Є вже доступний у продажу четвертий номер українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Як завжди у двомісячнику знайшлися статті осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом та тексти про заходи Інституту.

Багато місця в часописі присвячено Підляському літературному конкурсові «Пішемо по-свойому». У НБіН можна прочитати статтю Єви Почтар «Конкурс «Пішемо по свойому»: мої підляські екскізи» та її інтерв’ю з Євгенією Гаврилюк, членкинею журі, «Ми відповідальні за те, чи наші онуки будуть говорити по-свойому». Окрім того в номері доступний протокол праць журі Підляського літературного конкурсу «Пішемо по свойому».

У № 4/2023 Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує читачам статтю «Пудляська натуральность форми». У номері знайшлося також його продовження циклу про православну парафіяльну мережу над Бугом і Нарвою наприкінці ХІХ ст. – тим разом про парафію Версток.

Людмила Лабович, секретар Підляського наукового інституту, пише, між іншими про Леонілу Смоліковську та театр у Кліщелях. Окрім того пропонує читачам інтерв’ю з народним художником Миколаєм Яновським та статтю українською говіркою з циклу «Про нашу мову просту – непросту» про чистоту і непорядок.

У четвертому номері «Над Бугом і Нарвою» за 2023 рік про останню активність Інституту можна прочитати у хроніці подій «З організованого життя над Бугом і Нарвою».

«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у цілій Польщі.

Інформацію, де продається часопис, можна знайти за посиланням:

Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці, а також у формі е-видання. Електронний варіант часопису можна купити за посиланням:

https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju

Існує можливість передплати. 

24 жовтня 2023 р. у вівторок о 17.00 год. в Міській публічній бібліотеці ім. д-ра Тадеуша Раковецького в Гайнівці (вул. 3 Травня 45) відбудеться чергова літературна зустріч з лавреатами Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому»

Візьмуть участь:
• Ніна Григорук – лавреатка ІІ місця в категорії «Спогади»
• Христина Костевич – лавреатка ІІ місця в категорії «Публіцистика»
• Славомир Кулик – лавреат ІІІ місця в категорії «Поезія»
• Миколай Панфілюк – лавреат ІІІ місця в категорії «За етнографічними мотивами»
• Леокадія Саєвич – лавреатка І місця в категорії «Проза»
Ведення: Юрій Плева.

Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» було заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості рідною мовою. У конкурсі взяло участь 15 учасників, які зголосили на конкурс кількадесят творів.

ВСТУП ВІЛЬНИЙ!
Запрошуємо


Організатор: Підляський науковий інститут, партнер: Союз українців Підляшшя, співорганізатор: Міська публічна бібліотека ім. д-ра Тадеуша Раковецького в Гайнівці.

Інформація про конкурс: www.pninstytut.org
Літературні твори лавреатів:
https://www.pninstytut.org/…/literaturni-tvory-lavreativ/

Подія на ФБ:

https://www.facebook.com/events/862028102042522/

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Курашево це село в ґміні Чижі в Гайнівському повіті. Це зараз осідок православної парафії св. Антонія Печерського, яка охоплює лише два села – Курашево та Вілька. Належать їй два храми: парафіяльна церква св. Антонія Печерського у Курашеві та філіальна каплиця братів Маковеїв між Курашевом та Лядами.

Окрема парафія в Курашеві була заснована у 1897 році. Раніше село належало парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах, тому й відомості про іменну традицію цього села можна почерпнути з дуже добре збережених метрик народження, шлюбу і похоронів чижівської парафії з 18-го і 19-го століть.

Предметом аналізу будуть прізвища / родові форми, які фігурують у метриках народжень. Був обраний період десяти років – з 1728 до кінця 1739 року.

Записи з 1728-1729 років збереглися частково. Записи, починаючи з 1730 р., знаходяться в дуже хорошому стані і збереглися практично повністю, що дозволяє більш точно і достовірно проаналізувати матеріал, пов’язаний з іменами та прізвищами.

