31 липня 1909 року в Дубровиці Малій на Південному Підляшші народився Василь Альбічук (1909-1995), український митець-художник і поет, якого звуть підляським Никифором.

Альбічук це визначний український підляський художник. Малювати вчився він самотужки, працюючи на колгоспі в Україні, куди закинула його доля під час Другої світової війни. Майже рік навчався у Київському художньо-промисловому училищі. Повернувшись у рідне село, виявилося, що майже вся його сім’я була виселена до Радянського союзу. У Дубровиці Малій провів самітно майже все своє життя.

Любов’ю митця були передусім квіти. При своїй садибі створив «диво-город», де росли найрізноманітніші квіти, які він малював. Посадив коло своєї хатинки понад 200 ґатунків.

Oсобливо прославився своїми пейзажами та малюнками квітів. Свої враження і переживання висловлював він також у поетичній формі. Вірші, писані українською мовою, довший час залишалися в рукописах. Розлогу добірку творів митця надруковано м.інш. у п’ятому томі «Українського літературного провулка» за 2005 р. У 2021 р. вийшла друком книжка з вибраними поетичними творами Василя Альбічука, видана Товариством любителів скансену матеріальної культури Холмщини і Підляшшя в Голі. Добірку українських віршів митця родом з Південного Підляшшя підготував Тадей Карабович, поет, перекладач, літературознавець, головний редактор «Українського літературного провулка».

Про видатного жителя села нагадує експозиція в сільській світлиці в Дубровиці Малій, в якій знайшлися як домашні предмети художника, так і його праці – доволі оригінальні картини, на яких представлений казковий світ городів. 

Картини митця експонувалися на виставках у Польщі і за кордоном. Нині зберігаються в багатьох музеях, найбільша колекція знаходиться в Музеї Південного Підляшшя в Білій-Підляській.

Багато років Союз українців Підляшшя проводив у Дубровиці Малій захід на честь митця – «Василівку».

Продовжуємо публікацію творів переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це промоція літературних творів, створених українськими говірками Підляшшя, популяризація конкурсу та вихід до широкої аудиторії з літературою, написаною «по-свойому».

Представляємо твір Христини Костевич «По-мойому». Був він нагороджений другим місцем у категорії «публіцистика» Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому».

***

Твір доступний за посиланням:

***

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

В останній статті, яка презентувала результати польових досліджень, проведених у рамках проекту «Іменні традиції підляського села XVIII-XX ст.», що його реалізує Підляський науковий інститут завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, представлено цікавіші імена, які донедавна функціонували серед православної громади парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах. Імена були взяті з надгробних написів з парафіяльного цвинтаря в Чижах. Приклади імен подано в тому вигляді, в якому вони були записані на кладовищі. Це форми як російським, так і польським алфавітом, але іноді зі збереженням діалектного звучання.

Першу частину, присвячену цікавішим іменам, збереженим на надгробних написах на цвинтарі православної парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах, можна прочитати тут:

У другій частині будуть представлені чергові цікавіші імена, які можна знайти на надгробних написах цвинтаря в Чижах разом із фотоматеріалом. Спочатку буде подана форма з надгробного напису, потім український літературний варіант та форма імені польською. Деякі імена супроводжуватимуться коментарем та діалектною формою, вживаною мешканцями сіл в парафії Чижі, записаною під час попередніх польових досліджень у рамках проекту «Іменні традиції підляського села XVIII-XX ст.».

******************

Никонор – укр. Никанор, пол. Nikanor

Ім’я, яке мешканці села в парафії Чижі вживають найчастіше у формі Ніканор, у сусідніх Клениках зафіксовано також форму Ніконор. Від цього імені походить родове прізвисько Ніканорови.

Онікій – укр. Оникій, пол. Joanicjusz

Ім’я, яке мешканці села в парафії Чижі вживають найчастіше у формі Онікі.

