Прізвиська в селах на Підляшші

Прізвиська – найчисленніші й найрізноманітніші антропоніми. Вони супроводжують людство з давніх-давен, і сьогодні все ще зустрічаються в розмовній, щоденній мові, переважно в невеликих сільських громадах, але також наприклад в учнівському середовищі.

Прізвиська (у місцевій українській говірці: пруозвіско, по-гулічному) досі є популярним способом називати жителів села. У статті будуть представлені прізвиська, зібрані під час досліджень, проведених у рамках проекту Підляського наукового інституту «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть» у вибраних місцевостях чотирьох парафій: Чижі, Курашево, Кленики та Нове Березово.

Найчастіше прізвиська вживають за відсутності їхніх носіїв через їх жартівливий та іронічний характер. Іноді зустрічаються і образливі та непристойні кдички. Деякі із них перетворюються на родові прізвиська, які переймаються наступними поколіннями. Тоді вони втрачають первісний жартівливий чи іронічний характер і вживаються також у присутності носія.

У статті подано вибрані прізвиська, зібрані під час досліджень традиційних імен у селах чотирьох парафій. Тема прізвиськ надзвичайно багата і ще потребує ґрунтовного наукового вивчення та опрацювання.

Ось приклади форм, які функціонують на досліджуваній території.

Прізвиська, що походять від імені

Як прізвиська можуть використовуватися перетворені імена та їх зменшувальні форми.

Приклади зменшувально-пестливих жартівливих форм:

Клавдіейка – від діалектної форми Клавдя, пол. Klaudia, укр. Клавдя

Любшта – від діалектної форми Люба, пол. Luba, укр. Люба

Варожка – від діалектної форми Варка, зменшуване від Варвара, пол. Barbara, укр. Варвара

Іноді прізвиська лише пов’язані з іменами їх носіїв, наприклад:

Міесець – прізвисько чоловіка з рідкісним іменем Авґуст, пол. Augustyn, укр. Августин (асоціація з російською назвою місяця август – серпень)

Прізвиська, що походить від місцевості/місця походження

Горновець – прізвисько чоловіка з Горнова поблизу Сім’ятич

Кнороз – прізвисько чоловіка з села Кнорози

Польовий – прізвисько чоловіка, предки якого жили на колонії («на полі»)

Раколупка – прізвисько жінки з села Раковичі

Шляхціц – прізвисько чоловіка зі шляхетського села; Шляхцянка – прізвисько дружини того чоловіка

Прізвиська, що походять від місцевості /місця походження, часто мають нейтральний характер і передаються нащадкам, стаючи сімейними прізвиськами. Однак є й такі, що мають гумористичний характер (наприклад, Раколупка).

Прізвиська від етнонімів

Українцьови – прізвисько, яке стало родовим прізвиськом родини, в якій був предок родом з України.

Подібно до прізвиськ, що походять від місцевості/місця походження, форми, утворені від етнонімів, часто мають нейтральний характер.

Прізвиська від загальних назв

В обстежених селах ще збереглося чимало прізвиськ, що походять від загальних назв. Сільським жителям часто важко пояснити їхнє походження. Ось приклади цього типу прізвиськ, які часто є утворені від діалектних слів:

Цукор – пол. cukier, укр. цукор

Махорка – пол. machorka, укр. махорка

Медвіедь – пол. niedźwiedź, укр. ведмідь (колись: медвідь)

Перець – пол. pieprz, укр. перець

Роза – пол. róża, укр. троянда, рожа, роза

Прізвиська за зовнішністю

Зовнішній вигляд часто стає мотивацією для створення прізвиськ. Тож якщо хтось лисий, то в селі його називають, наприклад, Лиси Іван, з веснянками – Рабий, пол. piegowaty, укр. рябий. Людина з пористою шкірою називається від назви різального інструменту – Рашпель, Рашплюк.

Прізвиська за рисами характеру

Як і зовнішність, так і риси характеру можуть стати спонуканням до створення прізвиськ, часто образливих і вульгарних. Якщо хто боязкий, то його називають Заєць – пол. zając, укр. заєць, упертий – Козьол – пол. kozioł, укр. козел та ін.

Прізвиська від одноразових подій

Цікаву групу становлять прізвиська, які походять від одноразових дій, наприклад від неправильно вимовленого слова борщ, пол. barszcz, укр. борщ – виникло прізвисько Бощ – його дали чоловікові, який сказав, коли його мати варила борщ: алє гожи бощ.

Це лише деякі прізвиська, які вживали в обстежених селах. Часто вони відображають фонетичні та лексичні особливості, найбільш характерні для мовлення даного села. Тому це чудовий матеріал не лише для дослідників антропонімії, але й для діалектологів.

************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.