Категорія: Новини

Вчора 6 червня 2021 року відбувалися врочистості в честь Мучеників Холмських і Підляських.

Свято відзначають з 2003 р., коли Автокефальна православна церква в Польщі причислила до лику святих вісім осіб, які прийняли мученицьку смерть на Холмщині та Підляшші в 1940-х роках. З того часу щорічно в першу неділю червня Православна церква вшановує їхню пам’ять.

29 жовтня 2019 р. Церква зарахувала до групи мучеників 30 фурманів із Північного Підляшшя, вбитих 31 січня 1946 р. поблизу Пухал-Старих відділом Національного військового об’єднання під командуванням Ромуальда Райса «Бурого». Пам’ять тридцяти фурманів призначено на останню неділю липня.

Єдиною церквою Мучеників Холмських і Підляських на Північному Підляшші є храм у Збучі. Споруджено його на пам’ятку фурманів з парафії Чижі, в тому числі зі Збуча, замордованих польським підпіллям, та висвячено його 29 травня 2016 р. Це філіальна церква православної парафії у Чижах.

6 червня 2021 року, традиційно в першу неділю червня, у церкві в Збучові відбулися врочистості Мучеників Холмських і Підляських. Це велике свято не лише для місцевих жителів, але – у першу чергу – для нащадків замордованих у 1947 році фурманів.

31 травня 2021 року в Люблінському воєводському управлінні в Любліні відбулася прес-конференція з питань національних та етнічних меншин під час Національного перепису населення та житла 2021. У конференції взяли участь: люблінський воєвода Лех Справка, директор Статистичного управління у Любліні Кшиштоф Марковський, а також представники національних та етнічних меншин з Люблінського воєводства, в тому числі д-р Григорій Купріянович, голова Українського товариства та директор Підляського наукового інституту. До Люблінського воєводства входить  Південне Підляшшя, де традиційно проживає невелика вже кількість українського населення.

Інформація про прес-конференцію на сайті Люблінського воєводського управління в Любліні: https://www.lublin.uw.gov.pl/aktualnosci/narodowy-spis-powszechny-ludno%C5%9Bci-i-mieszka%C5%84-2021-konferencja-prasowa

Польське телебачення Люблін про прес-конференцію: https://lublin.tvp.pl/54100027/narodowy-spis-powszechny-ludnosci-i-mieszkan

Польське радіо Люблін про прес-конференцію: https://radio.lublin.pl/2021/05/urzednicy-zachecaja-mniejszosci-narodowe-i-etniczne-do-wziecia-udzialu-w-spisie-powszechnym/ https://radio.lublin.pl/2021/05/konferencja-prasowa-dotyczaca-powszechnego-spisu-ludnosci/

Фотографія: Люблінське воєводське управління в Любліні.

27 травня 2021 р. д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інстутуту, взяв участь у науковій конференції “Регіональний вимір демографічних процесів. Люблінське воєводство на фоні Польщі в контексті Національного перепису населення та житла 2021”, яку організували Урядова рада населення та Статистичне управління в Любліні.

Під час конференції були представлені демографічні процеси, що стосуються Південного Підляшшя, яке входить у склад Люблинського воєводства. У доповідях під час конференції заторкнуто також питання  наслідків депортації українського наслення регіону у ХХ ст., що спричинилося до дефіциту населення на цих територіях, який триває по сьогоднішній день. Окрема сесія була присвячена сучасним міграційним процесам. У дискусії під час конференції також взяв участь директор ПНІ, д-р Григорій Купріянович.

Посилання на сайт конференції: https://lublin.stat.gov.pl/seminaria-i-konferencje/konferencja-naukowa-regionalny-wymiar-procesow-demograficznych/

23 травня 2021 року д-р Григорій Купріянович, співголова Спільної комісії уряду на національних і етнічних меншин, директор Підляського наукового інституту виступив у телепрограмі «Український перегляд», у якій розповів про LXXIII засідання Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, яке відбулося 19 травня 2021 року.

Посилання на телепрограму: https://bialystok.tvp.pl/679811/przeglad-ukrainski

90 років тому на кладовищі в Дубинах, розташованому на захід від села, був встановлений триметровий пам’ятник із хрестом, увінчаний металевим українським національним гербом із написом “Борцям за Україну” та датою “1931 24/V”. Це матеріальний і водночас символічний слід присутності ветеранів Армії Української Народної Республіки у Гайнівці.

Організована група солдатів Армії УНР, які раніше перебували в таборах для інтернованих, прибула до Гайнівки в 1922 році. Вони працювали тут при вирубці лісу, на місцевих лісопилках та в інших лісозаводах. Гайнівка була великим центром української еміграції.

Як ми читаємо в № 3/2021 Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою»: «У 1924 р. у Гайнівці було зареєстровано 240 осіб, у 1929 р. було 58 членів гайнівської колонії, а в 1938 р. близько сотні. Натомість у з’їзді українських емігрантів з усього Більського повіту в 1928 році взяло участь 320 людей».

Дата з-перед 90 років “1931 24/V” відноситься до Симона Петлюри, оскільки головного отамана вбив більшовицький агент п’ятьма роками раніше, 25 травня 1926 року.

Пам’ять воїнів Української Народної Республіки вшанував Підляський науковий інститут під час останньої IV Підляської української наукової конференції «Підляшшя у період формування нової політичної карти Європи після Першої світової війни». До 100-річчя польсько-українського союзу 1920 року. Було відслужено панахиду та покладено квіти до пам’ятника воїнам армії УНР на старому православному кладовищі в Дубинах, а під час конференції багато місця було присвячено присутності солдатів Української Народної Республіки на Підляшші в міжвоєнний період.

17 травня 2021 року відбулося засідання Комісії національних та етнічних меншин Сейму РП, у якому взяв участь д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту, співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин. На засіданні зосереджено увагу на ситуації та проблемах національних і етнічних меншин під час пандемії COVID-19.

Посилання до засідання:

https://www.sejm.gov.pl/sejm9.nsf/transmisje_arch.xsp?page=3#8FE51E7C55505AD1C12586C4002D659E

Діє оновлений портал Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» http://nadbuhom.pl

Можна на ньому читати, серед інших, статті осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом.

Сайт двомовний та спрямований до широкого кола читачів. Його мета – донести основну інформацію про часопис, а також поширювати статті, які були друковані протягом 30 років існування двомісячника.

«Над Бугом і Нарвою» це головний часопис українців Підляшшя та один із важливіших журналів українського середовища у Польщі. Можна в ньому прочитати статті, присвячені історії, культурі, традиції, літературі та українському громадсько-культурному і освітньому житті на Північному та Південному Підляшші, Холмщині, Берестейщині та в інших регіонах, де проживають українці. З 1999 року двомісячник можна читати по Інтернету. Від самого початку в його творення включаються особи, які зараз активно діють у Підляському науковому інституті.

Оновлення сайту «Над Бугом і Нарвою» відбулося з нагоди ювілею 30-річчя часопису в рамках проєкту Союзу українців Підляшшя, дякуючи підтримці Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

12 травня 2021 р. представники Підляського наукового інституту взяли участь у вишколі з обслуговування Електронної системи надання дотацій ESUD Міністерства внутрішніх справ і адміністрації РП. Його метою було ознайомити учасників з функціональними можливостями генератора заявок.

Вишкіл був спрямований до представників громадсько-культурних організацій національних та етнічних меншин, організацій кашубської громади, а також організацій, що працюють на користь цих груп. Узяло в ньому участь понад 60 осіб, між іншими з Союзу українців Підляшшя, Українського Товариства та Підляського наукового інституту.

ESUD – це ІТ-платформа, яка дозволяє, серед іншого, надання інформації про правила надання дотацій, складання договорів та звітів.

