Уже в найближчу п’ятницю почнеться VІI Підляська українська наукова конференції «Роль міст в минулому Підляшшя» (до 500-річчя надання міських прав Кліщелям). Місцем її засідань будуть два підляські міста: Більськ та Кліщелі.

Перший день конференції (17 листопада 2023 р.) відбудеться в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші, вул. Казімежовська 14, а другий (18 листопада 2023 р.) в Міському центрі культури, спорту та відпочинку в Кліщелях («Гладишка»), вул. 1 травня 19.

Цього року, окрім Більська, місцем конференції є Кліщелі, які відзначають ювілей 500-річчя надання міських прав. Отже й науковий захід Підляського наукового інституту вписується у ювілейні відзначення.

Другого дня VІI Підляської української наукової конференції «Роль міст в минулому Підляшшя» в Кліщелях відбудуться дві сесії. Заплановано також декілька інших подій.

Як перша подія пройде Презентація монографії Даріуша Краснодембського та Ганни Ольчак «Археологія Біловезької пущі. Історія заселення польської частини Біловезької пущі від кам’яного віку до кінця XVIII ст.» (Варшава 2022), після якої відбудеться перша того дня, та четверта під час конференції сесія «Історія Кліщель та Кліщелівської землі». Згодом заплановано Презентацію результатів Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», а також урочистість Вручення пам’ятних медалей з нагоди 500-річчя надання міських прав Кліщелям. Опісля відбудеться чергова подія Презентація книжки «Люди та події. Кліщелі 1991-2021», за ред. Марії Климович (Кліщелі 2022). Друга того дня сесія та п’ята взагалі – буде присвячена темі «Культура, мова, традиції та сучасність Кліщель і Кліщелівської землі». На завершення конференції Cцену з театральної п’єси Миколи Рощенка «Бувало і нині» у виконанні покаже Гурток сільських господинь у Добриводі.

Під час конференції в Кліщелях можна буде подивитися виставку «Записані в історії Кліщель» (змістове та графічне оформлення МЦКСіВ в Кліщелях), гончарську майстерню, що діє при МЦКСіВ в Кліщелях («Гладишка») та виставку книжок про Кліщелі та Кліщелівську землю (підготовлена Товариством любителів Кліщелівської землі).

Детальна програма VIІ Підляської української наукової конференції доступна на Інтернет-сайті Підляського наукового інституту:

Онлайн-трансляція конференції буде вестися на профілях Підляського наукового інституту у Фейсбуці та YouTube.

Подія на Фейсбуці:

https://www.facebook.com/events/293488303586313?ref=newsfeed

Центральною темою VІІ Підляської української наукової конференції буде роль міст в минулому Підляшшя. Приводом для цього є 500-річчя надання міських прав Кліщелям. Підляські міста відіграють особливу роль в історії, стаючи не лише регіональними адміністративними, політичними чи релігійними центрами, важелями економічного розвитку і обміну товарами, але також місцями, які виконували та виконують важливу роль в розвитку та збереженні культури і освіти, саме там формуються інтелектуальні осередки та зароджуються нові ідеї. Міста були і є місцями зустрічі різних етносів, релігій, культур, мов та традицій, природнім шляхом набуваючи багатокультурного характеру. Проте – в умовах культурної домінації однієї з культур – саме в містах відбуваються прискорені асиміляційні процеси та, нерідко, маргіналізація культури та мови корінного населення.

Під час конференції особлива увага буде присвячена минулому і сучасності Кліщель, які цього року відзначають ювілей 500-річчя надання міських прав. Пів тисячолітня історія цього підляського міста є прикладом функціонування багатоетнічної і багаторелігійної міської спільноти в різні історичні епохи і у складі різних політичних організмів. Характерним для історії Кліщель є те, що український етнос зберіг тут протягом століть свою мову і традицію, а місто відіграло важливу роль в історії українського культурного життя та формуванню модерної української ідентичності на Підляшші. Організатори прагнуть, щоб на конференції були представлені різні виміри історії та сучасності Кліщель і навколишніх місцевостей з соціологічної, культурологічної, етнографічної, мовознавчої, економічної, демографічної перспектив.

