Категорія: Новини

11 грудня 2020 року директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь в онлайн-дискусії під назвою «Національні та етнічні меншини в Польщі – перспективи». В обговоренні взяли також участь сенатор Казімєж Клейна, депутат Євгеніус Чиквін та депутат Ришард Галл. Модератором дискусії була Катажина Ковнацька (Опольський центр економічного розвитку).

Це була третя в серії дискусій, організована Маршальським управлінням Опольського воєводства та Будинком польсько-німецького співробітництва з нагоди 15-ї річниці Закону про національні та етнічні меншини і регіональну мову. Перша дискусія в червні 2020 року була присвячена створенню закону про меншини, а друга, яка відбулася на початку грудня, етнічним меншинам.

Під час обговорення було порушено ряд питань, що мають ключове значення для меншини. Говорили про тодішні очікування щодо закону, учасники дискусії високо оцінили положення закону. Водночас було зазначено, що деякі положення закону залишаються мертвими. Було також порушено питання потрібних змін до закону. Однією з тем було також питання функціонування нових органів з питань меншин, створених в результаті дії закону: Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та уповноважених воєводів у справах меншин. Важливою темою була проблема представництва меншин у парламенті.

Відео-запис дискусії доступний у профілі на Фейсбуці Польсько-німецького будинку співпраці:

Zapis dyskusji dostępny jest na profilu FB Dom Współpracy Polsko-Niemieckiej: https://www.facebook.com/haus.gliwice/videos/886832792119587

Наскільки цікаво переплітаються різні культури показуєі історія караїмських пісень. Виявляється, у них дуже різні прототипи, в тому числі і українські. Іноді важко відтворити шляхи культурного взаємопроникнення. Прикладом цього є популярна караїмська пісня „Galvieniń kyryjynda”. Як ми читаємо у Фейсбуці на профілі Карай-йолари – Караїмські дороги. Список подорожей, автор тексту цієї пісні, Зенон Фіркович писав у 1932 році, що слід її співати під мелодію «Гой, гой, козаче”. Не було відомо про яку пісню йдеться. Союз польських караїмів звернулася за консультацією до Підляського наукового інституту. Загадку вдалося розгадати завдяки знанням Єлизавети Томчук, експерта з української музики та керівника Українського ансамблю пісні і танцю «Ранок» з Більська на Підляшші. Було встановлено, що караїмська пісня «Galvieniń kyryjynda» має мелодію загальновідомої української пісні «Тече річка невеличка з вишневого саду». Відтак співпраця між меншинами дозволила розгадати таємницю міжкультурних відносин.

На даний момент Союз польських караїмів у співпраці з Кароліною Ціхою реалізує цікавий проект «Караїмська музична карта», який зараз доступний в Інтернеті. Це знаменита можливість ознайомитися з караїмськими традиціями та культурними зв’язками між караїмами та сусідніми етосами, включаючи український. Варто нагадати, що караїми жили не лише в Криму, а й у Києві, Мелітополі, Харкові, Галичі та Луцьку.

Саме цієї неділі (6 грудня) у Польському радіо Білосток відбудеться онлайн-концерт, під час якого Кароліна Ціха співатиме караїмські пісні, але й пісні-джерела.

У 2019 та 2020 роках Підляський науковий інститут реалізує дослідницький проєкт «Документація та архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», метою якого є якомога широке зібрання різножанрового фольклору з території одної підляської ґміни.

Предметом зацікавлення є насамперед:

– календарно-обрядова творчість, включаючи в це народно-релігійні звичаї, пов’язані з окремими церковними святами та обрядовий фольклор,

– родинно-обрядова творчість (хрестинні звичаї, весільні традиції, ритуали, пов’язані зі смертю, та похоронний репертуар),

– обрядовий пісенний репертуар (колядки, веснянки, сінокісні і жнивні пісні та інші),

– позаобрядовий пісенний репертуар, який охоплює родинно-побутові та суспільно-побутові пісні,

– дитячий фольклор (колискові пісні, забавлянки, лічилки, загадки тощо),

– народні прислів’я і приказки та інші малі фольклорні форми.

Проєкт реалізується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації Республіки Польща. Проект реалізує Людмила Лабович. Матеріали з реалізації проєкту регулярно публікувались протягом 2019-2020 рр. на сторінці Підляського наукового інституту у мережі Facebook. Невдовзі ці матеріали будуть також доступні на Інтернет-сайті Інституту.

У днях 13-14 листопада 2020 р. відбулася ІV Підляська українська наукова конференція «Підляшшя у період формування нової політичної карти Європи після Першої світової війни». До 100-річчя польсько-українського союзу 1920 року.

