У днях 21-22 жовтня 2022 p. в Бартошицях та Гурові Ілавецькому відбудеться Український освітній конгрес, організований Фондом Просвіта. Підляський науковий інститут став одним із партнерів події.
Метою конгресу є розроблення спільної стратегії розвитку української освіти в Польщі, методів протидії некорисним тенденціям у навчанні української мови, а також інтеграція українських вчителів у Польщі.
До участі в конгресі запрошується вчителів та батьків. Заявки можна складати на подані на афішах адреси електронної пошти.
2 червня 1957 року, тобто 65 років тому, виник гурток Українського суспільно-культурного товариства у Кліщелях. Мав він велике значення у розвитку українського національного життя на Північному Підляшші у післявоєнному періоді. Діяли при ньому бібліотека, хор і театральна група, зорганізовано навчання української мови у місцевій школі.
Найбільше розславила його діяльність театральна група, яка ставила вистави українською мовою. У 1966 році кліщелівські актори поставили п’єсу «Безталанна» Івана Карпенка-Карого, з якою зайняли І місце на Загальнопольському огляді аматорських театральних гуртків УСКТ у Перемишлі.
Гурток Українського суспільно-культурного товариства майже 10 років розвивав у Кліщелях культурну діяльність. Припинив існування після тиску з боку влади та білоруських активістів, які намагалися переконати, що в містечку немає українців.
Гурток УСКТ в Кліщелях відроджено в 1984 році. Три роки пізніше, в 1987 році виник гурток у Кузаві / Черемсі. У другій половині 1980-х на Підляшші існувало 5 гуртків Українського суспільно-культурного товариства, а коли виникло Об’єднання українців у Польщі, у 1990 році покликано Підляський відділ ОУвП, який точно 30 років тому – 1992 р. – перетворився на Союз українців Підляшшя.
У програмі «Українська думка» на Польському радіо Білосток можна почути репортаж Євгена Рижика про заснування Підляшської науково-літературної нагороди. Його ініціативу висунули Підляський науковий інститут та Союз українців Підляшшя. Премії вручатимуть восени у чотирьох категоріях: Літературна творчість, Наукова діяльність, Науково-популярна діяльність та Публіцистична творчість.
У програмі була представлена заява директора Підляшського наукового інституту д-р Григорія Купріяновичa.
Інформація про Нагороду та процес її присудження буде розміщена на веб-сайті Підляського наукового інституту: www.pninstytut.org
Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
15 травня 2022 року в програмі «Український перегляд» виступив директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович, який розповів про заснування «Підляської науково-літературної нагороди» та ініціативи Інституту.
Метою нагороди є популяризація української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя.
Інформація про Нагороду та процес її присудження буде розміщена на веб-сайті Підляського наукового інституту: www.pninstytut.org
Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
18 травня відбулася зустріч онлайн Організаційного комітету VІ Підляської української наукової конференції. Її метою було обговорити головні питання, пов’язані з цьогорічним науковим заходом Підляського наукового інституту.
Відомо, що шоста конференція відбудеться 18-19 листопада 2022 р., та її головною темою будуть депортації, переселення і міграції в історії Підляшшя – до 75-х роковин акції «Вісла». Цьогорічну наукову зустріч планується провести як на Північному, так і на Південному Підляшші – у Більську та в Білій.
Хоча головна тема конференції пов’язана з темою переселень, то все таки тематичний обсяг наукового заходу Інституту залишиться різноманітним та охопить проблематику Підляшшя у широкому значенні. Тому й до участі запрошуються як науковці, так і дослідники-аматори різних наукових дисциплін.
Підляська українська наукова конференція це найбільший захід Підляського наукового інституту та центральна наукова подія в житті української громади Підляшшя.
Інформацію на тему минулорічних наукових зустрічей можна знайти на сайті Інституту:
20 років тому, 21 травня 2002 року, почався Національний перепис населення, в якому, крім традиційних статистичних тем, вперше за післявоєнний час запитували про національність і рідну мову. У Підляському воєводстві українці виявилися третьою (після поляків та білорусів) національною групою. Загалом українську національну ідентичність заявив 1 441 житель Підляського воєводства.
Перепис показав, що найбільшим скупченням українців на Підляшші є Білосток, в якому українську національну ідентичність декларувало 417 осіб. Виявилося так само, що це один з найбільших міських осередків українців у Польщі – більш українців за даними перепису проживало лише в таких містах, як Перемишль (872 особи), Ольштин (588), Гурово Ілавецьке (505), Бартошиці (503) та Гіжицько (469).
