Сьогодні виповнюється 36 років з дня заснування Українського суспільно-культурного товариства в Кузаві/Черемсі. 28 лютого 1987 року в сільському клубі в Кузаві відбулися засновницькі збори, поєднані з відеопроекцією виступів ансамблю пісні і танцю Кубанських козаків.

Створення гуртка Українського суспільно-культурного товариства було ініціативою місцевої молоді, яка вирішила офіційно формалізувати свою діяльність, пов’язану зі збереженням української культурної спадщини Черемхи та навколишніх сіл.

Гурток вів активну українську діяльність – організовував концерти, новорічні маланки, лекції, елімінації підляських гуртів перед Фестивалем української культури в Сопоті, конкурси писанок та інші заходи. На запрошення гуртка УСКТ перебував у Черемсі хор «Журавлі». Завдяки його діяльності відбулося кілька десятків концертів за участю таких колективів, як «Думка» з Гурова Ілавецького, «Бандура» з Перемишля, «Черемош» з Венгожева, «Горина» з Рівного та ін.

Про історію гуртка можна, між іншими, послухати у минулорічній передачі “Українське слово” Союзу українців Підляшшя:

Це був один із п’яти гуртків Українського суспільно-культурного товариства, які діяли на Підляшші у 1980-х роках. Крім нього існували гуртки в Кліщелях (заснований у 1957 р., відновлений у 1984 р.), Більську Підляському, Білостоку та Гайнівці.

Після покликання Об’єднання українців у Польщі, у 1990 році було створено Підляський відділ ОУП. 22 березня 1992 року його було перетворено на Союз українців Підляшшя, а підляські гуртки УСКТ припинили діяльність. Їхні активісти долучилися до діяльності нової підляської організації.

Протягом багатьох років єдиною українською організацією на Підляшші був Союз українців Підляшшя, який виник як результат попередньої діяльності гуртків УСТК. Нині, окрім СУП, організацією підляської української громади є також Підляський науковий інститут.

24 лютого 2023 року на площі біля Ратуші в Більську Підляському українське середовище Підляшшя організувало маніфестацію у річницю вторгнення Росії в Україну. Організатором події був Союз українців Підляшшя.

Маніфестацію розпочала голова Союзу українців Підляшшя Марія Рижик, яка висловила вдячність державній та місцевій владі, підприємцям та жителям міста за присутність та підтримку Україні та біженцям з України. Заступник голови Союзу українців Підляшшя Андрій Артем’юк зачитав позицію країнського середовища Підляшшя у першу річницю вторгнення Російської Федерації в Україну. Під час маніфестації виступили більський віцестароста Петро Божко та директор Підляського наукового інституту і співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин д-р Григорій Купріянович. Зворушливі промови виголосили жінки-біженки з України, які, тікаючи від війни, знайшли прихисток у Більську. Зі словом звернувся також радний Ради повіту Більськ Ян Радкевич.

Під час маніфестації прозвучали українські пісні у виконанні ансамблів «Ранок», «Фарт» та «Думка».

Вже рік триває героїчна боротьба української держави та нації проти відкритого нападу Російської Федерації, який почався 24 лютого 2022 р. З цього моменту агресія Росії проти України, яка фактично тривала з 2014 р., набула нового, жахливого виміру. Вона призвела до десятків тисяч трагедій, руйнувань і безповоротних втрат. Кожен із 365 днів минулого року вторгнення приносив смерть і біль. Російські бомби та ракети руйнують будинки, лікарні, музеї, школи, театри, храми, енергетичну інфраструктуру, цілі міста та села перестали існувати. Щодня гинуть мирні жителі, в тому числі діти, жінки та люди похилого віку, стерті біографії багатьох, хто вже не зможе повернутися до нормального життя. На зайнятих територіях окупанти вчиняють злочини, катуючи та вбиваючи жителів. Сотні тисяч людей, у тому числі тисячі дітей, були депортовані до Росії з окупованих частин України. Мільйонам українців довелося покинути свої домівки, часто шукаючи спокою та безпеки за межами Батьківщини.

Метою війни, яку ініціював президент Російської Федерації, є знищення української держави та народу. Йдеться у ній не лише про спроби відбудувати Російську імперію, відтворити совєтський простір чи розширити кордони Росії, але про дії, які йдуть набагато далі, виходячи із заперечення самого існування української нації, самобутності українського культурного простору, традиції української державності. Російський наратив – це повернення до ідеології «России единой и неделимой», що заперечує права українців на національну окремішність і власний шлях розвитку. Отже, нинішня війна для української держави і народу є боротьбою за право на існування і водночас захистом фундаментальних прав людини, свободи слова та переконань, а також війною «за нашу і вашу свободу».

