Місяць: Липень 2023

31 липня 1909 року в Дубровиці Малій на Південному Підляшші народився Василь Альбічук (1909-1995), український митець-художник і поет, якого звуть підляським Никифором.

Альбічук це визначний український підляський художник. Малювати вчився він самотужки, працюючи на колгоспі в Україні, куди закинула його доля під час Другої світової війни. Майже рік навчався у Київському художньо-промисловому училищі. Повернувшись у рідне село, виявилося, що майже вся його сім’я була виселена до Радянського союзу. У Дубровиці Малій провів самітно майже все своє життя.

Любов’ю митця були передусім квіти. При своїй садибі створив «диво-город», де росли найрізноманітніші квіти, які він малював. Посадив коло своєї хатинки понад 200 ґатунків.

Oсобливо прославився своїми пейзажами та малюнками квітів. Свої враження і переживання висловлював він також у поетичній формі. Вірші, писані українською мовою, довший час залишалися в рукописах. Розлогу добірку творів митця надруковано м.інш. у п’ятому томі «Українського літературного провулка» за 2005 р. У 2021 р. вийшла друком книжка з вибраними поетичними творами Василя Альбічука, видана Товариством любителів скансену матеріальної культури Холмщини і Підляшшя в Голі. Добірку українських віршів митця родом з Південного Підляшшя підготував Тадей Карабович, поет, перекладач, літературознавець, головний редактор «Українського літературного провулка».

Про видатного жителя села нагадує експозиція в сільській світлиці в Дубровиці Малій, в якій знайшлися як домашні предмети художника, так і його праці – доволі оригінальні картини, на яких представлений казковий світ городів. 

Картини митця експонувалися на виставках у Польщі і за кордоном. Нині зберігаються в багатьох музеях, найбільша колекція знаходиться в Музеї Південного Підляшшя в Білій-Підляській.

Багато років Союз українців Підляшшя проводив у Дубровиці Малій захід на честь митця – «Василівку».

На сайті українського тижневика «Наше Слово» з’явилася стаття про Міжнародну науково-практичну конференцію «Сакральне і туризм», співорганізатором якої був Підляський науковий інститут. Конференція «Сакральне і туризм» відбулася дистанційно 28 квітня 2023 року за участю 110 науковців з кількох країн.

Автором статті про конфренецію на стиорінках «Нашого Слова» є її головний організатор – директор Інституту досліджень діаспори Ігор Винниченко. У статті наголошує, що одну з доповідей виголосив заступник директора Підляського наукового інституту Юрій Гаврилюк, який говорив про розташування та стан найцінніших українських сакральних пам’яток на території Польщі.

Стаття доступна за посилання:

12 липня 2023 року в програмі «Українська думка» на Радіо Білосток заступник директора Підляського наукового інституту Юрій Гаврилюк розповів про роботу над антологією творчості підляських авторів, які пишуть українською мовою – як літературною мовою, так і українськими говірками регіону.

Ukraińska Dumka | Powstaje antologia literatury ukraińskiej Podlasia 12.07.2023 (radio.bialystok.pl)

Створення антології є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Продовжуємо публікацію творів переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це промоція літературних творів, створених українськими говірками Підляшшя, популяризація конкурсу та вихід до широкої аудиторії з літературою, написаною «по-свойому».

Представляємо твір Христини Костевич «По-мойому». Був він нагороджений другим місцем у категорії «публіцистика» Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому».

***

Твір доступний за посиланням:

***

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

11 липня 2023 р. голова Наукової ради Підляського наукового інституту д-р габ. Роман Висоцький, проф. УМКС взяв участь у панельній дискусії «Депортація – факти та міфи», яка відбулася в селі Новиця на Лемківщині. Однією з головних тем дискусії, яку модерував Григорій Суханич, була акція «Вісла» та її наслідки на Лемківщині.

Дискусія відбулася за кілька днів до 41-ї Лемківської ватри в рамках циклу «Лемківське ABC», тобто зустрічі амбасадорів світу лемків та малярського вернісажу проф. Віктора Москалюка і Макара Москалюка. Одним із амбасадорів світу лемків був вибраний проф. Р. Висоцький. Організатором заходу була Фундація Новиця ім. С. і М. Марковичів, що знаходиться в селі Новиця на Лемківщині.Детальніше про подію на профілі Фундації Новиця у Фейсбуці:

https://www.facebook.com/100090372279918/videos/798540005269000/

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0MyEqcaYNTUMU1ztdzxGcK3cx9ai2yfEeDn2B3WBhzD1Ftjd9QHiGCbcoJ9Ao1YUbl&id=100090372279918

Світлини з профілю Фундації Новиця у Фейсбуці.

Вийшов друком третій у цьому році номер українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Як завжди у двомісячнику знайшлися статті осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом та тексти про заходи Інституту.

