Категорія: Новини

14 листопада 2023 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у Міжнародній науковій конференції «Єжи Клінґер. Геній Ортодоксії». Була вона присвячена постаті одного з найвидатніших польських православних богословів ХХ ст., який народився в Києві в 1918 році.

Ця важлива наукова подія відбулася з нагоди завершення видання зібрання творів о. Г. Клінґера (1918-1976) Тинецьким абатством за редакцією о. Генрика Папроцького. Організатором конференції була Працiвня «Speculum Byzantinum» Факультету «Artes Liberales» Варшавського Університету.

Запис конференції на профілі факультету «Artes Liberales» Варшавського університету у Фейсбуці:

https://www.facebook.com/WydzialArtesLiberales/videos/918248979963347

Cьогодні вже другі роковини смерті українського поета та громадсько-культурного діяча з Підляшшя Івана Киризюка (1949-2021). Він упокоївся 21 грудня 2021 р. в Більську на Підляшші у віці 72 років. Похоронений на новому православному кладовищі при вул. Міцкевича в Більську. Представники Союзу українців Підляшшя та Підляського наукового інституту сьогодні увечері вознесли заупокійну молитву за приснопоминаємого Івана біля могили Покійного.

Іван Киризюк родом з підляського села Крив’ятичі у ґміні Вурля. За професією був будівельником. У 1972-1973 керував будівельними роботами в Балигороді та Затварниці над Сяном на Бойківщині. Протягом багатьох років був працівником Міської управи в Більську. У 1998-2002 рр. був заступником бургомістра міста Більськ.

Іван Киризюк був одним із починателів і лідерів українського відродження на Північному Підляшші. Брав активну участь в організації в Більську українського культурного середовища. Писав статті до української преси у Польщі. Протягом десятиліть заангажований в українське громадське життя на Північному Підляшші, брав участь у творенні українських організаційних структур в регіоні. Був співзасновником гуртка Українського суспільно-культурного товариства в Більську, головою Підляського відділу Об’єднання українців у Польщі, заступником голови Союзу українців Підляшшя. Був одним із ініціаторів та організаторів навчання української мови на Північному Підляшші.

Був автором численних поетичних творів, які писав українською говіркою рідного села Крив’ятичі та українською літературною мовою. Дебютував поезіями українською говіркою в 1971 році у білоруськомовному тижневику «Ніва» (Білосток). Від 80-х рр. ХХ ст. поміщував свої поезії на сторінках українського тижневика «Наше слово» та додатку до нього «Наша культура», щорічника «Український календар» (пізніше «Український альманах»), згодом в Українському часописі Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» та в щорічнику «Український літературний провулок». Його твори друкувалися також у періодичних виданнях в Україні та в українській діаспорі. Автор поетичних збірок «Моя батьківщина — Підляшшя» (Люблін, 1982), «Пісні моєї сторони» (Більськ-Підляський, 1985), «Моїй батьківщині» (Варшава,1986), «Весна з русалками» (Більськ-Підляський, 1995), «На дорозі із кирилиці» (Париж-Львів-Цвікау, 1995), «Смак ягоди ожини» (Більськ-Підляський, 1999), «Кольори життя» (Більськ 2008), «Кондак жайворонка» (Більськ 2021). З 2004 року був членом Національної спілки письменників України.

Іван Киризюк протягом десятиліть був однією з ключових постатей українського громадського і культурного життя на Північному Підляшші. Відіграв важливу роль в українському літературному процесі у регіоні. Був одним із перших, які почали писати літературні твори українськими говірками Підляшшя. У 2022 р. став посмертно першим лавреатом Підляської науково-літературної нагороди у категорії «Літературна творчість».

Вічная пам’ять!

Є доступний у продажу 5-ий номер Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Як завжди у двомісячнику знайшлися статті осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом та тексти про заходи Інституту.

Багато місця в часописі присвячено Підляській науково-літературній нагороді. У двомісячнику можна читати статтю директора ПНІ Григорія Купріяновича «Підляська науково-літературна нагорода присуджена вдруге». Моміщено також інформацію про постаті лауреатів нагороди.

