Автор: Григорій Купріянович
У «Нашому Слові» стаття про VII Підляську українську наукову конференцію
У одному з останніх номерів українського тижневика «Наше Слово» (№ 50/2023) з’явилася стаття Григорія Сподарика «Роль міст в минулому Підляшшя» (с. 14-15). У статті представлено хід VII Підляської української наукової конференції «Роль міст в минулому Підляшшя» (до 500-річчя надання міських прав Кліщелям), яка відбулася 17-18 листопада 2023 р. в Більську та Кліщелях.
Автор статті особливу увагу зосередив на доповідях д-ра Григорія Купріяновича, проф. Романа Висоцького, д-ра Вітольда Бобрика, д-ра Віктора Місіюка з Берестя та д-ра Рафала Дидича. У статті підкреслено, що «Особливе місце в тематиці конференції посіли Кліщелі, які відзначають 500-ліття надання їм міських прав».
Сайт українського тижневика «Наше Слово»: https://nasze-slowo.pl/
Організатори конференції: Підляський науковий інститут, Міське управління в Кліщелях.
Cпіворганізатори: Комісія польсько-українських культурних зв’язків Польської академії наук Відділення у Люблині, Союз українців Підляшшя, Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші, Міський центр культури, спорту та відпочинку в Кліщелях, Товариство любителів Кліщелівської землі, Православна парафія Успіння Пресвятої Богородиці в Кліщелях, Початкова школа в Кліщелях, Міська публічна бібліотека в Кліщелях, Гурток господинь «Мальва» в Кліщелях, Гурток сільських господинь у Добриводі, Гурток сільських господинь у Дашах.
Почесний патронат: Бургомістр Кліщель, Бургомістр Міста Більськ на Підляшші, Бургомістр Міста Гайнівка, Бургомістр Міста Cім’ятичі, Війт ґміни Більськ на Підляшші.
Медіа-патронат: Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», Польське радіо Білосток, Польське телебачення Білосток, інтернет-портал bielsk.eu, „Kurier Podlaski – Głos Siemiatycz”.
Конференція відбувається завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, за підтримки Бургомістра Кліщель, завдяки підтримці приватних осіб та за підтримки Посольства України в Республіці Польща, Бургомістра міста Більськ на Підляшші, Бургомістра Міста Гайнівка, Війта ґміни Більськ на Підляшші.
Спонсори: Polska Sieć Sklepów „Arhelan”, Agencja Wydawnicza „Ekopress”, J.W. Zakład Transportowy.
Голова Наукової ради та директор ПНІ підписантами листів у зв’язку з припиненням розслідування щодо акції «Вісла»
28 листопада 2023 р. було опубліковано комюніке Головної комісії розслідування злочинів проти польського народу про припинення розслідування щодо акції «Вісла». Акція «Вісла» охопила також Південне Підялшш – повіти Біла Підляська та Володава, звідки місцеве українське православне населення переселено на північні і західні землі Польщі. Рішення про припинення розслідування щодо акції «Вісла» прокурором Інституту національної пам’яті з Відділової комісії з розслідування злочинів проти польського народу в Ряшеві та аргументи, використані для його виправдання, викликали обурення та протести. Кілька десятків істориків, громадських діячів, журналістів і діячів культури звернулися з відкритим листом з цього приводу до спікерів Сейму та Сенату. Позицію щодо припинення Інститутом національної пам’яті розслідування щодо акції «Вісла» прийняли також члени Українського історичного товариства в Польщі. Підписантами обох документів є також голова Наукової ради Підляського наукового інституту проф. Роман Висоцький та директор Інституту д-р Григорій Купріянович.
У відкритому листі до спікерів Сейму та Сенату щодо рішення прокурора Інституту національної пам’яті припинити розслідування щодо акції «Вісла», серед іншого, зазначено:
«Обґрунтування цього рішення є ж бо для нас, громадян РП, легітимізацією в демократичній Республіці Польща комуністичної пропаганди й антиукраїнських наративів, які роками культивується в Польщі націоналістично-кресовими середовищами та, особливо з 2014 року, пропагандою путінської Росії.»
«ІНП визнав, що примусова депортація українців, здійснена силовими структурами комуністичної Польщі, позбавлення їх домівок, нажитого майна, терор, знищення інституцій та розпорошення з метою національної асиміляції, здійснена для “остаточного вирішення українського питання”, була прикладом гуманізму і навіть відповідала потребам та очікуванням депортованих. До цього аргументу не дійшла навіть комуністична влада ПНР.
У процесі слідства прокурор ІНП визнав за доцільне повністю знехтувати глибокими дослідженнями польських істориків. Всупереч очевидним історичним фактам, він не знайшов підстав для висновку, що переселення в рамках акції “Вісла” було злочином проти людяності та комуністичним злочином.»