Записи у метриках хрещення зроблено польською мовою згідно з правилами тогочасної орфографії, найчастіше за таким зразком:

z Kuraszewa wsi: Illuſtrowane S: Krzstem dziecie na imie Melanya z Utsciwych Oyca Moyseia Samociuka, z Matki Marianny, utsciwy kum Jeremiaſz Kondrociuk, kuma Marciza Matfieycza

Інший приклад:

z Kuraszewa: Ochrzciłem Syna imieniem Axętyiego z V.V. Rodzicow Korniła y Tatianny Rusakow Kum V. Stefan Naumjuk Kuma V. Katharzyna Hryhorczaia

Предметом аналізу в статті будуть лише імена батьків хрещеної дитини з села Курашева у 1728-1737 роках.

Нині в Курашеві популярні переважно прізвища патронімічні (по батькові), такі як Artemiuk, Dmitruk, Gierasimiuk, Grygoruk, Jańczuk, Kiryluk, Oniszczuk, Wasiluk та інші. На початку XVIII століття також домінували форми прізвищ, що походять від місцевої діалектної форми імені батька (іноді також від зменшувальних форм та форм із закінченням -ко, напр., Юрко – Jurczuk), але процес стабілізації прізвищ ще не завершився, тому часто існували різні форми прізвища однієї особи, наприклад Timoszuk / Tymoszuk.

Які прізвища були поширені в селі Курашево в першій половині XVIII століття?

Збережені записи свідчать, що найпоширенішими прізвищами мешканців Курашева між 1728 і 1737 роками були такі форми: Timoszuk (раз у варіанті Tymoszuk), Naumczuk, Jurczuk, Czornak i Rusak.

Подаємо прізвища батьків хрещених дітей із села Курашева, які фігурують у записах про хрещення парафії в Чижі за 1728-1737 роки. Що стосується етимології, то найпростіше визначити походження патронімічного прізвища. Гірша ситуація з апелятивними прізвищами, які могли походити від різноманітних прізвиськ жителів села (напр., чи прізвище Czornak носила особа з темним волоссям, а Rusak – хтось русявий?).

Спочатку подано форму прізвища із метрики, потім форму, від якої могло походити прізвище, далі – український літературний варіант і переклад на польську мову.

Andryjuk – діал. Андрий – укр. Андрій – пол. Andrzej

Artyszewski – діал. Артиш – укр. Артем, Артемон – пол. Artemiusz, Artemon

Beneszuk – діал. Бенеш – укр. Бенедикт – пол. Benedykt

Błazczuk – діал. Блажко – укр. Власій, Улас – пол. Błażej

Czornak – діал. чорни? – укр. чорний – пол. czarny

Heluk / Hiluk – діал. Хіль? – укр. Филимон, Філон, Панфіл – пол. Filemon, Filon, Pamfil

Hładczuk, Hładko – діал. гладкі? – укр. гладкий – пол. gładki, zdrowy

Jorczuk, Jurczuk – діал. Юрко – укр. Юрій / Юрко – пол. Jerzy

Juszko – діал. Юшко – укр. Євтим, Юхим – пол. Eutymiusz, Just

Продовження – через три тижні.

************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

У неділю, 24 вересня 2023 р., у Міській публічній бібліотеці у Більську на Підляшші відбулася перша літературна зустріч переможців Підляського Літературного Конкурсу «Пішемо по-свойому», проводженого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це була нагода представити постаті та творчість нагороджених на конкурсі, а також поговорити на тему творення літератури українськими говірками Підляшшя.

На зустрічі були присутні четверо переможців конкурсу «Пішемо по-свойому». Це були: Олена Алексіюк – лауреатка І місця в категорії «Драма»; Агнешка Данилюк – лауреатка ІІІ місця в категорії «Поезія»; Юрій Плева – лауреат І місця в категорії «Проза» та Валентина Ващук – лауреатка І місця в категорії «Спогади». Це були представники різних поколінь, а також автори різних літературних жанрів.

