашишин / Лукашишина / Лукашишини

Прохуор (пол. Prochor, укр. Прохор) – Прохориха – Прохоришин / Прохоришина / Прохоришини

Васіль (пол. Bazyli, укр. Василь) – Васіліха – Васілішин / Васілішина / Васілішини

У сільській громаді побутували й родові прізвиська, створені безпосередньо від жіночих імен:

Домінічка (пол. Dominika, укр. Домініка) – Домінічкув / Домінічкова / Домінічкови

Хімка (пол. Eufemia, укр. Єфимія) – Хімчин / Хімчина / Хімчини

Явдоха (пол. Eudokia, укр. Євдокія) – Явдосін / Явдосіна / Явдосіни

Оринка (пол. Irena, укр. Ірина, Ярина) – Оринчин / Оринчина / Оринчини

Як видно з наведених прикладів, родові форми інколи творилися зі зменшених форм.

Тема іменування жінок у традиційній сільській громаді на прикладі сіл чотирьох парафій з Підляшшя є надзвичайно багатою та цікавою. Ми обов’язково повернемося до неї в ході реалізації проєкту.

***********************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

5 квітня 2023 року відбулося перше засідання журі I Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. До складу журі входять 4 особи: Євгенія Гаврилюк – українська поетеса з Більська,  член Національної спілки письменників України; Людмила Лабович – журналістка, філолог, дослідниця підляських говірок, секретар Підляського наукового інституту; Любов Фроляк  – мовознавець-діалектолог, дослідниця українських говірок, науково-дидактичний працівник Кафедри слов’янського мовознавства Інституту Мовознавства і Літературознавства Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині; Наталія Бабіна – українська письменниця родом з Берестейщини.

На засіданні представлено інформацію про надіслані конкурсні праці, обговорено систему праці журі та проведено дискусію про принципи оцінювання конкурсних праць. Праці журі триватимуть від березня 2023 до червня 2023. Члени журі ознайомляться з присланими на конкурс творами, поділять їх на категорії і визначать лауреатів.  Оголошення результатів конкурсу планується на червень 2023.

Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» є заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості своєю мовою.

********************************************

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

У №13 «Нашого Слова» за 2023 р. з’явилася стаття Ігоря Щерби, яка містить розповідь Юрія Гаврилюка, заступника директора Підляського наукового інституту, головного редактора Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» про його життєвий шлях та участь в українському відродженні на Північному Підляшші.

Юрій Гаврилюк розповідає у статті про свої перші творчі захоплення, вибір університету та напряму навчання, першу студентську мандрівку та твори «по-нашому». Він згадує також про людей з якими співпрацював та товаришував. На кінець ділиться своїми рефлексіями про „українське Підляшшя сьогодні”.

Посилання на Інтернет-сторінку «Нашого Слова»:

https://nasze-slowo.pl/

Під кінець березня розпочались праці журі Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. До складу журі увійшли 4 особи: Євгенія Гаврилюк – підляська поетеса з Більська,  член Національної спілки письменників України; Людмила Лабович – журналістка, філолог і дослідник підляських говірок; Любов Фроляк  – мовознавець-діалектолог, дослідниця українських говірок, науково-дидактичний працівник Кафедри слов’янського мовознавства Інституту Мовознавства і Літературознавства Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині; Наталія Бабіна – українська письменниця родом з Берестейщини.

Праці журі триватимуть від березня 2023 до червня 2023. Члени журі ознайомляться з присланими на конкурс працями, поділять їх на категорії і визначать лауреатів.  Оголошення результатів конкурсу планується на червень 2023.

Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» є заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості своєю мовою.

*************************************

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

У контексті дослідження розвитку українського руху на Північному Підляшші цінні матеріали – як фотографії, так і документи – можна знайти на сайті Союзу українців Підляшшя https://zup.org.pl/uk/

У поточному 2023 році продовжується творення там архіву, який висвітлює історію формування українського руху в регіоні – головні культурні та навчальні заходи та інші ініціативи української організації, які мають на меті збереження та промоцію української культури Підляшшя.

Творення фотоархіву відбувається у рамках проєкту СУП «Поточне функціонування Інтернет-порталу Союзу українців Підляшшя», дякуючи дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП. Підляський науковий інститут є партнером у реалізації завдання.

На сайті СУП можна знайти фотографії і документи ще з 1980-х років – показують вони діяльність гуртків Українського суспільно-культурного товариства, молодіжні рейди 1980-х років, культурні заходи 1990-х і пізніших років – фестивалі, концерти, огляди, конкурси, ініціативи спрямовані до дітей і молоді – етнографічні майстер-класи, поетичні конкурси. Це знімки і документи зібрані переважно від приватних осіб, які є цінним матеріалом для вивчення процесу формування української національної ідеї на Північному Підляшші упродовж останніх десятиліть. Особливо цінними є скани старих газет, з яких можна довідатися, як формувався український рух в регіоні на зламі 1980/1990 років.

Фотографічна галерея виникає постійно, тому й варто час від часу туди заходити, щоб подивитися нові фотографії. Можна її знайти в закладці «Архів СУП» у закладці zup.org.pl/uk/галерея/