Організатори конференції: Підляський науковий інститут, Міське управління в Кліщелях.

Cпіворганізатори: Комісія польсько-українських культурних зв’язків Польської академії наук Відділення у Люблині, Союз українців Підляшшя, Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші, Міський центр культури, спорту та відпочинку в Кліщелях, Товариство любителів Кліщелівської землі, Православна парафія Успіння Пресвятої Богородиці в Кліщелях, Початкова школа в Кліщелях, Міська публічна бібліотека в Кліщелях, Гурток господинь «Мальва» в Кліщелях, Гурток сільських господинь у Добриводі, Гурток сільських господинь у Дашах.

Почесний патронат: Бургомістр Кліщель, Бургомістр Міста Більськ на Підляшші, Бургомістр Міста Гайнівка, Бургомістр Міста Cім’ятичі, Війт ґміни Більськ на Підляшші.

Медіа-патронат: Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», Польське радіо Білосток, Польське телебачення Білосток, інтернет-портал bielsk.eu, „Kurier Podlaski – Głos Siemiatycz”.

Конференція відбувається завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, за підтримки Бургомістра Кліщель, завдяки підтримці приватних осіб та за підтримки Посольства України в Республіці Польща, Бургомістра міста Більськ на Підляшші, Бургомістра Міста Гайнівка, Війта ґміни Більськ на Підляшші.

Спонсори: Polska Sieć Sklepów „Arhelan”, Agencja Wydawnicza „Ekopress”, J.W. Zakład Transportowy.

Уже за тиждень відбудеться VІI Підляська українська наукова конференції «Роль міст в минулому Підляшшя» (до 500-річчя надання міських прав Кліщелям). Місцем її засідань будуть два підляські міста: Більськ та Кліщелі.

Перший день конференції (17 листопада 2023 р.) відбудеться в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші, вул. Казімежовська 14, а другий (18 листопада 2023 р.) в Міському центрі культури, спорту та відпочинку в Кліщелях («Гладишка»), вул. 1 травня 19.

Першого дня VІI Підляської української наукової конференції «Роль міст в минулому Підляшшя» відбудуться три сесії. Заплановано також декілька інших подій.

Перша із сесій наукового заходу піляського українського середовища буде присвячена темі «Формування і розвиток міст на Підляшші від середньовіччя по ХХІ століття». Після неї відбудеться Презентація лавреатів Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік. Сесія друга буде присвячена темі «Підляські міста та сучасні виклики багатокультурності». Далі в ході конференції заплановано Панельну дискусію «Підляські міста – сучасний стан та виклики багатокультурності». Першого дня відбудеться також Презентація книжок Юрія Плеви «Чижі, Лущі – королівські села» та «Наше село, правда і видумане». Остання того дня третя сесія конференції буде присвячена темі «Історія та культура Підляшшя».

Детальна програма VIІ Підляської української наукової конференції доступна на Інтернет-сайті Підляського наукового інституту:

Онлайн-трансляція конференції буде вестися на профілях Підляського наукового інституту у Фейсбуці та YouTube.

Подія на Фейсбуці:

https://www.facebook.com/events/293488303586313?ref=newsfeed

Центральною темою VІІ Підляської української наукової конференції буде роль міст в минулому Підляшшя. Приводом для цього є 500-річчя надання міських прав Кліщелям. Підляські міста відіграють особливу роль в історії, стаючи не лише регіональними адміністративними, політичними чи релігійними центрами, важелями економічного розвитку і обміну товарами, але також місцями, які виконували та виконують важливу роль в розвитку та збереженні культури і освіти, саме там формуються інтелектуальні осередки та зароджуються нові ідеї. Міста були і є місцями зустрічі різних етносів, релігій, культур, мов та традицій, природнім шляхом набуваючи багатокультурного характеру. Проте – в умовах культурної домінації однієї з культур – саме в містах відбуваються прискорені асиміляційні процеси та, нерідко, маргіналізація культури та мови корінного населення.

