Сьогодні, 12 серпня 2023 р., минає 90 років з дня народження Петра Куприся, філолога, поета і перекладача родом з Південного Підляшшя. Варто згадати цю постать, яка записалася на сторінках польсько-українських літературних зв’язків та історію української літератури.

Петро Купрись народився 12 серпня 1933 р. у підляських Костомолотах коло Кодня у Білянському (Біло-Підляському) повіті. Дитинство минуло йому у селі Струмівка біля Луцька, однак у 1957 р. родина повернулася до Костомолотів.

Закінчив Загальноосвітній ліцей у Білій-Підляській, вивчав російську філологію в університеті, працював учителем, 1966 р. переїхав до Люблина, де викладав російську мову у Сільськогосподарській академії (зараз це Природничий університет) в Люблині.

Уже з 1957 р. писав вірші українською та польською мовами.

Петро Купрись

* * *

Знов зі сходу вітер віє,

Гілля дерев гне.

З далекого краю вісті

Він до мене шле.

Знов доносить мені вітер,

Рідні слова мчить.

Від їх теплого привіту

Серце аж тремтить.

Довго віє, не вгаває

Вітер й на схід зве,

Немов знає, прочуває,

Як мені тут зле,

Як мене туга з’їдає,

Як тяжко терплю,

До рідного свого краю

Сумні мрії шлю…

10 жовтня 1957 р.

Петро Купрись – автор першого і єдиного повного перекладу польською мовою всіх поетичних творів  Шевченкового «Кобзаря»: Taras Szewczenko, «Kobziarz», w tłumaczeniu Piotra Kuprysia, Lublin 2008 (видання з оригіналом: Тарас Шевченко, «Кобзар. Kobziarz», переклад Петро Купрись, Lublin, 2012; також: Тарас Шевченко, «Лірика. Liryka», переклад Петро Купрись, Lublin, 2013).

Повністю переклав також «Енеїду» Івана Котляревського: Ivan Kotlarewski, «Eneida», tłumaczenie Piotr Kupryś, Lublin, 2008 (видання з оригіналом: ««Енеїдa. Eneida», Lublin 2013).

Друкувався в «Українському календарі», польських журналах «Kamena» i «Sztandar Ludu» (Люблін).

Його власні вірші та переклади інших авторів: «Poezje i przekłady», Lublin 2010 (2-ге вид.: «Поезії та переклади. Poezje i przekłady», Lublin 2012).

Між іншими, про переклад поеми Тараса Шевченка «Кавказ» Петра Куприся можна читати на сайті Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» за посиланням:

Петро Купрись більшість свого життя прожив у місті Люблині. Помер 17 листопада 2002 р. у Люблині та був похований на православному цвинтарі при вул. Липовій у цьому місті.

У липні 2023 року бібліотека Підялського наукового інституту збагатилася цікавими виданням Товариства Спадщина Підляшшя. Серед них книг: Підляські страви з хлібної печіДобриводський гербарій та традиційний календар Товариства на 2023 рік з мотивами традиційної кулінарної культури Підляшшя. Для бібліотеки ПІН були також передані книги: Йоанни Сапежинської «Вітово картина минулого століття» та «Традиційний сад Порадник Садовницький» Ґжеґожа Годуна.

Товариства Спадщина Підляшшя проводить різноманітні заходи для збереження та популяризації традиційної культури Підляшшя. Інформація про діяльність асоціації доступна на сайті:

https://podlasie.org

Дякуємо д-ру Мирославу Степанюку за дари нашій бібліотеці.

Бібліотека Підляського наукового інституту нараховує вже понад тисячу видань. Її існування фінансується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

Продовжуємо публікацію творів переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це промоція літературних творів, створених українськими говірками Підляшшя, популяризація конкурсу та вихід до широкої аудиторії з літературою, написаною «по-свойому».

Представляємо вірш Агнешки Данилюк «Не говору по-свойому». Був він нагороджений третім місцем у категорії «поезія» Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому».

*****
Вірш доступний за посиланням:

******                 

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Відкрито можливість зголошень на VІI Підляську українську наукову конференцію «Роль міст в минулому Підляшшя» (до 500-річчя надання міських прав Кліщелям), яка відбудеться 17-18 листопада 2023 р. у Більську на Підляшші тa Кліщелях.

Просимо особи, які зацікавлені виголошенням на конференції доповіді чи комюніке, заповнити заявку до 10 вересня 2023 р. Електронна заявка на участь у конференції доступна за посиланням:

https://forms.gle/6CtTHK53kquuRibx9

Центральною темою VІІ Підляської української наукової конференції буде роль міст в минулому Підляшшя. Приводом для цього є 500-річчя надання міських прав Кліщелям. Підляські міста відіграють особливу роль в історії, стаючи не лише регіональними адміністративними, політичними чи релігійними центрами, важелями економічного розвитку і обміну товарами, але також місцями, які виконували та виконують важливу роль в розвитку та збереженні культури і освіти, саме там формуються інтелектуальні осередки та зароджуються нові ідеї. Міста були і є місцями зустрічі різних етносів, релігій, культур, мов та традицій, природнім шляхом набуваючи багатокультурного характеру. Проте – в умовах культурної домінації однієї з культур – саме в містах відбуваються прискорені асиміляційні процеси та, нерідко, маргіналізація культури та мови корінного населення.

