У програмі “Думка українська” на Білостоцькому радіо вийшов репортаж про зустріч з переможцями Підляського літературного конкурсу ” Пішемо по-свойому “, яка відбулася у четвер, 7 березня 2024 року, у Православному культурному центрі в Білостоці.

Суть зустрічі полягала в презентації творів підляських авторів, які стали лавреатами конкурсу «Пішемо по-свойому». Зустріч повів, як і попередні, лавреат І місця в категорії «Проза» Юрій Плева, який представив постаті лавреатів. Лавреатка І місця в категорії «Драма» Олена Алексіюк з Дубна та лавреатка І місця в категорії «Проза» Леокадія Саєвич з Вітова прочитали уривки своїх творів та поділилися міркуваннями про літературну творчість рідною мовою.

Посилання: https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/236568

27 березня 2024 року директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у зустрічі з Іриною Верещук – віце-прем’єр-міністром України, міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Зустріч відбулася в Українському домі у Варшаві. На зустрічі були присутні лідери української національноі меншини в Польщі та представники численних організацій та ініціатив мігрантів та біженців з України.

Порушено багато питань щодо ситуації громадян України в Польщі, у цьому також питання збереження української ідентичності та української культури серед біженців, які опинилися в різних країнах Європи внаслідок російської агресії проти України. Директор ПНІ у своєму слові наголосив на значенні досвіду та культурної спадщини автохтонних українців, які живуть у Польщі. Передав також на руки віце-прем’єр України нещодавно видану Інститутом антологію україномовного письменства Підляшшя «Країна свойого слова» та найновіші номери Українськогго часопеису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою».

6 березня 2024 року директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович особисто взяв участь у засіданні Комісії національних та етнічних меншин Сойму Республіки Польща. Засідання було присвячене обсягу та критеріям розподілу бюджетних коштів на підтримку ініціатив, спрямованих на збереження ідентичності національних та етнічних меншин на 2024 рік та функціонуванню Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин.

Директор ПІН вказав на проблеми, пов’язані з розподілом та використанням коштів з державного бюджету на дії, спрямовані на збереження ідентичності меншин, наголосивши, серед іншого, недостатній обсяг цих коштів, які фактично нижчі, ніж у 2023 р. Щодо функціонування СКУіНіЕМ д-р Г. Купріянович, як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, підкреслив важливість цього органу, звернувши увагу на необхідність якомога швидше призначити нових членів Спільної комісії з урядової сторони та терміново скликати її перше засідання від 8 місяців. Він також представив пропозиції щодо функціонування СКУіНіЕМ, які протягом багатьох років піднімала меншинна сторона Спільної комісії.

Посилання на трансляцію засідання:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm10.nsf/transmisje_arch.xsp?unid=3B65D8E1E6FED060C1258ACF0034D809

Посилання на стенограму засідання:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm10.nsf/biuletyn.xsp?documentId=F6ED93EBAC564912C1258AE7004CCAF0

8 лютого 2024 року директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович дистанційно взяв участь у п’ятому засіданні Комісії національних та етнічних меншин Сойму Республіки Польща. Засідання було присвячене питанням припинення дискримінації німецької меншини у сфері освіти, а також імплементації Республікою Польща положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

Д-р Г. Купріянович, як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, висловив подяку за швидкі дії, які ведуть до припинення дискримінації німецької меншини. Що стосується Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, директор ПНІ підкреслив, що це документ, який накреслює модель мислення про мови, які не є офіційними мовами в даній державі, покликаний забезпечити, щоб мови які історично присутні та функціонують на території даної держави та не є офіційними мовами, наддалі існуватимуть. Він наголосив, що якщо не вживати рішучих дій у цьому напрямку, зникнуть місцеві діалекти, варіанти окремих мов. Він послався на досвід Підляшшя, зазначивши, що 25-30 років тому в потязі з Більська до Гайнівки більшість людей розмовляли місцевою українською говіркою, а сьогодні переважна більшість уже не використовує її в повсякденних контактах.

