Цвинтар в Чижах як джерело знань про іменні традиції. Жіночі імена

Два тижні тому на нашому сайті представили ми приклади чоловічих імен, записаних у місцевому говірковою варіанті, які знайшлися на надгробних пам’ятках цвинтаря православної парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах. Тим разом подамо цікавіші приклади жіночих імен.

Тема цікава, оскільки – про що варто пригадати – форми в інскрипціях записані, як правило, російською мовою. Останніми роками щораз частіше з’являються також надгробні написи польською. Попри те дослідник місцевої іменної традиції та – взагалі – дослідник українських говірок Підляшшя – знайде на кладовищі в Чижах дуже багато цінного мовного матеріалу. Це пов’язано з тим, що в багатьох інскрипціях видно фонетичні риси української мови та багато імен померлих їхні нащадки записували не по-російськи чи по-польськи (хоча за допомогою російських або польських букв), але згідно з місцевою вимовою.

Ось цікавіші жіночі імена, записані в українському говірковою варіанті. Подаємо коротенький опис та фотографію.

  • Місцева форма імені Julianna (поль.) – Уляна (укр.) – така ж сама, як літературна, тобто Уляна. Саме такий варіант імені дуже часто з’являється в інскрипціях на цвинтарі в Чижах.
  • Характерною особливістю для українських імен стала, між іншими, заміна церковнослов’янського початкового «є» на «я», напр. Елена (рос.) – Олена (укр.), Евдокия (рос.) – Явдоха (укр.). Це явище, притаманне також українським говіркам Підляшшя. У селах парафії Чижі досі вживаються такі іменні форми, як Остап, Явдокім, Явдоха, Явдося, Олєна та інші, які є доказом того фонетичного явища. Цю характерну рису української мови видно подекуди в інскрипціях, в яких з’являються такі форми, як напр. Явдокия (запис російськими буквами).
  • Іншою українською фонетичною рисою є чергування «у» – «в», що й помітне часом в іменних формах, напр. місцеве Устинка – Встинка, тобто Justyna (поль.), Устина (укр.). У говірці мешканців сіл у парафії Чижі «в» вимовляється найчастіше як «у» нескладотворче (Ўстинка). Виявляється, що форми з «в» можна знайти також на надгробних пам’ятках на цвинтарі в Чижах (Встыній).
  •  Місцева форма імені Julita (поль.) – Улита (укр.) це Уліта. Часто жителі сіл у парафії Чижі вживають й здрібнені, пестливі форми Улітка, Уліся. Форму Уліся (у записі російськими буквами – Улися) вдалося зафіксувати на надгробній могилі.
  • Ще одна цікава місцева форма жіночого імені – Акуліна, тобто Akilina (поль.) – Килина (укр.).
  • Згідно з місцевою твердою вимовою «р» записано форму імені Maryna (поль.), Марина (укр.) – Марына.

*******************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Публікація виражає лише погляди автора/ів і не може ототожнюватися з офіційною позицією Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

Цвинтар в Чижах як джерело знань про іменні традиції. Жіночі імена

Цвинтар в Чижах як джерело знань про іменні традиції. Жіночі імена

Два тижні тому на нашому сайті представили ми приклади чоловічих імен, записаних у місцевому говірковою варіанті, які знайшлися на надгробних пам’ятках цвинтаря православної парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах. Тим разом подамо цікавіші приклади жіночих імен.

Тема цікава, оскільки – про що варто пригадати – форми в інскрипціях записані, як правило, російською мовою. Останніми роками щораз частіше з’являються також надгробні написи польською. Попри те дослідник місцевої іменної традиції та – взагалі – дослідник українських говірок Підляшшя – знайде на кладовищі в Чижах дуже багато цінного мовного матеріалу. Це пов’язано з тим, що в багатьох інскрипціях видно фонетичні риси української мови та багато імен померлих їхні нащадки записували не по-російськи чи по-польськи (хоча за допомогою російських або польських букв), але згідно з місцевою вимовою.

Ось цікавіші жіночі імена, записані в українському говірковою варіанті. Подаємо коротенький опис та фотографію.

  • Місцева форма імені Julianna (поль.) – Уляна (укр.) – така ж сама, як літературна, тобто Уляна. Саме такий варіант імені дуже часто з’являється в інскрипціях на цвинтарі в Чижах.
  • Характерною особливістю для українських імен стала, між іншими, заміна церковнослов’янського початкового «є» на «я», напр. Елена (рос.) – Олена (укр.), Евдокия (рос.) – Явдоха (укр.). Це явище, притаманне також українським говіркам Підляшшя. У селах парафії Чижі досі вживаються такі іменні форми, як Остап, Явдокім, Явдоха, Явдося, Олєна та інші, які є доказом того фонетичного явища. Цю характерну рису української мови видно подекуди в інскрипціях, в яких з’являються такі форми, як напр. Явдокия (запис російськими буквами).
  • Іншою українською фонетичною рисою є чергування «у» – «в», що й помітне часом в іменних формах, напр. місцеве Устинка – Встинка, тобто Justyna (поль.), Устина (укр.). У говірці мешканців сіл у парафії Чижі «в» вимовляється найчастіше як «у» нескладотворче (Ўстинка). Виявляється, що форми з «в» можна знайти також на надгробних пам’ятках на цвинтарі в Чижах (Встыній).
  •  Місцева форма імені Julita (поль.) – Улита (укр.) це Уліта. Часто жителі сіл у парафії Чижі вживають й здрібнені, пестливі форми Улітка, Уліся. Форму Уліся (у записі російськими буквами – Улися) вдалося зафіксувати на надгробній могилі.
  • Ще одна цікава місцева форма жіночого імені – Акуліна, тобто Akilina (поль.) – Килина (укр.).
  • Згідно з місцевою твердою вимовою «р» записано форму імені Maryna (поль.), Марина (укр.) – Марына.

*******************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Публікація виражає лише погляди автора/ів і не може ототожнюватися з офіційною позицією Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*