Категорія: Інститут

Добре збережені метрики колишньої парафії в Чижах з 18 століття є надзвичайно цінним дослідницьким матеріалом і можуть стати основою для підготовки статистики імен, популярних на той час серед населення, що користувалося говірками української мови. Які імена найчастіше давали дітям понад 260 років тому в парафії? Як приклад були обрані записи з метрики хрещених з 1760 року.

У 18 столітті до уніатської парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах належало більше сіл ніж сьогодні. Це були: Чижі, Збуч (спочатку, мабуть, Буч, про що свідчить запис у метриках «z Bucza»), Ленево, Койли, Осівка, Ляди, Раковичі, Лущі, Підрічани, а також Курашево (сьогодні окрема парафія) та Крива (з кінця 18 століття належить до парафії в Щитах).

У тодішній парафії були хрещені не тільки діти місцевих уніатів, але й католицькі, головним чином із села Ляди (іноді їм дали два імена, наприклад, Antoni Jan), а також діти солдатів, які в той час побували у Чижах (анотація в метриках «na kwatyrach»). Звідси наявність таких імен, як Ludwik, Wojciech, Konstancja, які не були популярними серед місцевих корінних жителів, що розмовляли говірками української мови. Крім того в парафії були хрещені діти з місцевостей, що належали до інших парафій, наприклад з Клейник (у метриках місцевість записували Kleniki), Локниця (у метриках – Łochnica), Тиневич, Старого Березова.

Записи з 1760 року досить добре збережені. Вони показують, що цього року в парафії було охрещено 120 дітей, включаючи дві пари близнюків. 67 дітей були хлопчиками та 52 дівчатами. При одному записі не подано імені дитини.

Варто зазначити, що імена на той час вибирав священик. Найчастіше це було ім’я святого, якого вшановували того дня.

Записи були зроблені польською мовою, але багато форм імен, прізвищ і прізвиськ подано в говірковій формі або є вони специфічними мовними гібридами – формами, що поєднують варіант польською мовою з церковним варіантом або формами польською мовою та українською говіркою. Можна помітити фонетичну неоднорідність, яка може бути викликана недосконалістю правопису тих часів, а також труднощами місцевого пароха, який намагався віддати церковні чи говіркові форми польським алфавітом.

Імена дітей найчастіше писалися у формі знахідного відмінка, тому й часом з’являється складність у відтворенні форми називного. Маємо, наприклад, записи: «Okrzciłem Syna Hryhoryia», «Okrzciłem Syna Tymofteia», «Okrzciłem Syna Marka» (форма «Marka» може означати, що називний відмінок це «Marek» або «Marko», але, дивлячись на записи в інших місцях метрик, видно, що священик зазвичай використовує місцеву форму «Marko»), «Okrzciłem Syna Pawła» (чи це форма знахідного відмінка від польського імені «Paweł» чи місцевого варіанту «Pawoł»? В інших записах священик використовує як одну, так і другу форму).

Які імена давали хлопцям у 1760 році? Спершу подана іменна форма українською мовою, потім – польською, на кінець – кількість хрещених дітей. У дужках записані форми, що з’явилася в метриках (найчастіше в знахідному відмінку) – щоб показати, в який спосіб у другій половині 18 століття були записані імена.

Адам – Adam – 1 (Adama)

Андрій – Andrzej –1 (Andrzeja)

Антоній – Antoni – 1 (Antoniia)

Антоній Іван – Antoni Jan – 1 (Antoniego Jana)

Варфоломій – Bartłomiej – 3 (Warftołomeja, warftołomey Watftołomeja)

Василій – Bazyli – 1 (Wasilij)

Гаврило – Gabriel – 1 (Hawryiła)

Григорій – Grzegorz – 5 (Hryhoryia)

Давид – Dawid – 1 (Dawida)

Данило – Daniel – 1 (Daniła)

Денис – Dionizy – 1 (Dyonizyia)

Дмитро – Dymitr – 1 (Dymitryia)

Євсигній – Eusygniusz – 1 (Jewsehniia)

Євстафій, Остап – Eustachy – 1 (Eustafiia)

Зіновій – Zenobiusz – 1 (Zinia)

Івана – Jan – 4 (Jana)

Кирило – Cyryl – 1 (Kiryła)

Кіндрат – Kodrat – 1 (Kondrata)

Костянтин – Konstantyn – 1 (Konstantyna)

Лев – Leon – 3 (Leona)

Леонтій – Leoncjusz – 2 (Leontyia)

Марко – Marek – 2 (Marka)

Мартин – Marcin – 1 (Martyna)

Матвій  – Maciej – 1 (Macieja)

Мирон – Miron – 1 (Mirona)