Під час конференції особлива увага буде присвячена минулому і сучасності Кліщель, які цього року відзначають ювілей 500-річчя надання міських прав. Пів тисячолітня історія цього підляського міста є прикладом функціонування багатоетнічної і багаторелігійної міської спільноти в різні історичні епохи і у складі різних політичних організмів. Характерним для історії Кліщель є те, що український етнос зберіг тут протягом століть свою мову і традицію, а місто відіграло важливу роль в історії українського культурного життя та формуванню модерної української ідентичності на Підляшші. Організатори прагнуть, щоб на конференції були представлені різні виміри історії та сучасності Кліщель і навколишніх місцевостей з соціологічної, культурологічної, етнографічної, мовознавчої, економічної, демографічної перспектив.

Організатори конференції: Підляський науковий інститут, Міське управління в Кліщелях.

Cпіворганізатори: Комісія польсько-українських культурних зв’язків Польської академії наук Відділення у Люблині, Союз українців Підляшшя, Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші, Міський центр культури, спорту та відпочинку в Кліщелях, Товариство любителів Кліщелівської землі, Православна парафія Успіння Пресвятої Богородиці в Кліщелях, Початкова школа в Кліщелях, Міська публічна бібліотека в Кліщелях, Гурток господинь «Мальва» в Кліщелях, Гурток сільських господинь у Добриводі, Гурток сільських господинь у Дашах.

Почесний патронат: Бургомістр Кліщель, Бургомістр Міста Більськ на Підляшші, Бургомістр Міста Гайнівка, Бургомістр Міста Cім’ятичі, Війт ґміни Більськ на Підляшші.

Медіа-патронат: Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», Польське радіо Білосток, Польське телебачення Білосток, інтернет-портал bielsk.eu, „Kurier Podlaski – Głos Siemiatycz”.

Конференція відбувається завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, за підтримки Бургомістра Кліщель, завдяки підтримці приватних осіб та за підтримки Посольства України в Республіці Польща, Бургомістра міста Більськ на Підляшші, Бургомістра Міста Гайнівка, Війта ґміни Більськ на Підляшші.

Спонсори: Polska Sieć Sklepów „Arhelan”, Agencja Wydawnicza „Ekopress”, J.W. Zakład Transportowy.

Прізвиська – найчисленніші й найрізноманітніші антропоніми. Вони супроводжують людство з давніх-давен, і сьогодні все ще зустрічаються в розмовній, щоденній мові, переважно в невеликих сільських громадах, але також наприклад в учнівському середовищі.

Прізвиська (у місцевій українській говірці: пруозвіско, по-гулічному) досі є популярним способом називати жителів села. У статті будуть представлені прізвиська, зібрані під час досліджень, проведених у рамках проекту Підляського наукового інституту «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть» у вибраних місцевостях чотирьох парафій: Чижі, Курашево, Кленики та Нове Березово.

Найчастіше прізвиська вживають за відсутності їхніх носіїв через їх жартівливий та іронічний характер. Іноді зустрічаються і образливі та непристойні кдички. Деякі із них перетворюються на родові прізвиська, які переймаються наступними поколіннями. Тоді вони втрачають первісний жартівливий чи іронічний характер і вживаються також у присутності носія.

У статті подано вибрані прізвиська, зібрані під час досліджень традиційних імен у селах чотирьох парафій. Тема прізвиськ надзвичайно багата і ще потребує ґрунтовного наукового вивчення та опрацювання.

Ось приклади форм, які функціонують на досліджуваній території.

Прізвиська, що походять від імені

Як прізвиська можуть використовуватися перетворені імена та їх зменшувальні форми.