Зустріч вів Юрій Гаврилюк, який представляв постаті окремих авторів та їхній письменницький досвід, цікаво посилаючись як на доробок інших підляшан, що писали і пишуть українськими говірками, так і на власну літературну творчість.

Переможці розповіли про свій досвід писання українською мовою, про твори, які брали участь у конкурсі, та про обставини їх створення. Окрім того кожен з них представив обраний твір або його фрагменти. Тому зустріч стала чудовою нагодою почути твори в інтерпретації самих авторів, при чому можна було послухати не лише фрагменти нагороджених робіт, але й інші твори з доробку учасників конкурсу.

Олена Алексіюк подала на конкурс театральну виставу «Тімошка». Це був її літературний дебют, але настільки вдалий, що твір посів перше місце. Драма присвячена постаті Тимофія Муська, художника-примітивіста з села Дубно, досі маловідомого на Підляшші. Цей художник-каліка, якого називають «Никифором із Півночі», розвинув свій талант щойно в Сувальському будинку соціальної опіки «Калина». Мистецтво є не лише даниною пам’яті талановитому художнику з підляського села, який, незважаючи на труднощі, робив те, що найбільше любив у житті, тобто малював, а й форма представлення цієї унікальної постаті на його батьківщині.

У конкурсі «Пішемо по-свойому» Валентина Ващук отримала перше місце в номінації «Спогади» за твір «Говору по-свойому», в якому вона описала, як святкували Різдво Христове та Новий рік у її дитинстві, проведеному в селі Дидулі. Також вона представила присутнім свої літературні твори та цікаві прислів’я і приказки зі своєї юності.

Агнешка Данилюк, молода вчителька з Більська, належить до покоління, яке найчастіше вже не володіє рідною говіркою. Вона й досі розмовляє «по-свойому», але, як наголосила на зустрічі – переважно, коли їде на село, у Кожино. У своєму вірші «Не говору по-свойому» вона в лаконічній формі представила досвід свого покоління, в якому питання мови також поєднується з питанням ідентичності.

Юрій Плева з усіх учасників зустрічі може похвалитися найбільшими творчими здобутками – він видав уже п’ять книжок, серед яких збірка оповідань, написаних українською говіркою села Курашева «Наше село, правда і видумане». Також тривалий час він публікує свої оповідання в Українському часописі Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Як наголошує, в основу його творів лягли розповіді чоловіків, які на різних зустрічах – на вечурках чи на сільській лавці – розказували правдиві, але часто дещо вигадані історії. Хоча вони найчастіше сумні, їхній трагізм часто поєднаний із гумором та іронією. Автор представив присутнім уривок оповідання «Піліп, Ксеня і газети»зі своєї книжки «Наше село, правда і видумане».

Літературна зустріч викликала велике зацікавлення, тому в Міській публічній бібліотеці в Більську зібралося чимало аудиторії. Учасники взяли участь у жвавій дискусії про говориенє по-свойому, про те, як писати говіркою, а також на теми, пов’язані з ідентичністю. Це було не лише місце контакту з живим словом, написаним українськими говірками різних сіл Підляшшя (Дубно, Дидулі, Кожино, Курашево), а й чудовий форум для обміну думками про говірку, літературні твори та зв’язок між рідною мовою та власною ідентичністю.

Далі плануються літературні зустрічі з переможцями Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» в Люблині та Гайнівці.

Організатором зустрічі в Більську був Підляський науковий інститут, партнером – Союз українців Підляшшя, а співорганізатором – Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші.

*****

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

 

Вже за 3 дні 24 вересня 2023 р. (неділя) о 15 год. відбудеться Літературна зустріч з лавреатами Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому». Пройде вона в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші (вул. Казімежовська 14)

Візьмуть участь:

Олена Алексіюк – лавреатка І місця в категорії «Драма»

Агнешка Данилюк – лавреатка ІІІ місця в категорії «Поезія»

Юрій Плева – лавреат І місця в категорії «Проза»

Валентина Ващук – лавреатка ІІІ місця в категорії «Спогади»

Ведення: Юрій Гаврилюк.

