„Dajte prydanam wolu na skryniu, komoru”. Wesiele w Czyżuowśkuj gmini, cz. V
Приданє
Приданє як виглєдало? Збіраліся, ставілі скриню на вуоз, курку бралі – приданку. Уберут у квіети курку. І сядают свати на сундук, а тиї весіельнікі, решта вже, на фуорах, так і їедут у приданє. Заїжджают, а там вони вже чудака якого небудь у брамі постав’ят, коб обсцяв їх. Бутля всадят у клін, у нагавіці напхают соломи і як уже приданє їеде, так тогди на їх сціт.
А вже як заїедут, то так само співают:
Дайте приданам волю 2
На скриню комору
На коні стайніцю
На приданє светліцю 2
Ми приїехалі до вас 2
Вийді Анєчку до нас
Там у сіенох на помості
Повітай своїх гості 2
У сундукові везлося убранє всякє, а нєкотора з пустим ішла. Што міела молодая, то всьо забірала.
Плахтою накриют сундука, посядают і тогди вже кажут, коб викупілі.
Як заїедут, то вже хлопці сідят і не злазят, коб гориелкі далі, коб викупілі ж того сундука, бо іначей завернуться і поїедут назад – кажут. Нераз жартуют, жартуют, не дают гориелкі, то заворочуют коня.
П’ют і тіешаться, задовольони, што дусталі гориелкі.
О, там чого хоч не вироблялі!… Картохель накрают замість м’яса. А ще чудака встроят. Возьмут скрипку зроб’ят і на скрипці грают і співают.
Молодая виходіла, їх привітала, запрошала. Як уже вона вишла, встретіла, то хучией возьмут свати вберуться, сядут на туом міесці, тож коб молодий дав гориелкі. Викупіш міесцє, бо ж треба вам сіесті.
Другий день весіеля – у молодого
Гостілі. Так як весіелє било тамтоє, на перши день, так і на другі день. Сідіелі, співалі, гулялі.
Як уже посідят – (мусіт ще молодая у вельонові сідіт за столом?), а послі вже вилазят, переповівают молодую. Вже тогди бере полотєнцє, скінут уже вельон, хустку зав’яжут. Ще в платії мусіт, а може вже перебрана?… Всяк бувало.
Полотном накриют і там уже їїе вбірают, а послі вже пудходіт тесцьова і вони вже беруться обіедві і гуляют пуд тим полотном. Співалі:
Гуляй гуляй матюнко в решеті на міесті
Коб уміела догодіті молодуой невіестці 2
Гуляй гуляй матюнко в решеті при боку
Коб уміела догодіті хоч першого року 2
А послі:
Ой приждала маті з невіесткою гуляті
Ой дай Боже коб приждала внука колихаті
Погулялі, погулялі, тогди взяла невіестка тесцьову окрунула полотном і тая пушла, вже полотно тоє понесла. І тогди стала вона вже молодіцьою:
Посіялі горох виросла пшеніця
Вчора била дівчина дзіся молодіця 2
Повєлі молодочку на деветь синочкув
десятую дочку коб робіла на сорочку
І перепівалі вже тогди у молодого. Вже вона тогди без вельона била.
Чи довго триває весіелє? Як у кого – у кого ціели день, ще й і вечур гуляют, співают.
Музикант грав. Молодьож гуляла і стариї, всяк. Вуон іграв і гулялі – полькі, вальца і оберка і што хоч.
Оглобльове
Як гості важніейши од’їжджают, то виносят оглобльове. Частуют. Свати то хучией розбігуться. Но котори вже фуори мают (буольш стариейши билі все фурманамі), то винесут гориелкі, закускі і частуют, як уже на од’їезді. То оглобльове називалося, бо вже ж коні запрежони. „Бивайте здорови…” співалі:
Бивайте здорови тутейшиє люде
Спомінайте мене як же ж тут не буде
Спомінайте мене добримі словамі
Што я хлопець добри забавлявся з вамі
Пережовіни
Якось у молодої било, як од недіелі у суботу аж, а в молодого в четвер. То в молодого вперуч.
Молодая до батькуов як уже пуойде? Як і блізько, то вже кажут – не йді, бо не гуость буде.
То вже співалі всякі, не конечно вже весіельни.