Приклади зменшувально-пестливих жартівливих форм:

Клавдіейка – від діалектної форми Клавдя, пол. Klaudia, укр. Клавдя

Любшта – від діалектної форми Люба, пол. Luba, укр. Люба

Варожка – від діалектної форми Варка, зменшуване від Варвара, пол. Barbara, укр. Варвара

Іноді прізвиська лише пов’язані з іменами їх носіїв, наприклад:

Міесець – прізвисько чоловіка з рідкісним іменем Авґуст, пол. Augustyn, укр. Августин (асоціація з російською назвою місяця август – серпень)

Прізвиська, що походить від місцевості/місця походження

Горновець – прізвисько чоловіка з Горнова поблизу Сім’ятич

Кнороз – прізвисько чоловіка з села Кнорози

Польовий – прізвисько чоловіка, предки якого жили на колонії («на полі»)

Раколупка – прізвисько жінки з села Раковичі

Шляхціц – прізвисько чоловіка зі шляхетського села; Шляхцянка – прізвисько дружини того чоловіка

Прізвиська, що походять від місцевості /місця походження, часто мають нейтральний характер і передаються нащадкам, стаючи сімейними прізвиськами. Однак є й такі, що мають гумористичний характер (наприклад, Раколупка).

Прізвиська від етнонімів

Українцьови – прізвисько, яке стало родовим прізвиськом родини, в якій був предок родом з України.

Подібно до прізвиськ, що походять від місцевості/місця походження, форми, утворені від етнонімів, часто мають нейтральний характер.

Прізвиська від загальних назв

В обстежених селах ще збереглося чимало прізвиськ, що походять від загальних назв. Сільським жителям часто важко пояснити їхнє походження. Ось приклади цього типу прізвиськ, які часто є утворені від діалектних слів:

Цукор – пол. cukier, укр. цукор

Махорка – пол. machorka, укр. махорка

Медвіедь – пол. niedźwiedź, укр. ведмідь (колись: медвідь)

Перець – пол. pieprz, укр. перець

Роза – пол. róża, укр. троянда, рожа, роза

Прізвиська за зовнішністю

Зовнішній вигляд часто стає мотивацією для створення прізвиськ. Тож якщо хтось лисий, то в селі його називають, наприклад, Лиси Іван, з веснянками – Рабий, пол. piegowaty, укр. рябий. Людина з пористою шкірою називається від назви різального інструменту – Рашпель, Рашплюк.

Прізвиська за рисами характеру

Як і зовнішність, так і риси характеру можуть стати спонуканням до створення прізвиськ, часто образливих і вульгарних. Якщо хто боязкий, то його називають Заєць – пол. zając, укр. заєць, упертий – Козьол – пол. kozioł, укр. козел та ін.

Прізвиська від одноразових подій

Цікаву групу становлять прізвиська, які походять від одноразових дій, наприклад від неправильно вимовленого слова борщ, пол. barszcz, укр. борщ – виникло прізвисько Бощ – його дали чоловікові, який сказав, коли його мати варила борщ: алє гожи бощ.

Це лише деякі прізвиська, які вживали в обстежених селах. Часто вони відображають фонетичні та лексичні особливості, найбільш характерні для мовлення даного села. Тому це чудовий матеріал не лише для дослідників антропонімії, але й для діалектологів.

************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

У неділю 19 листопада 2023 р., зразу після VІI Підляської українськаої наукової конференції «Роль міст в минулому Підляшшя» (до 500-річчя надання міських прав Кліщелям), о 15.00 год. в Ґмінному центрі культури, спорту і відпочинку в Дубичах Церковних відбудеться чергова літературна зустріч з лавреатами Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому».

Візьмуть участь:
• Ніна Григорук – лавреатка ІІ місця в категорії «Спогади»
• Христина Костевич – лавреатка ІІ місця в категорії «Публіцистика»
• Славомир Кулик – лавреат ІІІ місця в категорії «Поезія»
• Миколай Панфілюк – лавреат ІІІ місця в категорії «За етнографічними мотивами»
• Леокадія Саєвич – лавреатка І місця в категорії «Проза»
Ведення: Юрій Плева.

Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» було заохочення людей, які знають і використовують українські говірки Підляшшя, до літературної творчості рідною мовою. У конкурсі взяло участь 15 учасників, які зголосили на конкурс кількадесят творів.

ВСТУП ВІЛЬНИЙ!
Запрошуємо

Подія на ФБ:

https://www.facebook.com/events/655046133430414

Організатор: Підляський науковий інститут, партнер: Союз українців Підляшшя, співорганізатор: Ґмінний центр культури, спорту і відпочинку в Дубичах Церковних.