Українське суспільство продемонструвало всьому світу неймовірну мужність, відвагу та рішучість у захисті своєї держави, своєї свободи та незалежності.  Україна несе великі втрати, але досі не видно кінця цій шаленій агресії. Хочемо віддати нашу шану всім, хто героїчно захищає Україну від злочинної агресії: українським воїнам та їхнім родинам, усім, хто їх підтримує та допомагає, часто ризикуючи своїм здоров’ям та життям.

У цій нерівній боротьбі з російським агресором Україна отримала безпрецедентну підтримку з боку всього демократичного світу. Особливу роль тут відіграє Республіка Польща, надаючи українській державі та народові всебічну підтримку. Відвертість і гостинність польського суспільства, прийом під дах мільйонів біженців з України, викликає повагу і визнання. Українська громада Підляшшя висловлює велику подяку також всім іншим державам і суспільствам Європи та всього світу, які підтримують Україну. Як громадяни Республіки Польща, слова подяки за допомогу, надану Україні та її громадянам, керуємо державній владі Республіки Польща, органам місцевого самоврядування, неурядовим організаціям, усім полякам та представникам національних та етнічних меншин у Польщі. Дякуємо всім, хто тут, на нашому Підляшші, заангажувався у допомогу Україні та біженцям, долучаючися також у дії, які проводив Союз українців Підляшшя: адміністративним властям, органам місцевого самоврядування, державним установам, громадським організаціям і фундаціям, школам, дитячим садкам, гурткам сільських господинь, Церквам та релігійним організаціям та усім жителям регіону.

Війна надалі триває. Україна потребує постійної підтримки, щоб захистити свою свободу, а також свободу всієї Європи та демократичного світу. Звертаємося до всіх про постійну допомогу українській державі та суспільству в досягненні перемоги та миру, про подальшу опіку над біженцями з України, а також про підтримку у відбудові зруйнованої країни після цієї жахливої та варварської війни.

«Боже Великий Єдиний, нам Україну храни!».

Від імені українського середовища Підляшшя:

Марія Рижик, голова Союзу українців Підляшшя

Андрій Артем’юк, заступник голови Союзу українців Підляшшя

Лука Бадовець, заступник голови Союзу українців Підляшшя

Людмила Лабович, секретар Союзу українців Підляшшя

                  Юрій Гаврилюк, головний редактор Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою»

                                                                    Мирослав Степанюк, голова Товариства спадщина Підляшшя

                                           Юрій Місіюк, голова Товариства друзів скансену в Козликах

                                                                 Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту

Більськ на Підляшші, 24 лютого 2023 року

П’ять років тому, 22 лютого 2018 року, рішенням Районного суду в Білостоці зареєстровано Товариство «Підляський науковий інститут». Тоді формально почав діяльність новий науково-дослідницький суб’єкт українського наукового середовища Підляшшя.

Товариство створено під час засновницьких зборів, що відбулися 17 серпня 2017 року в Більську на Підляшші. Виникла тоді організація, метою якої є дослідження історії та культури української громадськості Підляшшя, документування життя української громадськості регіону, популяризація знань про Підляшшя, навчально-освітня діяльність, організація наукового, громадського та культурного життя української громади, а також діяльність для збереження та розвитку української культури.

Ідея створення українського наукового закладу на Підляшші від багатьох років з’являлася серед лідерів місцевої української громади та осіб родом з Північного Підляшшя, які займалися наукою. Cильно прозвучала в 2017 р. під час відзначень 25-річчя Союзу українців Підляшшя, найстаршої і найважливішої організації української громадськості регіону. Саме ці відзначення показали, що існує вакуум у сфері системного вивчення не лише історії, культури і мови Підляшшя, але також недавньої історії українського пробудження на Північному Підляшші.

Весною та літом 2017 р. відбувалися численні зустрічі, проводились довгі розмови про характер, сфери діяльності та назву нової наукової установи. Засновницькі збори нової громадської організації скликано на 17 серпня 2017 року в Більську на Підляшші. Взяло в них участь 11 осіб, у цьому числі декілька з науковими ступенями. На зборах прийнято рішення про створення Товариства «Підляський науковий інститут», про схвалення статуту, про обрання голови Товариства, Управи та Ревізійної комісії. У склад Управи Товариства «Підляський науковий інститут» увійшли: д-р Григорій Купріянович (голова), Юрій Гаврилюк (заступник голови), Людмила Лабович (секретар), д-р Андрій Єкатеринчук (скарбник). У склад Ревізійної комісії увійшли: д-р Микола Рощенко, д-р Андрій Артем’юк, Єлизавета Томчук.

Процес реєстрації Товариства «Підляський науковий інститут» завершився щойно 22 лютого 2018 року.

28 грудня 2022 p. Рішенням рішенням Районного суду в Білостоці до Крайового судового реєстру вписано зміну назви та новий статут Підляського наукового інституту. Зараз офіційна назва організації звучить: Підляський науковий інститут (Podlaski Instytut Naukowy).

