Прізвища у парафії у Новому Березові, ч. І

Православна парафія у Новому Березові (говірковий варіант Нове Березово – Nowe Berezowo – був до кінця 2002 року офіційною назвою села) знаходиться у деканаті Гайнівка, Варшавсько-Більської єпархії. Обіймає вона села: Нове Березово, Борок, Хитра, Чижики, Дубичі Осочні, Новий Корнин, Прогалі, Старе Березово, Шостаково і Вигода, які в переважній більшості належать до ґміни Гайнівка.

На території парафії знаходяться три церкви та п’ять каплиць, з чого аж дві церкви та дві каплиці в самому Новому Березові.

Парафіяльним храмом є церква Вознесіння Господнього, однак увагу – з огляду на свій пам’ятковий характер, – привертає церква св. Апостола і Євангеліста Івана Богослова з 1771 року.

За селом знаходяться два цвинтарі. Старіший, пам’ятковий, був уже описуваний на Інтернет-сайті Підляського наукового інституту:

З середини ХІХ ст. походить православне кладовище з церквою Преображення Господнього за селом, неподалік від Вигоди.

Увагу дослідника колишньої іменної спадщини Підляшшя привертають різноманітні іменні форми, а також прізвища.

Парафія у Новому Березові має свої власні цікаві іменні традиції. Відвідавши цвинтар, можна побачити такі характерні прізвища, як Бірилко, Чурак, Ґацута, Ялоза, Кіцель, Кубайчук, Мороз, Овласюк, Пліс, Швед, Шварц або Трещотко. Часто на основі прізвища можна здогадатися, звідки родом його носій або предки. Для прикладу, прізвище Пліс – характерне для села Шостакова, натомість Трещотко – дуже популярне у Старому Березові.

Багато форм прізвищ виникло, ймовірно, від прізвиськ, наприклад Кобилко, Мороз, Шпілько. Однак сьогодні дуже складно з повною певністю пояснити, чому предка прозивали саме так, а не інакше (Мороз – тому, що хтось був холодним у спілкуванні з іншими?). Деякі прізвища виникли від занять предків (Токарчук – від «токарко», тобто син токаря). Однак переважна більшість форм прізвищ, так як і в інших селах Підляшшя між Бугом та Нарвою, виникла від говіркових форм імен, наприклад:

Якдосюк – Явдуось – Євдокій,

Омельянюк – Омелян,

Осіп’юк – Осіп – Йосип.

Які найцікавіші прізвища, що виникли від патронімічних форм, тобто від імені предка, вдалося записати на цвинтарі в Новому Березові – представимо в нашій черговій статті.

Далі буде.

********************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Публікація виражає лише погляди автора/ів і не може ототожнюватися з офіційною позицією Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

Прізвища у парафії у Новому Березові, ч. І

Прізвища у парафії у Новому Березові, ч. І

Православна парафія у Новому Березові (говірковий варіант Нове Березово – Nowe Berezowo – був до кінця 2002 року офіційною назвою села) знаходиться у деканаті Гайнівка, Варшавсько-Більської єпархії. Обіймає вона села: Нове Березово, Борок, Хитра, Чижики, Дубичі Осочні, Новий Корнин, Прогалі, Старе Березово, Шостаково і Вигода, які в переважній більшості належать до ґміни Гайнівка.

На території парафії знаходяться три церкви та п’ять каплиць, з чого аж дві церкви та дві каплиці в самому Новому Березові.

Парафіяльним храмом є церква Вознесіння Господнього, однак увагу – з огляду на свій пам’ятковий характер, – привертає церква св. Апостола і Євангеліста Івана Богослова з 1771 року.

За селом знаходяться два цвинтарі. Старіший, пам’ятковий, був уже описуваний на Інтернет-сайті Підляського наукового інституту:

З середини ХІХ ст. походить православне кладовище з церквою Преображення Господнього за селом, неподалік від Вигоди.

Увагу дослідника колишньої іменної спадщини Підляшшя привертають різноманітні іменні форми, а також прізвища.

Парафія у Новому Березові має свої власні цікаві іменні традиції. Відвідавши цвинтар, можна побачити такі характерні прізвища, як Бірилко, Чурак, Ґацута, Ялоза, Кіцель, Кубайчук, Мороз, Овласюк, Пліс, Швед, Шварц або Трещотко. Часто на основі прізвища можна здогадатися, звідки родом його носій або предки. Для прикладу, прізвище Пліс – характерне для села Шостакова, натомість Трещотко – дуже популярне у Старому Березові.

Багато форм прізвищ виникло, ймовірно, від прізвиськ, наприклад Кобилко, Мороз, Шпілько. Однак сьогодні дуже складно з повною певністю пояснити, чому предка прозивали саме так, а не інакше (Мороз – тому, що хтось був холодним у спілкуванні з іншими?). Деякі прізвища виникли від занять предків (Токарчук – від «токарко», тобто син токаря). Однак переважна більшість форм прізвищ, так як і в інших селах Підляшшя між Бугом та Нарвою, виникла від говіркових форм імен, наприклад:

Якдосюк – Явдуось – Євдокій,

Омельянюк – Омелян,

Осіп’юк – Осіп – Йосип.

Які найцікавіші прізвища, що виникли від патронімічних форм, тобто від імені предка, вдалося записати на цвинтарі в Новому Березові – представимо в нашій черговій статті.

Далі буде.

********************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Публікація виражає лише погляди автора/ів і не може ототожнюватися з офіційною позицією Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*