Інформація про конкурс: www.pninstytut.org
Літературні твори лавреатів:
https://www.pninstytut.org/…/literaturni-tvory-lavreativ/

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Продовжуємо публікацію творів переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це промоція літературних творів, створених українськими говірками Підляшшя, популяризація конкурсу та вихід до широкої аудиторії з літературою, написаною «по-свойому».

На нашому сайті можна зараз читати драму Олени Алексіюк під назвою «Тімошка». Твір отримав одне з двох перших місць у категорії «драма».

Текст цілого твору знайдете за посиланням:

***

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Уже за два тижні відбудеться VІI Підляська українська наукова конференції «Роль міст в минулому Підляшшя» (до 500-річчя надання міських прав Кліщелям). Місцем її засідань будуть два підляські міста: Більськ та Кліщелі.

Перший день конференції (17 листопада 2023 р.) відбудеться в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші, вул. Казімежовська 14, а другий (18 листопада 2023 р.) в Міському центрі культури, спорту та відпочинку в Кліщелях («Гладишка»), вул. 1 травня 19 .

Детальна програма VIІ Підляської української наукової конференції доступна на Інтернет-сайті Підляського наукового інституту:

Онлайн-трансляція конференції буде вестися на профілях Підляського наукового інституту у Фейсбуці та YouTube.

Подія на Фейсбуці:

https://www.facebook.com/events/293488303586313?ref=newsfeed

Центральною темою VІІ Підляської української наукової конференції буде роль міст в минулому Підляшшя. Приводом для цього є 500-річчя надання міських прав Кліщелям. Підляські міста відіграють особливу роль в історії, стаючи не лише регіональними адміністративними, політичними чи релігійними центрами, важелями економічного розвитку і обміну товарами, але також місцями, які виконували та виконують важливу роль в розвитку та збереженні культури і освіти, саме там формуються інтелектуальні осередки та зароджуються нові ідеї. Міста були і є місцями зустрічі різних етносів, релігій, культур, мов та традицій, природнім шляхом набуваючи багатокультурного характеру. Проте – в умовах культурної домінації однієї з культур – саме в містах відбуваються прискорені асиміляційні процеси та, нерідко, маргіналізація культури та мови корінного населення.

Під час конференції особлива увага буде присвячена минулому і сучасності Кліщель, які цього року відзначають ювілей 500-річчя надання міських прав. Пів тисячолітня історія цього підляського міста є прикладом функціонування багатоетнічної і багаторелігійної міської спільноти в різні історичні епохи і у складі різних політичних організмів. Характерним для історії Кліщель є те, що український етнос зберіг тут протягом століть свою мову і традицію, а місто відіграло важливу роль в історії українського культурного життя та формуванню модерної української ідентичності на Підляшші. Організатори прагнуть, щоб на конференції були представлені різні виміри історії та сучасності Кліщель і навколишніх місцевостей з соціологічної, культурологічної, етнографічної, мовознавчої, економічної, демографічної перспектив.

Організатори конференції: Підляський науковий інститут, Міське управління в Кліщелях.

Cпіворганізатори: Комісія польсько-українських культурних зв’язків Польської академії наук Відділення у Люблині, Союз українців Підляшшя, Міська публічна бібліотека в Більську на Підляшші, Міський центр культури, спорту та відпочинку в Кліщелях, Товариство любителів Кліщелівської землі, Православна парафія Успіння Пресвятої Богородиці в Кліщелях, Початкова школа в Кліщелях, Міська публічна бібліотека в Кліщелях, Гурток господинь «Мальва» в Кліщелях, Гурток сільських господинь у Добриводі, Гурток сільських господинь у Дашах.

Почесний патронат: Бургомістр Кліщель, Бургомістр Міста Більськ на Підляшші, Бургомістр Міста Гайнівка, Бургомістр Міста Cім’ятичі, Війт ґміни Більськ на Підляшші.

Медіа-патронат: Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою», Польське радіо Білосток, Польське телебачення Білосток, інтернет-портал bielsk.eu, „Kurier Podlaski – Głos Siemiatycz”.