«В демократичній державі неприпустимо нехтувати громадянськими правами, порушувати законодавство заради меркантильних політичних потреб. Засуджуючи рішення й обґрунтування, опубліковане Інститутом національної пам’яті стосовно акції “Вісла”, ми стаємо на бік усіх тих, для кого важлива повага до правди й елементарне почуття справедливості.»
Польський і український тексти листа доступні на порталі Збруч:
Позиція Українського історичного товариства в Польщі включає таку оцінку рішення прокурора ІНП щодо припинення розслідування щодо акції «Вісла»:
«З великим обуренням ми сприйняли рішення прокурора Інституту національної пам’яті про припинення слідства у справі проведеної у 1947 році польською комуністичною владою акції “Вісла”, в якому зазначено: “У ході розслідування не було виявлено підстав для висновку, що переселення було злочином проти людяності або комуністичним злочином”. Обґрунтування прокурором ІНП цієї тези суперечить елементарним історичним знанням про акцію “Вісла”, що містяться в численних наукових історичних дослідженнях, а також нормам правової держави.»
«Акція “Вісла” є актом репресій, здійсненим без жодних правових підстав.»
«Акція виселення, яку здійснювали підрозділи Війська Польського, частини Корпусу внутрішньої безпеки, що входили до складу оперативної групи “Вісла”, фактично мала характер депортації українського населення з метою його асиміляції.»
«країнське населення у 1947 році змусили покинути рідну місцевість, незаконно позбавили особистої свободи, що поєднувалося з психічними та фізичними тортурами. Під час операції “Вісла” було також привласнення рухомого і нерухомого майна, що належало вселеним родинам. Руйнування їхньої спадщини, особливо церков і цвинтарів, було для них черговою – після виселення – формою репресій і приниження.
На західних і північних теренах українські родини не мали можливості вибору місця проживання. Вони мусили замешкати там, куди були скеровані адміністрацією, зокрема в непридатних для проживання об’єктах. Водночас були непоодинокі випадки релокацій, якщо адміністрація вважала, що кількість українських родин у місці поселення є надто великою. Виселені українці перебували під постійним наглядом органів безпеки та цивільної міліції.»
«На нашу думку, прокурор ІНП, обґрунтовуючи припинення слідства у справі акції “Вісла”, виправдав всупереч Закону про ІНП та чинному законодавству Республіки Польща комуністичний злочин.»
Позиція Українського історичного товариства в Польщі у зв’язку з припиненням Інститутом національної пам’яті розслідування щодо акції “Вісла” (український текст):
Комюніке Головної комісії розслідування злочинів проти польського народу:
На Bielsk.eu промоція Підляської науково-літературної нагородита популяризація її лавреатів за 2023 рік
На порталі Інтернет-газети Bielsk.eu проводиться промоція Підляської науково-літературної нагороди та популяризація її лавреатів за 2023 рік.
Лавреатами Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік стали:
Категорія «Літературна творчість» – Євгенія Жабінська,
Категорія «Наукова діяльність» – проф. Василь Назарук,
Категорія «Популярно-наукова» – д-р Мирослав Степанюк,
Категорія «Публіцистична творчість» – Юрій Місіюк.
На головній сторінці порталу розміщено банер про Нагороду та її лауреатів за 2023 рік:
На порталі опубліковано також спонсорську статтю про Премію з інформацією про лауреатів за 2022 рік та їх фотографіями:
https://bielsk.eu/bielsk-podlaski/45277-laureaci-podlaskiej-nagrody-naukowo-literackiej-za-rok-2023
Заохочуємо ознайомитися з промоційними матеріалами.
Профінансовано з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
Відбулася VII Підляська українська наукова конференція «Роль міст в минулому Підляшшя»
У днях 17-18 листопада 2023 р. відбулася VII Підляська українська наукова конференція «Роль міст в минулому Підляшшя» (до 500-річчя надання міських прав Кліщелям). Щорічний науковий захід проходив у двох підляських містах: в Більську та Кліщелях.
Центральною темою VІІ Підляської української наукової конференції була роль міст в минулому Підляшшя. Приводом для цього став ювілей 500-річчя надання міських прав Кліщелям. Питання ролі підляських міст було представлено на конференції в широкій перспективі, починаючи від археології та історії через демографічні, економічні, культурні і соціальні процеси, по сьогодення. Помітне місце на конференції мало питання функціонування в містах Підляшшя українського етносу у взаєминах з іншими етносами регіону. Під час конференції особлива увага буде присвячена минулому і сучасності Кліщель, які цього року відзначають ювілей 500-річчя надання міських прав. Пів тисячолітня історія цього підляського міста є прикладом функціонування багатоетнічної і багаторелігійної міської спільноти в різні історичні епохи і у складі різних політичних організмів. Звичайно, тематичний обсяг Підляської української наукової конференції залишався різноманітним та охоплював також інші питання.