Посилання на трансляцію засідання:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm10.nsf/transmisje_arch.xsp?unid=55956F7B2A3CDAAEC1258AB6003A14D3

Посилання на стенограму засідання:

https://www.sejm.gov.pl/Sejm10.nsf/biuletyn.xsp?skrnr=MNE-5

6 березня в програмі “Українська думка” на Білостоцькому радіо прозвучав репортаж про презентацію антології україномовного письменства Підляшшя «Країна свойого слова», яка була нещодавно видана Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Антологія є першим в історії так широким представлення літератури писаної на Підляшші або підляськими авторами українською мовою – місцевими, дуже різноманітними українськими говірками або українською літературною мовою.

Посилання: https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/236491

6 лютого 2024 р. підляський воєвода Яцек Бжозовський зустрівся в Підляському воєводському управлінні з доктором Григоріэм Купріяновичем, співголовою Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та директором Підляського наукового інституту. Під час короткої зустрічі був присутній Марек Масальський, уповноважений Підляського воєводи у справах національних та етнічних меншин.

Згодом відбулася робоча зустріч співголови СКУіНіЕМ та директора ПНІ д-ра Г. Купріяновича з уповноваженимвоєводи М. Масальським. На зустрічі широко обговорювалося питання функціонування національних та етнічних меншин у загальнодержавному контексті та, зокрема, в Підляському воєвыдстві.

Кілька десятків людей взяли участь у літературній зустрічі з лавреатами Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» у Білостоці у четвер 7 березня 2024 р. Захід відбувся в Центрі православної культури в Білостоку.

Зустріч відкрив директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович, згодом член журі та куратор конкурсу Людмила Лабович нагадала принципи та хід конкурсу, метою якого було заохотити людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя для літературної творчості власною мовою.

Вже на початку зустрічі радний Соймику Підляського воєвідства та голова Братства Трьох Ієрархів Славомир Назарук вручив присутнім на зустірч лавреатам конкурсу подарунки від Самоуправи Підляського воєвідства. Передав також подарунки іншим лавреатам та учасникам конкурсу.

Відтак директор ПІН подарував нинішнім офіційним гостям – уповноваженому Підляського воєводи у справах національних та етнічних меншин Марку Масальському та радному Соймику Підляського воєвідства С. Назаруку нещодавно видану антологію україномовного письменства Підляшшя «Країна свойого слова». Отримали її також і інші учасники заходу.

Суть зустрічі полягала в презентації творів підляських авторів, які стали лавреатами конкурсу «Пішемо по-свойому». Зустріч повів, як і попередні, лавреат І місця в категорії «Проза» Юрій Плева, який представив постаті лавреатів. Лавреатка І місця в категорії «Драма» Олена Алексіюк з Дубна та лавреатка І місця в категорії «Проза» Леокадія Саєвич з Вітова прочитали уривки своїх творів та поділилися міркуваннями про літературну творчість рідною мовою. Фрагменти одного зі своїх творів зачитав також сам ведучий Ю. Плева.

Наприкінці заходу зі словом до присутніх звернувся уповноважений Підляського воєводи у справах національних та етнічних меншин М. Масальський. На завершення слова подяки до Центру православної кульутри в Білостоці, присутніх лавреатів та всіх учасників скерував директор ПНІ.

Організаторами зустрічі були: Підляський науковий інститут, Центр православної культури в Білостоку та Союз українців Підляшшя, а спонсорами: Фундація Аргелан – Громадсько відповідальні та Польська мережа магазинів «Аргелан». Конкурс «Пішемо по-свойому» відбувся у 2021-2023 рр. як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансувалося Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

10 березня 2024 року в програмі “Українські слова” вийшов репортаж про презентацію антології україномовного письменства Підляшшя “Країна свойого слова”, яка відбулася 5 березня 2024 року в Міській публічній бібліотеці в Більську.