Місце зустрічі: 

ВСТУП ВІЛЬНИЙ!

Сердечно запрошуємо!

Подія на ФБ:

https://www.facebook.com/events/2070005686686275/

Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» було заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості рідною мовою. У конкурсі взяло участь 15 учасників, які зголосили на конкурс кількадесят творів.

Організатор: Підляський науковий інститут, партнер: Союз українців Підляшшя, співорганізатор: Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші.

Інформація про конкурс: www.pninstytut.org

*****

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

51 рік тому, 19 вересня 1972 року, помер Андрій Німий, постать важлива для зародження та розвитку українського національного руху На Підляшші у повоєнні роки, також заслужена людина для Кліщель – містечка, яке цього року відзначає ювілей 500-річчя надання міських прав.

Андрій Німий (1900–1972) був громадсько-культурним діячем, організатором гуртка Українського суспільно-культурного товариства в Кліщелях у 1950-1970-х роках, організатором драматичного аматорського гуртка в містечку, бібліотеки та інших проявів зорганізованого українського життя.

Народився він 21 жовтня 1900 року у селі Масівці, що зараз в Україні, у Хмельницькій області. Цей виходець з України, колишній козак Армії Української Народної Республіки, свій життєвий шлях зв’язав однак з Кліщелями, де піклувався за розвиток українського громадсько-культурного життя. Це дякуючи ньому в містечку вдалося зорганізувати в 1957 році єдиний у час Польської Народної Республіки гурток Українського суспільно-культурного товариства на Підляшші. Про діяльність цього гуртка можна читати на нашому сайті:

Багато чого про постать Андрія Німого та про культурне життя в Кліщелях 60-70 рр. можна прочитати в статті, яка була надрукована в Українському часописі Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» (№ 2 за 1993 рік), «Ентузіаст з Кліщель» авторства Ірини Богун (1920- 2012).

Авторка проаналізувала збережені листи Андрія Німого до Миколи Дерев’янка, які охоплюють час від квітня 1963 р. до березня 1972 р., з перервою від X 1966 до III 1968 р. (можливо вони загубилися). У статті пише про Німого:

«На тлі його листування з М. Дерев’янком рисується постать расового діяча».

«Андрій Німий належав до того, вимираючого вже ґатунку громадських діячів, які присвячують праці на благо свого середовища всі свої думки та мрії, неоднократно зі шкодою для успішності власної кар’єри, чи навіть для сімейного життя».

Стаття доступна зараз на сайті «Над Бугом і Нарвою»:

Андрій Німий помер 19 вересня 1972 року та був похоронений на православному цвинтарі в Кліщелях. На жаль, від деякого часу не існує вже могили діяча. Збереглася вона на фотографіях авторства Юрія Гаврилюка.

Людмила ЛАБОВИЧ

Сердечно запрошуємо на літературну зустріч з лавреатами Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», яка відбудеться 24 вересня 2023 р. (неділя), 15 год.

Візьмуть участь:

Олена Алексіюк – лавреатка І місця в категорії «Драма»

Агнешка Данилюк – лавреатка ІІІ місця в категорії «Поезія»

Юрій Плева – лавреат І місця в категорії «Проза»

Валентина Ващук – лавреатка ІІІ місця в категорії «Спогади»

Ведення: Юрій Гаврилюк.

Місце зустрічі: Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші (вул. Казімежовська 14)

ВСТУП ВІЛЬНИЙ!

Запрошуємо

Подія на ФБ:

https://www.facebook.com/events/2070005686686275/

Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» було заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості рідною мовою. У конкурсі взяло участь 15 учасників, які зголосили на конкурс кількадесят творів.

Організатор: Підляський науковий інститут, партнер: Союз українців Підляшшя, співорганізатор: Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші.