Головними організаторами конференції були цього року Підляський науковий інститут та Міське управління в Кліщелях. Були також численні співорганізатори: Комісія польсько-українських культурних зв’язків Польської академії наук Відділення у Люблині, Союз українців Підляшшя, Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші, Міський центр культури, спорту та відпочинку в Кліщелях, Товариство любителів Кліщелівської землі, Православна парафія Успіння Пресвятої Богородиці в Кліщелях, Початкова школа в Кліщелях, Міська публічна бібліотека в Кліщелях, Гурток господинь «Мальва» в Кліщелях, Гурток сільських господинь у Добриводі, Гурток сільських господинь у Дашах.
Перший день головного наукового заходу українського середовища Підляшшя відбувся в Міській публічній бібліотеці в Більську. Спочатку учасників конференції привітала як господар – директорка бібліотеки Івона Бєлєцька-Влодзіміров. Згодом відкрив конференцію, накреслив її концепцію та привітав гостей директор Підляського наукового інституту і, водночас, голова Організаційного комітету д-р Григорій Купріянович.
Під час урочистого відкриття зі словом до присутніх звернулися: представник Надзвичайного і Повноважного Послав України в Республіці Польща Василя Зварича третій секретар Посольства України в РП Василь Мельничук (онлайн); уповноважений Підляського воєводи у справах національних і етнічних меншин Войцех Пшиґонський; бургомістр Більська Ярослав Боровський; бургомістр Кліщель Александр Сєліцький, депутат Підляського воєвідського соймику та голова Церковного Братства Трьох Святителів Славомир Назарук, заступник голови Комісії польсько-українських культурних зв’язків Польської академії наук Відділення у Люблині проф. Фелікс Чижевський, генеральний секретар Варшавського наукового товариства проф. Дорота Кристина Рембішевська з Інституту славістики Польської академії наук; заступник голови Союзу українців Підляшшя д-р Андрій Артем’юк. Потім зачитано також вітання учасникам конференції від маршалка Підляського воєвідства д-ра Артура Косіцького, віцемаршалка Вармінсько-Мазурського воєвідства Мирона Сича, а також слова благословення православного єпископа Лодзінського і Познанського Афанасія. Серед офіційних гостей присутні були також: депутат Підляського воєвідського соймику Миколай Яновський, настоятель Православної Парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Кліщелях і кліщелівський благочинний о. прот. Славомир Яроцевич, колишня директор Міської публічної бібліотеки в Гайнівці Алла Гриц, члени керівних органів Союзу українців Підляшшя, власник фірми «Аргелян» Мирослав Бужинський, голова Товариства Спадщина Підляшшя д-р Мирослав Степанюк, колишній голова Братства Православної Молоді в Польщі Александр Василюк, лавреати Підляської науково-літературної нагороди.
Тоді відбулася несподівана подія: довголітній член Союзу українців Підляшшя Володимир Якимчук, який родом з Кривої, передав Підляському науковому інститутові подарунок як подяку за діяльність Інституту. Цим подарунком була копія картини польського живописця Юзефа Бранта.
На завершення урочистості відкриття директор ПНІ д-р Г. Купріянович підкреслив, що конференція відбувається в тіні російської агресії проти України. Учасники конференції хвилиною мовчання вшанували пам’ять захисників України та невинних жертв агресії Росії.
Під час першої сесії «Формування і розвиток міст на Підляшші від середньовіччя по ХХІ століття», яку вів проф. Ф. Чижевський, виступили з доповідями: проф. Роман Висоцький (Люблин), Мілейчиці в міжвоєнний період (онлайн); Даріуш Краснодембський (Варшава), Формування мережі городів міжріччя Бугу та верхньої Нарви у період з XI по XIV століття;Ярослав Боровський (Більськ), Більськ на Підляшші – місто, яке єднає культури та мови; Мірослав Речко (Більськ), Заселення підляських міст євреями в XVI-XIX століттях; Роман Міколаєвич (Мілейчиці), Кальвінізм у Мілейчицькій землі; д-р Григорій Купріянович (Люблин – Більськ), Більський міщанський рід Токаревичів у родинній традиції; Алла Гриц (Гайнівка), Історія Гайнівки від лісового урочища до міських прав; д-р Іван Данелюк (Білосток), «Заштатні» міста Більського повіту Гродненської губернії в світлі перепису 1897 року. Під час сесії Роман Миколаєвич передав цінні архівні матеріали для Підляського архіву.
