Kalendarz Białoruski

Фольклорні записи, які після Другої світової війни здійснювали особи з білоруського наукового середовища, друкувалися у багатьох білоруських виданнях, у тому числі в щорічнику «Беларускі каляндар». З’явилися там цінні статті, присвячені таким елементам народної традиції, як Коляда, Гоготуха, весняні звичаї, обрядовим стравам, напр. куті тощо. Були публіковані цікаві зразки пісенного фольклору. Ці записи здійснювалися як на білорусько-, так і україномовній території, у тому числі у селах ґміні Чижі. Дуже вартісні, зокрема, записи з тих білоруськомовних сіл, які зараз вже сполонізовані.

Хоч для дослідника важко переоцінити вартість друкованих матеріалів, треба підкреслити, що фольклор україномовної частини Підляшшя розглядався як складова частина білоруської духовної спадщини. Бувало, що говіркові тексти, які з’являлися в білоруській транскрипції, були дещо білорусизовані. Як приклад можна навести пісню з села Кленики в ґміні Чижі, записану в 1964 році, та надруковану в календарі за 1972 рік. Подається тут українським алфавітом:

Васільова маті пуошла гоготаті,

А в гетой хаті – пірог на лопаті.

Роді, Боже, жито на новоє ліето,

З одного колуосочка буде жита буочка.

Гу-гу-гу! Дайте того, што на рогу,

Кавбаскі з ласкі, кішкі з міскі.

З білорусизмів, уведених до пісні, маємо тут напр. «гетой» (у Клениках скажуть «сіетуй»), кавбаскі (у говірці села немає акання). Неправильно також розміщено дифтонги, та й вийшли мовні гібриди, як «буочка», замість просто «бочка».

Наведена пісня пов’язана з давнім новорічним звичаєм «гоготаня», коли група переодягненої молоді ходила по селі та просила господарів, щоб дали кишку, тобто кров’янку – обов’язкову страву на новорічному столі.