9 жовтня 2022 року відбулися в Люблині відзначення 75-і роковин акції «Вісла». Відзначення почалися молитвою за жертви акції «Вісла» у парафіяльній церкві Православної Парафії свт. Петра (Могили) в Люблині, згодом відбулася Скорботна зустріч у 75-і роковини акції «Вісла».
Під час зустрічі виступали дослідники родом з Підляшшя. Директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріяновича виголосив лекцію «Акція „Вісла” (1947) та Православна Церква». Д-р Андрій Єкатеринчук, працівник Інституту cоціології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині та член управи Товариства «Підляський науковий інститут» провів презентацію звукозаписів спогадів очевидців акції «Вісла». Підляський дослідник підкреслив вагомість спогадів та наблизив історію записів, які були зроблені десять років тому для Православного Інтернет-радіо Люблинсько-Холмської єпархії Orthodox.fm.
Організаторами заходів були: Українське Товариство, Православна Парафія свт. Петра (Могили) в Люблині, Люблинський інститут православної культури. Зустріч у 75-у річницю акції «Вісла» відбулася завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.
У програмі «Українське слово», доступній на YouTube-каналі Союзy українців Підляшшя, можна почути репортаж про літературні майстер-класи в рамках Підляського літературного конкурсу– «Пішемо по-свойому» тa інформацію про Підляськy науково-літературнy нагородy.
Про нагороду розповів директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович.
Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
Презентуємо постать блаженної пам’яті Івана Киризюка лавреата Підляської науково-літературної нагороди за 2022 рік у категорії „Літературна творчість”
Іван Киризюк (1949-2021) – підляський український поет, автор численних збірок віршів. Поетичні твори писав українською говіркою рідного села Крив’ятичі та українською літературною мовою. Поетичну творчість почав у 12-річному віці. Дебютував поезіями українською говіркою в 1971 році у білоруськомовному тижневику «Ніва» (Білосток). Від 80-х рр. ХХ ст. Поміщував свої поезії на сторінках українського тижневика «Наше слово» та додатку до нього «Наша культура», щорічника «Український календар» (пізніше «Український альманах»), згодом в Українському часописі Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» та в щорічнику «Український літературний провулок». Його твори друкувалися також у періодичних виданнях в Україні та в українській діаспорі. Автор поетичних збірок «Моя батьківщина — Підляшшя» (Люблін, 1982), «Пісні моєї сторони» (Більськ-Підляський, 1985), «Моїй батьківщині» (Варшава,1986), «Весна з русалками» (Більськ-Підляський, 1995), «На дорозі із кирилиці» (Париж-Львів-Цвікау, 1995), «Смак ягоди ожини» (Більськ-Підляський, 1999), «Кольори життя» (Більськ 2008), «Кондак жайворонка» (Більськ 2021). Член Національної спілки письменників України.
Іван Киризюк родом з села Крив’ятичі у Вурлянській ґміні. Будівельник за професією, на початку 70-х ХХ ст. деякий час працював на терені надсянської Західної Бойківщини, відтак працівник Міської управи у Більську. Був заступником бургомістра міста Більськ (1998-2002). Один із починателів і лідерів українського відродження на Північному Підляшші. Брав активну участь в організації в Більську українського культурного середовища, між іншим видавав рукописний літературний щорічник «Наш голос». Писав статті до української преси у Польщі. Протягом десятиліть заангажований в українське громадське життя на Північному Підляшші, брав участь у творенні українських організаційних структур в регіоні. Був співзасновником гуртка Українського суспільно-культурного товариства в Більську, головою Підляського відділу Об’єднання українців у Польщі, заступником голови Союзу українців Підляшшя. Був одним із ініціаторів та організаторів навчання української мови на Північному Підляшші.
Івана Киризюка можна вважати прекурсором літературної творчості рідними підляськими українськими говірками у середовищі народжених наприкінці 40-х та в 50-60-х рр. ХХ ст. молодих уродженців Більського і Гайнівського повітів, що стало важливим елементом українського національно-культурного пробудження на Північному Підляшші у 80-х рр. ХХ ст. Протягом пів століття був однією з ключових постатей українського літературного процесу на Північному Підляшші наприкінці ХХ та на початку ХХІ ст. ст.
7 жовтня 2022 р. директор Підляського наукового інституту д-р Григорій Купріянович був прийнятий Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Польща Василем Зваричем. Зустріч відбулася в Посольсьтві України у Варшаві.
