Категорія: Новини

Наприкінці минулого 2020 року Міністр внутрішніх справ та адміністрації Республіки Польща прийняв рішення про розподіл дотацій на виконання в 2021 році завдань, спрямованих на захист, збереження та розвиток культурної ідентичності національних та етнічних меншин, а також на збереження та розвиток регіональної мови.

Серед суб’єктів, які отримали дотації, є Товариство «Підляський науковий інститут». Отримало воно дотації Міністерства внутрішніх справ і адміністрації на реалізацію в 2021 році чотирьох проєктів: «Документація та архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», «Інтернет-портал Підляського наукового інституту», «Українська підляська наукова конференція» та «Український підляський архів». Дофінансовані проєкти є продовженням завдань, реалізованих у 2020 році.

З нагоди ювілею 100-річчя польсько-українського союзу, який відзначали ми у 2020 р., що завершується, була опрацьована польсько-українська навчальна гра онлайн квест-кімната: «Пакт Пілсудський-Петлюра 1920». Це спільна ініціатива Підляського наукового інституту та Центру освіти вчителів у Білостоці.

Авторкою гри є Кароліна Хмур, методист української мови в Центрі освіти вчителів у Білостоці та вчителька української мови у Громадській початковій школі ім. свв. Кирила та Мефодія у Білостоці. Консультантами були проф. Мірослав Шуміло з Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині та Інститутту національної пам’яті і д-р Григорій Купріянович з Підляського наукового інституту.

Навчальна гра онлайн „Пакт Пілсудський-Петлюра” двомовна, тому можна її використовувати на уроках проведених, як польською, так і українською мовою.

Сподіваємося, що цей дидактичний засіб буде допоміжним вчителям та цікавий учням.

Запрошуємо! Будь ласка, заграйте!

Українська версія

Wersja polska

Заохочуємо всіх передавати матеріали до Підляського архіву. Він діє від початку 2020 р. у структурі Підляського наукового інституту. Завданням Підляського архіву є систематичне документування сьогодення та минулого української громадськості Підляшшя. Не буде це можливтим без заангажування всього нашого середовища.

Просимо передавати матеріали до Підляського архіву. Приймаємо різноманітні матеріали: спадщини окремих осіб чи родин, окремі документи з сімейних архівів, листування, документи громадського життя (плакати, запрошення, листівки, брошури, самвидав), карти та плани, фотографії, фільми та мікрофільми, звуко- та відеозаписи, електронні документи та іншу документацію, незалежно від способу її виготовлення. Приймаємо також електронні матеріали, що документують життя української громадськості Підляшшя (відеозаписи важливих подій, фотографії, графічні матеріали).

Якщо маєте у своїх приватних збірках матеріали, які документуються історію регіону або українську культурну спадщину, і не знаєте, що з ними зробити або хочте, щоб були вони добре збережені – передавайте їх до Підляського архіву!

Якщо чули Ви, що хтось хоче викидати родинні докуиенти, фотографії, афіші, брошури, запрошення чи інші джерельні матеріали – запропонуйте, щоб передати їх в Підляський архів. Це може зберегти перед знищення цінні архівні матеріали.

Допоможіть створювати наш спільний Підляський архів!

Читайте детально на Інтернет-порталі Підляського наукового інституту Як передати матеріали для Підляського архіву?

Всіх, хто хтоів би передати матеріали для Підляського архіву просимо писати за адресою: pninstytut@gmail.com або телефонувати: тел. 664187538.

Підляський архів існує в рамках завдання, яке реалізується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації РП.

З нагоди 15-річчя Закону про національні та етнічні меншини і регіональну мову щойно вийшла книга «Ідентичність – культура – рівність», у якій поміщена також стаття директора Підляського наукового інституту д-ра Григорія Купріяновича.

Ювілейна публікація містить статті, що представляють погляди на меншинний закон з різних точок зору: меншин, державної адміністрації, наукових середовищ, парламенту, експертів.

Видання можна завантажити на веб-сайті Кашубського інституту, який є видавцем книги:

https://www.instytutkaszubski.pl/single-post/publikacja-z-okazji-15-lecia-ustawy-o-mniejszo%C5%9Bciach-narodowych-i-etnicznych?fbclid=IwAR0C3e2UAxwKeec_puC4cDXTfx-c3QxHGpmubgcqAXiHZcAoi2ruTyw5gwg

Підляський науковий інститут від початку свого існування співпрацює з іншими українськими організаціями, в першу чергу – з Союзом українців Підляшшя. У співпраці з цією організацією від проводить багато своїх заходів, у тому числі Підляську українську наукову конференцію. З другого боку Союз українців Підляшшя залучає Інститут у свої проєкти.

