Іменні традиції села Ляди у XVIII столітті

Ляди — невелике, щораз більше обезлюднене село в Польщі, розташоване в Підляському воєводстві, у Гайнівському повіті, у ґміні Чижі. Знаходиться воно на території фільварку, заснованого в 1559 році, а перша згадка про нього походить з Люстрації Підляського воєводства з 1576 року, де зафіксовано млин і став. У другій половині 18 століття місцевий фільварок був частиною маєтку Яна Клеменса Браницького.

У селі протягом століть проживали як православні, так і католики. Донині православні розмовляють між собою архаїчною українською говіркою. Як наголошують старші мешканці, також місцеві католики колись користувалися місцевою говіркою: «З намі то вони говорилі по-нашому, по-руські, а міжи собою по-пуольські».

Православні жителі села належать до парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах, а вірні Римо-католицької церкви – до парафії Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та св. Станіслава єпископа і мученика у Нарві.

Цікаву інформацію про іменну традицію невеликого села Ляди можна знайти в метриках колишньої уніатської парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах з XVIII ст., в яких є записи як про руських, а на той час уніатських мешканців села Ляди, так і про їхніх сусідів-католиків, які досить часто хрестили своїх дітей не в Нарві, а – можливо, через віддаленість чи з інших практичних причин – в чижівській уніатській церкві.

Усі записи в записах робилися польською мовою, але багато форм імен, прізвищ і прізвиськ подано в діалектній формі. Привертає увагу фонетична неоднорідність, яка може бути пов’язана з недосконалістю тогочасного правопису, а також із труднощами місцевого пароха, який намагався записати церковні чи діалектні форми польською мовою.

Те, що записи в метриках стосуються мешканців села Ляди католицького віросповідання, підтверджується додатковою інформацією, зафіксованою в записах, напр.: «z Rodzicow szlach[etnych]: Pana Michała y Eleny Kuczynskich», «Kumostwo pierwszej pary Szlachet[ny] wachmistrz Imc P. Michał Binkiewicz z P. Katarzyno Olifirowiczowsko», «Anno Maryanno Grossyn Ogrodnikowo Ladzko».

Іноді на католицьке походження можуть вказувати польські імена, яких не давали руським мешканцям села Ляди та інших місцевостей тодішньої парафії Чижі, або також польські прізвища, напр.: «Z Lady […] Okrzciłem Syna Antoniego Jana z Rodzicow Antoniego y Ludwiki Wiszniewskich, Kum Szln: Woyciech Kokolski, K: Szln: Anna Miastkowska».

У записах з метрик парафії в Чижах, які стосуються села Ляди, можна знайти багато цікавих імен, які не були популярними серед місцевого руського населення, наприклад: np. Konstancyi Pienkowskiey, Albertego Zinowca, Pan Wiktoryn Pierzchała, Petronella Pierzchalanka, Franciszek Kostecki, Wawrzynca Korbutowicza, Melchior Jaworowski. Як можна здогадатися, вони стосуються саме католиків з села Ляди.

Імена, які носило руське населення, що проживало в Лядах, не відрізняються від тих, які носили мешканці інших сіл колишньої уніатської парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах з XVIII ст., наприклад: Naum Macieiuk, katerzyna Semenianka, Joana y Theodory Liaszukow, Niczypora y Matrony Szczurukow, Korniła y Zofiy Iwaniukow, Panasa y Mełachy Kudluk, Korniła y Zofi wowtoniukow та ін. Як бачимо, імена, прізвища та форми родинних прізвиськ іноді пишуться місцевою говіркою (наприклад, Niczypora, Korniła, Panasa, Semenianka). Однак часом це польські форми або поєднання польської форми з діалектною (наприклад, katerzyna). Ретельний аналіз імен цього одного села, однак, потребує більш детального дослідження.

Дуже часто в записах зустрічаються руські імена поряд із прізвищами, які вказують на польське походження, або навпаки, напр.: Wasil Suchodolski, Jrynij Glinskiey. Такі записи можуть бути свідченням явного впливу польської та місцевої руської традиції одна на одну. Часто в колишній уніатській парафії Успіння Пресвятої Богородиці ХVІІІ століття в Чижах дітей-католиків хрестили руські жителі, а місцеві україномовні хрестили дітей-католиків.

***********************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.