Platon – укр. Платон, пол. Platon

Ім’я, яке мешканці села в парафії Чижі вживають найчастіше у формі з дифтонгом – Платуон.

Тит, Тита – укр. Тит, пол. Tytus

Серед форм, знайдених на надгробних написах, особливо цікава форма «Тита» (Тіта). Жителі сіл у Чижівській парафії вживають це ім’я у формах Тіт і Тітко (з суфіксом -ко) – від цієї форми імені походить родове прізвисько Тіткови.

Флор – укр. Флор, пол. Florus

Цікаво, що це ім’я мешканці сіл у Чижівській парафії вживають у формі Фрол. Від цього оригінального імені походить родове прізвисько Фролови, а також жіночі форми, утворені від імені чоловіка – Фролча та Фролчиха (дружина Фрола).

Chryzanty – укр. Хрисанф, пол. Chryzant

Жителі сіл у парафії Чижі вживають цього імені у формі Ризантій. Від цього імені походить родове прізвисько Ризантійови.

****************************************

Ось лише деякі приклади цікавих імен, зафіксованих під час останніх польових досліджень на парафіяльному цвинтарі парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах. Як видно з уже наведених прикладів, мова надгробних написів найчастіше російська, а письмо – кирилиця. Останнім часом мовою написів усе частіше стає польська, хоча й на таких надгробках зустрічаються церковні чи діалектні форми, а не польські літературні.

Вплив місцевої говірки на надгробні написи на цвинтарі в Чижах помітний, та елементи місцевої української говірки проявляються не тільки в іменних формах, але й у прізвищах та в самому тексті запису. В інскрипції, написаній російською мовою, маємо, наприклад, «од мужа», а не «от мужа».

Діалектні елементи на надгробних написах на цвинтарі, що належить до православної парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах – це окрема тема, яка потребувала б детальнішого дослідження. Тут предметом зацікавлення були лише обрані цікавіші імена, які можна побачити на інскрипціях під час відвідування цвинтаря в Чижах.

************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Вийшов друком третій у цьому році номер українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Як завжди у двомісячнику знайшлися статті осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом та тексти про заходи Інституту.

У № 3/2023 Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує читачам статтю про Олександра Калянчука – «На вічну пам’ять – Олександрові з-під Холма і з-над Сяну». У номері знайшлися також його статті: «Ніни Буйновської поетичний голос з Підляшшя» разом із віршами поетки зі сторінок «Нашого слова», «До сандецьких русинів – про цілющу щаву та жентицю», а також продовження циклу про православну парафіяльну мережу над Бугом і Нарвою наприкінці ХІХ ст. – парафія Чорна Церковна і Городиськ.

Людмила Лабович, секретар Підляського наукового інституту, пише, між іншими про промоцію книжок Юрія Плеви, які вийшли друком у цьому році: «Czyże, Łuszcze – wsie królewskie» та «Nasze seło, prawda i wydumane». Окрім того пропонує читачам інтерв’ю з Олександрою Синякіною з Києва, предки якої родом з підляського села Осуовка.

У третьому номері «Над Бугом і Нарвою» за 2023 рік про останню активність Інституту можна прочитати у хроніці подій «З організованого життя над Бугом і Нарвою».

«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у цілій Польщі.

Інформацію, де продається часопис, можна знайти за посиланням:

Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці, а також у формі е-видання. Електронний варіант часопису можна купити за посиланням:

https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju

Існує можливість передплати. 

«Над Бугом і Нарвою» доступне читачам повністю у кольорі.

Продовжуємо публікацію творів переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це промоція літературних творів, створених українськими говірками Підляшшя, популяризація конкурсу та вихід до широкої аудиторії з літературою, написаною «по-свойому».

Як четвертий представляємо фрагмент одного з оповідань Леокадії Саєвич з циклу «Билі будні, билі свята, било…». Цикл був нагороджений одним із двох перших місць у категорії «проза».

