Вийшов друком збірник «Сакральне та туризм. Матеріали міжнародньої науково-практичної конференції» (Київ 2023). Містить він матеріали одноіменної наукової конференції, яка відбулася у квітні ц.р., а співорганізатором якої був Підляський науковий інститут. Інститут є також серед установ, які вказані на титульній сторінці збірника.

Упорядником збірника є директор Інституту досліджень діаспори Ігор Винниченко. Видання рекомендовано до друку Вченою радою географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а його рецензентами були проф. Людмила Филипович та проф. Володимир Антоненко. Видання нараховує 325 сторінок.

Збірник матеріалів міжнародньої науково-практичної конференції містить його програму та результати досліджень науковців, аспірантів і студентів різних регіональних центрів, а також практиків туризму. У публікаціях висвітлюються та аналізуються питання науковости та практичности сакрального, конфесійности сакрального, сакральности українського зарубіжжя, культових споруд в туризмі, релігійного та паломницького туризму в Україні та світі, втрат релігійного та паломницького туризму через воєнні дії та їхні наслідки (вітчизняний і зарубіжний досвід), ризик-менеджменту в релігійному та паломницькому туризмові, релігійного та паломницького туризму як навчальної дисципліни в закладах вищої освіти України та зарубіжжя, ролі PR, реклами та інновацій в організації паломницьких і релігійних турів, етноекзоґенного потенціалу паломницького та релігійного туризму, фактору сакральности в гуманітарному проєкті «Місця пам`яти на мапі України». Серед поміщених у збірнику матеріалів є стаття заступника директора ПНІ Юрія Гаврилюка «Найцінніші українські сакральні пам’ятки на туристичних шляхах Польщі: розміщення і стан збереження».

Електронний варіант збірки матеріалів конференції розміщено на офіційному сайті географічного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка:

https://iaseed.eu/wp-content/uploads/2023/05/zbirka-sakralne-ta-turyzm.pdf

Продовжуємо публікацію творів переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це промоція літературних творів, створених українськими говірками Підляшшя, популяризація конкурсу та вихід до широкої аудиторії з літературою, написаною «по-свойому».

Як третій представляємо фрагмент одного з оповідань Юрія Плеви під назвою «Жаворонок в Америку поїехав». Автор подав на конкурс три оповідання, окрім згаданого – «Батюшка влюбівся» та «Маруся, комуніста, фашиста і другі мужчини», за які був нагороджений одним із двох перших місць у категорії «проза». Орім того Юрій Плева був нагороджений Відзнакою «За майстерність слова та тонкий гумор».

Фрагмент твору «Жаворонок в Америку поїехав» представив сам автор під час урочистого проголошення результатів Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», що відбулося 18 червня 2023 року в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші.

Відеоматеріал підготував Юрій Місіюк.

Незабаром на нашому сайті будуть представлені твори чергових переможців конкурсу.

***

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

5 липня 2023 року відбулася зустріч онлайн Організаційного комітету VІІ Підляської української наукової конференції. Її метою було обговорити головні питання, пов’язані з цьогорічним найбільшим науковим заходом Підляського наукового інституту, яке відбудеться він 17-18 листопада 2023 року в Більську на Підляшші та в Кліщелях.

Метою Підляської української наукової конференції є інтенсифікація досліджень історії і культури та сучасності українського населення Підляшшя, а також створення місця для презентації та популяризації результатів наукових досліджень українського наукового середовища регіону та інших дослідників, які зацікавлені проблематикою Підляшшя. Підляські українські наукові конференції відбуваються від 2017 р.

Дослідження історії, мови, культури та сучасності української громадськості Підляшшя мають ключове значення для пізнання і збереження культурної спадщини регіону і формування національної та регіональної ідентичності його мешканців. Необхідним для формування та збереження тотожності є також створення форуму презентації результатів наукових досліджень та інтегрування і розвиток українського наукового середовища Підляшшя.