У грудні 2020 року Людмила Лабович, секретар Підляського наукового інституту, яка в рамках Інституту реалізує дослідницький проєкт пов’язаний з іменними традиціями Підляшшя ХVI-ХХІ століть, повела цикл занять онлайн для дітей і молоді, які вчаться української мови в старших класах трьох шкіл: Початкової школи ім. Адама Міцкевича в Більську, Шкільно-дошкільного комплексу в Черемсі та Громадської початкової школи св. Кирила і Методія в Білостоці.

Під час занять вона розповідала шкільній молоді про історію виникнення прізвищ, популярних на Підляшші, а також їхнє значення. Молодь намагалася брати активну участь у зустрічах, м.інш. ставляючи питання про походження конкретних прізвищ.

Цикл лекцій пройшов у рамках проєкту Союзу українців Підляшшя «Майстер-класи української культури для дітей і молоді «До джерел»» дякуючи дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Від нашої ІV Підляської української наукової конференції минуло вже більше місяця. Це добрий момент, щоб зробити підсумок статистик.

В рамках трансляції у пратформі Facebook розміщено 4 фільми. Протягом двох днів конференції в прямій трансляції бачило нас майже 4 тис. осіб, а біля 200 залишалося з нами довше. Постійно оглядало нас 15-40 осіб залежно від частини та пори дня. Одночасно оглядало нас максимально 46 осіб.

Проте закінчення конференції не означало, що вона перестала охоплювати дедалі більше людей.

До сьогоднішнього дня висвітлено 24 376 хвилин конференції.

Охоплення цих дописів винесло разом більше 16 тис. осіб. Бачило нас майже 4,5 тис. осіб, а біля 500 залишалося з нами довше.

Інтеракцій з нашими дописами (тобто вподобань, поширень та коментарів) було до сих пір разом майже 700. В цьому числі увагу привертають поширення, яких було разом більше 180.

Більшість нашої авдиторії була з Підляшшя, але оглядала нас аудиторія з цілої Польщі, а також України, Білорусі, Канади, Німеччини, та США.

Тішимося, що наша конфернеція викликала так велике зацікавлення.

З січня 2020 року у структурі Підляського наукового інституту діє Підляський архів. Його завданням є систематичне документування сьогодення та минулого української громадськості Підляшшя. Архів збирає і зберігає архівні матеріали, документи громкадського життя (афіші, запрошення, листівки, брошури) та інші матеріали, а також матеріали у електронній формі.

2020 рік був часом формування праці архіву: започаткували розробку моделі його функціонування, творення матеріальних основ існування Підляського архіву, розробку системи збору та зберігання матеріалів. Протягом року до архіву потрапили також перші матеріали, які послідовно сортуються, упорядковуються, записуються та обробляються. У той же час вони забезпечуються перед знищенням.

Першим надбанням архіву у 2020 році стала частина спадщини доктора Богдана Мартинюка, який помер у 2018 році. Був він українським діячем, який проводив широку діяльність в першу чергу щодо охорони пам’яток церковного мистецтва, а також його популяризації серед дітей та молоді. Крім цього протягом 2020 р. архів поповнився різноманітними матеріалами, які документують активність української громадськості Підляшшя, діяльність українських організацій регіону, а також інших суб’єктів, діяльність яких є важливою для української громадськості Підляшшя.

Підляський архів приймає до своїх фондів різноманітні матеріали, що стосуються сьогодення та минулого Підляшшя: спадщини, документи з сімейних архівів, документи громадського життя. Заохочуємо всіх передавати до Підляського архіву матеріали, які докумиентують минуле та сьогодення нашого регіону. Всіх, хто хотів би передати матеріали – просимо про контакт: тел. 664187538.

Підляський архів існує в 2020 році в рамках завдання, яке реалізується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації РП.

Підляський архів розміщений за адресою: Більськ, вул. Огродова, 11Б.

Вийшов друком новий шостий номер українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Він доступний разом з календарем на 2021 рік.

Як завжди у двомісячнику можна прочитати статті про останні події в житті української громади, передусім Підляшшя, але також інших регіонів, де проживають українці. Є також продовження, започаткованого з першим номером за 2020 рік, календаря великих українських імен. Окрім того в «Над Бугом і Нарвою» знайшлися інші статті, присвячені культурним, громадським, історичним, літературним та фольклорним темам.

Український часопис Підляшшя від років творять особи, які пов’язані з Підляським науковим інститутом, отже багато місця в кожному номері займають статті цих осіб. Постійно друкуються також тексти, що стосуються ініціатив Інституту.

Д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту, у шостому номері двомісячника пише про Холмські відзначення пам’яті українського прем’єр-міністра Пилипа Пилипчука, а також про прославлення свв. Підялських мучеників. У часописі знайшовся також текст його промови з нагоди 15-річчя Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин.

Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує читачам чергову статтю про початки авіації у світі та участі в ній українців, а також наближує історію українського театру в періоді до Першої світової війни.

Людмила Лабович, секретар Підляського наукового інституту, продовжує розповідь про смерть у традиційній культурі Підляшшя. Стаття є результатом її понад 20-річних досліджень фольклору Північного Підляшшя. Окрім того авторка пропонує розмову, проведену українською говіркою регіону, з різьбярем Миколаєм Ягудницьким із Гайнівки.

«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у Більському, Сім’ятицькому і Гайнівському повітах, а також у Білостоці. Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці. Існує можливість передплати.  

11 грудня 2020 року директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь в онлайн-дискусії під назвою «Національні та етнічні меншини в Польщі – перспективи». В обговоренні взяли також участь сенатор Казімєж Клейна, депутат Євгеніус Чиквін та депутат Ришард Галл. Модератором дискусії була Катажина Ковнацька (Опольський центр економічного розвитку).

Це була третя в серії дискусій, організована Маршальським управлінням Опольського воєводства та Будинком польсько-німецького співробітництва з нагоди 15-ї річниці Закону про національні та етнічні меншини і регіональну мову. Перша дискусія в червні 2020 року була присвячена створенню закону про меншини, а друга, яка відбулася на початку грудня, етнічним меншинам.

Під час обговорення було порушено ряд питань, що мають ключове значення для меншини. Говорили про тодішні очікування щодо закону, учасники дискусії високо оцінили положення закону. Водночас було зазначено, що деякі положення закону залишаються мертвими. Було також порушено питання потрібних змін до закону. Однією з тем було також питання функціонування нових органів з питань меншин, створених в результаті дії закону: Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та уповноважених воєводів у справах меншин. Важливою темою була проблема представництва меншин у парламенті.

Відео-запис дискусії доступний у профілі на Фейсбуці Польсько-німецького будинку співпраці:

Zapis dyskusji dostępny jest na profilu FB Dom Współpracy Polsko-Niemieckiej: https://www.facebook.com/haus.gliwice/videos/886832792119587

Наскільки цікаво переплітаються різні культури показуєі історія караїмських пісень. Виявляється, у них дуже різні прототипи, в тому числі і українські. Іноді важко відтворити шляхи культурного взаємопроникнення. Прикладом цього є популярна караїмська пісня „Galvieniń kyryjynda”. Як ми читаємо у Фейсбуці на профілі Карай-йолари – Караїмські дороги. Список подорожей, автор тексту цієї пісні, Зенон Фіркович писав у 1932 році, що слід її співати під мелодію «Гой, гой, козаче”. Не було відомо про яку пісню йдеться. Союз польських караїмів звернулася за консультацією до Підляського наукового інституту. Загадку вдалося розгадати завдяки знанням Єлизавети Томчук, експерта з української музики та керівника Українського ансамблю пісні і танцю «Ранок» з Більська на Підляшші. Було встановлено, що караїмська пісня «Galvieniń kyryjynda» має мелодію загальновідомої української пісні «Тече річка невеличка з вишневого саду». Відтак співпраця між меншинами дозволила розгадати таємницю міжкультурних відносин.

На даний момент Союз польських караїмів у співпраці з Кароліною Ціхою реалізує цікавий проект «Караїмська музична карта», який зараз доступний в Інтернеті. Це знаменита можливість ознайомитися з караїмськими традиціями та культурними зв’язками між караїмами та сусідніми етосами, включаючи український. Варто нагадати, що караїми жили не лише в Криму, а й у Києві, Мелітополі, Харкові, Галичі та Луцьку.

Саме цієї неділі (6 грудня) у Польському радіо Білосток відбудеться онлайн-концерт, під час якого Кароліна Ціха співатиме караїмські пісні, але й пісні-джерела.