Посилання: https://bialystok.tvp.pl/679811/przeglad-ukrainski

13 березня 2024 р. відбулася зустріч заступниці міністра освіти Катажини Любнауер із представниками національних меншин, які представляли меншинну сторону Спільної комісії уряду і національних і етнічних меншин. У зустрічі взяв участь співголова СКУіНіЕМ та представник української меншини, директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович. У зустрічі брали також участь представник німецької меншини Рафал Бартек та представник литовської меншини Альґірдас Вайцекаускас.

Під час зустрічі було порушено багато ключових питань щодо освіти національних і етнічних меншин та громадськості, що користується регіональною мовою. Представники меншин наголосили на необхідності реформування освіти меншин у багатьох сферах, щоб створити кращі умови для збереження та розвитку ідентичності учнями, що належать до меншин. Вони вказали різні невирішені проблеми, з якими стикаються меншинні громадськості у питаннях освіти. Заступниця міністра Катажина Любнауер з відкритістю почалоа діалог, заявивши про свою готовність випрацювати рішення, зокрема на засіданнях групи у спарвах освіти меншин, відновити діяльність якої запропонували представники меншин у СКУіНіЕМ.

5 березня 2024 р. в Міській публічній бібліотеці в Більську відбулася презентація антології україномовного письменства Підляшшя «Країна свойого слова», яка була нещодавно видана Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Антологія є першим в історії так широким представлення літератури писаної на Підляшші або підляськими авторами українською мовою – місцевими, дуже різноманітними українськими говірками або українською літературною мовою.

Організаторами презентації антології, на якій зібралося кілька десятів учасників, були Підляський науковий інститут, Союз українців Підляшшя та Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші, а спонсорами стали Фундація Arhelan – Громадсько відповідальні та Польська мережа магазинів «Arhelan».

Захід почася символічним віршем підляського поета Юрія Гаврилюка «Мова наша, баткуов і дідуов наших…», якій є своєрідним маніфестом любові до батьківської, прадідівської мови, адже книжка, яка стала причиною для цього заходу, є записом цієї любові до рідного слова, до своєї мови.

Презентацію антології вів один із наукових редакторів антології та директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович. Підкреслив, що антологія є вона результатом кропіткої праці відомого підляського дослідника Юрія Гаврилюка. Наголосив також на тому, що книга є першим виданням Підляського наукового інституту, який минулого року мав ювілей 5-річчя діяльності. Нагадав, що підготовка та видання антології було можливим завдяки цьому, що Підляський науковий інститут дістав в 2021 р. дотацію на публічне завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансувалося з коштів Національного інституту свободи — Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки. Саме однією з трьох дій цього завдання було видання антології. Партнером Інституту при реалізації цього завдання був Союз українців Підляшшя.

Згодом д-р Г. Купріянович привітав усіх присутніх, серед них особливо автора антології Юрія Гаврилюка та авторів текстів поміщених у презентованому виданні і членів їхніх сімей. З-посеред авторів на презентації були присутні: Олена Алексіюк, Валентина Ващук, Євгенія Жабінська, Петро Киризюк, Христина Костевич, Славомир Кулик, Зоя Майстрович, Микола Панфілюк, Юрій Плєва, Славомир Савчук, Леокадія Саєвич, Софія Сачко, Юрій Висоцький. У заході взяли участь офіційні гості, а серед них бургомістр міста Більськ на Підляшшя Ярослав Боровський, секретар Кліщель Валентина Сидорук, колишня секретар міста Більськ Тамара Корицька, голова Союз українців Підляшшя Марію Рижик, заступники голови СУП д-р Андрій Артем’юк та Лука Бадовець, радний Міської ради Більська Петро Осташевський, проф. Дорота Місіюк, директор Міської публічної бібліотеки в Більську Івона Бєлєцька-Влодзіміров, директор видавництва Orthdruk о. диякон Юрій Андреюк.