Почалася вона на старому православному кладовищі в Дубинах панахидою та покладенням квітів до пам’ятника «Борцям за Україну», спорудженого в 1931 р. українськими солдатами Української Народної Республіки, які в міжвоєнному періоді поселилися в Гайнівці.

Конференція мала відбутися традиційно в Більську-Підляському та вперше в Гайнівці, однак з огляду на введені обмеження у зв’язку з пандемією коронавірусу проведено її в режимі онлайн.

Основною темою ІV Підляської української наукової конференції була доля Підляшшя в період формування нової політичної карти Європи на початку ХХ століття, тобто після Першої світової війни. Нагодою для цього стало 100-річчя польсько-українського союзу 1920 року та 100-а річниця Варшавської битви. Метою конференції був погляд на Підляшшя у широкому контексті геополітичних процесів у Східній Європі. Важливою була й тема присутності на Підляшші солдатів армії Української Народної Республіки, а також історія, культура, традиції Гайнівки та околиць.

Конференція зібрала велику кількість науковців та дослідників-аматорів. Виступили вони в сесіях «Підляські долі солдатів Української Народної Республіки» та «Історія та культура Гайнівки та околиць», які відбулися першого дня. Другого дня учасники конференції виголошували доповіді в сесіях: «Підляшшя в контексті геополітичних процесів у Східній Європі кінця першого і початку другого десятиліть ХХ століття», «Війна 1920 року та польсько-український союз», а також «Історія та культура Підляшшя». Загалом протягом двох днів під час п’яти наукових сесій виступило 29 доповідачів з Польщі, України та Білорусі.

Першого дня в рамках конференції відбулася промоція найновішої книжки Юрія Плеви «Куойли, Осуовка, Шостаково. Там, де цари бивалі…». Той день закінчився презентацією фільму з концерту Хору міста Гайнівка під час Фестивалю української культури на Підляшші «Підляська осінь».

Другого дня в рамках конференції відбулася презентація історичного документу про візит делегації селян Більського повіту до властей Української Народної Республіки в Києві в січні 1919 року. На завершення відбулася панельна дискусія «15 років закону про національні і етнічні меншини та про регіональну мову». Конференцію закінчила презентація фільму з концертами учасниць Українського ансамблю пісні і танцю «Ранок» з Більська.

ІV Підляську українську наукову конференцію організував Підляський науковий інститут при співучасті Союзу українців Підляшшя, Центру освіти вчителів у Білостоці, а також Гайнівського будинку культури та Більського будинку культури.

Конференція відбулася завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, завдяки підтримці приватних осіб та за підтримки Посольства України в Республіці Польща, Бургомістра міста Більськ на Підляшші, Війта ґміни Більськ на Підляшші, а також спонсорів: Polska Sieć Sklepów „Arhelan”, Agencja Wydawnicza „Ekopress”, J.W. Zakład Transportowy.

Конференція пройшла під почесним патронатом Бургомістра Міста Більськ на Підляшші, Бургомістра Міста Гайнівка, Бургомістра Кліщель, Війта ґміни Більськ на Підляшші та Війта ґміни Гайнівка. Медіа-патронат надали: Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», Польське радіо Білосток, Польське телебачення Білосток, інтернет-портал bielsk.eu, „Kurier Podlaski – Głos Siemiatycz”, TV Podlasie, а також Telewizja Kablowa Hajnówka.

Записи конференції можна подивитися на Фейсбуці:

1. Урочисте відкриття конференції

2. Сесія І «Підляські долі солдатів Української Народної Республіки»

https://www.facebook.com/382470718956503/videos/373950100532301

3. Презентація нової книжки Юрія Плеви «Куойли, Осуовка, Шостаково. Там, де цари бивалі…».

4. Сесія ІI «Історія та культура Гайнівки та околиць»

5. Концерт Хору міста Гайнівка

https://www.facebook.com/382470718956503/videos/847876799314760

6. Презентація документу про візит делегації селян Більського повіту до властей

Української Народної Республіки в Києві в січні 1919 року

7. Сесія ІII «Підляшшя в контексті геополітичних процесів у Східній Європі кінця першого і початку другого десятиліть ХХ століття»

8. Сесія IV «Війна 1920 року та польсько-український союз»

9. Сесія V «Історія та культура Підляшшя»

https://www.facebook.com/382470718956503/videos/365047924804144

10. Панельна дискусія «15 років закону про національні і етнічні меншини та про

регіональну мову»

11. Урочисте закриття конференції, Концерт вокальної групи Українського ансамблю пісні і танцю «Ранок» (керівник: Єлизавета Томчук)

https://www.facebook.com/382470718956503/videos/811693742708760