Другим під оглядом численності скупченням українців на Підляшші виявився Більськ, в якому українцями назвало себе 308 осіб. На третьому місці знайшлася Черемха з числом 120 осіб, далі – Гайнівка (103) та сільська ґміна Більськ (94).
Найбільший відсоток українців (3,14% загалу населення) за даними перепису проживало в ґміні Черемха.
Національний перепис населення з 2002 року вперше на офіційному рівні показав, що у Підляському воєводстві проживають люди, які відверто кажуть про себе, що вони українці. Наступний перепис – з 2011 року – виявив уже 2 686 статистичних українців, тобто на понад 86 відсотків більше ніж у 2002 р. Уперше в тому переписі знайшлося запитання про віросповідання.
Скільки зараз людей заявляє про себе, що вони українці – покаже перепис, який відбувся в 2021 році. Дані про національно-етнічну приналежність та рідну мову будуть оприлюднені у вересні-листопаді цього року.
Сьогодні, 19 травня, Всесвітній день вишиванки. Це міжнародне свято, яке покликане в Україні в 2007 році з метою зберегти споконвічні народні традиції етнічного вишитого українського одягу. Відзначають його щороку в третій четвер травня.
До свята може долучитися кожен охочий, одягнувши вишиванку.
Це також нагода пошукати у своїх домах, зокрема в старих сільських підляських хатах – колишніх традиційних вишиванок.
На фото – традиційна підляська вишиванка з села Пасічники Великі в ґміні Гайнівка.
Вийшов друком другий у цьому році номер українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Як завжди у двомісячнику знайшлися статті осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом та тексти про заходи Інституту.
У № 2/2022 Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує читачам статтю «Україна – бій за свободу. Росія – боротьба проти неминучого майбутнього (З редакторських нотаток 2014 року)». У номері знайшовся також його текст про сім’ю Харламповичів та стаття про село Міський Ліс (зараз Пасічники Великі), під заголовком «Zagadka Mieśkoho Liesa, czyli skąd się wzięła wieś Pasieczniki Duże i przysiółek Siemiwołoki».
Людмила Лабович, секретар Підляського наукового інституту, пише про російську агресію на Україну з точки зору Підляшшя. Окрім того в циклу «Про нашу мову просту – непросту» авторка описує лексику, яка пов’язана з війною і нещастям.
У другому номері «Над Бугом і Нарвою» за 2022 рік про останню активність Інституту можна прочитати у хроніці подій «З організованого життя над Бугом і Нарвою». Є заохочення до участі в Підляському літературному конкурсі «Пішемо по-свойому», що його організує Підляський науковий інститут у партнерстві з Союзом українців Підляшшя.
«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у цілій Польщі.
Інформацію, де продається часопис, можна знайти за посиланням:
Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці, а від № 1/2022 – також у формі е-видання. Електронний варіант часопису можна купити за посиланням:
На сторінках українського тижневика «Наше Слово» опубліковано статтю про заснування Підляшської науково-літературної нагороди. Метою її створення є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя.
Інформація про Нагороду та процес її присудження буде розміщена на веб-сайті Підляського наукового інституту: www.pninstytut.org
Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
15 травня 2022 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович виголосив лекцію «Син Лемковини, православний ієрарх, український патріот: життєвий шлях архиєпископа Перемиського і Новосанчівського Адама (1926–2016)». Лекція відбулася в рамках циклу «Люблинські читання» під час традиційної зустрічі при чаю після Літургії в Православній Парафії свт. Петра (Могили) в Люблині. Організаторами заходу були Українське Товариство та Православна Парафія свт. Петра (Могили) в Люблині, а відбувся він завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
Дослідник з ПНІ підкреслив, що архиєпископ Адам це одна із ключових постатей в історії Православної Церкви та української громади в Польщі на зламі ХХ та ХХІ ст. ст. Його біографія та діяльність були представлені на фоні історії Лемківщини та минулого Православної Церкви в Польщі ХХ-ХХІ століть. Доповідач наголошував, що для архиєпископа Адама очевидним було те, що «стояння у Православній Вірі та передання її наступним поколінням пов’язане зі збереженням усієї спадщини предків: прадідівської віри, культурної традиції та рідної мови». Звернув увагу, що в його служінні особливо помітним було послідовне збереження місцевих українських церковних традицій у літургійному житті та душпастирській практиці.
Під час зустрічі відбулася також презентація книжки «Нехай буде воля Твоя, Господи. Духовний заповіт Архиєпископа Перемиського і Новосанчівського Адама» (Люблин-Сянік 2021), яка була видана наприкінці минулого року з нагоди 5-х роковин смерті владики Адама. Кожен із учасників зустрічі дістав примірник книжки.