Після закінчення першої сесії відбулася презентація лавреатів Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік. Члени Капітули д-р Григорій Купріянович та Лука Бадовець представили постаті лавреатів Нагороди в окремих категоріях: «Літературна творчість» – Євгенія Жабінська, «Наукова діяльність» – проф. Василь Назарук, «Популярно-наукова діяльність» – д-р Мирослав Степанюк, «Публіцистична творчість» – Юрій Місіюк.
Після перерви почалася друга сесія конференції «Підляські міста та сучасні виклики багатокультурності», яку вів д-р Іван Данилюк. Серед новоприбулих гостей були, зокрема, бургомістр міста Сім’ятичі Пйотр Сінякович, голова Союзу українців Підляшшя Марія Рижик та настоятель Православної Парафії свв. Петра і Павла в Райську о. прот. Ярослав Годун. Під час другої сесії були представлені доповіді: Пйотр Сінякович (Сім’ятичі), Сім’ятичі – сучасність, багатокультурність та перспективи розвитку міста; від імені бургомістра Гайнівки Юрія Сірака з доповіддюГайнівка: багатокультурне місто на краю Біловезької пущі – історія та сучасність виступила Алла Гриц; проф. Фелікс Чижевський (Люблин), Специфіка надгробних написів на міських кладовищах Південного Підляшшя (на прикладі православного цвинтаря в Білій на Підляшші); проф. Дорота Кристина Рембішевська (Варшава), Повторюваність і оригінальність у найменуванні вулиць малих міст Підляського воєводства; д-р Мирослав Степанюк (Пухли), Пам’ятки архітектури міст і містечок Північного Підляшшя в контексті ландшафтного аудиту; проф. Дорота Місіюк (Білосток), Колективна ідентичність та спільнотність в соціальних умовах міста і села; проф. Міхал Саєвич (Люблин), Про етимологію кількох прізвищ, записаних сьогодні в Гайнівському повіті (представила Л. Лабович); Неля Щука (Гайнівка) представила постать довголітнього голови Громадської комісії опіки над пам’ятками церковного мистецтва Богдана Мартинюка (1939-2018), якого п’яті роковини смерті минули цього року.
Традиційно вже конференція стала місцем представлення нових видань. Цього разу перед кавовою перерволю відбулася презентація книжок Юрія Плеви «Чижі, Лущі – королівські села» та збірки оповідань українською підляською говрікою «Наше село, правда і видумане». Розмову з автором про нові публікації повела Людмила Лабович.
Після перерви почалася третя сесія «Історія та культура Підляшшя», яку очолила проф. Дорота Місіюк з Університету в Білостоці. Прибули нові гості, зокрема секретар Кліщель Валентина Сидорук, підляська поетеса Зоя Сачко. Під час сесії виголошено п’ять доповідей: д-р Рафал Дидич (Сарнаки), Біла на Підляшші як центр українського руху в 1917-1918 роках, д-р Вітольд Бобрик (Сідльці), Віросповідна структура міст Більського повіту в світлі перепису 1921 року, о. протодиякон д-р Лука Леонкевич (Варшава) про богослужбову практику Православної Церкви на Підляшші середини ХІХ століття, Віктор Місіюк (Бересть), Територіальний аспект розвитку національного руху в Поліському воєводстві (онлайн), Юрій Плева (Курашево), Створення та занепад Витвурчого кооперативу ім. маршала Костянтина Рокосовського в Чижах. На завершення сесії відбулася дискусія, в якій взяли участь: д-р В. Бобрик, проф. Ф. Чижевський, д-р Г. Купріянович, проф. Д. К. Рембішевська.
Під час урочистого закінчення першого дня конференції голова Оргкомітету нагадав організаторів, патронів і спонсорів конференції та висловив подяку всім заангажованим в її організацію. Зі словом до присутніх звернулася голова Союзу українців Підляшшя Марія Рижик. Після закінчення засідань учасники конференції могли поспілкуватися під час спільної вечері.
Другий день VIІ Підляської української наукової конференції «Роль міст в минулому Підляшшя» відбувся у місті ювілей якого став приводом обрання проблематики цьогорічної конференції. Засідання проходили в «Гладишці», тобто Міському центрі культури, спорту та відпочинку в Кліщелях.
Засідання конференції в місті, яке цього року святкує свій ювілей 500-річчя, відкрив бургомістр Кліщель Александр Сєліцький. Зі словом до присутніх звернувся також голова Оргкомітету і директор ПНІ д-р Г. Купріянович. Під час урочистого відкриття другого дня конференції слово взяли також: заступник голови Комісії польсько-українських культурних зв’язків Відділення ПАН у Люблині проф. Ф. Чижевський, генеральний секретар Варшавського наукового товариства проф. Д. К. Рембішевська з Інституту славістики Польської академії наук; заступник голови Союзу українців Підляшшя Лука Бадовець.