Багато місця в НБіН присвячено також Підляському літературному конкурсові «Пішемо по-свойому». У номері можна прочитати твори переможців конкурсу «Пішемо по свойому». Це такі нагороджені праці:

– Спогад Валентини Ващук «Говору по-свойому»,

– Легенда Миколая Панфілюка «Солдат і нечиста сила»,

– Спогади Ніни Григорук «Усе повно люді в хаті»,

– вірш Агнешки Данилюк «Не говору по-свойому»,

– вірші Славомира Куліка,

– драма Миколи Рощенка «Бувало і нині»,

– стаття Христини Костевич «По-мойому».

У № 5/2023 можна також читати статтю Людмили Лабович, секретаря ПНІ, про першу літературну зустріч лауреатів конкурсу «Пішемо по-свойому» у Більську.

Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує читачам статтю «Uwolnienie języka», «Данилова спадщина історичної пам’яті» та «Полтава 1903: Збірний портрет українського відродження».

У 5-му номері «Над Бугом і Нарвою» за 2023 рік про останню активність Інституту можна прочитати у хроніці подій «З організованого життя над Бугом і Нарвою».

«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у цілій Польщі. Разом із № 5/2023 доступний календар на 2024 рік.

Інформацію, де продається часопис, можна знайти за посиланням:

ДЕ КУПИТИ

Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці, а також у формі е-видання. Електронний варіант часопису можна купити за посиланням:

https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju

Існує можливість передплати. 

ПЕРЕДПЛАТА

1-2 грудня 2023 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович взяв участь у VII Форумі європейських меншинних регіонів «Мови меншин і ринок праці – можливості та виклики», який цього разу відбувся в Польщі – в Ополі і Катовіцах. Це одна з найважливіших подій для меншин у Європі, організована Федералістичним союзом європейських національностей (FUEN), а цього року також Асоціацією німецьких громадсько-культурних товариств у Польщі (VGD).

Провідною темою цьогорічного форуму стала важливість мов меншин для ринку праці. Вказували на переваги двомовного ринку праці, на позитивні наслідки володіння мовою меншини, на те, наскільки місцева мова та культура є додатковою цінністю, котра може зробити регіон більш привабливим для інвестицій. У Форумі взяли участь експерти та представники різних меншин з багатьох європейських країн.

  Національні та етнічні меншини з Польщі на Форумі представляли представники німецької, української, караїмської та лемківської меншин. Директор ПНІ д-р Г. Купріянович брав слово у дискусіях після кількох панелей під час Форуму: «Переваги використання мови меншин у приватному секторі», «Виклики для організацій меншин», а також після однієї з експертних лекції.

23 листопада 2023 р. відбулася зустріч омбудсмена проф. Марціна Віонцка з членами Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, які представляють меншини та іншими представниками меншин. На засіданні взяв участь – як співголова СКУНіЕМ та представник української меншини в цій комісії – директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович.

Зустріч розпочав омбудсмен проф. М. Віонцка. Потім співголова СКУНіЕМ Г. Купріянович комплексно представив основні проблеми, на які вказують національні та етнічні меншини та громадськість, що використовує регіональну мову, зокрема в галузі культурного життя, освіти та політичного представництва. Присутні на засіданні представники окремих меншин звертали увагу на питання, особливо важливі для кожної із громад.

Це була перша зустріч омбудсмена проф. М. Віонцка з представниками національних та етнічних меншин після обрання омбудсменом у 2021 р.

Звіт та фотогалерея з зустрічі на веб-сайті офісу омбудсмена:

https://bip.brpo.gov.pl/pl/content/rpo-potkanie-komisja-wspolna-rzad-sechszesestosci-narodowe-etniczne

26 листопада 2023 року в програмі “Українське слово” вийшов репортаж про VII Підляську українську наукову конференцію, яка відбулася 17-18 листопада 2023 року в Міській публічній бібліотеці в Більську Підляському та Міському центрі культури, спорту і відпочинку в Кліщелях.

Реляція: https://bialystok.tvp.pl/74356903/26112023

Почесний патронат: Бургомістр Кліщель, Бургомістр Міста Більськ на Підляшші, Бургомістр Міста Гайнівка, Бургомістр Міста Cім’ятичі, Війт ґміни Більськ на Підляшші.