Конференція відбувається завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, за підтримки Бургомістра Кліщель, завдяки підтримці приватних осіб та за підтримки Посольства України в Республіці Польща, Бургомістра міста Більськ на Підляшші, Бургомістра Міста Гайнівка, Війта ґміни Більськ на Підляшші.

Спонсори: Polska Sieć Sklepów „Arhelan”, Agencja Wydawnicza „Ekopress”, J.W. Zakład Transportowy.

У вівторок 24 жовтня 2023 р. в Міській публічній бібліотеці ім. д-ра Тадеуша Раковецького в Гайнівці відбулася третя літературна зустріч переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», проводженого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це була чергова нагода представити постаті та творчість нагороджених на конкурсі, а також поговорити на тему творення літератури різноманітними українськими говірками Підляшшя.

На зустрічі були присутні троє переможців конкурсу «Пішемо по-свойому», які пов’язані з Гайнівським повітом. Це були: Славомир Кулик – лавреат ІІІ місця в категорії «Поезія», Миколай Панфілюк – лавреат ІІІ місця в категорії «За етнографічними мотивами» та Христина Костевич – лавреатка ІІ місця в категорії «Публіцистика». На жаль, не були присутніми Ніна Григорук – лавреатка ІІ місця в категорії «Спогади» та Леокадія Саєвич – лавреатка І місця в категорії «Проза».

Зустріч вів Юрій Плева, лавреат І місця в категорії «Проза» Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», який представляв постаті окремих авторів та вів розмову, пов’язану з літературною творчістю учасників зустрічі, а також ділився своїм досвідом у писанні «по-свойому». Отже, це був чудовий форум для обміну творчим досвідом між людьми, які пишуть українськими говірками.

Переможці розповіли про свою творчість. Особистою лірикою ділився Славомир Кулик, який не приховував емоцій, пов’язаних з тематикою своїх віршів. Велике враження справив вірш, написаний спеціально на зустріч у Гайнівці у виконанні одного з найстаріших учасників конкурсу – Миколая Панфілюка. З черги Христина Костевич прочитала свої спогади та рефлексії, пов’язані з говорінням «по-свойому», передані у публіцистичній формі. На зустрічі можна було також почути одне з оповідань Леокадії Саєвич «Пудляська зіма» та фрагмент спогадів Ніни Григорук «Усе повно люді в хаті».

Літературна зустріч пройшла у приємній атмосфері у формі обміну думками між запрошеними авторами та присутніми на зустрічі людьми. Велися розмови про мову, про необхідність її збереження та писання нею літературних творів. У дискусії голос взяли представники різних поколінь, які ще користуються українськими говірками Підляшшя.

Літературна зустріч стала можливою завдяки зичливості та допомозі директор Агнешки Казберук та працівників Міської публічної бібліотеки ім. д-ра Тадеуша Раковецького в Гайнівці. Це була перша, але надіймося, що не остання така ініціатива, організована українським середовищем Підляшшя у співпраці з гайнівською бібліотекою.

Раніше літературні зустрічі з переможцями Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» відбулися у Більську та в Люблині.

Організатором зустрічі в Гайнівці був Підляський науковий інститут, партнером – Союз українців Підляшшя, а співорганізатором – Міська публічна бібліотека ім. д-ра Тадеуша Раковецького в Гайнівці.

********

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Продовжуємо публікацію творів переможців Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому», організованого Підляським науковим інститутом у партнерстві з Союзом українців Підляшшя. Це промоція літературних творів, створених українськими говірками Підляшшя, популяризація конкурсу та вихід до широкої аудиторії з літературою, написаною «по-свойому».

На нашому сайті можна зараз читати оповідання Леокадії Саєвич з циклу «Билі будні, билі свята, било…». Цикл був нагороджений одним із двох перших місць у категорії «проза».

Тексти оповідань є доступні за почиланням:

***

Конкурс відбувся як одна із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства із коштів Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

FacebookTwitterEmailPodziel się

Продовжуємо список прізвищ / родових форм з Курашева (сьогодні в ґміні Чижі в Гайнівському повіті), які фігурують у метриках народжень парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах з 1728 до кінця 1739 року.