Інформація про конкурс: www.pninstytut.org

*****

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

FacebookTwitterEmailPodziel się

Продовжуємо публікацію творів переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це промоція літературних творів, створених українськими говірками Підляшшя, популяризація конкурсу та вихід до широкої аудиторії з літературою, написаною «по-свойому».

Представляємо твір Ніни Григорук «Усе повно люді в хаті». Був він нагороджений другим місцем у категорії «спогади» Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому».

*****
Твір доступний за посиланням:

******

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

У нашій попередній статті було представлено цікаві іменні форми з суфіксом –ко, зафіксовані у селах чотирьох парафій Підляшшя в рамках проекту «Іменні традиції підляського села XVIII-XX ст.», що його реалізує Підляський науковий інститут завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща.

Продовжуємо тему на основі польових досліджень. Імена були записані від старіших жителів сіл у досліджуваних парафіях Чижі, Нове Березово, Курашево і Кленики.

Іменні форми з суфіксом -ко мають демінутивний, тобто зменшувальний (у відношенні до більшого) характер. Попри те їх вживали не лише у відношенні до малих хлопців, але й тоді, коли говорили про старших чоловіків. У ХХ столітті суфікс -ко поступово стали використовували лише для творення пестливих форм імен переважно дітей:

Онрией – Ондриейко

Максім – Максімко

Бувало, що цей суфікс додавали до російських варіантів імен, які спопуляризувалися на Підляшші після біженства, напр.

Сцьопа – Сц’ьопко

Цікаво, що в селах обстежуваних парафій у переважній більшості зменшені власні імена на -ко переймали наголошення твірних слів та мають наголос на корені, напр.

Зіень – Зіенько

Обрам – Обрамко

Онісій – Онісько

Винякти це:

Васіль, Вася – Васьк’о

Гриць – Грицьк’о (але теж: Гр’ицько).

Досі ще можна записати доволі багато іменних форм із суфіксом -ко, чого прикладом є ведені дослідження. Однак ці форми поступово виходять зі щоденного вживання, так як взагалі – пропадають колишні традиційні імена, напр. Тішко – укр. Тихон, пол. Tychon – Т’іш

Пам’ять про деякі імена збереглася у родових назвах, які надалі є популярними на обстежуваній території:

Кононко – Кононкови

Ляшко – Ляшк’ови

Інші форми збереглися у формах прізвищ, які популярні на Підляшші:

Грицько – Grycko, Gryćko

Лєвко – Lewczuk

Назарко – Nazarko

Оверко – Owerczuk

Остапко – Ostapczuk

Пашко – Paszczuk  

Сахарко – Sacharczuk

Сідорко – Sidorczuk

Тiшко – Tyszko

************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Лишилося ще тільки 5 днів на зголошення участі у VII Підляській українській науковій конференції «Роль міст в минулому Підляшшя» (до 500-річчя надання міських прав Кліщелям), яка відбудеться 17-18 листопада 2023 р. у Більську на Підляшші тa Кліщелях.

Просимо особи, які зацікавлені виголошенням на конференції доповіді чи комюніке, заповнити заявку до 10 вересня 2023 р. Електронна заявка на участь у конференції доступна за посиланням:

https://forms.gle/6CtTHK53kquuRibx9

Центральною темою VІІ Підляської української наукової конференції буде роль міст в минулому Підляшшя. Приводом для цього є 500-річчя надання міських прав Кліщелям. Підляські міста відіграють особливу роль в історії, стаючи не лише регіональними адміністративними, політичними чи релігійними центрами, важелями економічного розвитку і обміну товарами, але також місцями, які виконували та виконують важливу роль в розвитку та збереженні культури і освіти, саме там формуються інтелектуальні осередки та зароджуються нові ідеї. Міста були і є місцями зустрічі різних етносів, релігій, культур, мов та традицій, природнім шляхом набуваючи багатокультурного характеру. Проте – в умовах культурної домінації однієї з культур – саме в містах відбуваються прискорені асиміляційні процеси та, нерідко, маргіналізація культури та мови корінного населення.