Нестор – Nestor – 1 (Nestora)

Никифор, Ничипір – Nicefor – 1 (Nikifora)

Оксентій – Auksencjusz – 1 (Oxentia)

Олексій – Aleksy – 2 (Alexia, Alexija)

Павло – Paweł – 2 (Pawła)

Парфеній – Parteniusz – 1 (Parfteniia)

Петро – Piotr – 2 (Piotra)

Пилип – Filip – 1 (Filipa)

Прокіп, Прокопій – Prokop – 1 (Prokopia)

Самуїл – Samuel – 1 (Samuyła)

Сильвестр – Sylwester – 2 (Sylwestra)

Симеон – Symeon – 3 (Symeona)

Софроній – Sofroniusz – 1 (Sofroniia)

Терентій – Terencjusz – 1 (Teręntija)

Тимофій – Tymoteusz – 2 (Tymofteja)

Тихон – Tychon – 1 (Tychonia)

Федір – Teodor – 3 (Theodora)

Филимон – Filemon – 1 (Filimona)

Яким – Joachim – 1 (Joakima)

Яків – Jakub – 1 (Jakowa)

Як видно, хлопцям давали досить різноманітні імена. Найчастіше в 1760 р. священик обирав ім’я Григорій (5 разів). На другому місці – Іван (4 рази). Були й популярними імена Варфоломій, Лев, Симеон і Федір (3 рази). Двічі дано такі імена: Олексій, Леонтій, Марко, Павло, Петро, Сильвестр і Тимофій, а також ім’я Антоній (2 рази, у тому числі раз з іменем Іван – Antoni Jan). Інші імена давали лише один раз.

Як видно зі способу запису, деякі імена написані у польському варіанті (Andrzeja, Jana, Piotra), деякі – у варіанті наближеному до говіркового (Dymitryia, Leontyia, Oxentia, Samuyła, Sofroniia, Zinia), а інші є гібридами, що поєднують варіант у польській мові з варіантом церковним або форму польською мовою та українською говіркою (Warftołomeja, Parfteniia, Tymofteja).

********************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Два тижні тому на нашому сайті були представлені вибрані чоловічі імена, які знайшлися на надгробках на кладовищі в Клениках. Це рідкісні, надзвичайно оригінальні імена, які часто характерні лише для православного приходу Вознесіння Господнього в Клениках. Як підкреслюють мешканці, багатство іменної традиції парафія завдячує колишньому пароху, який давав дітям імена святих згідно з юліанським календарем, при чому дуже часто вибирав рідкісні імена. Особливо це видно на прикладі чоловічих імен, яких набагато більше ніж жіночих. Тим не менш, серед жіночих імен також можна знайти цікаві приклади. Ось деякі з них – разом із фотоматеріалом.

Доната – пол. Donata – жіноча форма імені Донат. Ім’я походить від слова «donatus», яке в перекладі з латинської означає «подарований», «подарунок», «дар».

Артемія – пол. Artemia – жіноче ім’я грецького походження, від імені богині Артеміди, яке означає «здорова» або «присвячена Артеміді». На цвинтарі в Клениках записане російською – Артемида (Artemida).

Хіона – пол. Chionia – жіноче ім’я грецького походження, що означає «снігова» – у місцевій говірковій вимові Хіона, Хіонія, Хійона.

Февронія – пол. Febronia – жіноче ім’я, яке має дві різні версії походження. Згідно з першою, воно виникло від давньогрецького слова «фойбос» і означає «ясна», «світла», «промениста». Другий варіант – від латинського слова «faber».

Минодора – пол. Minodora – у місцевій говірці це Мінодора або Мінадора. На інскрипціях на могилках у Клениках ім’я записане або з «о» або з «а». Це ім’я можна також почути від старших мешканців інших підляських сіл.

Фотинія / Фотина / Фотіна – пол. Fotyna – жіноча форма імені Фотин, грецько-латинського походження, що означає «світлий», «променистий». Ім’я має численні семантичні еквіваленти в різних мовах, напр. Світлана є художнім перекладом імені Фотина на російську мову.

Платонида – пол. Platonida – жіноче ім’я грецького походження, форма від чоловічого імені Платон.

Олімпія – пол. Olimpia – жіноче ім’я грецького походження, ймовірно від слова, що означає «жителька Олімпу».

*********************************************************************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Цікавим джерелом знань про традиційні імена є надгробні написи на могилах православного цвинтаря в Клениках. Можна там знайти багато справді рідкісних імен, яких не побачимо на інших підляських цвинтарях.

Якщо говорити про іменні традиції, то парафія Кленики – унікальна. Це одне з небагатьох місць, яке надзвичай цікаве для дослідника колишніх підляських імен.