Детальнішу інформацію як про вишкіл, так і саму систему ESUD можна знайти за посиланнями:

https://www.gov.pl/web/mniejszosci-narodowe-i-etniczne/szkolenie-z-obslugi-wdrazanego-elektronicznego-systemu-udzielania-dotacji-esud

https://www.gov.pl/web/mniejszosci-narodowe-i-etniczne/elektroniczny-system-udzielania-dotacji-esud

Вийшов друком третій за 2021 рік номер Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою».

Як завжди у двомісячнику можна прочитати про останні події в житті української громади на Підляшші, а також статті, присвячені культурним, громадським, історичним, літературним та фольклорним темам. Серед них помітне місце займають тексти осіб, пов’язаних з Підляським науковим інститутом.

У третьому номері за 2021 рік д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту, пише у своїй статті «NSP 2021 – wyznanie: Kościół prawosławny», яким важливим є вписати православне віросповідання під час Національного перепису населення 2021 року.

Юрій Гаврилюк, головний редактор «Над Бугом і Нарвою» та заступник директора Підляського наукового інституту, пропонує читачам чергову статтю про історію Гайнівки, яка цього року святкує 70-ту річницю надання міських прав. У статті з циклу «Ukraiński teatr słowa z muzyką i jego podlaskie konteksty» пише про значення в історії українського театру сім’ї Тобілевичів та про український театр у селі Кленики в ґміні Чижі.

Людмила Лабович, секретар Підляського наукового інституту, в циклу «Про нашу мову просту – непросту» аналізує підляську лексику, яка пов’язана з темою пиття. Статті в циклу стосуються не лише місцевої багатої лексики, але й писані вони підляською архаїчною говіркою. Окрім того авторка пропонує статтю про український фольклор Підляшшя в записах польського дослідника Станіслава Двораковського, а також вісті з підляських міст і ґмін. У хроніці подій «З організованого життя над Бугом і Нарвою» можна прочитати про активність підляських організацій, у тому числі Підляського наукового інституту.

На сторінках третього номера за 2021 рік знайдемо також цікаву статтю, пов’язаної з Підляським науковим інститутом, Магдалени Яким’юк. Авторка представляє читачам різдвяні та новорічні обряди села Грабовець у гміні Дубичі-Церковні.

«Над Бугом і Нарвою» можна купити в мережі KOLPORTER у Більському, Сім’ятицькому і Гайнівському повітах, а також у Білостоці. Окрім того часопис є доступний у Центрі православної культури в Білостоці. Існує можливість передплати. 

Другого дня Великодня, 3 травня, минуло 93 років від дня народження професора Михайла Лесіва, померлого в 2016 році мовознавця, україніста і славіста, історика культури і церкви, автора праць з українського та слов’янського мовознавства, діалектології, ономастики, історії і культури мови, фольклористики. У колі його зацікавлень були також українські говірки Підляшшя.

Професор народився 3 травня 1928 р. у селі Стара Гута (тепер у складі села Гончарівка Монастириського району Тернопільської області) в українсько-польській сім’ї. У 1946 р. переїхав з сім’єю на територію Польщі. Більшість свого життя провів у Люблині, де здобув філологічну освіту та від 1956 р. працював в Університеті ім. М. Кюрі-Склодовської, хоч Заклад української філології вдалося організувати щойно 1992 р. – проф. Лесів керував ним до виходу на пенсію у 1998 р. Помер 15 липня 2016 р. в Ольштині.

У своїх наукових публікаціях та періодичних виданнях професор багато уваги присвятив українським говіркам Підляшшя. Цінною працею, у якій детально описав підляські говірки, була монографія «Українські говірки у Польщі» (Варшава, 1997). Під його науковим керівництвом захищено багато магістерських та докторських дисертацій, із яких кілька десятків торкалося української мови на території над Бугом і Нарвою.