В ході зустрічі порушено ряд питань, що стосувалися життя автохтонних українців у Польщі, збереження української культурної спадщини, розвитку української культури та підтримки України, яка захищається перед російською агресією.
Директор Інституту, зокрема, представив Послу діяльність Підляського наукового інституту, наближуючи різні сфери активності науково-дослідного закладу українського середовища Підляшшя, яких метою є дослідження, документація, популяризація і розвиток української культурної та мовної спадщини регіону. Директор ПНІ запросив Посла на Підляшшя для участі в заходах, організованих Інститутом.
Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
3 жовтня 2022 року в програмі «Українська думка» у Радіо Білосток з’явився репортаж про літературні майстер-класи в рамках Підляського літературного конкурсу– «Пішемо по-свойому».
Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
Категорія «Науково-популярна діяльність» – Юрій Плева
Категорія «Публіцистична творчість» – Євген Рижик.
Презентуємо постаті лавреатів.
Лавреат Підляської науково-літературної нагородиза 2022 рік
у категорії „Літературна творчість”
Іван Киризюк
Іван Киризюк (1949-2021) – підляський український поет, автор численних збірок віршів. Поетичні твори писав українською говіркою рідного села Крив’ятичі та українською літературною мовою. Поетичну творчість почав у 12-річному віці. Дебютував поезіями українською говіркою в 1971 році у білоруськомовному тижневику «Ніва» (Білосток). Від 80-х рр. ХХ ст. Поміщував свої поезії на сторінках українського тижневика «Наше Слово» та додатку до нього «Наша культура», щорічника «Український календар» (пізніше «Український альманах»), згодом в українському часописі Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» та в щорічнику «Український літературний провулок». Його твори друкувалися також у періодичних виданнях в Україні та в українській діаспорі. Автор поетичних збірок «Моя батьківщина — Підляшшя» (Люблін, 1982), «Пісні моєї сторони» (Більськ-Підляський, 1985), «Моїй батьківщині» (Варшава,1986), «Весна з русалками» (Більськ-Підляський, 1995), «На дорозі із кирилиці» (Париж-Львів-Цвікау, 1995), «Смак ягоди ожини» (Більськ-Підляський, 1999), «Кольори життя» (Більськ 2008), «Кондак жайворонка» (Більськ 2021). Член Національної спілки письменників України.
Івана Киризюка можна вважати прекурсором літературної творчості рідними підляськими українськими говірками у середовищі народжених наприкінці 40-х та в 50-60-х рр. ХХ ст. молодих уродженців Більського і Гайнівського повітів, що стало важливим елементом українського національно-культурного пробудження на Північному Підляшші у 80-х рр. ХХ ст. Протягом пів століття був однією з ключових постатей українського літературного процесу на Північному Підляшші наприкінці ХХ та на початку ХХІ ст. ст.
Лавреат Підляської науково-літературної нагородиза 2022 рік
у категорії «Наукова діяльність»
Микола Рощенко
Микола Рощенко – історик та філолог, доктор гуманітарних наук, автор численних наукових та популярно-наукових публікацій про історію Підляшшя, про українські говірки, фольклор та етнографію регіону. Автор першої фундаментальної монографії підляського міста Кліщелі. У колі наукових зацікавлень дослідника є також історія Холмщини в ХІХ та ХХ ст. ст., минуле Православної Церкви, історія України та українців у Польщі. Ініціатор та організатор численних наукових заходів. Був одним із редакторів та видавців спадщини підляського поета та перекладача Петра Куприся. Останніми роками дослідник багато уваги присвячує питанням демографії, підготував монографію присвячену статистиці українського населення Холмщини і Підляшшя в ХІХ-ХХ ст. ст.
Д-р Микола Рощенко від понад пів століття відіграє важливу роль у вивченні та популяризації української культурної спадщини та історії Підляшшя. Має значимий вплив на формування українського наукового середовища регіону, виконуючи роль корифея і ментора для молодшого покоління українських дослідників родом з Підляшшя.
Лавреат Підляської науково-літературної нагородиза 2022 рік
у категорії «Популярно-наукова діяльність»
Юрій Плева
Юрій Плева – любитель, дослідник і популяризатор підляської історії та культури. Автор трьох популярно-наукових, багатоілюстрованих книжок про села в ґміні Чижі: „Kuraszewo lata minione”, „Lady, Leniewo, Podrzeczany – na bielskim hostinciu” та „Kojły, Osówka, Szostakowo: tam, gdzie carowie bywali…”, які у цікавій і доступній формі наближують локальну історію місцевим мешканцям, зацікавлюють минулим і спадщиною Малої Батьківщини та предків. Автор різноманітних статей про історію, мову і традицію підляського села, учасник конференцій та зустрічей, на яких представляє доповіді присвячені тій проблематиці. У колі його зацікавлень, перш за все, історія та культура Малої Батьківщини – рідного села та навколишніх місцевостей у ґміні Чижі. Від років він записує усні перекази найстаріших мешканців, збирає старі фотографії, відшукує давні документи в архівах. Зараз готує до друку свою четверту книжку.