Кладовище, що займає площу 5 га, знаходиться за 1,5 км від центру села. Належить воно до парафії Вознесіння Господнього в Клениках, деканату Нарва Варшавсько-Більської єпархії. На його території знаходиться Преображенська церква з 1914 року.

До парафії в Клениках належать м.інш. села: Кленики, Козлики, Пилипки, Кожино, Ляхи, Сапово, Яново, Істок. З цих місць походять іменні форми, написані на надгробках.

Як і на інших кладовищах, інскрипції найчастіше написані російським алфавітом, але дуже часто імена подані в говірковому варіанті. Деякі написи написані польською мовою, хоча тут також зустрічаються діалектні форми, наприклад, місцева іменна форма Овдіей, Авдіей – пол. Abdiasz, укр. Овдій – написана у нібито полонізованому варіанті – Owdziej.

У цій статті будуть представлені вибрані, найцікавіші чоловічі імена – найчастіше дуже рідкісні – разом з фотоматеріалом.

1. Клеоник – пол. Kleonik – чоловіче ім’я грецького походження, походить від слова kleos – «слава».

2. Фотій – пол. Focjusz – чоловіче ім’я грецького походження, що походить від слова, що означає «світлий».

3. Фауст – пол.  Faust – чоловіче ім’я латинського походження (faustus, «блаженний, щасливий»), що належить до невеликої групи найдавніших римських імен (власних імен) і означає «щасливо зростаючий». Ім’я відоме з драми Йоганна Вольфганга фон Гете, але найчастіше не пов’язане з іменною традицією підляських сіл.

4. Теофан – пол. Teofan – чоловіче ім’я грецького походження, що означає «богоявлення». У місцевій традиції вживається також у скороченому вигляді – Фан.

5. Пелагій – пол. Pelagiusz – чоловіче ім’я грецького походження. У селах Підляшшя частіше давали жіночий відповідник цього імені – Пелагія – Палажка.

6. Розумник – пол. Rozumnik – місцевою говіркою Розуміей. Можливо, що це дуже рідкісне ім’я є джерелом рідкісного прізвища Розумник – у Польщі воно зустрічається лише в Підляському воєводстві.

7. Полікарп – пол. Polikarp – чоловіче ім’я грецького походження. Воно походить від слова polykarpos, що означає «родючий». Це рідке ім’я, хоча, безперечно, воно функціонує у суспільній свідомості завдяки «Розмові майстра Полікарпа зі Смертю» (De morte prologus, Dialogus inter Mortem et Magistrum Polikarpum) – середньовічному творі, написаному у формі моралістично-дидактичного діалогу, який створений, ймовірно, на початку 15 ст.

8. Пимен, Пимін – пол. Pimen – ім’я грецького походження, у функції якого вжито слово poimen «пастух, пастир».

Це лише кілька прикладів, вибраних з-поміж багатьох цікавих, рідкісних імен, які давали колись дітям у парафії в Клениках.

Через два тижні будуть представлені приклади цікавіших жіночих імен, також на основі матеріалу, зібраного на кладовищі в Клениках.

*******************************************************************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Публікація виражає лише погляди автора/ів і не може ототожнюватися з офіційною позицією Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

Донині в підляських місцевостях дуже популярним способом ідентифікації людей є використання родових прізвиськ, утворених від різних основ: імені предка, найчастіше чоловіка, рідше жінки, місцевості походження або вуличної клички батька, дідуся чи іншого члена сім’ї. Ці назви успадковуються нащадками та досі використовуються у щоденних контактах жителів сіл.

Донині найпопулярнішими залишаються родові прізвиська, утворені від імені голови роду. Часто такі клички були створені ще в ХІХ століттю. Буває, що навіть їхні носії не знають, ім’я якого предка сталося основою вживаного сьогодні родового прізвиська.

Основою утворення родового прізвиська є ім’я у говірковій формі, напр. Дорохтей – Дорохтейови. Основою може бути також зменшувальна форма імені, напр. Кірилко – Кірилкови. Дуже популярними на підляських селах були в минулому, передусім, форми закінчені на -ко, отже й основою багатьох родових прізвиськ сталися такі форми імен, напр. Тітко – Тіткови.

В однині вживаються форми закінчені на:

-ув (Ніканорув) або з дифтонгом -уов, -юов (Лазарцюов), рідше на -ін (Яромін) – у випадку чоловіків,

-ова (Банадикова), рідше -іна (Хведосіна)  – у випадку жінок.

Цікаво, що родові прізвища найчастіше вживаються разом із іменем носія (Петро Якубув, Іван Павлікув, Віера Карпова, Манька Юосіпова).