Організатори заохочують, щоб питання ролі міст в минулому Підляшшя було представлено на конференції в широкій перспективі: історія формування мережі городів в у середньовіччі, творення міст у нову добу, вплив державно-політичної приналежності на розвиток міст, етноконфесійна структура міст, демографічні процеси. Сподіваємося, що під час конференції будуть обговорені економічні, культурні і соціальні процеси у підляських міських осередках у минулому та в сучасності. Важливим фактором, який хотіли б заторкнути, є питання співіснування в просторі міст різних культур, мов, віросповідань, релігій, тобто багатокультурність. Помітне місце на конференції матиме питання функціонування в містах Підляшшя українського етносу у взаєминах з іншими етносами регіону в культурологічному, мовознавчому, соціологічному та економічному підходах.

Під час конференції особлива увага буде присвячена минулому і сучасності Кліщель, які цього року відзначають ювілей 500-річчя надання міських прав. Пів тисячолітня історія цього підляського міста є прикладом функціонування багатоетнічної і багаторелігійної міської спільноти в різні історичні епохи і у складі різних політичних організмів. Характерним для історії Кліщель є те, що український етнос зберіг тут протягом століть свою мову і традицію, а місто відіграло важливу роль в історії українського культурного життя та формуванню модерної української ідентичності на Підляшші. Організатори прагнуть, щоб на конференції були представлені різні виміри історії та сучасності Кліщель і навколишніх місцевостей з соціологічної, культурологічної, етнографічної, мовознавчої, економічної, демографічної перспектив.

Тематичний обсяг Підляської української наукової конференції традиційно залишається різноманітним та охоплює проблематику Підляшшя у широкому розумінні. Тому-то на конференції можуть бути представлені доповіді, які не пов’язані з її центральною темою, але стосуються історії, культури, мови та сучасності українського населення Підляшшя та інших етносів регіону, а також їхніх взаємозв’язків. До участі запрошується і тих, хто вивчає питання, що мають вплив на ситуацію українського етносу Підляшшя (напр. правові, економічні, географічні, природничі та соціологічні чинники), проблематику сусідніх регіонів, у яких проживають українці (перш за все Берестейщини та Холмщини), а також функціонування національних меншин у Польщі та в інших країнах. Формула конференції відкрита також і на інші питання, що знаходяться в колі дослідницьких зацікавлень українського наукового середовища Підляшшя.

Підляська українська наукова конференція має міждисциплінарний характер. Можна на ній виголошувати доповіді з різних галузей науки, перш за все, з історії, мовознавства, літературознавства, соціології, історії Церкви, географії, демографії, фольклористики, культурознавства, музикознавства, мистецтвознавства, юридичних наук (зокрема, в галузі захисту прав меншин), а також з інших сфер.

Сесії конференції будуть присвячені окремій проблематиці або спорідненим дисциплінам науки. Сесії конференції будуть присвячені окремій проблематиці або спорідненим дисциплінам науки. Плануємо, що під час конференції будуть заторкнуті різноманітні теми, котрі стануть основою для формування конференційних сесій:

«Формування і розвиток міст на Підляшші від середньовіччя по ХХІ століття»

«Підляські міста та сучасні виклики багатокультурності»

«Історія Кліщель та Кліщелівської землі»

«Кліщелівські біографії»

«Культура, мова, традиції Кліщель та Кліщелівської землі»

«Сучасність Кліщель та Кліщелівської землі»

«Історія та культура Підляшшя»

Остаточне рішення щодо поділу доповідей на сесії Оргкомітет прийме після отримання зголошень на конференцію.

Детальна інформація про конференцію доступна на Інтернет-сайті Підляського наукового інституту: www.pninstytut.org/punk/vii-punk

Організатори конференції Підляський науковий інститут, Міське управління в Кліщелях.

Конференція відбудеться завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП, за підтримки Міського управління в Кліщелях, Посольства України в Республіці Польща та завдяки підтримці інших установ і осіб.

1 серпня 2023 року в Більську на Підляшші відбулося друге в цьому році засідання Капітули Підляської науково-літературної нагороди. У склад Капітули Нагороди входять особи, вказані управами суб’єктів, що заснували Нагороду, тобто Підляського наукового інституту та Союзу українців Підляшшя: д-р Андрій Артем’юк, Лука Бадовець, д-р Андрій Єкатеринчук, д-р Григорій Купріянович.

Метою Підляської науково-літературної нагороди є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя. Нагорода була встановлена минулого року Підляським науковим інститутом та Союзом українців Підляшшя. У 2023 р. Підляська науково-літературну нагорода буде присуджуватися вдруге.

На другому засіданні Капітула прийняла вступні рішення щодо кандидатів на лавреатів Нагороди в окремих категоріях: «Літературна творчість», «Наукова діяльність», «Популярно-наукова діяльність», «Публіцистична творчість». Вирішено, що третє засідання Капітули Нагороди відбудеться 12 вересня 2023 р. На цьому засіданні Капітули відбудеться голосування і остаточне рішення Капітули про присудження Підляської науково-літературної нагороди за 2023 р. Після засідання буде проведена прес-конференція, на якій буде представлено представникам медіїв лавреатів Підляської науково-літературної нагороди за 2023 р.

Оголошення лавреатів та церемонія вручення Нагород за 2023 рік відбудеться восени цього року. Інформація про Нагороду та процес її присудження розміщена на веб-сайті Підляського наукового інституту, в Новинах та у розділі:

Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Продовжуємо публікацію творів переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це промоція літературних творів, створених українськими говірками Підляшшя, популяризація конкурсу та вихід до широкої аудиторії з літературою, написаною «по-свойому».

Представляємо вибрані вірші Славомира Кулика. Цикл був нагороджений третім місцем у категорії «поезія» Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому».

*****
Вірші доступні за посиланням:

******

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.