6/19 січня Православна церква відзначає одне з найважливіших свят – Хрещення Господнє. В народній традиції сіл у ґміні Чижі це Три Круолі, Крещенські празнік, Крещеніє.

Напередодні є Водяная Коляда, Водяная Колєда або просто Коляда, тобто другий Святвечір. Люди готували на неї пісні страви, хоча була вона вже скромнішою, ніж врочиста вечеря напередодні Різдва Христового.

Центральне місце серед ритуалів свята Хрещення Господнього займають обряди, пов’язані з водою. У минулому в селах ґміни Чижі воду святили двічі – напередодні свята, а також вночі після Водяної коляди.

У день, що попереджує Хрещення Господнє, деякі люди стримувалися зі стравами до часу освячення води.

З церкві придут удень, як пос’ятят воду, принесут, поп’ют, і тогди сядают їесті. Так саме наготов’ят такого постового, і маку намочат, навертят.

Вже на Коляду Водяную лягают спаті раніей, а вночие ідут до церкві. І на Руздво служба вночие била, і на Нови руок служба вночие била, і на Крещеніє вночие.

У селах ґміни Чижі якраз нема більших річок, тому й на відміну від тих місцевостей, де воду святили в річках, крещенські обряди відбувалися коло колодязів або в місцях, де були джерельця.

На Коляду їехалі до церкви і там светілі. Колісь гоже било – виходілі пуд колодець, голуби випускалі ж. То в тую нуоч вже їедем до церкви і над раньом ідем пуд колодець і батюшка коло колодеця все светів воду. А вже тепер віедра і в церкві.

Найбільш поширена назва свята – Три Круолі – з’явилася ймовірно в часи унії під впливом польської мови.

У селах ґміни Чижі святкують цей празник три дні:

На Три Круолі поздравлялі з Трома Кролямі. «З Першим Крольом», чи «З другім Крольом» і «З Третім Крольом». Одказувалі «З тобою здоровим». Послі ще видумалі, што четверти день Трох Круолюв, то вже казалі, што то «возака».

До свята Хрещення Господнього продовжувалися так звані святі вечорі – Святиє Вечорие, Святкі.

До Трох Круолюв не можна било ввечери ні шиті, ні на дротах робіті. Билі Святиє Вечорие.

«Як у Святкі соплі, то врода на картоплі» – так старіші на основі погоди пробували здогадатися, чи буде урожай.

Біля свята Хрещення Господнього завжди були люті морози. Тому й як фразеологізм функціонує досі окреслення крещенські морози.

Після свята Водохреща починався сезон сватань і весіль.

«Криж у воду, молодия на пудводу» – говорили в селах ґміни Чижі. Бо ж саме після того, як освятять воду, молоді хлопці сідали на підводу або сані – шиткі – і їхали сватати дівчат.

Зразу після Хрещення Господнього люди розбирали ялинку.

На фотографіях Юрія Гаврилюка освячення води в Клениках, приблизно у 2000 році.

**********

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Документація і архівація традиційного фольклору ґміни Чижі», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.