Серед гостей присутніх на конфренеції були також, зокрема, настоятель Православної Парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Кліщелях і кліщелівський благочинний о. прот. С. Яроцевич, о. митр. прот. Іван Плева, о. прот. Павло Никитюк, о. протодиякон д-р Л. Леонкевич, голова Міської ради Кліщель Олексій Рощенко, голова Міської ради Більська на Підялшші Андрій Рощенко секретар Кліщель Валентина Сидорук, депутати Міської ради, керівники міських установ Кліщель, солтиси, д-р Микола Рощенко, члени керівних органів Союзу українців Підляшшя, голова Товариства Спадщина Підляшшя д-р Мирослав Степанюк, головний редактор Українського часопису Підляшшя Юрій Гаврилюк, лавреати Підляської науково-літературної нагороди.
Художнім акцентом відкриття конфренеції в Кліщелях став прекрасний концерт двох відомих народних співачок із сусіднього села Добривода Ніни Явдосюк та Валентини Климович. Протягом багатьох років вни співали у фолклорному ансамблі, який був створений у 1968 р. Так склалося, що саме в день конференції В. Климович відзначала своє 80-річчя, з цієї нагоди присутні проспівали її Многоліття. На завершення урочистості відкриття учасники конференції хвилиною мовчання вшанували пам’ять захисників України та невинних жертв російської агресії проти України.
Першим мериторичним пунтком програми другого дня конференції стала презентація монографії Даріуша Краснодембського та Ганни Ольчак «Археологія Біловезької пущі. Історія заселення польської частини Біловезької пущі від кам’яного віку до кінця XVIII ст.». Презентацію повів підляський історик Юрій Гаврилюк, книжку представив один із авторів Д. Краснодембський з Інституту археології і етнології Польської академії наук.
Під час четвертої сесії VII ПУНК «Історія Кліщель та Кліщелівської землі», яку очолював д-р М. Степанюк, представлено 11 доповідей: Юрій Гаврилюк (Більськ), Політично-державна приналежність та етно-конфесійний склад Кліщель протягом історії, д-р Микола Рощенко (Люблин – Кліщелі), Джерела до історії Кліщель, Марко Мартинович (Даші), Православна парафія в Косьнуй, Іван Мацкевич (Варшава – Піескі), Що знаємо про кліщелівських євреїв, а що хотіли б ми знати?, Неля Щука (Гайнівка), «Реєстр видатків», який вела особа, що опікувалася спадщиною малолітніх дітей у Кліщелях в 1891-1897 роках, Людмила Кендзєрська (Люблин), Історія Василевських з Кліщель, Збіґнєв Романюк (Бранськ), Голландці у Кліщелях в 1943-1944 роках, Олексій Рощенко (Кліщелі), Українське громадсько-культурне життя в Кліщелях у ХХ столітті в моїй пам’яті, Людмила Лабович (Білосток), Навчання української мови в Кліщелях в 60-ті роки ХХ століття, Славомир Савчук (Білосток), Як у Кузаві двічі нелегально будували церкву, проф. Василь Крупич (Білосток), Добривода та її жителі на межі ХІХ-ХХ століть.
На завершення першої частини кліщелівського дня конференції відбулася презентація результатів Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому». Про конкурс, його ідею та лавреатів розповіда секретар ПНІ і члени журі конкурсу Л. Лабович.
Після обідньої перерви засідання конференції почалися урочистістю вручення пам’ятних медалей з нагоди 500-річчя надання міських прав Кліщелям. Акт вручення медалей здійснив бургомістр Кліщель А. Сєліцький. Медалями нагороджено особи з українського середовища Підляшшя, заангажовані в співпрацю з Кліщелями: директора ПНІ д-ра Г. Купріяновича, голову СУП М. Рижик, заступника голови СУП А. Артем’юка, журналіста Радіо Білосток С. Савчука. Меладі вручено також тоді д-ру М. Рощенку та Миколая Подлащика.
Після цього відбулася презентація книжки «Люди та події. Кліщелі 1991-2021», яка з’явилася в 2022 р. за редакцією Марії Климович. Книжку запрезентувала заступниця голови Міської ради Кліщель Дарія Марія Сенкевич.