Юрій Плева у своїх виданнях показує часто невідомі сторінки місцевої підляської історії, зосереджуючись на минулому малих громад та звичайних людей, а також багатство народної культури підляського села. Він популяризує рідну українську говірку, показуючи, що «по-свойому можна не оно говориті, алє тоже пісаті». Це одна з тих постатей, які відіграють важливу роль у популяризації знань про культуру, мову та історію Підляшшя, про що засвідчує дуже велика популярність його книжок.
Лавреат Підляської науково-літературної нагородиза 2022 рік
у категорії «Публіцистична творчість»
Євген Рижик
Євген Рижик – радіожурналіст Польського Радіо Білостокз 1992 року, автор підляської радіопередачі українською мовою «Думка українська», яка представляє різні виміри життя Підляшшя, зокрема функціонування української мови, культури і традиції регіону та його історію і сьогодення. За 30 років підготував біля 2 тисяч передач. Автор кількох десятків радіорепортажів, а також кількохсот інших передач, зокрема присвячених проблематиці рільництва та природи. Від понад 20 років робить записи проповідей українською мовою для православної передачі Польського Радіо Білосток «Духовні зустірчі». Автор численних статей про Підляшшя на сторінках українського тижневика «Наше Слово» у 80-90-ті роки ХХ ст. Один із ініціаторів створення Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою».
Євген Рижик є однією із ключових постатей української журналістики на Підляшші, з особливо довгим стажем та досвідом і майстерністю журналістської роботи. Його публіцистична, журналістська та репортажна творчість від десятиліть формує обличчя українського медійного простору на Підляшші та здобуває визнання читачів та слухачів.
Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
1 жовтня 2022 р. у Більську на Підляшші y Союзi українців Підляшшя відбулися літературнi майстер-класи в рамках Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому». Підляський літературний конкурс «Пішемо по-свойому» має заохотити людей, котрі знають і використовують українські підляські говірки до літературної творчості власною мовою. Метою майстер-класів було заохочення і підготовка до участі в конкурсі його потенційних учасників – осіб, які пишуть літературні твори або планують започаткувати літературну творчість.
Першу частину майстер-класів провела Анета Примака-Онішк – журналістка та публіцистка, авторка книги «Bieżeństwo 1915. Zapomniani uchodźcy». Вoнa ознайомилa учасників із процесом творення літературних творів, відкриття тем чи історій, які можуть стати чудовим початком для створення нового твору. Вона поділилася власним досвідом як у літературній творчості, так і в пошуках історїй, які можуть стати основою літературного твору.
У другій частині майстер-класів журналістка, філолог і дослідник підляських говірок Людмила Лабович охарактеризувала українські говірки Підляшшя, звернувши увагу на їх специфіку та різноманітність. Вона також ознайомила з питаннями використання підляських говірок в літературі та різними способами їхнього запису.
Учасники майстер-класiв розповіли про власний досвід, пов’язаний з писанням текстів, і тим, що спонукало їх відвідати майстер-класи та поглибити свої знання про творення літературних творів та говірки Підляшшя.
Організатором події є Товариство «Підляський науковий інститут», партнером – Союз українців Підляшшя.
Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
Нещодавно видані монографії про поліські та підляські говірки збагатили бібліотеку Інституту. Подарував їх професор кафедри історії та культури української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки, проректор з навчальної роботи та рекрутації Юрій Громик.
Авторами обох монографій є дослідники Волинського національного університету імені Лесі Українки в Луцьку з Західнополіського ономастико-діалектологічного центру. Це монографії:
– Юрій Громик, Андрій Яворський «Поліські діалекти в сучасній художній літературі» (Луцьк 2022),
– Юрій Грицевич «Діалектний компонент у фольклорних текстах із Західного Полісся» (Луцьк 2022).
Дякуємо за цей цінніий дар нашій бібліотеці.
Бібліотека Підляського наукового інституту формується від початку існування Інституту. Нараховує вже понад тисячу видань. Її існування фінансується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.