Фрагмент одного з оповідань з циклу «Билі будні, билі свята, било…» представила сама авторка під час урочистого проголошення результатів Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», що відбулося 18 червня 2023 року в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші.

Відеоматеріал підготував Юрій Місіюк.

***

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Продовжуємо публікацію творів переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це промоція літературних творів, створених українськими говірками Підляшшя, популяризація конкурсу та вихід до широкої аудиторії з літературою, написаною «по-свойому».

Як третій представляємо фрагмент одного з оповідань Юрія Плеви під назвою «Жаворонок в Америку поїехав». Автор подав на конкурс три оповідання, окрім згаданого – «Батюшка влюбівся» та «Маруся, комуніста, фашиста і другі мужчини», за які був нагороджений одним із двох перших місць у категорії «проза». Орім того Юрій Плева був нагороджений Відзнакою «За майстерність слова та тонкий гумор».

Фрагмент твору «Жаворонок в Америку поїехав» представив сам автор під час урочистого проголошення результатів Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», що відбулося 18 червня 2023 року в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші.

Відеоматеріал підготував Юрій Місіюк.

Незабаром на нашому сайті будуть представлені твори чергових переможців конкурсу.

***

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

5 липня 2023 року відбулася зустріч онлайн Організаційного комітету VІІ Підляської української наукової конференції. Її метою було обговорити головні питання, пов’язані з цьогорічним найбільшим науковим заходом Підляського наукового інституту, яке відбудеться він 17-18 листопада 2023 року в Більську на Підляшші та в Кліщелях.

Метою Підляської української наукової конференції є інтенсифікація досліджень історії і культури та сучасності українського населення Підляшшя, а також створення місця для презентації та популяризації результатів наукових досліджень українського наукового середовища регіону та інших дослідників, які зацікавлені проблематикою Підляшшя. Підляські українські наукові конференції відбуваються від 2017 р.

Дослідження історії, мови, культури та сучасності української громадськості Підляшшя мають ключове значення для пізнання і збереження культурної спадщини регіону і формування національної та регіональної ідентичності його мешканців. Необхідним для формування та збереження тотожності є також створення форуму презентації результатів наукових досліджень та інтегрування і розвиток українського наукового середовища Підляшшя.

Центральною темою VІІ Підляської української наукової конференції буде роль міст в минулому Підляшшя. Приводом для цього є 500-річчя надання міських прав Кліщелям. Міста відіграють особливу роль в історії, стаючи не лише адміністративними, політичними чи церковними центрами, важелями економічного розвитку і обміну товарами, але також місцями, які виконують важливу роль в розвитку культури, освіти, науки, стаючи інтелектуальними центрами і осередками зародження нових ідей. Міста стають також місцями зустрічі різних культур, мов, традицій, природнім шляхом набуваючи багатокультурного характеру, що прекрасно простежується в історії Підляшшя. Проте – в умовах культурної домінації однієї з культур – стають вони також місцем прискорених асиміляційних процесів та, нерідко, маргіналізації культури та мови корінного населення.

Хоча головною темою цьогорічної, сьомої вже, конференції буде «Роль міст в минулому Підляшшя» (до 500-річчя надання міських прав Кліщелям), однак тематичний обсяг наукового заходу залишиться різноманітним та охопить не лише тему міст, але й проблематику Підляшшя у широкому значенні. Тому й до участі запрошуються як науковці, так і дослідники-аматори різних наукових дисциплін.

Конференція відбувається дякуючи дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Уже за чотири дні, в суботу 15 липня 2023 року, у Бахматах коло села Дубичі-Церковні в Гайнівському повіті відбудеться фестиваль «На Івана, на Купала». Це подія, важлива в історії українського руху та українського культурного життя на Підляшші, яку проводить Союз українців Підляшшя – найбільша українська організація у регіоні, партнер багатьох проєктів Підляського наукового інституту.