Перша частина доступна за посиланням:

Нагадаймо, що записи в аналізованих метриках зроблено польською мовою згідно з правилами тогочасної орфографії.

У статтях подано лише прізвища батьків з Курашева, яким у згаданому 20-літті народилися діти, та які їх охрестили в уніатській парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах.  

Спочатку подано форму прізвища із метрики, потім форму, від якої могло походити прізвище (найчастіше це була говіркова форма імені), далі – український літературний варіант і переклад на польську мову.

Ось продовження переліку прізвищ, які були поширені в селі Курашево в першій половині XVIII століття:

Kaliszuk – від діал. Каліш – укр. Калістрат – пол. Kalistrates

Kąstantiuk – ймовірно від пол. Konstanty – укр. Костянтин – пол. Konstanty

Kiryluk – від діал. Кірило – укр. Кирило – пол. Cyryl

Kliszcz – ймовірно від діал. кліещ – укр. кліщ – пол. kleszcz

Kosko – від діал. Коско – укр. Кузьма – пол. Kosma

Koszczuk / Kuszczuk / Kuzczuk – від діал. Кошко / Кушко – укр. Кузьма – пол. Kosma

Łatko – ймовірно від латка – укр. латка – пол. łatka

Łukianiuk – від діал. Лук’ян – укр. Лук’ян – пол. Lucjan

Maciuk / Maciuka – від діал. Маць / Мацюк – укр. Матвій – пол. Maciej, Mateusz

Naumczuk – від діал. Наум / Наумко – укр. Наум – пол. Nahum

Ontropiuk – від діал. Онтроп – укр. Євтропій – пол. Eutropiusz

Pawluczko / Pawluczyk – від діал. Павлюк – укр. Павло – пол. Paweł

Rusaczyk / Rusak / Rusaczuk – ймовірно від діал. руси – укр. русий – пол. blondyn, jasnowłosy

Samociuk – від діал. Самоць – укр. Самуїл – пол. Samuel

Samoyluk – від діал. Самойло – укр. Самуїл – пол. Samuel

Timoszuk / Tymoszuk – від діал. Тімош – укр. Тимофій – пол. Tymoteusz

Werszko / Werzszko – від діал. Вершко – укр. Єремія або Варахісій – пол. Jeremiasz або Barachizjusz

Zminka / Zminko – ймовірно від діал. жміенька – укр. жменька – пол. mała garść

Збережені записи свідчать, що найпоширенішими прізвищами мешканців Курашева між 1728 і 1737 роками були: Timoszuk (раз у варіанті Tymoszuk), Naumczuk, Jurczuk, Czornak i Rusak.

Загалом у 1728-1737 роках у Курашеві зафіксовано 27 різних прізвищ (разом з їхніми формами), у переважній більшості – патронімічних. Це прізвища лише батьків дітей із села Курашева охрещених у парафії Чижі.

На жаль, записи з 1728-1729 років збереглися частково, однак починаючи з 1730 р., вони збереглися практично повністю, що дає більш достовірну картину іменної традиції. Тому й аналіз матеріалу з тих років показує, які прізвища / родові прізвиська носили найчастіше жителі проаналізованого села Курашева.

************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

У днях 18-22 жовтня 2023 р. буде проходити 32-ий Фестиваль української культури на Підляшші «Підляська осінь», організований Союзом українців Підляшшя. Одним із його співорганізаторів є Підляський науковий інститут.

Фестиваль «Підляська осінь» це найважливіша культурна подія українського підляського середовища, яка відбувається у багатьох місцевостях регіону та обіймає різноманітну презентацію української культури.

Цьогорічні заходи фестивалю будуть відбуватися у Білостоці, Більську, Сім’ятичах, Нарві, Гайнівці і Черемсі.

У програмі – вистави для дітей, презентації фільму «Мавка та охоронці лісу», музичні концерти а також “День української культури” в Більському будинку культури.

Детальна програма – на сайті Союзу українців Підляшшя: