Okres międzywojenny

У періоді між Першою і Другою світовими війнами не з’явилося нічого помітного, коли йдеться про праці, присвячені фольклору Підляшшя, у тому числі сіл, що зараз входять у склад ґміни Чижі. Це не означає, що не велися тут дослідження. Відомо, що в 1935–1936 роках фольклорний матеріал на Підляшші записували працівники Центрального фонографічного архіву, що діяв при Національній бібліотеці у Варшаві. Вони досліджували також білоруський і український фольклор та, можливо, побували в селах ґміни Чижі. На жаль усі записи згоріли у 1939 році. Зі збережених фрагментів удалося відтворити лише деякі місцевості, в яких велися дослідження. Відомо, наприклад, що записи були здійснені в сусідньому Новому Березові, розташованому 7 кілометрів від Чижів та лише два кілометри від Шостакова, яке щоправда належить до парафії Нове Березово, проте знаходиться зараз у межах ґміни Чижі.

У 1930-тих народну культуру та етнографію Мазовії досліджував польський етнограф Станіслав Двораковський. Дякуючи тому, що дослідник вийшов поза межі Високомазовецького повіту, дав також цікаві відомості про фольклор україномовного Підляшшя. У книжці „Kultura społeczna ludu wiejskiego na Mazowszu nad Narwią, cz. I. Zwyczaje doroczne i gospodarskie”, яка була готова 1939 р., проте вийшла щойно 1964 р., знайдемо описи підляських звичаїв, що пов’язані з культом предків та обрядовою поминальною стравою – кутею, Святвечором, Багатою вечерею, днем св. Юрія та качанням короваю, днем св. Андрія тощо. Автор описав також весняні звичаї, у тому числі дав тексти двох весняних пісень – огульок, записаних у 1939 р. у розташованому по-сусідськи з ґміною Чижі Новому Березові: «Położu ja kładku werbowu» і «Je u polie hrudoczok».

На жаль у періоді до Другої світової війни невідомо про інші фольклорні записи, здійснені на україномовній території Підляшшя. Варто однак згадати, що саме в цьому часі між Бугом і Нарвою вели свої діалектологічні дослідження видатні вчені, серед них проф. Владислав Курашкевич (1905-1997), який зробив вагомий внесок у вивчення українських говірок краю. У своїй статті з 1939 р. «Najważniejsze zjawiska językowe ruskie w gwarach między Bugiem a Narwią» він описує українські говіркові явища також у селах, що зараз належать до ґміни Чижі: Клениках, Курашеві, Збучові, Морі, окрім того в інших селах, що лежать по-сусідськи з місцевостями ґміни Чижі.