Медіа-патронат: Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», Польське радіо Білосток, Польське телебачення Білосток, інтернет-портал bielsk.eu, „Kurier Podlaski – Głos Siemiatycz”.

Конференція відбувається завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, за підтримки Бургомістра Кліщель, завдяки підтримці приватних осіб та за підтримки Посольства України в Республіці Польща, Бургомістра міста Більськ на Підляшші, Бургомістра Міста Гайнівка, Війта ґміни Більськ на Підляшші.

Спонсори: Fundacja Arhelan – Społecznie Odpowiedzialni, Polska Sieć Sklepów „Arhelan”, Agencja Wydawnicza „Ekopress”, J.W. Zakład Transportowy.

23 листопада 2023 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович – як співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин та представник української меншини в цій комісії – взяв участь у засіданні меншинної частини Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин. Засідання відбулося у Варшаві в офісі Омбудсмена.

Це було перше стаціонарне засідання меншинної частини СКУНіЕМ за понад 11 місяців. На зустрічі обговорили поточну ситуацію національних і етнічних меншин після парламентських виборів і під час формування нового уряду та прийняли план дій меншинної частини СКУНіЕМ на найближчі тижні.

28 листопада 2023 р. було опубліковано комюніке Головної комісії розслідування злочинів проти польського народу про припинення розслідування щодо акції «Вісла». Акція «Вісла» охопила також Південне Підялшш – повіти Біла Підляська та Володава, звідки місцеве українське православне населення переселено на північні і західні землі Польщі. Рішення про припинення розслідування щодо акції «Вісла» прокурором Інституту національної пам’яті з Відділової комісії з розслідування злочинів проти польського народу в Ряшеві та аргументи, використані для його виправдання, викликали обурення та протести. Кілька десятків істориків, громадських діячів, журналістів і діячів культури звернулися з відкритим листом з цього приводу до спікерів Сейму та Сенату. Позицію щодо припинення Інститутом національної пам’яті розслідування щодо акції «Вісла» прийняли також члени Українського історичного товариства в Польщі. Підписантами обох документів є також голова Наукової ради Підляського наукового інституту проф. Роман Висоцький та директор Інституту д-р Григорій Купріянович.

У відкритому листі до спікерів Сейму та Сенату щодо рішення прокурора Інституту національної пам’яті припинити розслідування щодо акції «Вісла», серед іншого, зазначено:

«Обґрунтування цього рішення є ж бо для нас, громадян РП, легітимізацією в демократичній Республіці Польща комуністичної пропаганди й антиукраїнських наративів, які роками культивується в Польщі націоналістично-кресовими середовищами та, особливо з 2014 року, пропагандою путінської Росії.»

«ІНП визнав, що примусова депортація українців, здійснена силовими структурами комуністичної Польщі, позбавлення їх домівок, нажитого майна, терор, знищення інституцій та розпорошення з метою національної асиміляції, здійснена для “остаточного вирішення українського питання”, була прикладом гуманізму і навіть відповідала потребам та очікуванням депортованих. До цього аргументу не дійшла навіть комуністична влада ПНР.

У процесі слідства прокурор ІНП визнав за доцільне повністю знехтувати глибокими дослідженнями польських істориків. Всупереч очевидним історичним фактам, він не знайшов підстав для висновку, що переселення в рамках акції “Вісла” було злочином проти людяності та комуністичним злочином.»

«В демократичній державі неприпустимо нехтувати громадянськими правами, порушувати законодавство заради меркантильних політичних потреб. Засуджуючи рішення й обґрунтування, опубліковане Інститутом національної пам’яті стосовно акції “Вісла”, ми стаємо на бік усіх тих, для кого важлива повага до правди й елементарне почуття справедливості.»

Польський і український тексти листа доступні на порталі Збруч:

https://zbruc.eu/node/117125

Позиція Українського історичного товариства в Польщі включає таку оцінку рішення прокурора ІНП щодо припинення розслідування щодо акції «Вісла»:

«З великим обуренням ми сприйняли рішення прокурора Інституту національної пам’яті про припинення слідства у справі проведеної у 1947 році польською комуністичною владою акції “Вісла”, в якому зазначено: “У ході розслідування не було виявлено підстав для висновку, що переселення було злочином проти людяності або комуністичним злочином”. Обґрунтування прокурором ІНП цієї тези суперечить елементарним історичним знанням про акцію “Вісла”, що містяться в численних наукових історичних дослідженнях, а також нормам правової держави.»