Нініка святкується Міжнародни день руодної мови, котори ввело ЮНЕСКО в 2000 рокові, коб звернуті увагу на тоє, што мова то велікє богатство, а до того – коб пудтриматі мовне разноманіттє у свіеті. На жаль, мнуого мов з дня на день пропадає. Так є тоже з усякімі говуоркамі, котори часто фукціонуют оно в розмовнуй формі, до того на невелікуй території.

Сьой день то добри час, коб задуматіся і над нашими українськімі говуоркамі на Пудляши, котори перетривалі мнуого поколіень, а котори з дня на день пропадают, часто непереказувани діетям і внукам. Тому й заохвочуємо всіех – як Пудляські наукови інститут – говориті якнайчастіей «по-свойому», а тоже й пісаті своєю руодною мовою. 

У Міжнародни день руодної мови запрошуєм взяті участь у першум Пудляськум літературнум конкурсові «Пішемо по-свойому»!

Пудляські літературни конкурс «Пішемо по-свойому» має заохвотіті люді, котори знают і використовуют українські пудляські говуоркі, до того, коб почалі пісаті літературни твори руодною мовою. Коб узяті в юом участь, треба прислаті власни твуор, напісани українською пудляською говуркою.

На праці чекаємо до 15 марця 2023 р.

Докладну інформацію знайдете тут:

Організатором Пудляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» є Пудляські наукови інститут, а його партнером – Союз українцюв Пудляша.

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

У річницю вторгнення Росії в Україну українське середовище Підляшшя організовує маніфестацію на площі біля Ратуші в Більську. Відбудеться вона у п’ятницю 24 лютого 2023 року о 18.00.

Організатором події є Союз українців Підляшшя.

Бібліотека Підялського наукового інституту збагатилася освітніми виданням Фонду Просвіта з Валча. Фонд Просвіта видає численні публікації, які допомагають у дидактичному процесі навчання української мови і культури та історії України учнів з української національної меншини в Польщі. Фонд Просвіта вивчає також стан навчання української мови як мови національної меншини та готує матеріали для процесу вдосконалення вчителів української мови.

Подаровані бібліотеці Інституту головою Фонду Просвіта Марком Сирником видання різноманітного характеру. Два із них це навчальні гри: «Гра у слова» та вікторина «Україна та українці». Два інші видання – це рапорт Фонду «Просвіта» про «Навчання української мови у Польщі», підготовлений на Український освітній конгрес, що проходив восени м.р., а також черговий випуск «Освітнього дурналу Фонду Просвіта» (№ 3/2022).

Дякуємо за дари нашій бібліотеці.

Бібліотека Підляського наукового інституту нараховує вже понад тисячу видань. Її існування фінансується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

15 лютого 2023 р. відбулося у форматі онлайн засідання Наукової ради Підляського наукового інституту. Наукова рада ПНІ є органом Інституту створеним з консультативною та опінієдавчою метою. Головою Наукової ради є д-р габ. Роман Висоцький, проф. УМКС; її членами є також: д-р габ. інж. Василь Крупич, проф. БП; д-р Григорій Купріянович; проф. д-р габ. Василь Назарук; д-р Микола Рощенко.

Засідання Ради відкрив її голова проф. Р. Висоцький, який вказав на вагомість цього органу в функціонуванні ПНІ як наукової структури. На початку засідання директор Інституту д-р Г. Купріянович представив інформацію про діяльність ПНІ за минулі роки. Згодом проведено живу дискусію про роль Наукової Ради в діяльності ПНІ. Обговорено також пропозиції до планів діяльності Інституту в майбутньому

4-5 лютого 2023 року відбулася в Бересті та у форматі онлайн VІ-а міжнародна науково-практична конференція «Берестейський мир. Народи Східної Європи і Кавказу». Це важливий науковий захід українського середовища Берестейщини, від років організований представником української громади Берестя істориком Віктором Місіюком.

Як кожного року, доповіді виголошені під час конференції стосувалися не лише проблематики самого Берестейського миру та безпосереднього контексту заключення цього міжнародного договору, але також інших тем, пов’язаних передусім з культурою, мовою, традицією та історією Берестейщини і суміжних регіонів.

Серед учасників конференції онлайн був директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович. Під час засідань секції «Регіональна культура, нова і новіша історія» представив він доповідь «Мета та напрямки діяльности Підляського наукового інституту (2018-2023)». Доповідь супроводжувалася мультимедійною презентацією про діяльність Інситуту за п’ять років його існування.

5 лютого 2023 р. у програмі « Українська думка» на Польському радіо Білосток виступив директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович, який розповів про плани Підляського наукового інституту.

https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/222967