Центральною темою VІІ Підляської української наукової конференції буде роль міст в минулому Підляшшя. Приводом для цього є 500-річчя надання міських прав Кліщелям. Міста відіграють особливу роль в історії, стаючи не лише адміністративними, політичними чи церковними центрами, важелями економічного розвитку і обміну товарами, але також місцями, які виконують важливу роль в розвитку культури, освіти, науки, стаючи інтелектуальними центрами і осередками зародження нових ідей. Міста стають також місцями зустрічі різних культур, мов, традицій, природнім шляхом набуваючи багатокультурного характеру, що прекрасно простежується в історії Підляшшя. Проте – в умовах культурної домінації однієї з культур – стають вони також місцем прискорених асиміляційних процесів та, нерідко, маргіналізації культури та мови корінного населення.

Хоча головною темою цьогорічної, сьомої вже, конференції буде «Роль міст в минулому Підляшшя» (до 500-річчя надання міських прав Кліщелям), однак тематичний обсяг наукового заходу залишиться різноманітним та охопить не лише тему міст, але й проблематику Підляшшя у широкому значенні. Тому й до участі запрошуються як науковці, так і дослідники-аматори різних наукових дисциплін.

Конференція відбувається дякуючи дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Уже за чотири дні, в суботу 15 липня 2023 року, у Бахматах коло села Дубичі-Церковні в Гайнівському повіті відбудеться фестиваль «На Івана, на Купала». Це подія, важлива в історії українського руху та українського культурного життя на Підляшші, яку проводить Союз українців Підляшшя – найбільша українська організація у регіоні, партнер багатьох проєктів Підляського наукового інституту.

Фестиваль починався як невеликий камерний захід над Нарвою, проте за понад чверть століття він стався найбільшою та найпоширенішою подією серед прихильників української культури на Підляшші. Щорічно в мальовниче місце на Бахматах «На Івана, на Купала» притягає кілька тисяч глядачів.

У рамках цьогорічного фестивалю «На Івана, на Купала» відбудеться «Купальський ярмарок» за участі митців з Польщі і України, концерт українських ансамблів з Польщі і України, обряд пускання вінків на воду та фольк-рокова забава.

Про деталі читайте на сайті організатора, Союзу українців Підляшшя:

http://zup.org.pl/uk/новини/програма-на-івана-на-купала/

У рамках проєкту Підляського наукового інституту, реалізованого завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, під назвою «Іменні традиції підляського села XVIII-XX ст.», в 2022 і 2003 роках проводяться дослідження, серед інших, на православному цвинтарі в селі Чижі (офіційне польське – Czyże, у місцевій українській говірці Чижие).

Про цвинтар у цій місцевості писалося вже в минулому році. Статтю, яка присвячена чоловічим іменам, які було зафіксовано на кладовищі в Чижах, можна знайти за посиланням:

З черги статтю про жіночі імена прочитаєте тут:

Цвинтар у Чижах є також місцем, де можна виявити й рідкісні та доволі оригінальні імена. Під час останніх польових досліджень удалося віднайти чергові надгробні написи з цікавими іменами, про які буде мова в цій статті.

Насамперед варто нагадати про сам цвинтар.

Кладовище православної парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах датується початком ХІХ ст. Воно засноване, ймовірно, після 1804 року і донині використовується мешканцями парафії. Найдавніші збережені пам’ятки походять з другої половини ХІХ ст. На фото – один із старіших:

На цвинтарі знаходиться православна церква святих Кузьми і Дем’яна, що належить парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах. Там проводяться служби, в тому числі на Проводи (через тиждень після Великодня) – як у Проводну неділю, так і в Провідний понеділок, або на Кузьми і Дем’яна (14 липня за новим стилем).

Як і на інших кладовищах, інскрипції найчастіше написані російським алфавітом, але дуже часто імена подані в говірковому варіанті, наприклад, місцева іменна форма Павол – пол. Paweł, укр. літературне – Павло, Улися – зменшена форма імені пол. Julita, укр.  Улита.

Деякі написи написані польською мовою, хоча тут також зустрічаються діалектні або церковні форми, наприклад латинкою записана церковна форма Wasilij, пол. Bazyli, укр. літературне Василь;

Kuźma, пол. Kosma, укр. Кузьма.

До парафії в Чижах належать села: Чижі, Збуч, Грабняк, Ляди, Ленево, Лущі, Підрічани, Осівка, Койли, Раковичи. Отже, пам’ятники на цвинтарі – з тих усіх сіл.