«Акція “Вісла” є актом репресій, здійсненим без жодних правових підстав.»

«Акція виселення, яку здійснювали підрозділи Війська Польського, частини Корпусу внутрішньої безпеки, що входили до складу оперативної групи “Вісла”, фактично мала характер депортації українського населення з метою його асиміляції.»

«країнське населення у 1947 році змусили покинути рідну місцевість, незаконно позбавили особистої свободи, що поєднувалося з психічними та фізичними тортурами. Під час операції “Вісла” було також привласнення рухомого і нерухомого майна, що належало вселеним родинам. Руйнування їхньої спадщини, особливо церков і цвинтарів, було для них черговою – після виселення – формою репресій і приниження.

На західних і північних теренах українські родини не мали можливості вибору місця проживання. Вони мусили замешкати там, куди були скеровані адміністрацією, зокрема в непридатних для проживання об’єктах. Водночас були непоодинокі випадки релокацій, якщо адміністрація вважала, що кількість українських родин у місці поселення є надто великою. Виселені українці перебували під постійним наглядом органів безпеки та цивільної міліції.»

«На нашу думку, прокурор ІНП, обґрунтовуючи припинення слідства у справі акції “Вісла”, виправдав всупереч Закону про ІНП та чинному законодавству Республіки Польща комуністичний злочин.»

Позиція Українського історичного товариства в Польщі у зв’язку з припиненням Інститутом національної пам’яті розслідування щодо акції “Вісла” (український текст):

https://zbruc.eu/node/117133

Комюніке Головної комісії розслідування злочинів проти польського народу:

https://rzeszow.ipn.gov.pl/pl8/dla-mediow/komunikaty/194452,Umorzenie-sledztwa-w-sprawie-decyzji-o-akcji-Wisla.html?fbclid=IwAR23O-RUUffiNGDWqGF2UW-KM39cWg9U1PpR7-Q9iGmjVXR_GS5Yx5p5skw

Продовжуємо публікацію творів переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це промоція літературних творів, створених українськими говірками Підляшшя, популяризація конкурсу та вихід до широкої аудиторії з літературою, написаною «по-свойому».

На нашому сайті можна зараз читати оповідання Юрія Плеви під назвою «Жаворонок в Америку поїехав». Автор подав на конкурс три оповідання, окрім згаданого – «Батюшка влюбівся» та «Маруся, комуніста, фашиста і другі мужчини», за які був нагороджений одним із двох перших місць у категорії «проза». Орім того Юрій Плева був нагороджений Відзнакою «За майстерність слова та тонкий гумор».

Текст цілого твору знайдете за посиланням:

Юрій Плева «Жаворонок в Америку поїехав»

***

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Підляський архів, що діє в рамках Підляського наукового інституту, постійно збагачується новими матеріалами. Останнім часом передано до нього матеріали зі спадщини померлого народного скрипаля з села Збуч у ґміні Чижі – Петра Юшкевича. Речі по народному музикантові передали нові власники його хати в Збучі.

Серед матеріалів, переданих до Підляського архіву, є в першу чергу книжки, в тому числі цінні, архівні.

Окрім того серед речей – дуже багато нотних записів пісень: церковних, а також білоруською, польською та українською мовами. Оскільки протягом свого довгого життя Петро Юшкевич вів церковний хор та працював з багатьма ансамблями, є й подяки та дипломи. Одна із нагород – це «Почесна грамота» Кабінету міністрів України»: «За вагомий особистий внесок у розвиток, популяризацію української культури за кордоном, збереження національного мистецтва, творчу ініціативу в організації та проведенні мистецьких заходів».

В переданих матеріалах знайшлися й дві автобіографії митця, в яких він описав своє довге, життя – починаючи від біженства, під час якого в 1916 році він народився.

Матеріали, які належали до скрипаля Петра Юшкевича збагатять колекцію, пов’язану з підляськими народними митцями та важливими постатями з Підляшшя, яка знаходиться в Підляському архіві.

Підляський архів діє в структурі Підляського наукового інституту з 2020 р. Його існування фінансується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.