Остання, п’ята, сесія конференції «Культура, мова, традиції та сучасність Кліщель і Кліщелівської землі» складалася з двох частин – у першій були доповіді присвячені культурі та традиції Кліщель, у другій – про сучасність цього підляського міста. Сесію вів член Наукової ради Підляського наукового інституту проф. Василь Крупич. У першій частині сесії були виголошені доповіді: о. д-р Андрій Конахович (Люблин), Міські центри на шляху душпастирського служіння православного духовенства родом із Кліщель, Віталій Михальчук (Варшава – Бересть), Ікони св. Миколая XVI століття з колишньої Володимирсько-Берестейської єпархії: Кліщелі та Бересть, Славомир Смик (Кліщелі), Діалоги з натурою. Другу частину сесії відкрила провідна доповідь бургомістра Кліщель Александра Сєліцького Сучасні Кліщелі – суспільство, економіка, міська структура, багатокультурність. Згодом у кількох комюніке представлено діяльність окремих установ та структур Кліщель та околиць: о. Славомир Яроцевич, Православна парафія Успіння Пресвятої Богородиці в Кліщелях – сьогодні, Анна Котович-Пушкаревич, Діяльність і роль Міського центру культури, спорту і відпочинку в Кліщелях на тлі культурної спадщини міста, Анна Щиґол, Міська публічна бібліотека в Кліщелях – діяльність та досягнення, Славомир Трещотко, Функціонування Початкової школи в Кліщелях, Александра Дзем’янчик, Дитячий садок у Кліщелях, Дарія Марія Сенкевич, Соціальний капітал і культурна спадщина. Кілька слів про гуртки господинь, які діють у ґміні Кліщелі, Андрій Рощенко, Товариство любителів Кліщелівської землі та його діяльність для збереження місцевої традиції.
Останнім акордом конференції стала театральна сцена на мотивах п’єси Миколи Рощенка «Бувало і нині» у виконанні акторів з Добриводи, підготовлена Гуртком сільських господинь у Добриводі. Театральна сцена була виконана місцевою українською говіркою, не бракувало також музичних акцентів.
Під час урочистого завершення конференції бургомістр Кліщель А. Сєліцький та голова Оргкомітету і директор ПНІ д-р Г. Купріянович висловили слова подяки всім причетним до організації та проведення VII Підляської української наукової конференції «Роль міст в минулому Підляшшя» (до 500-річчя надання міських прав Кліщелям).
У суботній вечір закінчилися два інтенсивні дні наукової конференції. Згодом учасники та гості конференції могли ще неформально поспілкуватися під час урочистої вечері, яка на запрошення бургомістра Кліщель проходила в кліщелівській корчмі «У Валентого».
Під час конференції в Кліщелях учасники могли подивитися виставку «Записані в історії Кліщель» (змістове та графічне оформлення МЦКСіВ в Кліщелях), гончарську майстерню, що діє при МЦКСіВ в Кліщелях («Гладишка») та виставку книжок про Кліщелі та Кліщелівську землю (підготовлена Товариством любителів Кліщелівської землі).
Почесний патронат над VII Підляською українською науковою конференцією «Роль міст в минулому Підляшшя» взяли Бургомістр Кліщель, Бургомістр Міста Більськ на Підляшші, Бургомістр Міста Гайнівка, Бургомістр Міста Cім’ятичі, Війт ґміни Більськ на Підляшші. Медіа-патронат прийняли: Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», Польське радіо Білосток, Польське телебачення Білосток, інтернет-портал bielsk.eu, „Kurier Podlaski – Głos Siemiatycz”. Конференція відбулася завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, за підтримки Бургомістра Кліщель, завдяки підтримці приватних осіб та за підтримки Посольства України в Республіці Польща, Бургомістра міста Більськ на Підляшші, Бургомістра Міста Гайнівка, Війта ґміни Більськ на Підляшші. Спонсорами конференції були: Fundacja Arhelan – Społecznie Odpowiedzialni, Polska Sieć Sklepów „Arhelan”, Agencja Wydawnicza „Ekopress”, J.W. Zakład Transportowy.
Під час конференції представлено 43 доповідей та комюніке, які були виголошені польською або українською мовою (як літературною, так і місцевими підляськими українськими говірками). Виступали дослідники не лише з Підляшшя, але і з різних наукових осередків Польщі та Білорусі. Проведено п’ять сесій, три презентації книжок, дві інші презентації, відбулася також урочистість вручення медалей з нагоди 500-річчя Кліщель. У конференції взяли участь численні учасники, які заповнювали зали в Більську та Кліщелях. Конференції можна було також дивитися онлайн на профілях Підляського наукового інституту у Фейсбуці та Ютюб.
Вуорля: вже в середу зустріч з лавреатами конкурсу «Пішемо по-свойому»
Вже через два дні, у середу 22 листопада 2023 р. о 17.00 год., в Ґмінному центрі культури у Вуорлі (вул. Міцкевича 4) відбудеться чергова літературна зустріч з лавреатами Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому».
Візьмуть участь:
• Ніна Григорук – лавреатка ІІ місця в категорії «Спогади»
• Христина Костевич – лавреатка ІІ місця в категорії «Публіцистика»
• Славомир Кулик – лавреат ІІІ місця в категорії «Поезія»
• Миколай Панфілюк – лавреат ІІІ місця в категорії «За етнографічними мотивами»
• Леокадія Саєвич – лавреатка І місця в категорії «Проза»
Ведення: Юрій Плева.
Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» було заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості рідною мовою.
ВСТУП ВІЛЬНИЙ!
Запрошуємо
Подія на ФБ:
https://www.facebook.com/events/1138744773768220/?ref=newsfeed
Організатор: Підляський науковий інститут, партнер: Союз українців Підляшшя, співорганізатори: Ґмінний центр культури у Вуорлі, Ґмінна публічна бібліотека у Вуорлі.
Інформація про конкурс: www.pninstytut.org
Літературні твори лавреатів:
https://www.pninstytut.org/…/literaturni-tvory-lavreativ/
Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
Онлайн-трансляція VІI Підляської української наукової конференції, що починається завтра
На профілях Підляського наукового інституту у Фейсбуці та YouTube буде вестися онлайн-трансляція VІI Підляської української наукової конференції «Роль міст в минулому Підляшшя» (до 500-річчя надання міських прав Кліщелям), що починається завтра.
https://www.facebook.com/pninstytut
Подія на Фейсбуці:
https://www.facebook.com/events/293488303586313?ref=newsfeed
Місцем засідань конфернеції будуть два підляські міста: Більськ та Кліщелі. Перший день конференції (17 листопада 2023 р.) відбудеться в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші, вул. Казімежовська 14, а другий (18 листопада 2023 р.) в Міському центрі культури, спорту та відпочинку в Кліщелях («Гладишка»), вул. 1 травня 19.
Почесний патронат: Бургомістр Кліщель, Бургомістр Міста Більськ на Підляшші, Бургомістр Міста Гайнівка, Бургомістр Міста Cім’ятичі, Війт ґміни Більськ на Підляшші.
Медіа-патронат: Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», Польське радіо Білосток, Польське телебачення Білосток, інтернет-портал bielsk.eu, „Kurier Podlaski – Głos Siemiatycz”.
Конференція відбувається завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, за підтримки Бургомістра Кліщель, завдяки підтримці приватних осіб та за підтримки Посольства України в Республіці Польща, Бургомістра міста Більськ на Підляшші, Бургомістра Міста Гайнівка, Війта ґміни Більськ на Підляшші.
Спонсори: Polska Sieć Sklepów „Arhelan”, Agencja Wydawnicza „Ekopress”, J.W. Zakład Transportowy.
Вже за три дні літературна зустріч з лавреатами конкурсу «Пішемо по-свойому» в в Дубичах Церковних
Вже за три дні, у неділю 19 листопада 2023 р., о 15.00 год. в Ґмінному центрі культури, спорту і відпочинку в Дубичах Церковних відбудеться чергова літературна зустріч з лавреатами Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому»
Візьмуть участь:
• Ніна Григорук – лавреатка ІІ місця в категорії «Спогади»
• Христина Костевич – лавреатка ІІ місця в категорії «Публіцистика»
• Славомир Кулик – лавреат ІІІ місця в категорії «Поезія»
• Миколай Панфілюк – лавреат ІІІ місця в категорії «За етнографічними мотивами»
• Леокадія Саєвич – лавреатка І місця в категорії «Проза»
Ведення: Юрій Плева.
Подія на ФБ:
Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» було заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості рідною мовою. У конкурсі взяло участь 15 учасників, які зголосили на конкурс кількадесят творів.
ВСТУП ВІЛЬНИЙ!
Запрошуємо
Організатор: Підляський науковий інститут, партнер: Союз українців Підляшшя, співорганізатор: Ґмінний центр культури, спорту і відпочинку в Дубичах Церковних.
Інформація про конкурс: www.pninstytut.org
Літературні твори лавреатів:
https://www.pninstytut.org/…/literaturni-tvory-lavreativ/
Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
Вуорля: зустріч з лавреатами Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому»
У середу 22 листопада 2023 р. о 17.00 год. в Ґмінному центрі культури у Вуорлі (вул. Міцкевича 4) відбудеться чергова літературна зустріч з лавреатами Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому».
Візьмуть участь:
• Ніна Григорук – лавреатка ІІ місця в категорії «Спогади»
• Христина Костевич – лавреатка ІІ місця в категорії «Публіцистика»
• Славомир Кулик – лавреат ІІІ місця в категорії «Поезія»
• Миколай Панфілюк – лавреат ІІІ місця в категорії «За етнографічними мотивами»
• Леокадія Саєвич – лавреатка І місця в категорії «Проза»
Ведення: Юрій Плева.
Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» було заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості рідною мовою. У конкурсі взяло участь 15 учасників, які зголосили на конкурс кількадесят творів.
ВСТУП ВІЛЬНИЙ!
Запрошуємо
Подія на ФБ:
Організатор: Підляський науковий інститут, партнер: Союз українців Підляшшя, співорганізатори: Ґмінний центр культури у Вуорлі, Ґмінна публічна бібліотека у Вуорлі.
Інформація про конкурс: www.pninstytut.org
Літературні твори лавреатів:
https://www.pninstytut.org/…/literaturni-tvory-lavreativ/
Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.
Вже доступна детальна програма VIІ Підляської української наукової конференції
Вже доступна детальна програма VІI Підляської української наукової конференції «Роль міст в минулому Підляшшя» (до 500-річчя надання міських прав Кліщелям). Можна з нею ознайомитися на Інтернет-сайті Підляського наукового інституту:
Конференція відбудеться в двох підляських містах: Більську та Кліщелях в днях 17-18 листопада 2023 р.
Місця засідань конференції:
Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші, вул. Казімежовська 14 (17 листопада 2023 р.),
Міський центр культури, спорту та відпочинку в Кліщелях («Гладишка»), вул. 1 травня 19 (18 листопада 2023 р.).
Онлайн-трансляція конференції буде вестися на профілях Підляського наукового інституту у Фейсбуці та YouTube.
Подія на Фейсбуці:
https://www.facebook.com/events/293488303586313?ref=newsfeed
Центральною темою VІІ Підляської української наукової конференції буде роль міст в минулому Підляшшя. Приводом для цього є 500-річчя надання міських прав Кліщелям. Підляські міста відіграють особливу роль в історії, стаючи не лише регіональними адміністративними, політичними чи релігійними центрами, важелями економічного розвитку і обміну товарами, але також місцями, які виконували та виконують важливу роль в розвитку та збереженні культури і освіти, саме там формуються інтелектуальні осередки та зароджуються нові ідеї. Міста були і є місцями зустрічі різних етносів, релігій, культур, мов та традицій, природнім шляхом набуваючи багатокультурного характеру. Проте – в умовах культурної домінації однієї з культур – саме в містах відбуваються прискорені асиміляційні процеси та, нерідко, маргіналізація культури та мови корінного населення.
Під час конференції особлива увага буде присвячена минулому і сучасності Кліщель, які цього року відзначають ювілей 500-річчя надання міських прав. Пів тисячолітня історія цього підляського міста є прикладом функціонування багатоетнічної і багаторелігійної міської спільноти в різні історичні епохи і у складі різних політичних організмів. Характерним для історії Кліщель є те, що український етнос зберіг тут протягом століть свою мову і традицію, а місто відіграло важливу роль в історії українського культурного життя та формуванню модерної української ідентичності на Підляшші. Організатори прагнуть, щоб на конференції були представлені різні виміри історії та сучасності Кліщель і навколишніх місцевостей з соціологічної, культурологічної, етнографічної, мовознавчої, економічної, демографічної перспектив.
Організатори конференції: Підляський науковий інститут, Міське управління в Кліщелях.
Cпіворганізатори: Комісія польсько-українських культурних зв’язків Польської академії наук Відділення у Люблині, Союз українців Підляшшя, Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші, Міський центр культури, спорту та відпочинку в Кліщелях, Товариство любителів Кліщелівської землі, Православна парафія Успіння Пресвятої Богородиці в Кліщелях, Початкова школа в Кліщелях, Міська публічна бібліотека в Кліщелях, Гурток господинь «Мальва» в Кліщелях, Гурток сільських господинь у Добриводі, Гурток сільських господинь у Дашах.
Почесний патронат: Бургомістр Кліщель, Бургомістр Міста Більськ на Підляшші, Бургомістр Міста Гайнівка, Бургомістр Міста Cім’ятичі, Війт ґміни Більськ на Підляшші.
Медіа-патронат: Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», Польське радіо Білосток, Польське телебачення Білосток, інтернет-портал bielsk.eu, „Kurier Podlaski – Głos Siemiatycz”.
Конференція відбувається завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, за підтримки Бургомістра Кліщель, завдяки підтримці приватних осіб та за підтримки Посольства України в Республіці Польща, Бургомістра міста Більськ на Підляшші, Бургомістра Міста Гайнівка, Війта ґміни Більськ на Підляшші.
Спонсори: Polska Sieć Sklepów „Arhelan”, Agencja Wydawnicza „Ekopress”, J.W. Zakład Transportowy.