27 травня 2021 р. д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інстутуту, взяв участь у науковій конференції “Регіональний вимір демографічних процесів. Люблінське воєводство на фоні Польщі в контексті Національного перепису населення та житла 2021”, яку організували Урядова рада населення та Статистичне управління в Любліні.
Під час конференції були представлені демографічні процеси, що стосуються Південного Підляшшя, яке входить у склад Люблинського воєводства. У доповідях під час конференції заторкнуто також питання наслідків депортації українського наслення регіону у ХХ ст., що спричинилося до дефіциту населення на цих територіях, який триває по сьогоднішній день. Окрема сесія була присвячена сучасним міграційним процесам. У дискусії під час конференції також взяв участь директор ПНІ, д-р Григорій Купріянович.
23 травня 2021 року д-р Григорій Купріянович, співголова Спільної комісії уряду на національних і етнічних меншин, директор Підляського наукового інституту виступив у телепрограмі «Український перегляд», у якій розповів про LXXIII засідання Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, яке відбулося 19 травня 2021 року.
Ось чергові прислів’я, приказки, народні фразеологізми, побажання та й інші приклади малих фольклорних форм, героями яких – священик, Бог і цар. Вони весь час функціонують у щоденному мовленні жителів сіл у ґміні Чижі.
У батюшкуов жицє на кольосах (священик часто міняє парафію і місце проживання).
У попа решти нема.
За чужою свіечкою (хоче) Богу молітісь (коли хтось хоче когось використати).
Стережонного і Буог стереже.
Дай Боже і вам тоже (побажання).
Цар, Буог і воєнські начальнік (про розумака).
Нема цара, нема порадку.
Думай, не думай і так царом не будеш.
За цара Гороха, як люді било троха (дуже давно).
***
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
90 років тому на кладовищі в Дубинах, розташованому на захід від села, був встановлений триметровий пам’ятник із хрестом, увінчаний металевим українським національним гербом із написом “Борцям за Україну” та датою “1931 24/V”. Це матеріальний і водночас символічний слід присутності ветеранів Армії Української Народної Республіки у Гайнівці.
Організована група солдатів Армії УНР, які раніше перебували в таборах для інтернованих, прибула до Гайнівки в 1922 році. Вони працювали тут при вирубці лісу, на місцевих лісопилках та в інших лісозаводах. Гайнівка була великим центром української еміграції.
Як ми читаємо в № 3/2021 Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою»: «У 1924 р. у Гайнівці було зареєстровано 240 осіб, у 1929 р. було 58 членів гайнівської колонії, а в 1938 р. близько сотні. Натомість у з’їзді українських емігрантів з усього Більського повіту в 1928 році взяло участь 320 людей».
Дата з-перед 90 років “1931 24/V” відноситься до Симона Петлюри, оскільки головного отамана вбив більшовицький агент п’ятьма роками раніше, 25 травня 1926 року.
Пам’ять воїнів Української Народної Республіки вшанував Підляський науковий інститут під час останньої IV Підляської української наукової конференції «Підляшшя у період формування нової політичної карти Європи після Першої світової війни». До 100-річчя польсько-українського союзу 1920 року. Було відслужено панахиду та покладено квіти до пам’ятника воїнам армії УНР на старому православному кладовищі в Дубинах, а під час конференції багато місця було присвячено присутності солдатів Української Народної Республіки на Підляшші в міжвоєнний період.
17 травня 2021 року відбулося засідання Комісії національних та етнічних меншин Сейму РП, у якому взяв участь д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту, співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин. На засіданні зосереджено увагу на ситуації та проблемах національних і етнічних меншин під час пандемії COVID-19.
Особливо улюбленими героями різних приказок, в основному народних фразеологізмів, є малі створіння – комахи. Найпопулярнішими в селах ґміни Чижі є народні порівняння, сенс яких – це підкреслення певної риси характеру людини в порівнянні з рисою комахи – робочи як пщола, злий як оса, вигляду – малий як блоха, а також поведінки – ліпнут як пщоли до меду.
Пропонуємо Вам матеріал, зібраний у різних селах ґміни Чижі:
Так тіесно што й комар носа не всадіт.
Бзимчит би муха пуд ухом.
Злий як оса, злуосни як оса.
Накурани як чміель (чмеліе).
У кого пщоли, в того й міед.
Робочи би пщола.
Ліпнуті би пщоли до меду.
Сідіеті без роботи би трутень.
Муравліе по плєчох ходят (мурашки бігають за спиною).
Малий би блоха.
Ґєз когось вкусів (хтось злісний).
Обсіелі як стонка картохлі.
Надути би вош (хтось малий, товстий).
Вош (вередлива людина).
Воши жицє дорувалі (хтось мізерний).
Гніда (хтось мізерний).
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
Діє оновлений портал Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» http://nadbuhom.pl
Можна на ньому читати, серед інших, статті осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом.
Сайт двомовний та спрямований до широкого кола читачів. Його мета – донести основну інформацію про часопис, а також поширювати статті, які були друковані протягом 30 років існування двомісячника.
«Над Бугом і Нарвою» це головний часопис українців Підляшшя та один із важливіших журналів українського середовища у Польщі. Можна в ньому прочитати статті, присвячені історії, культурі, традиції, літературі та українському громадсько-культурному і освітньому житті на Північному та Південному Підляшші, Холмщині, Берестейщині та в інших регіонах, де проживають українці. З 1999 року двомісячник можна читати по Інтернету. Від самого початку в його творення включаються особи, які зараз активно діють у Підляському науковому інституті.