У цій статті представлені вибрані, найцікавіші імена – часто рідкісні – разом з фотоматеріалом. Ось вони (у записі з інскрипції на могилах на цвинтарі в Чижах):

Вавил – укр. Вавило, пол. Babila

Demid– укр. Демид, пол. Diomedes

Eufinia – ймовірно укр. Євфимія, пол. Eufemia

Mitrofan – укр. Митрофан, пол. Mitrofan

Продовження – через три тижні

************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Продовжуємо публікацію творів переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це промоція літературних творів, створених українськими говірками Підляшшя, популяризація конкурсу та вихід до широкої аудиторії з літературою, написаною «по-свойому».

Як другий представляємо фрагмент театральної вистави Миколи Рощенка під назвою «Бувало і нині». Твір отримав одне з двох перших місць у категорії «драма». Фрагмент твору «Бувало і нині» представив Юрій Гаврилюк під час урочистого проголошення результатів Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», що відбулося 18 червня 2023 року в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші.

Відеоматеріал підготував Юрій Місіюк.

Незабаром на нашому сайті будуть представлені твори чергових переможців конкурсу.

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Наприкінці червня 2023 року започаткувала свою працю Капітула Підляської науково-літературної нагороди за 2023 р. Перше у цьому році засідання Капітули Нагороди відбулося 1 липня 2023 р. в Більську в осідку Союзу українців Підляшшя.

Метою Підляської науково-літературної нагороди є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя. Нагорода була встановлена минулого року Підляським науковим інститутом та Союзом українців Підляшшя. У 2023 р. Підляська науково-літературну нагорода буде присуджуватися вдруге. Як і в 2022 р. Нагорода буде присуджуватися у чотирьох категоріях: «Літературна творчість», «Наукова діяльність», «Популярно-наукова діяльність», «Публіцистична творчість».

У склад Капітули Нагороди увійшли в 2023 р. чотири особи, заангажовані у діяльність задля збереження та розвитку української мови і культури Підляшшя, вказані управами суб’єктів, що заснували Нагороду, тобто ПІН та СУП: д-р Андрій Артем’юк, Лука Бадовець, д-р Андрій Єкатеринчук, д-р Григорій Купріянович.

На своєму першому в 2023 р. засіданні Капітула затвердила змінини у «Правилах Підляської науково-літературної нагороди» та узгодила принципи функціонування та план праці Капітули. Усталено, що друге засідання Капітули відбудеться в серпні, третє – у вересні. Проведено також дискусію про кандидатів на лавреатів Підляської науково-літературної нагороди за 2023 р.

Оголошення лавреатів та церемонія вручення Нагород за 2023 рік відбудеться восени цього року. Інформація про Нагороду та процес її присудження розміщена на веб-сайті Підляського наукового інституту, в Новинах та у розділі:

Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна радіопередача українською мовою «Українське слово» про урочисте проголошення результатів Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», який був організований Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя.

http://zup.org.pl/aktualnosci/ukrainskie-slowo-22-06-2023/?fbclid=IwAR0nB40ccOcgfQVNcN-UPdVFQ0Pobi-bsMNjxyOQvj0WkIYZlBbL7ZCO0EM

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

30 червня 2023 року вручено дипломи та нагороди лавреатам і учасникам Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», які не змогли взяти участі в Урочистому оголошенні результатів конкурсу. Вручення дипломів і нагород відбулося переважно в місцях проживання нагороджених або в Підляському науковому інституті.

Дипломи і нагороди дістали цього дня:

Марко Хмелевський (Вуорля) – Відзнака «За пісенність поезії»,

Миколай Яновський (Старе Березово) – за участь у Підляському літературному конкурсі «Пішемо по-свойому» та за пошуки художньої виразності у творенні великої

літературної форми,

Зоя Майстрович (Рудути) – Відзнака «За душевність поезії»,

Микола Рощенко (Кліщелі) – І місце в категорії «Драма».

Дипломи та нагороди Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» вручав директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович спільно з заступником директора Інституту Юрієм Гаврилюком.

Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» було заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя до літературної творчості рідною мовою. У конкурсі взяло участь 15 учасників, які зголосили на конкурс кількадесят творів.

Результати Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» доступні на сайті Підляського наукового інституту:

Літературні твори лавреатів конкурсу поміщуются на сайті Підляського наукового інституту:

Організатором конкурсу був Підляський науковий інститут, партнером при його проведенні Союз українців Підляшшя.

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.