Організатори заохочують, щоб питання ролі міст в минулому Підляшшя було представлено на конференції в широкій перспективі: історія формування мережі городів в у середньовіччі, творення міст у нову добу, вплив державно-політичної приналежності на розвиток міст, етноконфесійна структура міст, демографічні процеси. Сподіваємося, що під час конференції будуть обговорені економічні, культурні і соціальні процеси у підляських міських осередках у минулому та в сучасності. Важливим фактором, який хотіли б заторкнути, є питання співіснування в просторі міст різних культур, мов, віросповідань, релігій, тобто багатокультурність. Помітне місце на конференції матиме питання функціонування в містах Підляшшя українського етносу у взаєминах з іншими етносами регіону в культурологічному, мовознавчому, соціологічному та економічному підходах.

Під час конференції особлива увага буде присвячена минулому і сучасності Кліщель, які цього року відзначають ювілей 500-річчя надання міських прав. Пів тисячолітня історія цього підляського міста є прикладом функціонування багатоетнічної і багаторелігійної міської спільноти в різні історичні епохи і у складі різних політичних організмів. Характерним для історії Кліщель є те, що український етнос зберіг тут протягом століть свою мову і традицію, а місто відіграло важливу роль в історії українського культурного життя та формуванню модерної української ідентичності на Підляшші. Організатори прагнуть, щоб на конференції були представлені різні виміри історії та сучасності Кліщель і навколишніх місцевостей з соціологічної, культурологічної, етнографічної, мовознавчої, економічної, демографічної перспектив.

Тематичний обсяг Підляської української наукової конференції традиційно залишається різноманітним та охоплює проблематику Підляшшя у широкому розумінні. Тому-то на конференції можуть бути представлені доповіді, які не пов’язані з її центральною темою, але стосуються історії, культури, мови та сучасності українського населення Підляшшя та інших етносів регіону, а також їхніх взаємозв’язків. До участі запрошується і тих, хто вивчає питання, що мають вплив на ситуацію українського етносу Підляшшя (напр. правові, економічні, географічні, природничі та соціологічні чинники), проблематику сусідніх регіонів, у яких проживають українці (перш за все Берестейщини та Холмщини), а також функціонування національних меншин у Польщі та в інших країнах. Формула конференції відкрита також і на інші питання, що знаходяться в колі дослідницьких зацікавлень українського наукового середовища Підляшшя.

Підляська українська наукова конференція має міждисциплінарний характер. Можна на ній виголошувати доповіді з різних галузей науки, перш за все, з історії, мовознавства, літературознавства, соціології, історії Церкви, географії, демографії, фольклористики, культурознавства, музикознавства, мистецтвознавства, юридичних наук (зокрема, в галузі захисту прав меншин), а також з інших сфер.

Сесії конференції будуть присвячені окремій проблематиці або спорідненим дисциплінам науки. Сесії конференції будуть присвячені окремій проблематиці або спорідненим дисциплінам науки. Плануємо, що під час конференції будуть заторкнуті різноманітні теми, котрі стануть основою для формування конференційних сесій:

«Формування і розвиток міст на Підляшші від середньовіччя по ХХІ століття»

«Підляські міста та сучасні виклики багатокультурності»

«Історія Кліщель та Кліщелівської землі»

«Кліщелівські біографії»

«Культура, мова, традиції Кліщель та Кліщелівської землі»

«Сучасність Кліщель та Кліщелівської землі»

«Історія та культура Підляшшя»

Остаточне рішення щодо поділу доповідей на сесії Оргкомітет прийме після отримання зголошень на конференцію.

Детальна інформація про конференцію доступна на Інтернет-сайті Підляського наукового інституту: www.pninstytut.org/punk/vii-punk

Організатори конференції Підляський науковий інститут, Міське управління в Кліщелях.

Конференція відбудеться завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП, за підтримки Міського управління в Кліщелях, Посольства України в Республіці Польща та завдяки підтримці інших установ і осіб.