Директор Інституту вислов подяку всім, завдяки кому антологія була створена. У першу чергу висловив подяку автору антології – упоряднику, авторові вступу та додатків Юрієві Гаврилюку. Слова подяки скерував до всіх авторів текстів поміщених в антології – і тих, які прибули на презентацію, і тих, яких не має, а чиї імена на завжди записалися на сторінках цього видання. Подякував Національному інститутові свободи — Центру розвитку громадянського суспільства, який профінансував публічне завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що дозволило підготувати і видати це видання. Велика подяка була висловлена  партнерові при реалізації цього завдання – Союзові українців Підляшшя, на чолі з його головою Марією Рижик. Подяки директор ПНІ висловив одному із наукових редакторів антології проф. Романові Висоцькому, мовним редакторам д-ру Андрієві Савенецю та Людмилі Лабович, яка редагувала тексти підляськими говірками, авторові прекрасних картин використаних в антології – підляському художнику Данилові Громадському. Подяку скеровано до Андрія Поскробко і видавництва Екопресс за технічний процес підготовки антології та до видавництва Orthdruk і його директора о. диякона Юрія Андреюка за прекрасний друк і виготовлення видання, а також для всіх, хто був причетний до підготовки та видання антології.

Згодом д-р Г. Купріянович представив антологію, вказуючи на унікальність цього видання, адже вперше в історії показано в одному виданні палітру україномовної літератури Підляшшя. Підкреслив, що видання є загальнопідляським, оскільки охоплює як північну частину регіону, такк і південну. Наголосив, що видання містить тексти як різноманітними підляськими українськими говірками, так і літературною мовою. Охарактеризував також структуру видання.

Автор антології Ю. Гаврилюк широко розповів про процес творення антології, але також про її преісторію. Представив історію літературного процесу на Підляшші та про шляхи виходу україномовної літератури Підляшшя в публічний простір. Наголошуючи на постатях прекурсорів україномовної літературної творчості в обох частях Підляшшя: Василя Білокозовича з Відова – в північній частині регіону, та Миколи Янчука з Корниці – на Південному Підляшші. Виступ Ю. Гаврилюка переплітався представленням творів Ваські Ткача, Миколи Янчука, Василя Дмитріюка, Василя Білокозовича та Івана Киризюка, які зачитала Магдалина Яким’юк.

Дуже зворушливим моментом презентації були виступи авторів літературних творів, поміщених в антології, які зачитали свої твори та ділилися рефлексіями про свою творчість. Виступило кільканадцятьох авторів: Зоя Майстрович, Євгенія Жабінська, Софія Сачко, Валентина Ващук, Леокадія Саєвич, Петро Киризюк, Славомир Кулик, Юрій Плєва, Микола Панфілюк, Олена Алексіюк, Славомир Савчук, твір Олександри Гаврилюк зачитала її мати Євгенія Гаврилюк.

Листи до учасників презентації підляської антології скерували Надзвичайний і Повноважний Посол України в РП Василь Зварич та Маршалок Підляського воєвідства д-р Артур Косіцький. Згодом запрошено до слова офіційних гостей. Бургомістр Більська Ярослав Боровський висловив радість, що серед серед авторів антології є особи зв’язані з Більськом, а також є там поміщені вірші про це місто. Під виступу зачитав один із віршів. Голова Союз українців Підляшшя Марію Рижик висловила радість, що СУП має такого партнера як Підляський науковий інститут і висловила подяку за його діяльність.

Закінчуючи директор ПНІ підкреслив, що видання антології це історична подія, оскільки в одній книзі зібрано канон україномовної літератури Підляшшя. Наголосив на великій ролі літератури і висловив вдячність всім, хто творить літературу, хто збагачує культуру своєю творчістю. На завершення урочистості автор антології підписував читачам нове видання.