У множині родові клички найчастіше мають закінчення -ови або –іни (Данілови, Кузьмови, Петрикови, Яроміни).

Тут пропонуємо Вам зібрані в рамках проєкту патронімічні прізвиська, тобто утворені від імені предка – чоловіка, які досі є вживані у двох селах парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах – у місцевості Підрічани (у місцевій говірці Пудриечани) та Чижі (у місцевій говірці Чижие).

Банадикови – Банадик – укр. Венедикт – поль. Benedykt

Дементійови – Дементій – укр. Дометій – поль. Domicjusz

Дорохтейови – Дорохтей – укр. Дорофій – поль. Doroteusz

Касперукови – Каспер – укр. Каспер – поль. Kacper

Кірилкови – Кірилко – укр. Кирило – поль. Cyryl

Клєментійови – Клєментій – укр. Климент – поль. Klemens

Лазарцьови – можливе походження від форми Лазарець – укр. Лазар – поль. Łazarz

Міколайчикови – можливе походження від форми Міколайчик – укр. Миколай – поль. Mikołaj

Нагумчикови – Нагумчик – укр. Наум – поль. Nahum

Ніканорови – Ніканор – укр. Никанор – поль. Nikanor

Оксікови – можливе походження від форми Оксік – укр. Авксентій – поль. Auksencjusz

Онікійови – Онікій, Онікі – укр. Йоаникій / Оникій – поль. Joannicjusz

Стисьови – можливе походження від форми Стись – укр. Теостих – поль. Teostych

Стишкови – можливе походження від форми Стишко – укр. Теостих – поль. Teostych

Тіткови – Тітко – укр. Тит – поль. Tytus

Фролови – Фрол – укр. Флор, Фрол – поль. Florus

Хведосіни – Хведуось – укр. Феодосій – поль. Teodozjusz

Юлькови – Юлько – укр. Юліан – поль. Julian

Юхтімкови – Юхтімко – укр. Євфимій – поль. Eutymiusz

Яроміни – Ярома – укр. Ярема (Єремія) – поль. Jeremiasz

На прикладі наведених родових прізвиськ досконало видно, які в них приховані цікаві традиційні імена. Дуже часто це вже призабуті форми.

На фото: молодь зі школи в Чижах

*************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Публікація виражає лише погляди автора/ів і не може ототожнюватися з офіційною позицією Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

Два тижні тому на нашому сайті представили ми приклади чоловічих імен, записаних у місцевому говірковою варіанті, які знайшлися на надгробних пам’ятках цвинтаря православної парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах. Тим разом подамо цікавіші приклади жіночих імен.

Тема цікава, оскільки – про що варто пригадати – форми в інскрипціях записані, як правило, російською мовою. Останніми роками щораз частіше з’являються також надгробні написи польською. Попри те дослідник місцевої іменної традиції та – взагалі – дослідник українських говірок Підляшшя – знайде на кладовищі в Чижах дуже багато цінного мовного матеріалу. Це пов’язано з тим, що в багатьох інскрипціях видно фонетичні риси української мови та багато імен померлих їхні нащадки записували не по-російськи чи по-польськи (хоча за допомогою російських або польських букв), але згідно з місцевою вимовою.

Ось цікавіші жіночі імена, записані в українському говірковою варіанті. Подаємо коротенький опис та фотографію.

• Місцева форма імені Julianna (поль.) – Уляна (укр.) – така ж сама, як літературна, тобто Уляна. Саме такий варіант імені дуже часто з’являється в інскрипціях на цвинтарі в Чижах.

• Характерною особливістю для українських імен стала, між іншими, заміна церковнослов’янського початкового «є» на «я», напр. Елена (рос.) – Олена (укр.), Евдокия (рос.) – Явдоха (укр.). Це явище, притаманне також українським говіркам Підляшшя. У селах парафії Чижі досі вживаються такі іменні форми, як Остап, Явдокім, Явдоха, Явдося, Олєна та інші, які є доказом того фонетичного явища. Цю характерну рису української мови видно подекуди в інскрипціях, в яких з’являються такі форми, як напр. Явдокия (запис російськими буквами).

• Іншою українською фонетичною рисою є чергування «у» – «в», що й помітне часом в іменних формах, напр. місцеве Устинка – Встинка, тобто Justyna (поль.), Устина (укр.). У говірці мешканців сіл у парафії Чижі «в» вимовляється найчастіше як «у» нескладотворче (Ўстинка). Виявляється, що форми з «в» можна знайти також на надгробних пам’ятках на цвинтарі в Чижах (Встыній).

•  Місцева форма імені Julita (поль.) – Улита (укр.) це Уліта. Часто жителі сіл у парафії Чижі вживають й здрібнені, пестливі форми Улітка, Уліся. Форму Уліся (у записі російськими буквами – Улися) вдалося зафіксувати на надгробній могилі.

• Ще одна цікава місцева форма жіночого імені – Акуліна, тобто Akilina (поль.) – Килина (укр.).

• Згідно з місцевою твердою вимовою «р» записано форму імені Maryna (поль.), Марина (укр.) – Марына.

*******************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Публікація виражає лише погляди автора/ів і не може ототожнюватися з офіційною позицією Міністра внутрішніх справ і адміністрації.

Цвинтар православної парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах датується початком ХІХ ст. Він заснований, ймовірно, після 1804 року і донині використовується мешканцями парафії. Найдавніші збережені пам’ятки походять з другої половини ХІХ ст.

На цвинтарі знаходиться православна церква Святих Кузьми і Дем’яна, що належить парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах. Там проводяться служби, в т.ч. на Проводи (через тиждень після Великодня) або на Кузьми і Дем’яна (14 липня за новим стилем).

Написи на надгробках, як правило, зроблені російською мовою, але через недостатнє знання цієї мови вони наповнені численними формами, характерними для української говірки. Тому на Чижівському цвинтарі дослідник іменних традицій знайде багато цікавих прикладів місцевих імен та прізвищ.

Останнім часом все частіше робляться інскрипції польською мовою, але навіть серед польських написів можна знайти говіркові форми імен (Christina, Artemi).

Побачмо на конкретних прикладах та фотографіях цікаві говіркові форми традиційних чоловічих імен у селах Чижівської парафії.

1. Місцевий варіант імені Paweł (пол.), Павло (укр.) – це Павол. У такій говірковій формі ім’я неодноразово з’являється на надгробках Чижівського цвинтаря.

2. Іншою місцевою говірковою формою є Даніло – Daniel (пол.), Данило (укр.) – у записі російською як «Данило».

3. В українській говірці форма імені Joachim (пол.), Яким (укр.) це Якім – на надгробку літерами російського алфавіту написано «Яким».

4. Найпопулярніше чоловіче ім’я на Чижівському цвинтарі найчастіше пишеться як Иоанн, Nоанн, іноді Ян. Зрідка з’являється місцева українська форма Іван – записана як «Иван».

5. Місцевий варіант імені Eudokim (пол.), Євдоким (укр.) – Явдокім – написане на надгробку літерами російського алфавіту як «Явдоким» (З У Явдокима Марии Яромюк) або «Явдокім».

6. У селах парафії Чижі форма імені Jakub (пол.), Яків (укр.) це Якув. Ця форма була написана на одному з надгробків.

7. Інша говіркова форма це Сімун – Симеон (пол.), Симеон (укр.). Це ім’я фігурує на одному з надгробків у формі родового відмінка – «Симона».

8. У селах парафії Чижі форма імені Hilarion (пол.), Іларіон (укр.) це Ларион / Ларіон. На одному з надгробків помістили традиційну говіркову форму.

Це лише деякі говіркові форми чоловічих імен, які були знайдені на надгробних написах на цвинтарі православної парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах. Через два тижні ми представимо приклади традиційних форм жіночих імен у надгробних написах.

******************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

У православній парафії в Чижах донині зберігаються унікальні метрики народження, шлюбів та померлих з XVIII століття, які є винятково цінним джерелом знань про колишні імена підляського населення.

У попередній статті ми зробили загальний опис шлюбних метрик з 1730 р. Тепер детальніше розглянемо записи з-перед майже 300 років під оглядом іменних традицій того періоду.

Роблячи запис, місцевий парох завжди вказував ім’я та прізвище або родове прізвисько чоловіка та жінки, а також двох свідків-чоловіків. Найчастіше він намагався записати польські варіанти імен, тому ми маємо в метриках такі форми: Jan Piotrowski, Michał Lipski, Stefanowi Antoniukowi, Mikołay Kądraciuk, Anną Teleszewską. Проте значно більше іменних форм подано в говірковому варіанті. Отже, у шлюбній метриці з 1730 року маємо іменні форми, записані українською говіркою: Owerko, Wasil, Samus, Siliwon, Jakim, Denis, Dawyd, Omelan. Цих форм жителі сіл у ґміні Чижі вживають по сьогодні.

Під час спроби допасувати церковні імена або прізвища (прізвиська) місцевою українською говіркою до стандартів тодішньої польської мови, часом виникали своєрідні мовні гібриди: напр. Eustafiy, Hryhory Rzymarz, Pelagią Gmitranką.

Іноді форми прізвищ або прізвиськ творено від польської іменної форми (напр. Stefaniukowi, Bazylownie), однак найчастіше такою основою було ім’я або антропонім у говірковій формі (напр. говіркове Якун – польською Hiacynt – Janunianką, говіркове Семен – польською Symeon – Semeniuk, говіркове Сілівон – польською Sylwan – Siliwoniuk, говіркове кушніер – польською kuśnierz – Kusznierz).

У записах видно українські фонетичні риси, напр. Semenczuk,  Maliszowskij, Serhijukowi, Kindiuk, Soroczynskiemu.

У весільних записах, безсумнівно, цікавий спосіб запису жіночих прізвиськ. До імені незаміжніх дівок найчастіше додавали батьківську форму (від імені батька або його прізвища/прізвища) із суфіксом –анка (–anka) – у графічній формі часом –ака (–aka): z Eudoxyą Ondryiaką (Ondryi – Andrzej – Андрій), Natałce Samusiance (Samuś – Samuel – Самуїл), Hafią Hawrylanką (Hawryła – Gabriel – Гаврило), Maryanną Lewonianką (Lewoń – Leon), lub –ówna – у графічній формі –овна (–owna): Rainą Stefanowną, Maryanną Czykierowną.

Часом з’являється родове прізвисько: Maryanną Kubczewską, Anną Teleszewską, Maryanną Noskowską.

Прізвиська вдовиць творено найчастіше від форм імені або прізвиська померлого чоловіка за допомогою суфіксів – ча (–cza): Paraskiewią Demjanczą або –іха/-иха –icha/-ycha: Maryannie Łapczysie (від: Łapczycha).

Форми жіночих прізвиськ, похідних від імен чи прізвиськ їхніх чоловіків із застосуванням суфіксів -ча та -іха, є цікавою і ще не до кінця дослідженою темою для дослідників антропонімії Підляшшя.

******************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Цікавим матеріалом для дослідження не лише антропонімії Підляшшя, а й традиції, культури та побуту жителів підляського села є шлюбні метрики колишньої парафії в Чижах.

Варто уважніше придивитися до найдавніших із них та проаналізувати записи з 1730 року.

Усі збережені чижівські метрики з XVIII ст. були писані польською мовою, але багато форм імен, прізвищ та прізвиськ, а також місцевостей подано в говірковій формі або вони є специфічними гібридами, що поєднують варіант польською мовою та церковну форму або форму польською та українською говіркою.

Записи робилися переважно за схемою:

z Czyzow

Dałem szlub Utsciwym Młodziencom Michałowi Stefaniukowi y Pelagij Mazałownie Parafianom moim po wysciu Zapowiedzi trzech d. c. po Spowiedzi y komunij S Swiadkowie Zin Taratonik Iwan Taratonik

z Czyzow

Dałem szlub po Wysciu trzech Zapowiedzi Utsci: Młod: Łukianowi Maleszukowi z Rainą Stefanowną Parafianom moim po spowiedzi y Comunij przedszlubney. Swiatowie Denis Jalenniczuk, Michał Lipski

z Klenikow

Dałem szlub po wysciu trzech zapowiedzi distincte czynionych Uttc: Omelanowi Prymoniukowi z Klenikow z Panną z Czyzow Parafianką moią Czyzowską Maryanną Czykierowną po przedszlubney spowiedzi y Comunij s. Swiadkiwie Owerko Siliwoniuk Antoni Kindiuk

Отже, видно, що місцевий парох записував ім’я та прізвище / родове прізвисько як чоловіка, так і жінки, вказував їхній сімейний стан, часто теж місце походження, а також імена та прізвища / родові прізвиська двох свідків.

Варто зазначити, що прізвища на той час ще не були чимось стабільним – проаналізувавши більшу кількість записів у метриках першої половини XVIII ст., можна помітити, що часом з’являється декілька варіантів прізвищ однієї особи, напр. Moroz / Morozuk (Мороз / Морозук).

Збережені парафіяльні метрики свідчать про те, що у 1730 році було 20 шлюбів мешканців таких сіл, що належали на той час до чижівської парафії, як-от: Чижі, Койли, Крива, Курашево, Ленево, Лущі, Раковичі, Шостаково та Збуч.

З яких сіл походили чоловіки або жінки чижівських парафіян?

Найчастіше це були особи з одної місцевості, іноді – з іншого села, що належало до парафії, наприклад, хлопець з села Койли одружився на дівчині з Лущів, а хлопець з Курашева – на дівчині з Осівки.

Бувало, однак, що парафіяни парафії у Чижах шукали подружжя в сусідніх парафіях, як-от Кленики чи Березово, а іноді навіть у віддалених місцевостях, як-от Плєски (поль. Ploski).

Вінчалися не лише неодружені кавалери та дівки, але й удівці та вдовиці:

Dałem szlub Utsciwym Wasilowi Kaliszukowi Wdowcowi y Agrypinie Dziwce z Zbucza Bazylownie

Бувало, що вдовець одружувався з дівкою, а бувало й так, що холостяк брав собі вдову, наприклад Якун Шеремета одружився з вдовицею Параскевією Дем’янчою з Ракович.

Були випадки, коли вдова виходила заміж за вдівця.

Шкода, що місцевий парох не вказав вік одруження – це, безсумнівно, була б цікава інформація для дослідників.

Далі буде.

************************************************************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Цікавою пам’яткою минулого Підляшшя є пам’ятковий цвинтар у лісі між Новим Березовом та Вигодою. Він привертає увагу пам’ятниками з другої половини ХІХ і початку ХХ століття. Побачимо там монументальні дерев’яні хрести, кам’яні пам’ятники та ковані хрести, які є оригінальним витвором підляського ковальства. Збереглися також інскрипції, які можуть привернути увагу дослідників підляської антропоніміки.

Сам цвинтар – зачинений ще до Другої світової війни. Він багато років марнів, та й певно зустріла б його доля інших призабутих підляських кладовищ, якби на початку 1990-х не зацікавилася ним Громадська комісія догляду за пам’ятками церковного мистецтва при Товаристві догляду за пам’ятками старовини. Цю комісію очолював д-р Богдан Мартинюк (1939-2018), лікар та суспільний український діяч, опікун традиційного церковного мистецтва, а також ініціатор відновлення багатьох знищених українських пам’яток у Польщі. У 1992 році за справою комісії почалися старання відновити цвинтар у Новому Березові. Умовою отримання на це державних коштів було внесення його в реєстр пам’яток старовини.

Роботи на старовинному кладовищі почалися у 1993 році та продовжувалися до осені 1994 року. Цвинтар очищено від кущів. Близько 60 дерев’яних хрестів та понад 100 залізних, гранітних та бетонних пам’ятників піддано консервації.

Дякуючи працям комісії вціліло багато колишніх пам’яток. Зараз на цвинтарі в Новому Березові побачимо монументальні дерев’яні хрести, найстарший із яких походить з 1860 року, кам’яні пам’ятники з кованими хрестиками, а також бетонні пам’ятники.

Увагу привертають також надгробні написи та цікаві зображення, які поєднують символіку християнських та дохристиянських часів (напр. давня солярна символіка). Дуже часто на кам’яних пам’ятниках з’являється зображення черепа і двох кісток Адама.

Надгробні надписи найчастіше зроблені російською мовою. Також переважають російські варіанти імен (Стефан; Михаил; Екатерина; Марфа; Павел; З. У. Севастьяна Феклы Григория Анастасіи; Память от доч. Наталией; Упокои Р. Б. Симеона Антония Елены Феодори Евдокіи Ольги; Сёи крест сооруж сн Никитои; Елисавета Тимофеевна Харитонюк; Николаем Федоруком; Николаи Мороз; Евдокия младенец Андрей Фома Феодора; З. П. Владимира Алексея).

Часто в інскрипціях трапляються мовні помилки або мішаються мови – наприклад у записах російським алфавітом з’являються польські або й українські форми. Польські форми помітні, між іншими, в назвах місцевостей чи формах прізвищ (напр. Мокрэцки Прокоп родился 1847 г. помёр 1903 г. память ад дочки Параскевы Старэ Бэрэзово; Виктор Дзиковски; др Дубиче).

Бувають поодинокі пам’ятники, на яких надгробні написи зроблені польською мовою та форми імен подані у польському варіанті: Nazaruk Sergiusz; Aleksandra Nazaruk z domu Moroz c. Klemensa i Marianny Tarasiewicz.

Часом у польськомовних інскрипціях з’являються непольські форми, зокрема коли їх автори точно не знали, як звучить польський варіант східнослов’янського імені, напр. Jan Nazaruk syn Awiertia i Anny (ймовірно, йдеться про ім’я Оверко – рос. Аверкий – поль. Abercjusz).

У деяких інскрипціях помітна українська фонетика та форми характерні для місцевих говірок, напр. Плис Кузьма, жил 42 года ум. 1992 г. Марта жила 85 лет ум. 1969.

Як видно, у записі маємо місцеві форми імен – Кузьма і Марта.

Дослідників колишніх імен без сумніву зацікавлять також такі форми, записані на старому кладовищі в Новому Березові, як: Палашка; Прузыния Франкович; Иван Жур; Р. Б. Устина; Якима та інші. Однак форм, записаних згідно з місцевою вимовою, характерним для української говірки, небагато, без сумніву значно менше ніж на новіших підляських цвинтарях.

*********************************************************************************************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.

Однією з небагатьох парафій, де збереглися старі церковні метрики, є колишня парафія Успіння Пресвятої Богородиці в Чижах. Це безцінне джерело знань про давні традиційні імена.

У Чижівській парафії з початку XVIII ст. збереглися залишкові записи з 1717-1729 років. До книги, що містить метрики тих років, увійшли записи про хрещення та шлюби у парафії Чижі.

Записи в метриках про хрещення зазвичай робилися за такою схемою:

z Kuraszewa wsi: Illuſtrowane S: Krzstem dziecie na imie Melanya z Utsciwych Oyca Moyseia Samociuka, z Matki Marianny, utsciwy kum Jeremiaſz Kondrociuk, kuma Marciza Matfieycza.

Інший приклад:

ze wsi Ladki: Illuſtrowane dziecie S: Krzstem na imie Iryna z U: O: Jana Wysockiego, z M Owdokij, kum utsciwy Heliaſz Seliwonik, kuma Owdokima Mikolaycza.

Як бачимо, метрики написані польською мовою, але багато форм імен, прізвищ і прізвиськ подано в говірковій формі або є вони специфічними мовними гібридами – форми, що поєднують варіант польською мовою з церковним варіантом або формa польською мовою та українськa говірковa. Можна помітити фонетичну неоднорідність, яка може бути викликана недосконалістю правопису тих часів, а також труднощами місцевого пароха, який намагався віддати церковні чи діалектні форми польським алфавітом.

У записі про хрещення вказується ім’я хрещеної дитини, яке найчастіше збігається з ім’ям святого, якого вшановується у день хрещення дитини (тому, наприклад, багатьох дітей, охрещених у грудні, називають Варварою чи Миколаєм), потім ім’я та прізвище (родове прізвисько) батька, далі дається ім’я матері, потім ім’я та прізвище (родове прізвисько) хрещеного батька та ім’я та прізвисько (зазвичай у формі від імені чоловіка) хрещеної матері. Іноді зустрічається згадка про «nieutsciwych» батьків, що означає, що дитина позашлюбна, або слово «sławetny», наприклад, Kum sławetny Gabriel Moroz.

Які імена були популярні в тодішній уніатській парафії? Оскільки не всі сторінки записів збереглися, важко навести статистику про популярність імен, даних дітям, але, наприклад, зі збережених сторінок метрик з 1728 року можна побачити, що популярними були такі жіночі імена, як Тетяна, Маріанна і Варвара, а також Агрипина, Парасковія і Анастасія, а серед чоловічих – Євдоким і Миколай, а також Феодосій.

У метриках шлюбів запис часто виглядає так:

Roku 1723 Miesiąca februara [po] wyjściu Trzech Zapowiedzi da[łe]m slub fedorowi Teleszewskie[m]u s panno Hanno Sobesiuwno [m]arszałok Jan Szermaniuk Zew[si] Kuyłuw

Видно, що незважаючи на офіційну польську мову, у записах з’являються українські форми, наприклад, marszałok.

Записи початку XVIII століття показують справжню різноманітність форм, деякі з яких відображають місцеву говіркову вимову. Ось приклади місцевих форм українською говіркою, які й сьогодні можна почути в селах парафії Чижі (подається форма з метрик):

– Wasil, Sawka, Jaroma, Raina, Ławrenti, Lewko, Olesia, Maxim, Dawyd, Mikita, Łukian, Semen, Kiryło, Paraska, Olexiy, Denis, Ulana, Chwedora, Korniło.

Приклади імен, написаних у польському варіанті:

– Tatiana, Jan, Piotr, Antoni, Andrzey, Maryanna, Paweł, Grzegorz, Michał, Stefan, Stefanida, Klemens.

Цікавим матеріалом для дослідження є форми жіночих прізвиськ утворених від імені чоловіка: Tatianna Michalicha, Emfimija Sołowiancza, Eudokima Sawiniuczka, Anna Onopryowa Jelenniczka, Raina Hryhorczaja. У формах жіночих прізвиськ збереглося багато говіркових форм чоловічих імен (напр. Martynczaja, хоча чоловіче ім’я найчастіше пишеться як Marcin, напр. Kum Marcin Małachowicz, Kuma Zofija Pilipczaia, але чоловіче ім’я – Filip).

************************

Матеріали зібрала Людмила Лабович у рамках завдання «Іменні традиції підляського села XVIII-XX століть», що реалізується Підляським науковим інститутом завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП.