18 лютого 2021 року відбулося засідання Комісії національних та етнічних меншин. Засідання Комісії стосувалось Розгляду Інформації Міністра освіти та науки про підручники та допоміжні книги, призначені для навчання учнів, що належать до національних та етнічних меншин, настільки, наскільки це необхідно для підтримки почуття національної, етнічної, мовної та релігійної ідентичності, а також Розгляду Інформації Міністра освіти та науки про підвищення кваліфікації педагогічних працівників та методистів у галузі освіти для національних та етнічних меншин. У засіданні взяв участь директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович, який висловив свою думку з обох питань.

Онлайн трансляцію можна повністю подивитися за посиланням:

https://www.sejm.gov.pl/sejm9.nsf/transmisje.xsp?unid=6075B5EDE269B609C12586780045E807#

В українському тижневику «Наше Слово» з’явилася стаття Людмили Лабович з Підляського наукового інституту «Павелчиха, Колюшиха, Фікавка, або Як зверталися до мешканок Підляшшя колись і сьогодні». Авторка пише у ній про популярний спосіб створення імен чи прізвиськ для жінок через утворення форм від імені чоловіка або його предка.

Фрагменти статті                   

«Ще не так давно, аби звернутися до підляшанки, не треба було знати її імені – достатньо було орієнтуватися, як звати її чоловіка».

«Цікаво, що вуличні клички заміжніх жінок утворювали не лише від імен чоловіків, але і їхніх далеких предків».

«Часом основою звертання до жінки ставала місцевість, з якої походив чоловік».

«Рідше вживалися форми, утворені від прізвища».

«Чи не найцікавішою групою є, однак, звернення до заміжніх жінок, які виникли від прізвиська чоловіка або його предка». Вся стаття доступна в № 6/2021 українського тижневика «Наше Слово».

Щойно вийшла перша монографія українського дослідника з Підляшша, доктора Андрія Єкатеринчука, під назвою «Tożsamości zbiorowe Ukraińców w okresie niepodległości» («Колективні ідентичності українців у період незалежності») (Люблин 2020).

Д-р Андрій Єкатеринчук походить із села Кнориди поблизу Більська. Він є науковим працівником Кафедри досліджень культури та комунікації Інституту соціології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині. Дослідник також пов’язаний з Підляським науковим iнститутом, він є скарбником Товариства «Підляський науковий інститут».

Підляський дослідник провів аналіз процесу формування колективних ідентичностей громадян української держави з часу проголошення незалежності в 1991 році. В окремих розділах він вказує на історичні умови формування ідентичності в Україні, еволюцію соціальної структури сучасної України, культурні умови, що впливають на процеси формування ідентичности, а на кінець він проводить аналіз сучасних орієнтацій ідентичностей в Україні.

Білостоцький дослідник проф. Андрій Садовський так оцінює монографію доктора А. Єкатеринчука у своїй рецензії:

«На мою думку, саме вивчення теми заслуговує на дуже позитивну оцінку, оскільки автор представляє знання в дуже різноманітній і суперечливій сфері не лише політичній, але і науковій».

«Робота в основному відображає уявлення про складність і, водночас, про особливу драматургію ідентичності жителів, які намагаються знайти своє місце в нових умовах суверенної України політичних, ідеологічних та стосовно ідентичності».

Своєю чергою, видатний польський антрополог культури та культуролог проф. Войцех Юзеф Буршта, який помер п’ять днів тому, так характеризував дослідження:

«Я не сумніваюся, що дисертація (…) є вагомим науковим досягненням, як не лише надійне та достовірне, але й надзвичайно надихаюче опрацювання. Воно показує, як мало ми насправді знаємо як про складну історію України, так і про все, що відбувається в цій країні та суспільстві з 1991 року. Скажу ще суворіше – робота застерігає перед існуючим у державній політиці та частині наукового середовища – патерналістським ставленням до українського суспільства. Воно є результатом – як доводить робота – незнання та ігнорації».

Детальніше про монографію на сторінці Видавництва УМКС:

https://wydawnictwo.umcs.eu/produkt/5312/tozsamosci-zbiorowe-ukraincow-w-okresie-niepodleglosci

 Там є також інформація про те, як замовити монографію.                                                                                  

6-7 лютого 2021 року в Бересті і Скоках проходила Четверта міжнародна науково-практична конференція «Берестейський мир: пам’ятки матеріальної і духовної культури». Взяли в ній також участь дослідники родом з Підляшшя.

Другого дня доповідь «Підляське містечко і його мешканці у тіні Берестейського миру: Мілейчиці та околиці у 1914-1921 роках» виголосив д-р габ. Роман Висоцький, професор Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині, а водночас голова Наукової ради Підляського наукового інституту. Також 7 лютого з доповіддю «Організоване українське культурне життя на Холмщині та Південному Підляшші в першій половині 30-х років ХХ століття» виступив д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту.

Зацікавлені доповідями підляських дослідників можуть їх послухати за посиланням:

http://prosvit.org/берестейський-мир-памятки-матеріаль-4/?fbclid=IwAR2rWg-VG-AC7-GHnxWfR-8ftZY-vazN9AnSFujBUVpL33zSPyk3MiE6LFo

6-7 лютого 2021 року в Бересті і Скоках проходитиме Четверта міжнародна науково-практична конференція «Берестейський мир: пам’ятки матеріальної і духовної культури». У конференції візьмуть також участь дослідники родом з Підляшшя, які долучаться до засідань у віртуальноій формі.

