Podlaski Instytut Naukowy
У минулу неділю 5 березня 2023 р. у програмі «Український перегляд» виступив директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович, який розповів про
діяльність Підляського архіву.
Посилання на програму: https://bialystok.tvp.pl/679811/przeglad-ukrainski
Підляський архів діє в рамках завдання, яке реалізується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації РП.
Осталося оно кілька дьон, коб взяті участь у першум Пудляськум літературнум конкурсові «Пішемо по-свойому»!
На праці чекаємо ще до наступної середи 15 марця 2023 р.
Не чекайте – пишіете і передавайте до Пудляського наукового інституту! Чекают хороши нагороди.
Конкурсні роботи з допіскою ЛІТЕРАТУРНИ КОНКУРС треба:
– передаті організаторові конкурсу (Пудляські наукови інститут, Біельськ, гул. Кринічна 14)
– або вислаті пуочтою на адрес:
Podlaski Instytut Naukowy
skr. poczt. 26
17-100 Bielsk Podlaski
– або вислаті на елєктронни адрес Конкурсу: poswojomu@gmail.com
Пудляські літературни конкурс «Пішемо по-свойому» має заохвотіті люді, котори знают і використовуют українські пудляські говуоркі, до того, коб почалі пісаті літературни твори руодною мовою. Коб узяті в юом участь, треба прислаті власни твуор, напісани українською пудляською говуркою.
Докладну інформацію знайдете тут:
Організатором Пудляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» є Пудляські наукови інститут, а його партнером – Союз українцюв Пудляша.
Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
Промоція Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» проводиться в українському тижневику «Наше Слово».
Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» є заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості своєю мовою. Умовою участі в конкурсі є передання як праці на конкурс щонайменше одного оригінального літературного твору, написаного українською говіркою Підляшшя. Це можуть бути роботи записані як кирилицею, так і латинкою. Роботи на конкурс потрібно подати або надіслати до 15 березня 2023 року.
Оголошення про конкурс поміщено у паперовому виданні тижневика у номері 9/2023 від 5 березня 2023 р.
На головній сторінці порталу газети розміщено банер про Підляський літературний конкурс «Пішемо по-свойому»:
На порталі опубліковано також спонсорську статтю про конкурс з інформацією про мету та умови його проведення:
Відповідний пост, що промує Конкурс з’явився також на акаунті українського тижневика «Наше Слово» у мережі Фейсбук:
Заохочуємо ознайомитися з промоційними матеріалами та запрошуємо до участі в конкурсі.
Профінансовано з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
26 лютого 2023 р. у програмі « Українська думка» на Польському радіо Білосток можна було слухати про маніфестацію, яку в першу річницю вторгнення Росії в Україну провело українське середовище. Офіційним організатором події був Союз українців Підляшшя, але в проведення заходу включилися представники цілої української громади регіону, втім члени Підляського наукового інституту. Це була важлива подія, яка дала змогу висловити позицію українців Підляшшя щодо ганебної російської агресії та була нагодою протестувати проти війни.
Детально про маніфестацію можна слухати на Інтернет-сторінці Радіо Білосток:
Минулого року в рамках проєкту Підляського наукового інституту, реалізованого завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, під назвою «Іменні традиції підляського села XVIII-XX ст.», було проведено дослідження, серед інших, на православному цвинтарі в селі Кленики (офіційне польське – Klejniki, у місцевій українській говірці Клєнікі). Предметом зацікавлення стала іменна традиція православної парафії Вознесіння Господнього в Клениках Нарвянського деканату Варшавсько-Більської єпархії, до якої входять села: Кленики, Козлики, Пилипки, Кожино, Ляхи, Сапово, Яново, Істок.
Результатом започаткованих тоді досліджень стали статті, присвячені рідкісним іменам у парафії. Зацікавленим темою оригінальних чоловічих імен, що функціонували в минулому в парафії Кленики, пропонуємо статі на сайті Підляського наукового інституту у закладці «З досліджень Інституту»:
https://www.pninstytut.org/ridkisni-cholovichi-imena-v-klenykah/
Вибрані, цікавіші жіночі імена представлені в статті за посиланням:
https://www.pninstytut.org/ridkisni-zhinochi-imena-v-klenykah/
Цього року, також завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, Підляський науковий інститут продовжує проєкт «Іменні традиції підляського села XVIII-XX ст.». Одним із його елементів є подальші польові дослідження, в тому числі на цвинтарі в Клениках.
Безцінним джерелом знань про традиційні назви є надгробні написи. Особливо в Клениках можна знайти багато справді рідкісних іменних форм, які важко знайти на інших кладовищах.
Цього року було зафіксовано більше іменних форм. Тому в статтях, публікованих на Інтернет-сторінці Підляського наукового інституту, будуть представлені інші імена, надані жителям парафії. На початку – стаття про вибрані жіночі імена.
Як уже зазначалося, надгробні написи на підляських цвинтарях найчастіше виконувалися російським алфавітом (нерідко з помилками), але часто імена та прізвища передавалися в говірковому варіанті, вживаному в Клениках та околичних селах, часом зберігаючи риси, характерні для української говірки, напр.: Павол – місцевий варіант імені Павло; Лапінська – прізвище, написане згідно з українською вимовою з м’яким «сь» у суфіксальній частині, що є типово українською ознакою, відсутньою в польській, російській чи білоруській мовах.
Деякі написи на цвинтарі, особливо найновіші, зроблені польською мовою.
Під час поїздки в рамках проєкту були проаналізовані не лише форми імен, які зустрічаються на цвинтарі. Під час розмови з інформаторкою із села Кленики вдалося відтворити діалектне звучання деяких імен, зафіксованих у надгробних написах на Кленицькому кладовищі. Форми в українській говірці іноді суттєво відрізняються від форм, які можна зустріти на надгробках (написаних польською або російською мовою чи в церковному варіанті).
Ось наступні вибрані форми жіночих імен – разом із коротким коментарем та фотоматеріалом. На початку подається форма з надгробного напису, потім діалектна форма з виділеним наголосом, а потім варіант у літературній мові – українській та польській.
Агрипина – діал. Грипа – укр. Агрипина – пол. Agrypina
У минулому це ім’я було досить популярним у досліджуваних селах. Варто підкреслити, що зараз ніхто так не називає дітей.
Акулина, Akulina – діал. Кіліна – укр. Акилина, Килина, пол. Akwilina
Як бачимо, на надгробних написах зустрічається найчастіше російський варіант імені, що цікаво, також написаний латинським алфавітом (тобто Akulina замість офіційної польської форми Akwilina).
Василиса – діал. Васька – укр. Василина – пол. Bazylisa
Цікаво, що діалектний варіант жіночого імені звучить так само, як одна з говіркових форм імені Василь – Васька.
Eufrosinia – діал. Прузина, Фрося – укр. Єфросинія – пол. Eufrozyna
У минулому популярне, а зараз призабуте ім’я, як і Агрипина.
Иулиания, Juliana – діал. Уляна, Улянка, Уліянка – укр. Уляна – пол. Julianna
Maryna – діал. Марина – укр. Марина – пол. Maryna
У минулому в досліджених селах це ім’я давали досить часто. Варто відзначити, тому на даний момент воно не є популярним.
Оксения – діал. Оксеня, Сєнька – укр. Ксенія – пол. Ksenia
Ще одне в минулому популярне ім’я, яким багато років не називали дівчат; останнім часом батьки вибирають його щораз частіше.
Пульхерия – діал. Поліфіера – укр. Пульхерія, Пульхера – пол. Pulcheria
Рідше, зараз призабуте ім’я.
Stepanida, Stefania – діал. Степанка – укр. Степанія, Стефанія, Степанида, Стефанида – пол. Stefania
Жіноче ім’я, утворене від імені Степан.
Серафима – діал. Сєрафіма – укр. Серафіма – пол. Serafina
Продовження буде.
*********************************************************************************************************
Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.