Фестиваль починався як невеликий камерний захід над Нарвою, проте за понад чверть століття він стався найбільшою та найпоширенішою подією серед прихильників української культури на Підляшші. Щорічно в мальовниче місце на Бахматах «На Івана, на Купала» притягає кілька тисяч глядачів.

У рамках цьогорічного фестивалю «На Івана, на Купала» відбудеться «Купальський ярмарок» за участі митців з Польщі і України, концерт українських ансамблів з Польщі і України, обряд пускання вінків на воду та фольк-рокова забава.

Про деталі читайте на сайті організатора, Союзу українців Підляшшя:

http://zup.org.pl/uk/новини/програма-на-івана-на-купала/

У рамках проєкту Підляського наукового інституту, реалізованого завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, під назвою «Іменні традиції підляського села XVIII-XX ст.», в 2022 і 2003 роках проводяться дослідження, серед інших, на православному цвинтарі в селі Чижі (офіційне польське – Czyże, у місцевій українській говірці Чижие).

Про цвинтар у цій місцевості писалося вже в минулому році. Статтю, яка присвячена чоловічим іменам, які було зафіксовано на кладовищі в Чижах, можна знайти за посиланням:

З черги статтю про жіночі імена прочитаєте тут:

Цвинтар у Чижах є також місцем, де можна виявити й рідкісні та доволі оригінальні імена. Під час останніх польових досліджень удалося віднайти чергові надгробні написи з цікавими іменами, про які буде мова в цій статті.

Насамперед варто нагадати про сам цвинтар.

Кладовище православної парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах датується початком ХІХ ст. Воно засноване, ймовірно, після 1804 року і донині використовується мешканцями парафії. Найдавніші збережені пам’ятки походять з другої половини ХІХ ст. На фото – один із старіших:

На цвинтарі знаходиться православна церква святих Кузьми і Дем’яна, що належить парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах. Там проводяться служби, в тому числі на Проводи (через тиждень після Великодня) – як у Проводну неділю, так і в Провідний понеділок, або на Кузьми і Дем’яна (14 липня за новим стилем).

Як і на інших кладовищах, інскрипції найчастіше написані російським алфавітом, але дуже часто імена подані в говірковому варіанті, наприклад, місцева іменна форма Павол – пол. Paweł, укр. літературне – Павло, Улися – зменшена форма імені пол. Julita, укр.  Улита.

Деякі написи написані польською мовою, хоча тут також зустрічаються діалектні або церковні форми, наприклад латинкою записана церковна форма Wasilij, пол. Bazyli, укр. літературне Василь;

Kuźma, пол. Kosma, укр. Кузьма.

До парафії в Чижах належать села: Чижі, Збуч, Грабняк, Ляди, Ленево, Лущі, Підрічани, Осівка, Койли, Раковичи. Отже, пам’ятники на цвинтарі – з тих усіх сіл.

У цій статті представлені вибрані, найцікавіші імена – часто рідкісні – разом з фотоматеріалом. Ось вони (у записі з інскрипції на могилах на цвинтарі в Чижах):

Вавил – укр. Вавило, пол. Babila

Demid– укр. Демид, пол. Diomedes

Eufinia – ймовірно укр. Євфимія, пол. Eufemia

Mitrofan – укр. Митрофан, пол. Mitrofan

Продовження – через три тижні

************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Продовжуємо публікацію творів переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це промоція літературних творів, створених українськими говірками Підляшшя, популяризація конкурсу та вихід до широкої аудиторії з літературою, написаною «по-свойому».

Як другий представляємо фрагмент театральної вистави Миколи Рощенка під назвою «Бувало і нині». Твір отримав одне з двох перших місць у категорії «драма». Фрагмент твору «Бувало і нині» представив Юрій Гаврилюк під час урочистого проголошення результатів Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», що відбулося 18 червня 2023 року в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші.

Відеоматеріал підготував Юрій Місіюк.

Незабаром на нашому сайті будуть представлені твори чергових переможців конкурсу.

Конкурс відбувається як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.