Доповідь «Підляське містечко і його мешканці у тіні Берестейського миру: Мілейчиці та околиці у 1914-1921 роках» виголосить д-р габ. Роман Висоцький, професор Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині, а водночас голова Наукової ради Підляського наукового інституту.

Про «Організоване українське культурне життя на Холмщині та Південному Підляшші в першій половині 30-х років ХХ століття» говоритиме д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту.

Ініціатором конференцуії є обласне громадське об’єднання Український науково-педагогічний союз «Берегиня».

Конференція розпочнеться в суботу 6 лютого 2021 року о 11 год. Засідання конференції будуть транслюватися в мережі Фейсбук в групі «ПроСВІТ», а також на сайті www.prosvit.org

Інформація про конференцію та програма.

Про діяльність Підляського наукового інституту постійно інформують своїх слухачів журналісти «Української думки» – радіопередачі українською мовою в Радіо Білосток. В одній із останніх програм про плани праці Підляського наукового інституту на 2021 рік розповів його директор д-р Григорій Купріянович.

Передачу можна слухати на Інтернет-сайті Радіо Білосток:

https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/195576

Вийшов друком перший у цьому році номер українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою».

Як завжди у двомісячнику можна прочитати статті про останні події в житті української громади, передусім Підляшшя, але також інших регіонів, де проживають українці. Окрім того в «Над Бугом і Нарвою» знайшлися статті, присвячені культурним, громадським, історичним, літературним та фольклорним темам.

У першому номері за 2021 рік д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту, робить підсумки ІV Підляської української наукової конференції, яка цього року вперше пройшла в онлайн форматі. Ольга Купріянович, ІТ-менеджер конференції, показує з черги, як виглядала організація цієї наукової події від кухні. З часопису довідаємося також про конференційні статистики.

Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує читачам чергову статтю про початки авіації у світі та участі в ній українців, а також продовжує історію українського театру та його підляські контексти. Окрім того пише про п’єси Миколи Янчука та їх рецензії, зроблені Іваном Франком.

Людмила Лабович, секретар Підляського наукового інституту, продовжує розповідь про смерть у традиційній культурі Підляшшя. Окрім того в циклу «Про нашу мову просту – непросту» аналізує підляську лексику пов’язану з биттям.

На сторінках першого номера за 2021 рік дебютує, пов’язана з Підляським науковим інститутом, Магдалена Яким’юк. Представляє вона читачам різдвяні та новорічні обряди села Грабовець у гміні Дубичі-Церковні.

«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у Більському, Сім’ятицькому і Гайнівському повітах, а також у Білостоці. Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці. Існує можливість передплати. 

22 січня відбулося онлайн засідання Комісії національних та етнічних меншин, яке було присвячене питанню Національного перепису населення та помешкань 2021. У засіданні взяв участь директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович, який у своєму виступі звернув увагу на проблеми, важливі для національних та етнічних меншин, наголосивши, що перепис має велике значення для меншин не лише в практичному, а й символічному вимірах.

Онлайн трансляцію можна повністю подивитися за посиланням:

http://www.sejm.gov.pl/Sejm9.nsf/transmisje_arch.xsp?unid=BADA80A9277C00F1C125865B003ACF43

21 січня 2021 р відбулася Новорічна зустріч онлайн Президентського подружжя з представниками Церков і релігійних об’єднань та національних і етнічних меншин. У зустрічі, як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, приймав участь директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович. Зустріч Президента Республіки Польща Анджея Дуди та йогодружини з представниками Церков та меншин відбулася вшосте, але вперше вона була проведена в онлайн-форматі у вужчому, ніж зазвичай, колі.

Під час зустрічі співголова СКУНіЕМ д-р Г. Купріянович виголосив побажання від імені національних та етнічних меншин. У своєму виступі директор Інституту наголосив, що на Підляшші ще триває святковий період: «Я хотів би подякувати Президенту та його дружині за цю прекрасну традицію Новорічних зустрічей. Сьогодні приймаю участь в зустрічі, з’єднуючись з Підляшшя, де православні тиждень тому святкували Новий рік, а два дні тому Хрещення Господнє».

Посилання до тексту виступу д-ра Григорія Купріяновича:
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=3657911617662135&id=100003299977862

Православну Церкву в Польщі на Новорічній зустрічі представляв архиєпископ Люблинський та Холмський Авель. Під час зустрічі були представлені православні богослужбові твори у виконанні хору Християнської богословської академії під диригуванням проф. Володимира Волосюка.

На сторінках найпопулярнішого православного періодичного видання в Польщі – щомісячника «Przegląd Prawosławny» у додатку «Sami o sobie» була опублікована стаття про IV Підляську українську наукову конференцію підзаголовком «У форматі онлайн».

Фрагмент статті доступний на веб-сайті щомісячника «Przegląd Prawosławny», а вся стаття – у друкованому вигляді або в електронному виданні щомісячника.

https://przegladprawoslawny.pl/2021/01/02/w-formacie-on-line/?fbclid=IwAR0-6aFHS5FQ83g-R9aZwFwC06V_7Iw7RRs7LzAACXx1fcIaYz7u4iweJiE