Оновлення сайту «Над Бугом і Нарвою» відбулося з нагоди ювілею 30-річчя часопису в рамках проєкту Союзу українців Підляшшя, дякуючи підтримці Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
12 травня 2021 р. представники Підляського наукового інституту взяли участь у вишколі з обслуговування Електронної системи надання дотацій ESUD Міністерства внутрішніх справ і адміністрації РП. Його метою було ознайомити учасників з функціональними можливостями генератора заявок.
Вишкіл був спрямований до представників громадсько-культурних організацій національних та етнічних меншин, організацій кашубської громади, а також організацій, що працюють на користь цих груп. Узяло в ньому участь понад 60 осіб, між іншими з Союзу українців Підляшшя, Українського Товариства та Підляського наукового інституту.
ESUD – це ІТ-платформа, яка дозволяє, серед іншого, надання інформації про правила надання дотацій, складання договорів та звітів.
Детальнішу інформацію як про вишкіл, так і саму систему ESUD можна знайти за посиланнями:
З 1992 року працівники Ґмінного осередку культури в Чижах при допомозі працівників Ґмінного управління та представників місцевої громади редагували щомісячник «Gazeta Czyżowska». Її редактором був померлий недавно Юрій Яким’юк. Був це інформаційний бюлетень ґміни Чижі, основне джерело інформації про ґміну. Як читаємо на веб-сайті ґміни, це був один із перших локальних часописів регіону Біловезької пущі, який описував економічні, культурні, шкільні події, поміщував інтерв’ю, статті на сільськогосподарські теми ітд.
«Gazeta Czyżowska» був широко доступним журналом, дякуючи якому місцеві жителі швидко дізнавались про події місцевого та регіонального характеру.
Хоча скромна за своєю формою, з перспективи років газета виявляється цінним джерелом знань про історію та традиції підляського села, а також про долі місцевих жителів. Знаходимо в ній не лише описи поточних подій, звітів з концертів чи релігійних урочистостей, але й цінні тексти на тему фольклору, між іншими таких науковців, як доктор Ніна Андросюк або проф. Ірина Матус з Університету в Білостоці. Заслуговує на увагу серія статей Люцини Сталончик з Воєводського управління з охорони пам’яток у Білостоці, присвячена історії неіснуючої пам’яткової церкви в Чижах.
На сторінках газети з’являлися спогади місцевих жителів та описувалася доля учасників Другої світової війни. Друкуються також фрагменти магістерських робіт, присвячені традиціям та звичаям таких сіл, як напр. Курашево або Кленики. Їх авторами були між іншими Людмила Дмитрук або Віра Кравчук. В архівних номерах ми прочитаємо про звичаї Різдва Христового села Пудриечани, колядування в Курашеві, жнивні пісні та обряди у Клениках, а також інші, призабуті вже обряди, які сьогодні, 20 або 30 років пізніше дуже важко реконструювати. Також важко часом відтворити народні пісні, слова яких можна знайти в місячнику «Gazeta Czyżowska».
Попри те, що деякі тексти написані білоруським алфавітом, то цей запис назагал добре віддає місцеву вимову, що свідчить про те, що автори статей були дуже добре обізнаними з місцевою українською говіркою.
Загалом з’явилося 68 номерів журналу та кілька спеціальних номерів. Це, без сумніву, цінне джерело знань про життя мешканців ґміни на зламі XX та XXI століть, а також про давню історію та народно-релігійні звичаї сіл у ґміні Чижі.
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
Вийшов друком третій за 2021 рік номер Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою».
Як завжди у двомісячнику можна прочитати про останні події в житті української громади на Підляшші, а також статті, присвячені культурним, громадським, історичним, літературним та фольклорним темам. Серед них помітне місце займають тексти осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом.
У третьому номері за 2021 рік д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту, пише у своїй статті «NSP 2021 – wyznanie: Kościół prawosławny», яким важливим є вписати православне віросповідання під час Національного перепису населення 2021 року.
Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує читачам чергову статтю про історію Гайнівки, яка цього року святкує 70-ту річницю надання міських прав. У статті з циклу «Ukraiński teatr słowa z muzyką i jego podlaskie konteksty» пише про значення в історії українського театру сім’ї Тобілевичів та про український театр у селі Кленики в ґміні Чижі.
Людмила Лабович, секретар Підляського наукового інституту, в циклу «Про нашу мову просту – непросту» аналізує підляську лексику, яка пов’язана з темою пиття. Статті в циклу стосуються не лише місцевої багатої лексики, але й писані вони підляською архаїчною говіркою. Окрім того авторка пропонує статтю про український фольклор Підляшшя в записах польського дослідника Станіслава Двораковського, а також вісті з підляських міст і ґмін. У хроніці подій «З організованого життя над Бугом і Нарвою» можна прочитати про активність підляських організацій, у тому числі Підляського наукового інституту.
На сторінках третього номера за 2021 рік знайдемо також цікаву статтю, пов’язаної з Підляським науковим інститутом, Магдалени Яким’юк. Авторка представляє читачам різдвяні та новорічні обряди села Грабовець у гміні Дубичі-Церковні.
«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у Більському, Сім’ятицькому і Гайнівському повітах, а також у Білостоці. Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці. Існує можливість передплати.