У № 3/2023 Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує читачам статтю про Олександра Калянчука – «На вічну пам’ять – Олександрові з-під Холма і з-над Сяну». У номері знайшлися також його статті: «Ніни Буйновської поетичний голос з Підляшшя» разом із віршами поетки зі сторінок «Нашого слова», «До сандецьких русинів – про цілющу щаву та жентицю», а також продовження циклу про православну парафіяльну мережу над Бугом і Нарвою наприкінці ХІХ ст. – парафія Чорна Церковна і Городиськ.

Людмила Лабович, секретар Підляського наукового інституту, пише, між іншими про промоцію книжок Юрія Плеви, які вийшли друком у цьому році: «Czyże, Łuszcze – wsie królewskie» та «Nasze seło, prawda i wydumane». Окрім того пропонує читачам інтерв’ю з Олександрою Синякіною з Києва, предки якої родом з підляського села Осуовка.

У третьому номері «Над Бугом і Нарвою» за 2023 рік про останню активність Інституту можна прочитати у хроніці подій «З організованого життя над Бугом і Нарвою».

«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у цілій Польщі.

Інформацію, де продається часопис, можна знайти за посиланням:

Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці, а також у формі е-видання. Електронний варіант часопису можна купити за посиланням:

https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju

Існує можливість передплати. 

«Над Бугом і Нарвою» доступне читачам повністю у кольорі.

Бібліотека Підляського наукового інституту збагатилася найновішими виданнями, переданими Південно-Східним науковим інститутом у Перемишлі. Нещодавно до бібліотеки ПІН надійшли книги: «Wojna na Ukrainie Kijów – Warszawa: razem do zwycięstwa» (Варшава 2022) та «Henryk Sienkiewicz: znany i nieznany» (Варшава – Перемишль 2021).

Перша з книжок була видана Фундацією Свобода та Демократія під редакцією директора П-СНІ проф. д-ра габ. Станіслава Степеня. Це одна з перших наукових публікацій про російську агресію проти України, яка триває з 24 лютого 2022 року. Вона містить аналізи та роздуми про триваючу війну (зокрема Миколи Рябчука, Міхала Клімецького, Ігоря Цепенди, Анджея Шептицького, Миколи Кучерепи), свідчення очевидців, хронологію перших 300 днів війни та документи.

Друга з книжок це видана Південно-Східним науковим інститутом в Перемишлі колективна монографія про одного з найвидатніших польських письменників і першого польського лауреата Нобелівської премії в галузі літератури Генрика Сенкевича. Редактори видання – директор ПСНІ проф. д-р габ. Станіслав Степень та д-р Ельжбета Дибек.

Раніше, у 2022 році, Південно-Східний науковий інститут у Перемишлі також передав бібліотеці Підляського наукового інституту свої численні видання. Підляський науковий інститут дякує ПСНІ за передані публікації.

Бібліотека Підляського наукового інституту нараховує вже понад тисячу видань. Її існування фінансується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

Продовжуємо публікацію творів переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це промоція літературних творів, створених українськими говірками Підляшшя, популяризація конкурсу та вихід до широкої аудиторії з літературою, написаною «по-свойому».

Як четвертий представляємо фрагмент одного з оповідань Леокадії Саєвич з циклу «Билі будні, билі свята, било…». Цикл був нагороджений одним із двох перших місць у категорії «проза».

Фрагмент одного з оповідань з циклу «Билі будні, билі свята, било…» представила сама авторка під час урочистого проголошення результатів Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», що відбулося 18 червня 2023 року в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші.

Відеоматеріал підготував Юрій Місіюк.

***

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

5 липня 2023 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович– як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та представник української меншини у цій комісії – взяв участь у LXXXI засіданні СКУНіЕМ. Засідання проходило дистанційно.

Програма LXXXI засідання Спільної комісії містила низку важливих для меншин питань, були серед них зокрема: інформація Міністра освіти і науки про стан навчання німецької мови як мови національної меншини, інформація про можливість збільшення коштів для реалізації у 2023 році завдань, спрямованих на захист, збереження та розвиток культурної ідентичності меншин, презентація Міністерством фінансів Національної системи електронних фактур, представлена представниками Національної ради з питань радіомовлення і телебачення та Ради національних медіа механізмів створення і формування передач для національних і етнічних меншин у публічних медіа. На засіданні було також представлено проект Інформації про детальні правила процедури надання дотації на виконання в 2024 році завдань, спрямованих на захист, збереження та розвиток культурної ідентичності меншин, яка був негативно оцінений меншинною стороною СКУНіЕМ. Д-р Г. Купріянович був співведучим засідання та брав слово у більшості пунктів програми LXXXI засідання СКУНіЕМ.